Микроэкономика теориялары мен айналым моделі.Позитивті және нормативті талдауды сипатта
За ступенем припустимості ризик буває: знехтуваний, прийнятний, граничнодопустимий, надмірний. Прийнятним вважається такий рівень ризику, який суспільство може прийняти (дозволити), враховуючи техніко-економічні та соціальні можливості на даному етапі свого розвитку. Граничнодопустимий ризик – це максимальний ризик, який не повинен перевищуватись, незважаючи на очікуваний результат. Надмірний ризик характеризується виключно високим рівнем, який у переважній більшості випадків призводить до негативних наслідків. На практиці досягти наукового рівня ризику, тобто абсолютної безпеки, неможливо. Знехтуваний ризик має настільки малий рівень, що він перебуває в межах допустимих відхилень природного (фахового) рівня. Сутність концепції прийнятого (допустимого) ризику полягає у прагненні створити таку малу безпеку, яку сприймає суспільство у даний час, виходячи з рівня життя, соціально-політичного та економічного становища, розвитку науки та техніки. Наскільки ризик є прийнятним чи неприйнятним – вирішує керівництво. Результат цього рішення буде впливати на вартість ризику, головним завданням управління є і завжди буде визначення вартості ризику. Управління ризиком. Основним питанням теорії і практики безпеки життєдіяльності є питання підвищення рівня безпеки. Якщо виявлену небезпеку неможливо виключити повністю, необхідно знизити ймовірність ризику до припустимого рівня шляхом вибору відповідного рішення. Такими шляхами є: § повна або часткова відмова від робіт, операцій та систем, які мають високий ступінь небезпеки, § заміна небезпечних операцій іншими – менш безпечними, § удосконалення технічних систем та об’єктів, § розробка та використання спеціальних засобів захисту, § заходи організаційно-управлінського характеру, в тому числі контроль за рівнем безпеки, навчання людей з питань безпеки, стимулювання безпечної роботи та поведінки. Підхід до зменшення ризику небезпеки зветься управління ризиком. Якісний аналіз небезпек. Жодна система чи операція не гарантує абсолютної безпеки. Ми намагаємося, наскільки це можливо, наблизитися до 100% безпеки. Аналіз небезпеки починають з попереднього дослідження, яке дозволяє в основному ідентифікувати джерела небезпек. Потім, при необхідності, дослідження можуть бути поглиблені з виконанням детального якісного аналізу. Методи цих аналізів та прийоми, які використовуються при їх виконанні, відомі під різними назвами. Типи аналізу: – попередній аналіз небезпек (ПАН) – системний аналіз небезпек (САН) – підсистемний аналіз небезпек (ПСАН) – аналіз небезпеки робіт та обслуговування (АНРО) Попередній аналіз небезпек (ПАН) – це аналіз загальних груп небезпек, присутніх в системі, їх розвитку та рекомендації щодо контролю. ПАН є першою спробою в процесі безпеки систем визначити та класифікувати небезпеки, які мають місце в системі. ПАН виконується у такому порядку: - вивчають технічні характеристики об’єкта, системи чи процесу, а також джерела енергії, що використовується, робоче середовище, матеріали; встановлюють їхні небезпечні та шкідливі властивості, - визначають закони, стандарти, правила, дія яких розповсюджується на даний об’єкт, систему чи процес, - перевіряють технічну документацію на відповідність її законам, правилам, принципам і нормам безпеки, - складають перелік небезпек, в якому зазначають ідентифіковані джерела небезпеки (системи, підсистеми і компоненти), чинники, що викликають шкоду, потенційні небезпечні ситуації, виявлені недоліки. Особливу увагу приділяють наявності вибухонебезпечних та токсичних речовин, виявленню компонентів об’єкта, в яких можлива їх присутність, потенційна небезпечна ситуація від неконтрольованих реакцій чи при перевищенні тиску. Після того, як виявлені крупні системи об’єкта, які є джерелами небезпеки, їх можна розглядати окремо і досліджувати більш детально за допомогою інших методів аналізу. Аналіз дерева помилок (АДП) – вважається найбільш корисним аналітичним інструментом у процесі системної безпеки, особливо при оцінці дуже складних або деталізованих систем. Він використовує дедуктивний логічний метод (тобто поступово рухається від загального до часткового). Дуже корисний при дослідженні можливих умов, які можуть призвести або вплинути на небажані наслідки. Наприклад: авіакатастрофа під Львовом на Скнилівському аеродромі. При аналізі дерева помилок в процесі системної безпеки небажану подію відносять до кінцевої події. Це – загальний, або відомий, результат можливого ряду подій, характер яких може чи не може бути відомий; поки не проведено розслідування. Аналітик починає ідентифікувати окремі події, які сприяли кінцевій події, може бути побудовано дерево помилок. Розташовуючи кожний фактор у відповідному місці дерева, дослідник може точно визначати, де відбулися будь-які пошкодження в системі, який зв’язок існує між подіями і яка взаємодія відбулась (чи не відбулась, але може відбутись). Виконання дерева помилок можливе лише після детального вивчення робочих функцій усіх компонентів системи, що розглядається. Слід враховувати, що на роботу системи впливає людський фактор.
Література: 1. «Безпека в надзвичайних ситуаціях». Акімов А. І., Попов В. І. – 2010 р. 2. «Безпека в надзвичайних ситуаціях». Удовенко А. Г., Марков С. Б. – 2012 р. 3. «Безпека життєдіяльності». 7-ме видавництво; Вища школа – 2007 р. 4. Б. С. Матрюков. «Безпека в надзвичайних ситуаціях». Академія – 2008 р. 5. «Безпека життєдіяльності»: Посібник дял ВУЗ. Ісаков В. І., Гутенов В. В. – 2009 р. 6. «Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій». Спірідонов В. П., Денисова В. В. – 2010 р.
Методична вказівка обговорена та затверджена на засіданні кафедри. Протокол від "___"_________ 20__ р. № ____.
Завідувач кафедри професор Левченко В. А. (підпис, вчене звання, прізвище, ініціали) Микроэкономика теориялары мен айналым моделі.Позитивті және нормативті талдауды сипатта Микроэ-а — экономикалық теорияның негізгі бір бөлігі. Микроэ-ң басты ерекшелігі - бұл негізгі экон-қ бірліктердің (фирмалар, үй шаруашылықтары) жұмыс істетудің ауқымы, олардың нарықтағы мінез-құлқын зерттейтін бөлімі. Микроэ-ң макроэ-дан айырмашылығы: макроэ-да талдау үрдісі экономиканы толығынан қамтиды, яғни жалпы экономикалық үрдістердің ауқымын қарастырады (жалпы ұлттық өнім, ұлттық табыс, жалпы шығын және тағы басқа). Микроэкономиканы зерттеудің басты объектілері болып баға және баға қалыптастыру үрдісі табылады. Негізгі сызбасы: Қажеттіліктер-ресурстар-технологиялар-өнімдер-қолданылуы- қажеттіліктер-(қайтадан қайталанады)...Сұрақтары: не өндіреміз?қалай өндіреміз?кім үшін өндіреміз? Адамдардың экономикалық іс-әрекеттерін, оларды жүргізу барысында пайда болатын және өздеріне сәйкес институттар мен олардың жүйелерінде шешілетін жалпы экономикалық проблемаларды микроэкономиканың зерттеу объектісі деп айтамыз. Экономикалық субъектілер - экономикада жеке қызмет атқаратын кез келген бірліктер: адамдар, топтар, қоғамдастықтар.
Модель нақты өнім детальдарымен абстракцияланған экономикалық құбылыстарды сипаттау болып табылады.Нарықтық экономиканың ең қарапайым үлгісі ауыспалы айналым моделі болып табылады.Бұл модель бойынша экономика екі сектордан тұрады:үй шаруашылықтары мен фирмалардан,өнім нарығы және өндіріс факторларының нарығы бар Карама қайшы екі ағын бар:ақша және екінші нақты (тауарлар,қызмет көрсету,ресурстар).Өндіріс факторлары нарығында сұраныс бар ресурстарын ұсына алған индивидум(белгілі бір біліктілік еңбек,капитал,жеке меншік),сәйкес еңбекақы алып,(жалаұы,пайыздар,жал төлемі),өндіріс нарығында таңдау мүмкіндігіне ие бола алады.Фирма өздері өндірген тауарларды сатудан және қызметтер көрсетуден түскен ақшаларын үй шаруашылықтарының ресурстарын сатып алуға жұмсайды.Үй шаруашылықтары не тұтынатынын шешеді,олай болса,не өндіреміз деген сұрақ туады.Мұндай шешімдер фирмалардың өндірістік жоспарларының негізі болуы керек.Бұдан фирма шектеулі ресурстарды қалай пайдалану туралы шешім қабылдауы керек.Қорытындылай келе,айналым моделі нарықтық экономиканың басты сұрақтарына жауап алуға мүмкіндік береді. Позитивті талдау бұл экономикалық құбылыстардың өзгерістерін болжауға тырысады.Ол «не бар» деген сұраққа жауап береді. Нормативті талдау экономикалық талдау,не орындалуы қажет жөнінде ұсыныстар берумен ерекшеленеді.Ол «қалай болуы керек» деген сұраққа жауап береді.Өндірілген тауар мен қызметті тиімді болуы мәселесі позитивті талдау мөлшерінде шешілуі керек,ал әділеттілікке қатысы бар мәселелер нормативті талдауғ қатысты.
|
