МЕТА І ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Динаміку розвитку сучасного суспільства можна охарактеризувати як рух з прискоренням. З геометричною прогресією збільшується кількість населення Землі, соціальних осередків, культур та субкультурних утворень; зменшуються грані невідомого, недослідженого, що змушує так чи інакше бути у контексті тих соціально-економічних та глобалізаційних процесів, учасником, а часом і заручником яких вона є. У вирі інформації, як сукупності знань, світоглядних уявлень людини та людства вцілому, продуктів фізичної та психічної активності індивідуального та колективного, суб’єкт соціальних відносин, постійно перебуває під її тиском, який породжує різного роду соціальні порушення розвитку (соціальні девіації), та може спричинити виникнення фрустрації та невротичних розладів.

Знання у вигляді об’єктивних істин до цього часу розцінювалися як абсолютне благо для людства. Знання – це не лише світло, яке показує дорогу, у деякий момент вони можуть осліпити, зробити безпомічним, у решті-решт, знання можуть непоправно нашкодити людині. Інформаційне середовище стає дедалі агресивнішим, інформаційні потоки, за рахунок сучасних медіа, мають більшу інтенсивність та мобільність, а тому інформація дістається свого адресата набагато швидше, ніж він може нормально її опанувати.

Необхідність вивчення курсу «Психологія інформаційної діяльності» у процесі підготовки спеціалістів за напрямком 0301 «Соціально-політичні науки», пов’язана з функціональними обов’язками цієї групи спеціалістів працювати у соціальному середовищі та здійснювати у межах трудового посту різного роду інформаційну діяльність. Зміна предметного поля професійної діяльності психолога сьогодні змушує фахівців цієї сфери оволодівати актуальними знаннями про загальні соціально-психологічні механізми взаємодії особистості з соціальним середовищем, впливу інформації на поведінку і психіку людини, її світоглядні уявлення, формування громадської думки у контексті сучасних геополітичних процесів.

Специфіка професійної діяльності працівників, які здобувають фахову підготовку за спеціальностями «Психологія» та «Практична психологія», дозволяє якісно засвоїти базові знання з курсу «Психологія інформаційної діяльності» за рахунок поступового освоєння закономірностей існування соціального середовища та його сучасних конституційних особливостей під час вивчення курсів: «Соціальна психологія», «Психосемантика», «Політологія», «Соціологія», «Психології особистості» та інших нормативних дисциплін, які передбачені навчальним планом підготовки фахівців за цими спеціальностями. Матеріали посібника можуть бути використані під час вивчення «Психології реклами», «Психології праці», «Психологічних основ PR» та «Психології управління».

Курс складається з двох змістових модулів, які поступово розкривають проблеми взаємодії особистості з інформаційним середовищем та дають можливість засвоїти достатній обсяг знань, умінь та навичок для практичного розв’язання завдань, які пов’язані з предметною областю курсу. У межах першого змістового модуля «Особистість у інформаційному середовищі» описані загальні властивості інформації, розкриваються проблеми формування та збереження інформації та її значення у контексті культурно-історичного розвитку. У межах другого модулю «Психологія засобів масової інформації» описуються роль та значення мас-медіа у інформаційній діяльності соціального середовища, основні закономірності та властивості формування громадської думки; вплив реклами і PR на свідомість та поведінку споживача інформаційної продукції.

Мета вивчення курсу: формування цілісного уявлення про особливості взаємодії особистості з інформаційним середовищем, які дозволять майбутньому фахівцю у галузі психології ефективно розв’язувати виробничі завдання, пов’язані з інформаційною діяльністю суб’єкта соціальних відносин. Вивчення курсу передбачає загальне ознайомлення з психологією інформаційної діяльності як галуззю наукових психологічних знань і базується на узагальненнях та емпіричних дослідженнях представників різних наукових шкіл та історичних епох.

Завдання курсу:

1. Ознайомити студентів із актуальними проблемами психології інформаційної діяльності;

2. Сформувати цілісну картину предметної області галузі, яка дасть можливість на науковому рівні вирішувати завдання, пов’язані з психологічними проблемами розвитку суб’єкта соціальних відносин у інформаційному середовищі;

3. Знаходити оптимальні шляхи профілактики та збереження психічного здоров’я особистості в умовах інформаційної діяльності;

4. Ознайомити з можливостями надання психологічної допомоги особистості, у ситуаціях, пов’язаних із порушеннями психофункціонального стану, які відбулися під впливом інформаційної діяльності.

По завершенню вивчення дисципліни студент повинен знати:

§ методологічні й теоретичні основи психології інформаційної діяльності;

§ особливості проведення досліджень психологічного вивчення громадської думки;

§ психологічну структуру інформаційної діяльності суб’єкта соціальних відносин;

§ шляхи оптимізації та гуманізації інформаційних відносин у суспільстві;

§ психологічні закономірності впливу інформації на поведінку суб’єкта праці;

§ основи психологічної допомоги особистості, у якої виникли порушення психологічного розвитку в результаті інформаційної діяльності;

§ роль та значення засобів масової інформації у процесі формування громадської думки.

По завершенню вивчення дисципліни студент повинен уміти:

§ діагностувати та об’єктивно оцінювати психологічний вплив інформації на психіку людини;

§ проводити психологічні дослідження у галузі психології інформаційної діяльності;

§ проводити оцінку інформації на предмет її екологічності та доступності для сприйняття різними категоріями населення;

§ надавати психологічну допомогу суб’єкту інформаційних відносин.

Зміст навчального посібника частково відображає предметну область психології інформаційної діяльності як науково-практичного напрямку у психології. На вивчення навчальної дисципліни відводиться 54 години, 1,5 кредитів ECTS.