Формула
-BP 44/Бюджетно-податкове регулювання економіки за умови гнучкого обмінного курсу та високої мобільності капіталу.
45/Бюджетно-податкове регулювання економіки за умови гнучкого обмінного курсу та незначної мобільності капіталу. 46/Бюджетно-податкове регулювання економіки за умови фіксованого обмінного курсу та високої мобільності капіталу.
47/Бюджетно-податкове регулювання економіки за умови фіксованого обмінного курсу та незначної мобільності капіталу. 48/ Бюджетно-податкове регулювання економіки за умови фіксованого обмінного курсу та незначної мобільності капіталу. Модель Домара-Харрода: 1.На відміну від Кейнса, який розглядає виключно рецесійну економіку в короткому періоді, Домар і Харрод намагаються розглядати її в довгому періоді. 2. Чинником зростання вони вважають інвестиції. 3. В економіці існує постійний рівень зарплати і відповідно достатня пропозиція праці на ринках 4. Незмінними є норма заощаджень і капіталоозброєність праці. K\L = const
5.В моделі не враховані технологічні зміни, тому гранична продуктивність капіталу є постійною: a = const Gr = as/ - модель Домара В моделі Домара економічне зростання забезпечується рівноважним темпом зростання доходу і прямо пропорційне нормі заощаджень і граничній продуктивності капіталу. K\Y = const Харрод:
Якщо Кейнс запропонував модель мультиплікатора, то Харрод запропонував модель акселератора, яка показує як змінюються інвестиції в періоді внаслідок зміни доходу в попередньому періоді.
- гарантований темп економічного зростання. Він забезпечує рівноважний стан економіки. 49/Фактори економічного зростання. Модель економічного зростання на основі виробничої функції. Основними показниками економічного зростання є абсолютні змінні величини продукту У або його зміни на душу населення. Базовою моделлю економічного зростання є неокласична виробнича функція Y=f(K,L). В неокласичній теорії трансформація факторів виробництва пояснюється граничною продуктивністю капіталу ak і праці aL. Вплив обох факторів виробництва на продукт можна записати так: Виробнича функція дозволяє враховувати вплив на економічне зростання технічного прогресу, для вимірювання впливу якого застосовують показник сукупної продуктивності факторів виробництва, який перетворює виробничу функцію так: A - коефіцієнт, який характеризує ефективність факторів виробництва β, (1-β)- коефіцієнти еластичності виробництва З урахуванням цих факторів темп зростання продукту такий: ∆Y/Y-темп приросту продукту ∆К/К(L)- темп приросту капіталу(праці) Β - частка приросту капіталу в продукції 1-β - частка приросту праці в продукті Вплив сукупної продуктивності факторів виробництва: Внесок сукупної продуктивності факторів у зростання продукту має назву «Залишок Солоу».
50/Модель економічного зростання Солоу Модель Солоу враховує існування спадної граничної продуктивності капіталу, постійну віддачу від масштабу, постійну норму амортизації капіталу і відсутність інвестиційних лагів. Взаємозамінюваність факторів виробництва зумовлена існуванням досконалої конкуренції на ринках факторів виробництва. Економічне зростання в моделі Солоу розглядається як збільшення продуктивності праці Іншим важливим параметром моделі є капіталоозброєність праці. Державні закупівлі в моделі Солоу не враховуються, а тому сукупний попит визначається споживанням і інвестиціями: y = i + c. с – споживання в розрахунку на одиницю праці; і – інвестиції в розрахунку на одиницю праці c = (1 – s/) y i = (1 – c/) y → i = s/ y Це означає, що за умови рівноваги інвестиції дорівнюють заощадженням і пропорційні доходу. Оскільки y = f (k), то i = s/f(k). Якщо відома виробнича функція, норма заощадження та норма вибуття капіталу, можна визначити сталий рівень капіталоозброєності. Нарощування капіталу можливе, якщо інвестиції перевищують амортизацію капіталу, тобто: ∆k = S/f(k) - ∂k. У точці k* приросту капіталу немає, ∆k = 0. Звідси попередня формула набуває вигляду: 0 = S/f(k*) - ∂ k*→ S/f(k*) = ∂ k.. Розділивши обидві частини рівняння на af(k*), отримуємо: Зв’язок між споживанням, продуктом та інвестиціями на одиницю праці: c = y – i. При сталому стані: y = f(k*), i = ∂ k*, c = f(k*) - ∂ k*. Солоу вводить до моделі економічного зростання збільшення населення і технічний прогрес. ∆k = i - ∂k – nk = s/f(k) – (∂ + n)k. (∂ + n)k – критична величина інвестицій.
З урахуванням технічного прогресу виробнича функція набуває вигляду: Y = F (K, L * E) E – ефективність праці одного працівника L * E – робоча сила, виміряна в одиницях праці з незмінною ефективністю k – капітал на одиницю праці з постійною ефективністю x – обсяг виробництва на одиницю праці з постійною ефективністю n – темп зростання населення ∆k = i – (∂ + n + g)k = s/f(k) - (∂ + n + g)k Визначальними в моделі Солоу є: 1) 1) рівняння капіталоозброєності 2) 2) рівняння впливу зростання населення на економічне зростання через динаміку капіталоозброєності: ∆k = i – (∂ + n)k 3) 3) рівняння впливу технологічного прогресу на еконмічне зростання: 4) ∆k = i – (∂ + n + g)k
Формула Производная суммы равна сумме производных. Производная произведения
|