Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Філософські ідеї Й. Фіхте та Ф. Шеллінга





 

Іоганн Готліб Фіхте відмовляється від кантівського дуалізму «розуму» і «волі», свободи і необхідності, свідомості і «речі в собі». Той, хто виходить з незалежного існування зовнішнього об’єкта, є, за Фіхте, «догматиком», а хто, навпаки, виходить з суб’єкта – ідеалістом.

Фіхте стає на позицію ідеалізму. Свідомість повинна пояснити весь свій зміст з самого себе, не вдаючись ні до яких зовнішніх обставин; «філософія вчить відшукувати все в Я», – стверджував він. Йдеться про «чисте», загальнолюдське, загальне «Я». Саме в його абстрагованості, загальності і відповідних цьому об’єкту методах дослідження Фіхте бачить можливість встановлення принципів, основоположень філософії як наукового вчення. Для Фіхте процедура входження в світ загального «Я» дозволяє в ньому і через нього розкрити важливі структури пізнання як процеси теоретичного і практичного мислення «Не-Я», його «виходу» зі світу «Я» в «тілесні даності», природу, несвободу. Фіхте визнає, що він створює нову форму ідеалістичного розуміння зв’язку людини і світу.

У термінології Фіхте «Я» протистоїть «Не-Я» як межа його діяльності, людині протистоїть світ. «Не-Я» існує не субстанційно, а лише тією мірою і тоді, коли «Я» не діє або зупиняється в своїй діяльності. Субстанційність діяльності суб’єкта, його активність є домінантою філософського вчення Фіхте.

Абсолютно непізнавана «річ у собі» втрачає своє значення. Вона є лише продуктом припущення суб’єкта: «річ на мене діє – означає: я мислю про діючу на мене річ». «Я» повинне, врешті-решт, зрозуміти, що напрацьоване ним «Не-Я», тобто об’єкт, є продуктом його власної діяльності; коли ми мислимо, то разом з цим творимо собі власний світ. Цей процес Фіхте назвав «прагматичною історією людського духу».

У філософській еволюції Фрідріха Шеллінга можна виділити періоди: «філософії природи» (натурфілософії – 90-ті рр. XVIII ст.), «трансцендентального ідеалізму» (1800 р.), «філософії тотожності» (10-ті роки ХIХ ст.) і «філософії одкровення» (від 10-х рр. до кінця життя).

За словами Шеллінга, для Фіхте світ природи є тим, що не існує, але повинне існувати як необхідна перешкода для «Я», яка підлягає знищенню і служить засобом затвердження свободи. Для Шеллінга природа – єдиний організм, цілісність якого обумовлюється поняттям «світової душі», що йде з традицій неоплатонізму. Початок речей – у продуктивній, виробляючій (але не мислячої) діяльності. На основі природно-наукових відкриттів XVIII ст. Шеллінг у своїй «Філософії природи» розглядає природу як силову динамічну єдність протилежностей, що розвивається певними щаблями, на одному з яких з’являється людина, його свідомість.

Розвиваючи ідеї німецького романтизму, Шеллінг зближує інтелектуальну інтуїцію з естетичним спогляданням. Суб’єктом такої інтуїції є геній як несвідомо-свідома діяльність «Я», вільне здійснення якої стає насолодою для свідомості. У цьому Шеллінг, наслідуючи Канта і Фіхте, виходить за межі їх навчання. Паралелі теоретичного і практичного розуму, які перетинаються у Канта і Фіхте десь у нескінченності, у Шеллінга «зустрічаються» в «Я» художника, що створює естетичну реальність – світ, в якому урівноважені привабність мислення і привабність волі. Сам витвір мистецтва є не просто втіленням гармонії, а головне – це досконалий вираз питання і відповіді, точніше питання, що містить у собі рішення, яке зможе сформувати філософське мислення. Мистецтво у Шеллінга стає першоосновою і завершенням світового життя, а естетика – не тільки завершенням філософії, але й вершиною знання взагалі.

За Шеллінгом, якщо інтелектуальна інтуїція направлена на Абсолют, то і дух, що переживає цю інтуїцію, є функцією і явищем цього Абсолюту. Звідси витікає тотожність суб’єкта й об’єкта в абсолютному розумі: він є досконалою і невиразною їх єдністю. Така концепція абсолютної тотожності у філософії Шеллінга стає естетичним пантеїзмом, що перетворює весь світ у живе, неподільне ціле та свідчить про абсолютний збіг істини і краси. Це вже не об’єктивний, грубо речовинний світ з його нетямущими і жахливими соціальними катаклізмами, а видима, чутна музика космічного розуму.

У такому світі істина і краса – сутність одного і того ж, бо вони не містять у собі нічого іншого, окрім ідеї в явищі. І в цьому значенні вони є синтезом природного і духовного, плотського і надчуттєвого, кінцевого і нескінченного, видимого і невидимого, чутного і нечутного. Саме тут знаходиться коріння феноменологічних філософських ідей Гегеля. Витоки інтенсивно розробляються в мистецтві і філософії XX століття постмодерністських ідей про світ як тотальність музики. Роздуми Шеллінга завершуються «Філософією одкровення», де він разом з історико-критичним аналізом релігії все більше занурюється в містику, як «особливий досвід» недоступний розуму.

 







Дата добавления: 2015-12-04; просмотров: 203. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!




Картограммы и картодиаграммы Картограммы и картодиаграммы применяются для изображения географической характеристики изучаемых явлений...


Практические расчеты на срез и смятие При изучении темы обратите внимание на основные расчетные предпосылки и условности расчета...


Функция спроса населения на данный товар Функция спроса населения на данный товар: Qd=7-Р. Функция предложения: Qs= -5+2Р,где...


Аальтернативная стоимость. Кривая производственных возможностей В экономике Буридании есть 100 ед. труда с производительностью 4 м ткани или 2 кг мяса...

Виды нарушений опорно-двигательного аппарата у детей В общеупотребительном значении нарушение опорно-двигательного аппарата (ОДА) идентифицируется с нарушениями двигательных функций и определенными органическими поражениями (дефектами)...

Особенности массовой коммуникации Развитие средств связи и информации привело к возникновению явления массовой коммуникации...

Тема: Изучение приспособленности организмов к среде обитания Цель:выяснить механизм образования приспособлений к среде обитания и их относительный характер, сделать вывод о том, что приспособленность – результат действия естественного отбора...

ОСНОВНЫЕ ТИПЫ МОЗГА ПОЗВОНОЧНЫХ Ихтиопсидный тип мозга характерен для низших позвоночных - рыб и амфибий...

Принципы, критерии и методы оценки и аттестации персонала   Аттестация персонала является одной их важнейших функций управления персоналом...

Пункты решения командира взвода на организацию боя. уяснение полученной задачи; оценка обстановки; принятие решения; проведение рекогносцировки; отдача боевого приказа; организация взаимодействия...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.01 сек.) русская версия | украинская версия