Контрольне завдання № 13

1. Охарактеризуйте етапи розвитку давньоруської держави Київська Русь, її державну організацію.

Основні етапи розвитку Київської Русі

Часто ділять політичну історію Київської Русі на три періоди.

Перший період, коли відбувалося виникнення й формування давньоруської держави ІХ-Х ст. В середині ІХ ст. Київська Русь виходить на арену світовох історії, стверджуючи себе. Піднеснення Русі пов”язане з ім”ям Аскольда. Аскольдпроводив активну зовнішню політику. Київська Русь міцно утверджувалась на узбережжі Чорного моря (Руського моря). Політика була спрямована на захід, де знаходилися розвинуті країни. Аскольду належить перший літопис, який мав визначити місце Русі, як невід”ємну частину слов”ян.
З іменем Олега зв”язано відкиття Русі на цілий етап назад. Часи Олега, Ольги, Ігоря, Святослава були часами експансії, коли кордони Русі значно розширилися.
Тож цей період охоплює майже 100 років — з 882 р., коли на престол у Києві сів Олег, до смерті Святослава 972 р. У цей період було створене величезне господарське й політичне об'єднання, здатне й готове кинути виклик могутній Візантійській імперії.

Другий період охоплює князювання Володимира (Святославовича)Великого (980—1015 рр.) та Ярослава Мудрого (1036—1054 рр.). За Володимира відбулося завершення об”єднання слав”янських земель. Володимир запровадив християнство як державну релігію(1088-1089 рр.).Це була доба зміцнення Києвом своїх завоювань і досягнення ним вершини політичної могутності й стабільності, економічного і культурного розквіту.
Останній період (друга половина ХІ – ХІV ст.)характеризують постійні руйнівні чвари між князями, зростаюча загроза нападів кочових племен та економічний застій. Вже з другої половини ХІ століття відбувалися суперечки між князями, які завдавали спустошливості Київській Русі.
У 1097 році відбувся Люберецький з”їзд, що мав на меті покласти край міжусобній боротьбі. Але рішення з”їзду були порушені та не виконані.
З середини ХІІ ст. – роздроблення феодальної Русі. А це обумовило прискорення завоювання держави татаро-монголами. При них Князівства були роздроблені і підкорялися Золотому Ярму. Винятком було Галицько-Волинське князівство.

2. Розкажіть про розвиток професійної та середньої освіти на українських землях у ХІХ ст. – на початку ХХ ст.

В освіті зміни стали відчутними вже на межі 60-х рр. Молода інтелігенція, студенти, що об’єдналися в громади, активно переймалися створенням недільних шкіл. У 1862 р. в Україні їх було понад 110. Викладання в багатьох із них провадилося українською мовою, видано було букварі й підручники, в тому числі «Буквар» Т. Шевченка. Але того ж таки 1862 р. царський уряд вирішив закрити недільні школи, а багатьох організаторів і викладачів цих шкіл було заарештовано.

Становище стало поліпшуватись після проведення реформ. У 70-х рр. XIX ст. земства сприяли відкриттю нових шкіл, опікувалися змістом і методикою навчання. Вони збільшували асигнування на утримання та будівництво шкіл. З 1871 р. по 1895 р. асигнування зросли у 6 разів. Впроваджувалося вивчення історії, географії, математики.

На Правобережній Україні, де земств не було, система початкової освіти підпорядковувалася Російській православній церкві. Указ 1881 р. зазначав, «що вплив духовенства повинен поширюватися на всі види елементарних училищ». А 1884 р. вийшло Положення про церковно-парафіяльні школи.

Валуєвський циркуляр та Емський указ чітко визначили головний напрямок освітньої політики російського царизму в Україні: не допустити українську мову в школу. Проте, завдяки поширенню початкової освіти рівень письменності в українських селах наприкінці ХІХ ст. становив близько 20%, а в містах – 50%.У системі середньої освіти Російської імперії існувало кілька типів шкіл: класичні гімназії, реальні, кадетські й духовні училища, семінарії. В одних (класичних гімназіях) перевага надавалася вивченню грецької, латинської мов і логіки, а їх випускники отримували право вступати до університетів, в інших (реальних) – сучасним європейським мовам, математиці, природничим наукам. У 1859 р. в Києві було відкрито першу жіночу гімназію.

На 1876 р. гімназії існували в усіх губернських, а також у деяких повітових містах. У 90-х рр. в Україні було приблизно 150 чоловічих і жіночих гімназій.

3. Територію України у ІІІ ст. до н.е. – ІІІ ст. н.е. населяли:

а) скіфи

4. Відповідно до історичних джерел найбільш ранньою назвою слов'ян є:

в) венеди

5. «Вічний мир» укладено між:

в) Московською державою і Польщею

6. Остаточно поділ України на Лівобережжя та Правобережжя закріплено:

б) «Вічним миром»

7. За наказом Петра І Запорізьку Січ зруйновано:

б) 1709 року

8. Київська Могилянська колегія діяла протягом:

б) 1632 – 1817 рр.

9. Варшавський договір (квітень 1920 р.) укладено між:

а) урядами УНР та Польщі

10. «Розстріляне відродження» – умовна назва для визначення:

в) літературно-мистецької генерації України 1920 – 1930-х рр., репресованої сталінською владою

11. Комісія В. Молотова, що діяла в Україні впродовж жовтня 1932 р. – січня 1933 р.:

б) контролювала повне виконання хлібозаготівельного плану

12. Встановіть відповідність між поняттями та визначеннями:

плюралізм     радянізація     волюнтаризм     космополітизм   десталінізація

існування можливостей для соціальних груп висловлювати різні позиції, погляди через своїх представників у політичних і громадських організаціях   впровадження на певній території норм економічного, суспільно-політичного, культурного життя, утверджених у СРСР     практика, за якої головним чинником досягнення мети є суб’єктивні бажання та довільні рішення певної особи (осіб)   теорія і практика, в основу яких покладено тези про відмову від національних суверенітету, традицій і культури в ім’я ідеалів «єдності людського роду»   процес засудження Й. Сталіна, здійснюваної ним політики терору