Завдання курсу

 

Тема 7.

1. Выявление и учет детей, оставшихся без попечения родителей

2. Органы опеки и попечительства. Правовое положение. Задачи и полномочия.

3. Усыновление, удочерение детей

4. Опека и попечительство над детьми

5. Приемная семья

6. Иные формы устройство детей

7. Учреждения для детей-сирот и детей, оставшихся без попечительства родителей

 

 

Тернопільський Національний технічний університет

Ім. І. Пулюя

Кафедра українознавства та філософії

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

І САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

з дисципліни «Філософія»

для студентів денної форми навчання ТНТУ

напряму підготовки:

 

6.030102 «Психологія»

 

 

Тернопіль

 

Методичні рекомендації та завдання для семінарських занять і самостійної роботи з дисципліни «ФІЛОСОФІЯ» для студентів денної форми навчання напрямку підготовки: 6.030102 «Психологія» / Чоп Т.О – Тернопіль: ТНТУ, 2011. – 40 с.

 

 

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………..…………....…3

Мета і завдання викладання дисципліни………….…………….……….3

Структура навчальної дисципліни…………………………………..…....4

Методичні рекомендації до виконання семінарських занять……..……4

Розподіл балів, що присвоюються студентам………………………...….5

Шкала оцінювання в КМСОНП та ECST………………….……...........….5

Плани семінарських занять………………………………………........…...5

Перелік запропонованих тем рефератів та контрольних робіт ……...…15

Перелік питань для складання іспиту з курсу «Філософія»……………..16

Рекомендована навчально-методична література…………………….…17

 

 

ВСТУП

Мета курсу

Метою вивчення курсу філософії є ​​ розвиток у студентів інтересу до фундаментальних знань, стимулювання потреби до філософської оцінки історичних подій і фактів дійсності, засвоєння ідеї єдності світового історико-культурного процесу при одночасному визнанні різноманіття його форм. А також, набуття світоглядних установок, власних смиложиттєвих позицій, здатності орієнтуватися в сучасному світі, підвищенні загального інтелектуального рівня культури.

Завдання курсу

Основне завдання - сприяти створенню у студентів цілісного системного уявлення про світ і місце людини в ньому, а також формування і розвиток філософського світогляду та світовідчуття.

Освоєння курсу філософії має сприяти:

- розширення спектру науково-філософських знань за рахунок знайомства з історичною філософською спадщиною;

- набуття здібностей до абстрактного, системного, діалектичного мислення;

- розвитку вміння логічно формулювати, висловлювати і аргументовано відстоювати власне бачення аналізованих проблем;

- оволодіння прийомами ведення дискусії, полеміки, діалогу;

Методичні вказівки з освоєння загального курсу «філософія»

Курс філософії складається з двох частин: історичної та теоретичної. В ході освоєння історико-філософського розділу студенти знайомляться з процесом зміни типів пізнання в історії людства, обумовлених специфікою культури окремих регіонів, країн та історичних епох, їх закономірностями і перспективами. Теоретичний розділ курсу включає в себе основні проблеми різних форм буття і пізнання, що розглядаються як на рефлексивному, так і на ціннісному рівнях.

 

За оволодінні курсом студент зможе:

а) мати уявлення про своєрідність філософії, її місце в культурі, наукові, філософські і релігійні картини світобудови, сутність, призначення і сенс життя людини;

б) розуміти сенс взаємозв’язку духовного і тілесного, біологічного і соціального начал в людині, відношення людини до природи та сучасних протиріч існування людини в ній;
в) розуміти умови формування особистості, її свободи, відповідальності за збереження життя, природи, культури; усвідомлювати роль ненасильства в історії і людській поведінці, моральних обов'язків людини по відношенню до інших і самої себе;

г) мати уявлення про розмаїття форм людського знання, співвідношенні істини і хиби, знання і віри, раціонального та ірраціонального в людській життєдіяльності, особливості функціонування знання в сучасному суспільстві, духовних цінностей, їх значення в творчості та повсякденному житті;

д) розуміти роль науки в розвитку цивілізації, у взаємодії науки і техніки, мати уявлення про пов'язані з ними сучасні соціальні і етичні проблеми, розуміти цінність наукової раціональності та її історичних типів, знати структуру, форми і методи наукового пізнання, їх еволюцію.