ДЛЯ СТУДЕНТОВ ГУМАНИТАРНЫХ СПЕЦИАЛЬНОСТЕЙ1. Українська та латинська назви. 2. Будова міцелію (одноклітинний, членистий, нечленистий). 3. Хімічний склад клітинної оболонки. 4. Спосіб живлення. 5. Види розмноження. Булова органів спорошення. 6. Будова та види плодових тіл. Особливості статевого розмноження. 7. Приклади грибів описаних класів, їх використання в промисловості та медицині. При характеристиці вищих спорових рослин 1. Українська та латинська назва відділу та виду, на прикладі яких дається характеристика відділу 2. Розповсюдження видів, місця їх зростання. 3. Домінуюче покоління. 4. Будова антеридіїв та архегоніїв. 5. Будова спорофіта та гаметофіта. 6. Чергування поколінь. Яке покоління домінує в циклі розвитку. 7. Практичне значення та медичне використання (яка частина рослин і з якою метою використовується в медичній практиці). При характеристиці голонасінних. 1. Українська та латинська назва відділу. 2. Жіттєві форми. 3. Розповсюдження. 4. Розмноження. 5. Домінуюче покоління. 6. Особливості морфологічної будови спорофіта, гаметофіта. 7. Особливості анатомічної будови спорофіта. 8. Класифікація відділу. 9. Найбільш характерні представники класів, які мають практичне використання та медичне застосування. При характеристиці класів та родин відділу голонасінних. 1.Українська та латинська назва класів (родин). 2. Життєві форми. 3. Розповсюдження. 4. Морфологічні особливості вегетативних органів. 5. Класифікація (при описуванні класів вказати родину), при описанні родини і рід. 6. Найбільш характерні види, які відносяться до описаних класів або родин, їх морфологічна діагностика, практичне використання та медичне застосуванння. При характеристиці відділу покритонасінних. 1. Українська та латинська назва. 2. Життєва форма. 3. Розповсюдження. 4. Прогресивні ознаки і морфологічні особливості. 5. Види розмноження. Особливості статевого розмноження. 6. Чергування поколінь. Особливості будови спорофіта і гаметофіта. 7. Класифікація. При характеристиці класів відділу покритонасінних 1. Українська та латинська назва, чисельність. 2. Життєві форми. 3. Морфологічні і анатомічні особливості будови вегетативних органів. 4. Морфологічна будова квіток, 5. Особливості будови зародків насіння (зародки з однією або двома сім'ядолями). При характеристиці родини відділу покритонасінних. 1. Українська та латинська назва. 2. До якого порядку і класу відносяться. 3. Життєві форми. 3. Розповсюдження, чисельність. 5. Морфологічні особливості листка, складність розміщення наявність або відсутність прилистників. Квітка: наявність або відсутність приквітників, тип оцвітини, його правильність, форма віночка (якщо це характерне для всієї родини,наявність кількість та ступінь зростання тичинок і плодолистиків, положення зав'язі, формула квітки. Плоди: тип, морфологічні особливості, суцвіття, тип, форма. При порівняльній характеристиці відділів, класів, родин, підродин матеріал викладати в вигляді таблиць (приклад оформлення дивись додагток 2). Порівняльна морфологічна характеристика родин відділу покритонасінних
Додаток 2 Необхідний мінімум латинскьких назв лікарських рослин. Найбільш характерні види лікарських рослин які вивчаються, родин, формули їх квіток.
Додаток 3 ПРАВИЛА ЗБОРУ ТА ОФОМЛЕННЯ ГЕРБАРІЮ І ФІКСОВАНОГО МАТЕРІАЛУ ЗБІР РОСЛИН ДО ГЕРБАРІЮ. Рослини до гербарію збирають в суху погоду, коли на ник немає крапель роси. Збирати в сиру погоду або рано вранці не рекомендується, або коли на них ще держиться роса, бо рослини швидко темніють і стають непридатними для гербарія. Вибирають непошкідженні рослини та збирають їх з підземними органами, але акуратно очищують від землі. В дерев'янистих рослин зрізають тільки визначені пагони товсті стебла, корені або кореневища розрізають вздовш, а на соковитих органах, крім того, роблять лезом або ножем повздовжні насічки довжиною 10-15 мм. Викопані рослини або зрізані пагони закладають в листки паперу, розміщують в ньому одну або декілька рослин одного виду. Рослини з довгими пагонами перегинають під гострим кутом. Всі закладені в папір рослини не повинні виходити за його краї. При закладанні в папір рослин слід покласти їх так, щоб листки та квітки були розправлені, а один-два листки та квітка повернені доверху нижньою стороною. Це необхідно для визначення форми чашечкі та чаїнелистиків, ступені їх зростання, наявності опушення на нижній стороні листка та чашелистиках. До паперу вкладається заповнена простим чорним олівцем етикетка, де вказується: місце збору (область,район,географічний пункт, де (зібрана рослина). місцезнаходження рослинного угрупування, з якого взята рослина (ліс, поле, луг, водоймище та інше), дата збору, число, місяць, рік). Якщо студентові знайома родина, до якої належить рослина, або його назва, це також записується до етикетки, потім назва уточнюється. Рослина в папері з етикеткою перекладається декількома листками паперу, розміщується в гербарійну сітку, котра туго затягується шнуром. Окрім цього, необхідно зібрати декілька рослин, квітки, плоди та насіння для морфологічного опису, визначення та фіксації. Квітки розміщують в 0.2л банку з фіксуючою рідиною та наклеюють етикетку, в якій вказують назву рослини (на українській та латинський мовах), дату збору та прізвище заготувача, а насіння та плоди в пакетах які підписують, а потім прикріпляють до гербарійного листка. Фіксуюча рідина складається із спирту, гліцерину, води в відношенні 3:2:1. При заготівлі рослин для гербарію необхідно пам'ятати про охорону природи. При гербарізації рослин бути дуже уважним і не викопувати більше Потреби, рослин та одиноких екземплярів як дикорослі види Флори України при неразуиному ви користанні можуть повністю зникнути. Охорона природи та її раціональне використання одна з актуальних проблем сучастності. Рослини, які предназначені до гербарію, кожний день передивляються ретельно, розправляють та міняють прокладки з паперу Якщо стебла або корені виділяютьсся товщиною, то на останні частини рослини до рівня виступаючий органів) накладають шари паперу. Сушать рослини в сітці рекомендують в підвішеному стані в гарно венильованому сонячному місці.Після заходу сонця їх слід перенести в закрите приміщення в кімнату). За сприятливих умов рослини висихають через 58 днів. Засушеними рахують рослини, у яких верхівки пагонів, листків та квітки не стають крихкими і ламкими.
ОФОРМЛЕННЯ ГЕРБАРІЮ. Засушені рослини монтують на гербарних листках із тонкого картону або щільного паперу. Розмір гербарних листків 42х29см. На одному гербарному листку розміщують один або декілька екземплярів одного виду. Рослини пришивають або наклеюють на папір. Для наклеювання треба мати закріпллючи папір, який нарізають на полосками шириною 24мм та довжиною відповідно товщині приклеєної частини рослини з урахуванням 0. 5см для приклеювання до картону (паперу). Прикріпляти рослини при монтажові гербарію пришивати або наклеювати) починають з підземних органів. Потім послідовно в декількох місцях закріплюють стебло, черешки листків, осі суцвіття, квітконіжку і квітки. Після монтажу рослини на гербарному листку його накривають поліетиленовою плівкою, целофаном або калькою. Під покриттям розміщують етикетку розміром 8x12см, в якій вказують назву рослинн по бінарній номенклатурі латинською і українською мовами, місце збору, прізвище студента, зібравшого і визначившого рослину, курс, група, університет. Приклад оформлення етикетки. родина Valerianaceae валеріанові назва рослини Vаlеrіаnа stоlоnifera Cern. Валеріана пагононосна. Місце збору: околиці міста Запоріжжя, Канцерівська балка, північні відроги балки. Дата збору 5.07.2012 року. Зібрав студент Бондаренко В.П., 2й курс, IIІ група, Запорізький медичний університет. Гербарій окремих частин рослини (листки, суцвіття, квітки, пагони) упаковують в окремі конверти (кожний зразок в своєму паперові), в якому відмічають: орган, його тип і вид рослини. Наприклад: простий пальчатолопатевий листок клена платанолистного, суцвіття головка конюшини лугової і т. д. Кількість гербарних зразків, які повинен здати студент вказано в завданнях контрольних робіт.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ; 1. Сербін А.Г.,Сіра Л.М.,Слободянюк Т.О. Фармацевтична ботаніка. Підручник.- Вінниця:Нова книга,2007.-488 с. 2.Гулько Р.М. Словник лікарських рослин світової медицини.-Львів:Ліга-Прес,2005.503 с. 3.Ткаченко Н. М., Сербін А.Г.,Харків,"Основа. Ботаніка",1997,432с. 4.Яковлев Г.П.,Челомбитько В. А., Ботаніка, П., Вищ. школа, 1990, 467с. 5. Жизнь растений: В 6 т., Просвещение, 19741982. 6. Журбін О.І., Підручник ботаніки, Київ, Здоров'я, 1964, 340с. 7.Муравьева Д.А.,Фармакогнозия, Учебник, Москва, Медицина, 1991, 560с. 8.Рейвн П., Эверт Р.,Современная ботаника,в 2 т., перев.с английского, Москва, Мир, т.1, 347с.,т. II, 344с. 9.Хржановский В.Г.,Курс общей ботаники в 2ч., Высшая школа, 1982 ч. 1, 385с.,ч.ІІ,544 с. Эсау К. 10. Анатомия растений,в 2 кн. перевод с английского, Москва, Мир, 1980, к. 1,218с.,к. 2,558с.1. Ю.І.Корнієвський, В.Г.Корнієвська Фітотоксикологія. Навчальний посібник. Рекомендовано МОН молоді і спорту України(лист від 27.11.2012 №23-01-25/312). Запоріжжя: ЗДМУ2013.-178 с. 11. Ю.І.Корнієвський, В.Г.Корнієвська, П.Ю.Шкроботько. Анатомія рослин Модуль 1 Рекомендовано МОН молоді і спорту України(лист від 27.11.2012 №23-01-25/308). Запоріжжя: ЗДМУ2013.-103с. 12. Ю.І.Корнієвський, В.Г.Корнієвська, П.Ю.Шкроботько. Фармацевтична ботаніка. Рекомендовано МОН молоді і спорту України(лист від 27.11.2012 №23-01-25/311). Запоріжжя: ЗДМУ2013.-128 с. 13. Корнієвський Ю.І., Панасенко О.І., Корнієвська В.Г., Фурса М.С., Богуславська Н.Ю., Парченко В.В., Каплаушенко А.Г. Зелена аптека. Навчальний посібник Рекомендовано Міністерством освіти і науки, молоді і спорту України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів(Лист МОН України від 03.05.2012 р. №1/11-61-52).Запоріжжя: ЗДМУ2012.- 642 с. 14. Панасенко О.І., Корнієвський Ю.І., КорнієвськаВ.Г., Панасенко Т.В., ПарченкоВ.В., Каплаушенко А.Г.,БерестГ.Г. Косметична хімія з елементами фітокосметології Навчальний посібник – Рекомендовано МОН молоді і спорту України(лист від 26.03.2012 №1/11-4070). Запоріжжя: ЗДМУ 2012.- 410 с. 15. Колесник Ю.М., Корнієвський Ю.І., Панасенко О.І. ЛІКИ ХОРТИЦІ Навчально-методичний посібник. Рекомендовано Центральним методичним кабінетом з вищої освіти МОЗ України як навчально-методичний посібник для студентів вищого фармацевтичного навчального закладу і фармацевтичних факультетів вищих медичних навчальних закладів IV рівня акредитації (протокол №3 від 16.10.2012 р. засідання Комісії з медицини науково-методичної ради з питань освіти МОН молоді і спорту України письмо від 27.11.2012 № 23-01-25/305). Запоріжжя: ЗДМУ - 2013.- 557 с. 16. Корнієвський Ю.І., Корнієвська В.Г., Панченко С.В., Богуславська Н.Ю. – Валеріана лікарська:монографія, рекомендована до друку Вченою радою ЗДМУ протокол №4 від 18.11.2014, Запоріжжя, 2014 вид-во ЗДМУ, 501 с. 17. Корнієвський Ю.І., КорнієвськаВ.Г., Панченко С.В., Богуславська Н.Ю. – Фітокосметологія:навчальний посібник – рекомендована до друку Вченою радою ЗДМУ протокол №6 від 24.02.2015; Запоріжжя, 2015, вид-во ЗДМУ, 371 с. 18. Кривенко В.І., Корнієвський Ю.І.,Колесник М.Ю.,Пахомова С.П.,Федорова О.П.,Богуславська Н.Ю.,Корнієвська В.Г., Панченко С.В. Навчальний посібник – Фітотерапія в практиці сімейного лікаря: навчальний посібник рекомендовано до друку ЦМР ЗДМУ протокол №6 від 20.05.2015 р. Запоріжжя, 2015, вид-во ЗДМУ, 765с.
ДЛЯ СТУДЕНТОВ ГУМАНИТАРНЫХ СПЕЦИАЛЬНОСТЕЙ
|