Установка збірно-дренажних пристроїв у радіальних відстійникахРадіальні відстійники виконують ті ж самі функції, що і горизонтальні. Вони мають ті ж недоліки, що й горизонтальні: наявність великих застійних зон. Для ліквідації застійних зон у зливального лотка радіального відстійника з периферійним випуском було запропоновано встановити аналогічні переструми (рис. 2.8).
Рис. 2.8. Схема розташування переструминних труб на відстійниках радіального типу: 1 — надходження стічних вод; 2 — рух стічних вод; 3 — розподільна чаша; 4 — зливальний лоток;5 — переточні труби Порівняльний аналіз роботи очисних споруджень до й після установки перетікань на вторинних радіальних відстійниках представлений у табл. 2.10. Необхідно відзначити, що дані очисні спорудження, обладнані радіальними відстійниками з периферійним випуском стічних вод, призначені для очищення тільки господарсько-побутових стоків. Після очищення стічні води скидаються безпосередньо в ріку Дніпро. Цим і пояснюються такі низькі показники якості очищених стічних вод. З табл. 6.4 видно, що вміст зважених речовин знизився на 2,4 %, амонійного азоту — на 36 %, нітритів — на 3,2 %, нітратів — на 4 %, ВПКп — на 7 %, а концентрація розчиненого кисню збільшилася на22 %. Збільшення концентрації розчиненого кисню значною мірою сповільнює процес спухання мулу, що відповідно зменшує винос зважених речовин із очищеними стічними водами. Таблиця 2.10. Аналіз роботи очисних споруджень до й після установки переструмів у вторинних відстійниках
Порівняльний аналіз роботи вторинного радіального відстійника, обладнаного переструмами, і вторинного радіального відстійника типового проекту показав, що винос зважених речовин з удосконаленого відстійника знизився на 15,8 %, тобто з 11,7 до 10,1 мг/дм3. Установка переструмних труб у радіальних відстійниках з периферійним випуском стічних вод дозволила зменшити винос зважених речовин з відстійників на 23 т/год [20]. На конструкцію такого відстійника отримано патент України [21]. При використанні вторинних відстійників із центральним випуском стічних вод для зниження виносу зважених речовин з потоком проясненої води на фермі мулоскребачки встановлені рухливі водозбірні пристрої у вигляді труб-сифонів. На кожному відстійнику встановлено двi труби-сифона з однорядним розташуванням отворів. Труби-сифони, переміщаючись по поверхні водного шару, збирають чисту воду й направляють її у водозбірний лоток. При цьому розвантажуються зливальні пороги збірного лотка, збільшується час перебування води в зоні відстоювання. Це сприяє зниженню виносу зважених речовин. Сумарна пропускна здатність установлених труб-сифонів доведена до 1040 м3/год. Радіальний відстійник працює в такий спосіб: вихідна вода самопливом надходить у кільцевий розподільний пристрій відстійника, переміщаючись за допомогою шкребків, з'єднаних тягами з обертовою фермою, від периферії до центра відстійника й виводиться. Прояснена вода самопливом досягає бортів збірного лотка й переливається в нього із двох сторін — зовні й усередині. Кількість води, що випливає через внутрішній борт зливального лотка, зменшено, що сприяє зниженню швидкості руху води, і відповідно, сприяє зниженню виносу зважених речовин з очищеними стоками. Це було досягнуто тим, що висота внутрішнього борта зливального лотка радіального відстійника збільшена таким чином, те тільки 1/8 частина всієї кількості води стала проходити через внутрішній борт лотка. Частина води перепускається за допомогою труб-сифонів. Прояснена вода потрапляє в отвори на бічній поверхні труби-сифона й зливається в збірний лоток. Вода, що збирається в лотки, опускається по трубах і приділяється знизу відстійника. Один кінець труби-сифона частково заглушений, а другий — з'єднаний з коробом, постаченим гідрозатвором конічної форми, що сприяє зниженню гідравлічного опору сифонів. На коробі є штуцер, що служить для відсмоктування повітря з короба в момент запуску труби-сифона в роботу. Порівняльний аналіз якості стічних вод до й після установки труб-сифонів у вторинних радіальних відстійниках наведений у табл. 2.11.
Таблиця 2.11. Аналіз якості стічних вод, що пройшли вторинні відстійники до й після установки в них труб-сифонів
Як видно з табл. 2.11, установка труб-сифонів дозволила знизити винос зважених речовин із вторинних відстійників більш ніж в 3 рази, вміст амонійного азоту — на 22 %, ХПК — на 59 %. Впровадження зазначених удосконалень у системі доочищення біологічно очищених стічних вод зробило позитивний вплив на якість очищення в цілому [22 — 25].
|
