Стічних вод. Вибір раціональної схеми усереднення і типу усереднювача, розрахунок його розмірів проводяться на основі інформації про характер коливань параметрів вхідного
Вибір раціональної схеми усереднення і типу усереднювача, розрахунок його розмірів проводяться на основі інформації про характер коливань параметрів вхідного потоку (концентрацій і витрати) і вимоги на припустимі коливання параметрів стічних вод на виході з усереднювача. За нормативними даними усереднював-змішувач барботажного типу варто застосовувати для усереднення стоків незалежно від режиму їхнього надходження при змісті грубо диспергованих зважених речовин з концентрацією до 500 мг/дм3, гідравлічної крупністю до 10 мм/с. Тобто в даному випадку можливо встановити в первинному відстійнику барботери. Крім того, треба використовувати кінгстони, які налічуються в випускних лотках первинних відстійників. Частина кінгстонів в нормальному режимі повинна бути відчиненою. Це встановлюється за умови того, що коливання рівня стоків у первинному відстійнику в денні і нічні часи повинні бути в межах загороджувальної дошки. Пристрій для збору плаваючих речовин повинен діяти тільки в денний період часу, коли надходження стічних вод до первинного відстійнику максимальне. Подачу стічних вод треба здійснювати паралельно в кожний з двох первинних відстійників. Принципову схему двох первинних відстійників з властивостями усереднювачів показано на рис. 1.33.
Рис. 1.33. Принципова схема усереднення стічних вод за допомогою первинних відстійників: 1, 16 — вихідні стічні води на усереднення і відстоювання; 2, 15 — відстояні стічні води; 3, 14 — плаваючи речовини; 4 — випускний лоток; 5 — кінгстон; 6 — загороджувальна дошка; 7 — зона усереднення і відстоювання первинного радіального відстійнику; 8 — вхід стічних вод в відстійник через впускний лоток; 9, 13 — сирий осад; 10, 11 — повітря; 12 — другий первинний радіальний відстійник
Періодичність видалення осаду визначається в період пусконалагоджувальних робіт. Застосування даного типу усереднювача дозволить практично повністю знизити коливання в витратах стічних вод і показниках якості в наслідок циклічних коливань і значно згладити коливання від залпових скидів концентрованих стічних вод. Розрахунок обсягу усереднювача ведеться в залежності від характеру надходження стічних вод на спорудження відповідно до СНИП 2.04.03-85. Як барботер в усереднювачі рекомендується використовувати перфоровану трубу з отворами діаметром 3 мм (крок 8—16 см), розташовуваними в нижній частині труби в два ряди під кутом 45° до осі труби. Барботерна труба укладається горизонтально уздовж резервуара відстійника на підставках висотою не менш 600 мм у стінки апарата. Припустиме відхилення від горизонтального укладання труби барботеру не повинне перевищувати ±0,015 м так, щоб зв'язана з цим нерівномірність подачі повітря по довжині барботера не перевищила однієї третини від прийнятої в розрахунку нерівномірності подачі повітря (20 % середньої витрати повітря). Протяжність барботеру в межах 1/4 окружності відстійника. Інтенсивність барботування для усереднення концентрації розчинених домішок при барботерах, які розташовуються у стінки апарату, приймається рівною 6 м3/год на 1 м. Розрахункова глибина занурення барботера прийнята рівної 3,0 м. При середньому перепаді тиску на перфорованих отворах Δ H = 1 кПа максимальні втрати в барботері не більш D H M = 2 кПа, а при H = 4 кПа — не більш D Н М= 7 кПа. Характеристика барботера Зовнішній діаметр барботерної трубки 50 мм. Внутрішній діаметр барботерної трубки 42,5 мм. Діаметр отворів в барботерної трубці 6 мм. Кількість рядів отворів 2.
Діаметр стояка: Зовнішній 50 мм. Внутрішній 42,5 мм. Інтенсивність подачі повітря J = 6 м3/(год.м). Перепад тиску на отворах 1 кПа. Шаг між сусідніми отворами t = 160 мм. Довжина барботера 39,5 м. Площа перерізу стояка = 1418 мм2. Сумарна площа отворів барботерної трубки визнається як . Тому = 0,8×1418 = 1134 мм2. Площа перерізу одного отвора = 28,26 мм2. Кількість отворів, яка потрібна для забезпечення процесу барботування і за рахунок цього усереднення стічних вод буде = 40 шт. Довжина барботеру L = 40×160 = 6400 мм = 6,4 м. Витрата повітря на барботер одного відстійника Q = J×L = 6×6,4 = 38,4 м3/год. Швидкість руху повітря в отворах барботеру = 9,4 м/с. Витрата повітря на барботери двох відстійників = 2 Q = 2×38,4 = 76,8 м3/год. Приймемо діаметр трубопроводу, який необхідно встановити між аеротенком і відстійниками протяжністю приблизно 70 м, рівним 50´2 мм. Тоді швидкість повітря в такому трубопроводі буде = = 11,8 м/с. На вході в відстійники-усереднювачи необхідно встановлювати контрольно-вимірювальну апаратуру для визначення витрати води і повітря, що надходять на спорудження. На всіх конструктивних вузлах первинних відстійників необхідно зберегти трубопроводи спорожнення і передбачити малі засоби механізації (наприклад, баддя — таль — кішка, баддя — тельфер і ін.) для періодичної чистки системи. Для стабілізації якості стічних вод в первинних відстійниках необхідно придати їм функцію усереднення стічних вод. Це можливо досягти за рахунок перетворення первинних відстійників в усереднювачі. Наприклад, додати збірно-розподільчий пристрій, який монтується на мулоскребачці. Нами запропоновано перемішування стічних вод в первинних відстійниках здійснювати за допомогою стиснутого повітря (рис. 1.34). При виконанні обстеження роботи систем «первинні відстійники — аеротенки» та «аеротенки — вторинні відстійники» вставлено, що на очисні споруди подача стічних вод здійснюється нерівномірно як на протязі доби, так і в межах року. При цьому якість стічних вод на вході в очисні споруди залишається нестабільною. Основні показники якості — вміст амонійного азоту і фосфатів не тільки коливаються в широких межах, а й часто перевищують норми ГДК. Рис. 1.34. Принципова схема усереднення стічних вод за якістю в первинних відстійниках: 1 — потік стічних вод, які спрямуються в аеротенки на біологічне очищення; 2, 9 — стиснуте повітря; 3, 8 — аератори; 4, 6 — первинні відстійники; 5 — сирий осад на мулові кати; 7 — стічні води з пісковловлювачів
|