РОЗДІЛ 5. ВІЗУАЛЬНА АНАЛІТИКА СИМВОЛІЗМУ АКСЕСУАРІВВ візуальній аналітиці символізму аксесуарів підлягають ідентифікації символічне значення матеріалу, з якого виготовлений аксесуар (напр. золотий або хромований годинник), характеристики його геометричної форми (кубічна, колова, ромбічна тощо) та колористичні характеристики окремих елементів (напр., рубін у сережках або ланцюжку, бірюза в персні). Додатковими (факультативними) характеристиками при ідентифікації виступають співвіднесеність аксесуару з інформативною зоною схеми тіла. Як відзначалося вище, інформативні зони схеми тіла доволі детально досліджували представники тілесно-орієнтованого психоаналізу В. Райх та О. Лоуен. Резюмуючи положення їх робіт, присвячених дослідженню тілесних зажимів, в схемі тіла можна виокремити наступні інформативні зони: - Зона обличчя та шиї, яка дає інформацію про характеристики персони (маски, через посередництво якої людина взаємодіє із соціальним світом) та особливості цензури і програм вольової регуляції психіки; - Зона плечового поясу, що інформує про рівень «статичного напруження» в сфері особистої відповідальності та соціальних зобов’язань; - Зона тулуба, що «відповідає» за его-ідентичність. Окремо виділяється зона рук, що характеризує тактильний контакт (при ідентифікації напр., візуальних складових перснів та браслетів); - Генітальна зона, що несе інформативні характеристики сфери інтимності та психосексуальних проявів; - Зона ніг (зона заземлення), яка «відповідає» за прояви соціально-адаптаційного потенціалу та контакт із реальністю. При аналізі враховують також зону обличчя, в якій розташовано аксесуар (напр., заколка – в зоні волосся, звичайні або темні (сонцезахисні) окуляри – в зоні очей). Обличчя включає в себе наступні інформативні зони: - Зона волосся, що відповідає за мотиваційну сферу, драйви та афекти, а також окремі темпераментальні характеристики; - Зона лоба, що відповідає за інтелектуальну сферу; - Зона очей, що характеризує сферу візуального контакту, а також спрямованість (кардинальну диспозицію) особи – ця інформативна складова не береться до уваги при аналізі власне аксесуарів, хоча і може прийматись до уваги в комплексній ідентифікації особи, оскільки остання завжди буває холоцентричною (особа є наскрізною в своїх виявах і її мікроознаки, за умов відсутності їх штучно-свідомісного моделювання, дають вихід на макро-системне ядро психіки, а останнє, в свою чергу, візуалізує себе через периферійні маркери аксесуарів та інших візуальних об’єктів, які є приналежними особі). - - зона носа, що відповідає характеристикам системного лібідо, або ж кількісним та якісними характеристикам фізіологічної енергії активації; - Зона губ, що співвідноситься із вербальною експресією та проявами емоційної сфери; - Зона підборіддя, що відповідає проявам безумовно-регуляторних поведінкових програм (сфера інстинктивної та вольової регуляції). Оскільки аксесуар може фізично співвідноситись із відповідною зоною схеми тіла та обличчя, то при аналізі необхідно враховувати як геометрично-колористично-символічні складові аксесуару, так і психологічну семантику, пов’язану із зазначеними зонами. Спробуємо здійснити аналіз візуального символізму на окремих прикладах, зпускаючись «згори донизу», від волосся до нижніх кінцівок. В зоні волосся здебільшого розташовуються такі жіночі аксесуари, як заколки (зажими). При їх ідентифікації враховуються фізичні та колористичні характеристики матеріалу, з якого виготовлена заколка (зажим), і геометричні складові візуальних символів, що є елементами аксесуару. При цьому враховується те, що заколки виступають переважно в значенні обмежувачів (регуляторів, дозаторів і блокаторів) відповідних психічних драйверів (мотивів), тобто, оцінюючи заколку (зажим), можна дійти до висновку про те, а) наскільки потужно/слабко, тобто, з яким ступенем інтенсивності особа вдається до обмеження власних драйверів-мотивів (потреб, потягів) засобами цензури і зовнішньо-соціального дисциплінування, тобто, це є загальна присутність/відсутність цензури-супер-его (інтерналізованого соціального контролю) та рівень її жорсткості/м’якості; б) яким чином (в який спосіб) особа здійснює цензурні обмеження і контролює власні мотиви; в) яким є соціо-психічний зміст цього обмеження, тобто, із чим пов’язана робота цензури та соціальних регуляторів в зоні мотивів. Ілюстративний приклад 1. Жінка носить волосся, збираючи його в тугий «хвіст» заколкою, що виготовлена із легкого пластику сріблястого кольору. Заколка є великою, 10 см. завдовжки, вона містить декілька декоративних елементів у вигляді метеликів блакитного кольору, розміщених по її краях. Інтерпретація. У жінки доволі сильно виражена жорстка цензура (караюче супер-его за Фройдом), що змушує її регулювати і контролювати власні мотиви шляхом їх придушення (репресії). Оскільки репресія виступає зрілим захисним механізмом, то жінка намагається використовувати також поверхневу (жіночо-імітативну) інтелектуалізацію, яка відмарковується присутністю декоративного елемента у вигляді метелика. Оскільки метелик як символ має декілька значень, зокрема, архетипове (архетип трансформації), а також психофункціональне (позначає уяву, фантазію і імаго-функції загалом), то до наведеної інтерпретації можна додати також і те, що потужна жінка через потужну цензуру намагається боротися із власною фантазійністю, що імітує інтелектуальні ігри. Ілюстративний приклад 2. Жінка використовує зажим у вигляді півмісяця, виготовлений із пластика рожевого кольору. Інтерпретація. Матеріал в даному прикладі не інтерпретується, до уваги приймаються колористичні і символічні маркери: рожевий колір і півмісяць. Колір вказує на прояви інфантилізму і ірраціональні мотиви, що пов’язані із півмісяцем. Психологи пов’язують півмісяць із суб’єктивізмом, емоціями, інтуїцією, загалом із мінливістю і несталістю, а також змінами настрою, що співпадає з основним символізмом нічного світила та характеристиками непередбачуваності мотиваційної сфери жінки, яка використовує даний зажим. В зоні вух розташовуються такі аксесуари, як сережки (підвіски, кліпси). Вони можуть розташовуватись не лише у вухах, але і в інших зонах обличчя при використанні пірсінгу, який останнім часом набув вираженої популярності серед молоді. Сережки розташовуючись у зоні вух, відмарковують психічні характеристики фільтрів-селекторів процесу слухання, тобто, соціо-психічних обмежувачів аудіальної сфери, які визначають, яку інформацію особа вважає за необхідне «пропускати до вух», а яку – відсіювати і блокувати. У чоловіків сережки у вухах виступають маркерами інвертної, амбівертної або ж первертної гендерної ідентичності. Сережку (сережки) в лівому вусі здебільшого носять чоловіки із латентно-пасивними гомосексуальними (пасивно-жіночими) або ж бісексуальними схильностями, сережку (сережки) в правому вусі – із активно-гомосексуальними (ліва сторона тіла, як і ліва проекція, визначається як жіноча (фемінна) і бісексуальна, права, навпаки, – як активно-чоловіча (маскулінна). При інтерпретації враховується семантика матеріалу і каміння (золото, срібло, платина, рубін, топаз тощо) та геометрично-символічні характеристики аксесуару. Приймаються до уваги також тривіальність/нетривіальність геометричних форм (хоча навіть і тривіальна геометрична форма для більшості сережок в ювелірних магазинах все одно несе відповідне значення, а тому від нього не варто повністю абстрагуватись). Ілюстративний приклад 1. Жінка носить сережки у вигляді двох трикутників, спрямованих вістрям в протилежні боки (відповідно, вниз і вгору). Трикутники виготовлені з білого золота (платини), містять вкраплення у вигляді трьох фіонітів (напівдорогоцінний камінь білого кольору) і ізольовані одне від одного вставкою із звичайного золота. Інтерпретація. Геометричні форми за даних обставин позначають, відповідно, чоловіче та жіноче начала, що є взаємно ізольовані одне від одного в самодостатній динаміці (це протилежно спрямований рух чоловіка і жінки, що його жінка і «чує» всередині себе). Динаміка і взаємна ізольованість посилюються перфекціонізмом обох сторін (вставки у вигляді фіонітів, хоча, те ж саме значення міг би нести будь-який інший дорогоцінний або напівдорогоцінний камінь білого кольору, наприклад, діамант). Отже, жінка відфільтровує всю аудіальну інформацію, що не підкріплює її уявлення про динамізм, інтелектуально-етичну досконалість (перфекціонізм) та незалежність від чоловіка. Додатковою версією тут може бути андрогінність (двостатевість) жінки, що, однак, не впливає на її емансиповане самосприйняття. Сережки у вигляді пірсінгу можуть розташовуватись також і в зоні очей, носа та губ. Інтерпретація в цьому випадку стосуватиметься наявності у особи відповідних мазохістських цензурних інтроектів, тобто, вкраплень психічного досвіду у вигляді «зв'язок» болю і задоволення від покарання цензури. Інтроекти виступатимуть відповідними обмежувачами тієї психічної активності, що пов’язана із семантикою зони обличчя, тобто, драйвів системного лібідо, візуального сприйняття та вербальної експресії і емоційності. Ілюстративний приклад 1. Підліток носить сережку в зоні носа у вигляді металевого сріблястого кільця в лівій ніздрі. Інтерпретація. Оскільки зона носа відповідає характеристикам системного лібідо, або ж кількісним та якісними характеристикам фізіологічної енергії активації, можна обґрунтовано припустити, що суб’єкт по-мазохістськи (тобто, в поєднанні задоволення із болем, вірніше, задоволення від болю) обмежує свої фемінні драйви засобами інтроекту (цензурний інтроект, вочевидь, містить цензурні «вкраплення»-послання (згорнуті мікротексти), що нагадують про маскулінність і є похідним від значущої особи (образу особи) протилежної статі. Ілюстративний приклад 2. Підліток-дівчина носить сережку в зоні губ у вигляді білого камінця, розміщеного над верхньою губою. Інтерпретація. Оскільки зона губ співвідноситься із вербальною експресією та проявами емоційної сфери, можна обґрунтовано припустити, що суб’єкт мазохістськи (тобто, в поєднанні задоволення із болем, вірніше, задоволення від болю) обмежує свої вербалізації та емоційні прояви, при цьому, роблячи це за рахунок посилення естетично-етикетних засобів пом’якшення (евфемізації) мовних актів та емоційних проявів. Ілюстративний приклад 3. Підліток-дівчина носить сережку в зоні правого ока у вигляді золотої горошини. Інтерпретація. Оскільки зона очей співвідноситься із сферою візуального сприйняття, то певна частина останнього, вочевидь, блокується за рахунок мазохістського інтроекту, що нагадує домінантно не бачити (не сприймати) прояви дійсності, що пов’язані із матеріально-соціальним успіхом. Це своєрідний мазохістський аскетизм інтроекту, закладеного особою жіночої статі (матір’ю)- пірсінговий аксесуар розташований на правому оці, що управляється лівою(жіночою) стороною (півкулею) мозку. В зоні очей можуть розміщуватись такі аксесуари, як окуляри. Самі по собі, з точки зору функціонального призначення, окуляри навряд чи можуть піддаватись самостійній візуально-аналітичній інтерпретації. Скоріше, вона буде факультативною щодо функціональних порушень зору. Їх візуальні маркери знаходять своє пояснення в руслі доповнення до психосоматики. В практиці ми маємо справу з двома базовими порушеннями зору (короткозорість та далекозорість). Короткозорість дає «вихід» на обмеження перспективного бачення, а отже, виступає такою характеристикою перцептивної сфери особи, що називається гіперфокусованістю (інкрементальністю). Інкрементальне сприйняття – це сприйняття деталей, дрібнотностей та одиничностей, що знаходяться «під носом» при запереченні тих вимірів об’єктів, які пов’язані із перспективою, тобто, майбутнім (при цьому, цей майбутній вимір стосується як сприйняття простору, так і сприйняття часу). Отже, короткозорість – це безсвідоме психологічне заперечення перспективного бачення і розвитку речей в динаміці, це статизація в сприйнятті (перцепції) найближчого горизонту-оточення. Далекозорість, навпаки, характеризується розширенням перспективи бачення (візуального сприйняття) при звуженні зони найближчого бачення (макробачення). Особа бачить перспективу (глобальний масштаб сприйняття об’єкту) і недобачає його найближчих вимірів, бачить «ліс» із великою перспективою і не бачить за ним окремих «дерев». Отже, сьогодення об’єкта (як в просторовому, так і в часовому відношенні) є «викресленим» з її сприйняття. Окуляри, у зв’язку із вищезазначеним, будуть характеризувати специфіку проявів далекозорості та короткозорості, їх колористичні та геометричні характеристики позначатимуть, відповідно, психічні фонові чинники інкрементального (сфокусованого) (короткозорого) і перспективного (далекозорого) сприйняття. Оскільки жінки є ініціаторами більш частого включення в оправи окулярів різних кольорів та елементів декору, то, відповідно, «пальма першості» в індикації певних фонових чинників сприйняття буде належати саме їм. Ілюстративний приклад 1. Чоловік носить окуляри в тонкій металевій оправі сріблястого кольору, геометрична форма яких нагадує згладжений (заокруглений) квадрат (до уваги може прийматись також метал, з якого виготовлена оправа, наприклад, залізо). У чоловіка короткозорість. Інтерпретація. Фоновим чинником короткозорості виступає стереотипізованість візуального сприйняття, що оцінюється самим суб’єктом як дорослість і зрілість (сприймати світ через призму стереотипів для нього означає сприймати зріло і по-дорослому). Проте, ці стереотипи можуть піддаватись «згладжуванню», тобто, суб’єкт є схильним до їх лабіалізації і виходу за їх рамки. Ілюстративний приклад 2. Жінка носить окуляри в фіолетовій оправі округлої форми із квіткоподібними вставками по боках, що зроблені із штучних блакитних «камінців»(насправді - шматочків пластику). У жінки далекозорість. Інтерпретація. Фоновим чинником перспективного сприйняття є інтелектуальна мегаломанія (уявлення і переживання неперевершеності власних інтелектуальних здібностей) в поєднанні із тривожністю і інфантилізмом, а також певними гендерними розщепленнями по лінії напівусвідомлення бісексуальності (андрогінності). В зоні шиї розташовуються такі аксесуари, як намиста, ланцюжки, кол’є, буси, шарфи, хустки, у чоловіків - краватки і т.п. В ідентифікації візуальних ознак приймаються до уваги колір матеріалу (в окремих випадках – матеріал, з якого виготовлено виріб) та геометрично-символічні характеристики аксесуару. При цьому враховується те, що зона шиї в схемі тіла пов’язана із вольовою регуляцією, прийняттям рішень, а тому аксесуар буде позначати чинники, що визначають (детермінують), спрямовують (векторизують) вольову регуляцію або ж обмежують її в той чи інший спосіб. Необхідно враховувати також специфіку в інтерпретації візуальних ознак краваток, які позначають ще і уявлення про ідеал, а також рівень та способи цензурного обмеження вольової сфери і спрямованість сексуальної сфери (фалічної енергії) (у чоловіків). Краватка у жінки інтерпретується як аксесуар, що виражає її фалічно-нарцисичний радикал структури характеру, і, відповідно, розщеплення гендерної ідентичності по лінії нарощування маскулінності і заперечення, периферизування та придушення жіночих якостей. В деяких випадках при інтерпретації приймаються до уваги тривіальність/нетривіальність геометричних форм. Так, візуальні ознаки золотих (срібних, мельхіорових і т.п.) ланцюжків, що виготовлені із кілець (напівкілець), навряд чи підлягатимуть окремій інтерпретації в аспекті геометричного символізму; ідентифікуватись в такому випадку буде сам метал (в його символічному вимірі і відповідній семантиці) та його колористичні характеристики. При візуально-аналітичній ідентифікації аксесуарів, виготовлених з каміння, інтерпретації підлягатиме як геометрична форма, так і семантика відповідного матеріалу (бірюза, гранат, янтар і т.п.). Колір каменю прийматиметься до уваги, але, скоріше, факультативно. Ілюстративний приклад 1. Жінка носить ланцюжок, виготовлений із срібла, с медальйоном у вигляді сонця із хвилястими променями, що розходяться в різні боки. Інтерпретація. При інтерпретації враховуємо, по-перше, що срібло виступає т.зв. місячним металом (в даному випадку це метал суб’єктивно-орієнтованої і ригідної (зашкарублої) зрілості і дорослості), яка, однак, поєднується із протилежним їй солярним символізмом медальону, що позначає маскулінну (андрофільну) орієнтацію волі жінки та її пуерильність (на мові вікової психології – підлітковість), отже, сфера вольової регуляції скерована на чоловічість та підлітковість. При цьому сама жінка здійснює таке скеровування напівсвідомо і доволі ригідно (негнучко). Ампліфікація даного тлумачення може здійснюватись по лінії пошуку значень в різних релігійних традиціях та культурах, де сонце в більшості випадків позначає чоловіче начало, розум, знання, владу, королівську велич та імперський блиск, божествену волю, Логос тощо. Ілюстративний приклад 2. Чоловік носить краватку рожевого кольору із вставками у вигляді полос кольору бордо. Інтерпретація. Самі по собі бордові полоси позначають вкраплення складників аристократичної соціальної ідентичності (на мові тестології М. Люшера – захисну індивідуаційну агресію або ж агресію з відтінками ізоляції-розчарування-захисту) в зону ідеалу на тлі вираженого інфантилізму (рожевий колір), що говорить, вочевидь, про послабленість вольової сфери та рівня цензури загалом, а також про нереалістично-інфантильні і грандіозні фантазії, пов’язані із сферою сексуальності. Ілюстративний приклад 3. Жінка носить ланцюжок, виготовлений із золота, з золотим же хрестом у вигляді розп’яття, прикрашеного червоними камінцями (імовірно, гранатами). Інтерпретація. Очевидним є порушення християнського канонічного символізму і зміщення в бік ідеального образу язичницької слави при спробі імітувати прихильність до християнської віри. Це, скоріше, еліно-візантійський образ світського пантократора, ніж образ розп’ятого Сина Божого (розп’ятого, до речі, на дерев’яному хресті, що є принциповою деталлю біблійного опису). Оскільки золото виступає солярним металом світського «сонця» (світського успіху і слави, екстраверсії, задоволення від успіху та діяльності), то воно може бути протиставлене дереву як матеріал, що заперечує спокутування другим Адамом (Христом) гріхів людства і символічно «знімає» гріх прокляття Сина Божого з тих, хто його здійснив (адже тоді виходить, що вони розп’яли Христа не на хресті безчестя, а на хресті слави, свободи і успіху, що, звісно, «виправдовує» тих, хто чинив таке). Отже, релігійну позицію жінки (конкретніше – позицію її релігійної волі) можна охарактеризувати як релігійний ідеалізм та естетизм, тобто, як різновид духовної єресі. Ілюстративний приклад 4. Чоловік носить шарф червоного кольору, зв’язаного із опуклими (рельєфними) полосами. Інтерпретація. Чоловік, вочевидь реалізує вольову експансію і активність, пов’язану із досягненням успіху (воля є значно напруженою і використовується задля досягнення цілей, пов’язаних із матеріально-соціальною сферою), а з іншого боку -, потребує фізіологічної активації, тобто, чоловік відчуває нестачу ресурсу збудження (візуальними маркерами цього виступають рельєфні полоси). В зоні рук можуть розташовуватись такі аксесуари, як годинники, браслети та персні (кільця). В ідентифікації приймаються до уваги символізм відповідної сторони (правиця-лівиця), геометричної форми, колористичні характеристики металу та його функціональна семантика, а також аналогічні характеристики каміння і вставок, що використовуються при виготовленні аксесуару. Враховуючи інформативне значення зони рук як зони тактильного контакту, що в більш широкому вимірі дає цілий спектр відчуттів, пов’язаних із тактильною верифікацією існування різних об’єктів (адже обмацування і торкання є онтогенетично-первинним способом встановлення константності об’єкта), можна вважати за достатнє визначати браслети і персні як фільтри тактильної верифікації і характеристики зони так званого примітивного контакту (якщо під примітивним контактом розуміти контакт «без опосередковувачів» і посередників). Примітивний контакт встановлюється в тих ситуаціях, де існує дообразна і доконцептуальна комунікація між учасниками взаємодії і де вони «скидають маски», постаючи одне перед одним через відкриту дію. Окрема семантика приписується годинникам, які дають інформацію про образ часу особи. В ідентифікації приймаються до уваги символізм геометричної форми годинника, колористичні характеристики металу та його функціональна семантика, колористичні та візуально-символічні особливості циферблату (цифри, їх наявність або відсутність, елементи декору у вигляді вставок та малюнків тощо). Ілюстративний приклад 1. Жінка носить браслет у вигляді мідної змії на правій руці. Інтерпретація. В зоні примітивного контакту (контакту «без масок») жінка виявляє всі якості гіпермаскулінного чоловіка із ознаками фалічного нарцисизму та інтелектуально-духовної незрілості (змія розташована на правій руці, що семантично прив’язана до чоловічості, а мідь як метал дає в інтерпретації «неповне» сонце – яскраво-червоного кольору, яким воно буває на сході або ж на заході, тобто, це вираження незрілої свідомості). При ампліфікації враховується асіро-вавілонський архетип міді як металу войовничості і тліючого вогню, тобто, вітально-тваринної незвершеності, що полягає у виявленні мілітарного способу життя та духовному блудодійстві (блуді, або ж проституції). Ілюстративний приклад 2. Чоловік носить перстень на лівій руці, зроблений із срібла із вставкою у вигляді чорного каменю квадратичної форми. По боках радіально розташовані стрілоподібні розрізи (отвори, що за геометричною формою нагадують накінцівник стріли). Інтерпретація. Оскільки ліва рука характеризує жіночий примітивний контакт, то йдеться про його фемінну спрямованість у чоловіка, в контакті якого домінує байдужість (афективна погашеність, індиферентність) у поєднанні з ізоляцією та відгородженістю на тлі прагматичних та матеріалістичних інтересів (квадратична форма каменю). Чоловік готовий виявляти цілеспрямованість при виявленні ідентифікованих характеристик (стрілоподібні розрізи). Ілюстративний приклад 3. Чоловік носить годинник квадратної форми, по боках із посиленими ребрами жорсткості, виготовлений з металу сріблястого кольору (імовірно, хром). Циферблат годинника – білого кольору, на ньому відсутні всі цифри, крім чотирьох (12, 3, 6, 9) позначених рисками. В центрі годинника – малюнок кольору бордо у вигляді трьохпроменевої зірки. Інтерпретація. Образ часу містить в собі статичну опірність (особа чинить всілякий супротив змінам) на тлі ригідного етико-інтелектуального перфекціонізму (посилені ребра жорсткості і білий циферблат), тобто, перебільшених домагань щодо власної досконалості, моральної чистоти та «кришталевого», бездоганно-неупередженого (позбавленого будь-якої заангажованості) інтелекту. Ставлення до часу відрізняється деконцентрацією (трансовістю, надчасовістю): особа, імовірніше за все, «випадає» з часу, або ж він значить для неї мало, оскільки вона «зображує» орієнтацію на вищі духовні цінності. В генітальній зоні можуть розташовуватись такі аксесуари, як пояси (у жінок, в окремих випадках – підвіски). Пояси відображають маркери зони сексуального контакту – специфіку ставлення особи до сексуальності та інтимності, а також відповідні атитюди щодо само-дозволів (самообмежень) в цій сфері. До уваги при інтерпретації беруться матеріал, колір поясу, геометрична форми та елементи декору пряжки, факультативно – матеріал, з якого виготовлений пояс. При цьому варто мати на увазі, що чорний колір для чоловічих та жіночих поясів вважається тривіальним і не підлягає спеціальній інтерпретації, тобто, за відсутності будь-якого іншого кольору інтерпретації в поясах піддаються лише геометрично-колористичні характеристики пряжки. Пряжки квадратичної форми, виготовлені в лаконічному стилі (без елементів декору), невеликого розміру також не піддаються спеціальній інтерпретації, бо вважаються тривіальними. Самооцінка особою відповідних символів в їх естетичному вимірі може не залучатись в процесі аналізу: інтерпретації символи піддаються на індивідуально-психологічному (імпліцитно-психічному) та культурно-архетиповому рівнях. Ілюстративний приклад 1. Жінка носить пояс, виготовлений із білої клейонки, з великою пряжкою квадратичної форми, яка по периметру прикрашена штучними каменями бузкового (відтінок фіолетового) кольору. Інтерпретація. В сфері інтимності жінка виявляє моральний перфекціонізм і бісексуальні (гомоеротично-гомосексуальні) схильності; поруч із цим виявляються відповідні домагання щодо матеріальної забезпеченості партнера (квадратична форма у поєднанні із камінням фіолетового кольору дає матеріалістичні інтенції і, відповідно, «астральні», «зоряно»-нереалістичні вимоги щодо виявів цього матеріалізму). Якщо припустити, що пряжка могла б бути не квадратичною, а округлою, то ми мали б справу із відповідними домаганнями щодо душевно-духовних якостей партнера; при трикутній пряжці - прагнення до розмаїття партнерів (трикутник як символ нерівноважності відмарковував би реалізацію сексуальної множинності) і схильність до проміскуїтету та пошуку нерівноважних гострих відчуттів (сексуальна аддиктивність). Враховуючи архетипові значення фіолету як кольору дезінетгрованої свідомості, богеми, підлітковості, екстраординарності, креативності та бісексуальності (аристократичного андеграунду), є підстави констатувати також визнання цих соціальних груп референтними при визначенні психосексуальних пріоритетів. Додатком до інтерпретацій може слугувати прагнення жінки до сексуального експериментування. Ілюстративний приклад 2. Чоловік носить на джинсах пояс чорного кольору із пряжкою у вигляді голови бика, виготовленої із бронзи. Інтерпретація. В сексуальній сфері на індивідуально-психологічному рівні реалізовуються якості бика, тобто, плодовитість і витривалість (це характеризує як стабільну прив’язаність до партнерки, сексапільність, так і специфіку сексуальної поведінки, пов’язану із статевим актом). На культурно-архетиповому рівні в релігійній традиції мітраїзму бик символізується як статеве жертвоприношення (припущення символічної кастрації чоловіка жінкою у вигляді дітонародження або ж підсвідоме намагання «померти в дітях»).
|
