Загальне значення символів.

1. Лука виступає каталізатором візуалізацій, це материнськи-оральний символ. Його використовують окремо або в поєднанні з образом квітки, а потім луки, на якій вона зростає. Лука – це деяка початкова точка, відмаркована позитивно – психологічний «райський садок». Лука означає повернення до свободи та нові починання. Як правило, люди представляють собі місцевість, оскільки вони вже колись бачили, але більшу діагностичну цінність мають образи незнайомих місць. Сценарій луки дозволяє уявити конфлікти раннього дитинства і візуалізувати їх в різних символічних деталізаціях.

2. Джерело (струмок) характеризує загальну кількість лібідо, психічної енергії, що циркулює в психіці суб’єкта.

В більшості випадків джерело пов’язане не лише із кількісними, але і якісними її характеристиками (інтенсивність, спрямованість, ступінь усвідомленості/неусвідомленості, контамінованості («забрудненості»)/неконтамінованості («незабрудненості») різноманітними комплексами і негативними осадами психічного досвіду і т.п.

3. Сходження на гору представляє собою образ, співвіднесений із світом батьківських та маскулінних цінностей, а також оцінку способів та життєвих алгоритмів подолання тих чи інших перешкод. На вершині гори в візуальних деталях ідентифікується спрямованість особи в просторово-часовому континуумі.

4. Будинок та його відвідування представляє собою структурацію психіки, або ж самоуявлення суб’єкта про власну психічну організацію та її різні сегменти. Вони розкриваються і візуалізуються як у вигляді внутрішніх приміщень, так і деталей інтер’єру, які можна зустріти в домі. До уваги приймаються також характеристики прилеглої території, екстер’єру та декору (оздоблення).

5. Опушка лісу представляє перший контакт із без свідомим, який виходить на рівень передсвідомого (це той пласт індивідуального та архетипово-колективного безсвідомого досвіду, що піддається візуалізації. Образи, що з’являються, інтерпретуються за загальними правилами тлумачення сновидінь і фантазій.

6. Невідома особа представляє собою Я-ідеал (уявлення про якості, якими особа не володіє, але які б вона воліла набути) або ж реальне Я (сукупність якостей, які притаманні особі в її самоідентифікації).

7. Невідомі тварини символізують безсвідомі афективні відношення із членами родини, які візуалізуються у вигляді різних тварин.

8. Трояндовий кущ (подорож автостопом) символізують безсвідомі сексуальні потяги та преференції вибору статевого партнера, а також способи встановлення взаємодії в інстимних взаєминах

Ілюстративний приклад інтерпретації візуального символізму в символ-драмі.

Мотив 1. Лука

Місто, де жили бабуся з дідусем. Міський пляж, острів весь в траві, завширшки метрів 80, довгастий. Очерет. Пасеться корова. Сонячна погода, літо, розпал доби. Згадалося, як одного разу вкусила бджола, навколо – гусяче лайно. Захотілося прогулятися, відчуваю себе як вдома, хоча, насправді, я гуляв там нечасто. В основному я дивився на це місце. Щодо луки займаю позицію спостерігача, в житті було багато луків. Моторний човен помаранчевого кольору. Погуляти хочеться скоріше з мотивів цікавості, ніж задоволення. Дерева ліворуч – великі плакучі верби, які ростуть по периметру. Іноді – низенькі самотні кущики.

Інтерпретація. Клієнт уявляє собі власний період дитинства і його місце як своєрідну сцену, тобто, публічне місце (міський пляж), де люди, по суті, виявляють тілесний ексгібіціонізм (виставляють напоказ власне тіло).

В цьому дитинстві клієнт встиг втомитися від спроб батьків нав’язати йому істероїдно-нарцисичний сценарій милування собою через нього: мати, задовольняючи свою нарцисичну потребу, використовувала успіхи сина задля нарцисичного «розширення» (вказівка на ширину острову), при цьому його це хронічно перевтомлювало, бо все доводилося починати спочатку (з нуля) – (образ засохлої осоки). На лузі з’являєтьcя образ матері (корови), при цьому літо і розпал дня дають картину найбільш яскравих спроб матері використати сина задля чергового «сеансу» милування собою. При цьому вона виявляє ознаки емоційної неврівноваженості у поєднанні з моральною гіперпротекцією і «частуванням-годуванням» різними приписами, які сприймаються як «лайно». Клієнту захотілося прогулятися в тому дитинстві, якого у нього не було, оскільки він лише «дивився» на нього. Дитинства в житті було замало. Основним захисним механізмом в цей період була дисоціація. Роль рятівника виконував друг-підліток (моторний човен помаранчевого кольору, де човен – рятувальник, помаранчевий колір – один із пуерильних (підліткових) кольорів).

Життя відбувалося в вимірі жіночого гендеру (дерева лівіше), поєднуючись із плачем і скорботою за жіночим типом (плакучі верби). Іноді вдавалося зберегти невелике усамітнення (низенькі поодинокі кущики).

Мотив 2. Джерело.

Джерело б’є згори, я просто бачу, звідки воно б’є. Воно приблизно 2 м заввишки, лине нешироким струменем, неглибоке, але швидке. Тече по пересічній місцевості, білий пісочок, сосни. Тече звивисто. Взагалі незрозуміло, куди бажав би піднятися – вниз або вгору. Внизу – якісь ознаик цивілізації, нагорі – дикі місця. По мірі підняття я розумію, що це глибина лісу. Бажання випити води і викупатися не виникає, п’ю воду з пляшок. Іноді потрапляють на очі шишки та хвоя. В уяві спливає місце поширше і трава по берегах.

Інтерпретація. Енергія та її джерело міститься в світі чоловічих (маскулінних) цінностей, які, однак, є психологічно-розщепленими (висота – 2 метри, двійка в інтерпретації дає бінаріум, роздвоєння і розщеплення). Вона виявляється не екстенсивно (тобто не вшир), а скоріше за рахунок матеріалістичного ціледосягнення, в якому виявляються перфекціонізм, маскулінність, гнучкість (флексибільність). Клієнту поки що незрозуміло, як спрямовувати енергію вгору, тобто, здійснювати її сублімацію (використовувати задля духовних цілей і цінностей). При її спрямуванні на матеріальний світ він виявляється більш впевненим, по мірі духовного зростання розуміє, що воно для нього є скоріше без свідомим (вгорі дикі місця, по мірі підйому я розумію, що це глибина лісу). До того ж, матеріалістичне ціледосягнення дається набагато легше. Бажання заглиблюватися у власне безсвідоме у клієнта не виникає, оскільки він вважає себе дефіцитарним (мілким) і віддає перевагу тому, щоб використовувати штучний потенціал від суспільства. Іноді виявляється інтерес до духовних питань, в уяві з’явилося бачення перспективи, пов’язане із духовним зростанням).

Мотив 3. Гора

Кам’яна скеля, подекуди пробивається трава, крута і гладка. Залізти на неї важко, не особливо висока, біля 100 м. заввишки. Є місце, де вона не така відвісна. Хочеться пошукати таке місце. Те, що заважає залізти – дрібні камінці. Розщелина. Коли заліз – виявилася надзвичайно висока, попереду гори, значно нижче або ж далі, позаду – місто. Праворуч якась гора, на якій зростають хвойні дерева. Ліворуч – літак, що злітає або йде на посадку.

Спускання донизу: там, де я стою, без парашуту не зпустишся, хотілося б знайти інший шлях, може, навіть спуститись тим же шляхом, хоча, непогано було б з вертольотом.

Інтерпретація. Чоловічі ідеали та цінності уявляються клієнтом як уособлення «крутизни» (на мові психології – демонстрації) та гладкості (в розумінні досягнення цілей).

Хочеться пошукати таке місце, де маскулінні досягнення були б не такими важкими. Те, що заважає досягти бажаного – дрібне застрягання («камінці») та розщеплення (розщелина). Коли клієнт досягнув певних результатів, то виявилося, що це надзвичайно важко, попереду нові успіхи – позаду – зручності і комфорт. В майбутньому маскулінному) вимірі – вбачається стабільність (хвойні дерева), в минулому – магічне мислення, яке давало успіх або ж призводило до невдачі. Після переживання успіху у клієнта починають з’являтися грандіозні фантазії і переоцінка власних досягнень.

Мотив 4. Будинок

Будинок зовні нагадує готель в 3-4 поверхи. Проста прямокутна будівля, плаский стандартний дах, пофарбований в бежевий колір з рудуватим відтінком. Симпатичний ганок з навісом. Є якісь доріжки, посипані галькою. Стовпчики з ліхтарями, лавиці. Потрапляємо в холл в класичному стилі, оздоблений французькими тканяними обоями, важкі портьєри. Всередині швейцар із бородою. Він чогось стоїть всередині і не поспішає відкривати двері. Праворуч – стійка, як зазвичай. Дівчина біля неї. Якось вони із чоловіком не гармонують. На ній елегантний костюм (клієнт раптом помічає, що це не її костюм). Прямо навпроти входу – сходи на другий поверх, наліво – двері до ресторану. Покоївка-дівчина, що виконує роль адміністратора.

Готельний номер, приблизно 30м2, рожевувато-бежевий колір, простенький, але із смаком інтер’єр, велике двоспальне ліжко, штори із занавісками, м’яке світло. Перше питання: як вирішено проблему кондиціонування?

Звідси хочеться піти на вулицю погуляти. Цікаво розсунути порт’єри, балкон з видом на зелень, гори, цікаво пройтись по коридору, пейзаж приблизно такий же; візочок з якоюсь білизною, туалетним папером. Далі йдемо на дах. На даху – холодильна машина для кондиціонування, бетонний бар’єр навколо кабеля, звичайна антена і якась незрозуміла трансформаторна будка. Дах – це технічний простір. В ресторані – хіба що кава, атмосфера чомусь не подобається, пустка якась, моторошно, витяжка не налагоджена, все просотано тютюновим димом. Їсти з самого початку не хотілося. Літня площадка, автобусна зупинка, поруч – туристичні автобуси.

Інтерпретація. Зовнішній імідж (зовнішні вияви) клієнта – гостинність у поєднанні із непередбачуваністю та матеріалізмом (це образ, який сприймається оточуючими). Він сприймає себе як доволі просту («прямокутну») людину із «пласкими» (неглибокими) ідеалами, забарвленими перфекціоністським матеріалізмом та множинно-непередбачуваними проявами. Зовні суб’єкт сприймається як симпатичний інтроверт. В спілкуванні виявляє певні незручності, хоча при цьому дає пояснення виявам цих незручностей. При першій взаємодії з іншими він не відрізняється чимось особливим, проте, поводить себе доволі манірно (приділяє значну увагу етикету і умовностям), в баченні світу та інших виявляє певну упередженість (важкість сприйняття). Доволі сильна цензура, яка не поспішає давати доступ назовні різним виявам, рівно як і чинить перепони щодо доступу до внутрішнього світу людини. В проявах власної маскулінності проявляє скоріше бісексуальність і демонструє «позу» (стійку). Власна фемінна складова сприймається як дисгармонійна, оскільки «дівчина не в формі» - і костюм (тобто, офіційний атрибут) зовсім не її, тобто, вона сприймається цензурою як чужорідна через свій артистизм. Після першого контакту легко перейти до подальшого знайомства. До числа «жіночих» слабкостей клієнт зараховує харчовий ексгібіціонізм (отримання задоволення від їжі в товаристві і в публічних місцях). Цензурні прояви ідентифікуються переважно як фемінні, тобто, це інтерналізований соціальний контроль «я очима іншого».

Найважливішою сферою психічних проявів виступають ті, що пов’язані із сферою публічних (офіційно-ділових) комунікацій, в яких клієнт виявляє все той же перфекціоністський матеріалізм із відтінками інфантильності, а також доволі високу сексуальність (сексапільність).

Найважливіша психологічна проблема: як забезпечити собі приплив свіжих сил, як забезпечити собі автономію, свободу і вільний простір? Від усвідомлення несвободи та дефіциту такого простору хочеться кудись втекти. Цікаво було б зняти механізм захисту у вигляді примітивної ізоляції, пройтись по собі, зачепити анальну проблематику.

В зоні ідеалу знаходиться свобода в само здійсненні, однак пробитися до неї важко, рівно як і втілити її в життя. При цьому виникає бажання трансформуватись, але як це зробити - клієнт мало усвідомлює.

Мотив 5. Опушка лісу

Висока трава, молоді дуби, місцями – завали гілок, ніби хтось зкинув їх до купи і розкидав купами. Кущі дикої малини, допоки я йду – злітає фазан чи куріпка. Щось тріщить. Ящірки тріскотять в траві, купа комах, бджоли метелики, стрекози.

Суха трава, там значно темніше, ніж на сонці; стовбури дерев, сосни та гарні товсті дуби; якась повалена колода та купа сміття (за всіма ознаками – це місце збору місцевої молоді). Колода, кора місцями зідрана, дерево видовбано, стовбур дерева роздвоєний. Зліва - акація; птахи перелітають з гілки на гілку, імовірніше за все – дятел. Білочка. Рів і траншея ще з воєнних часів, поіржавіле авто без колес, будиночок лісника, кози за парканом.

Інтерпретація. Доволі значна кількість безсвідомих драйвів яка перешкоджає визначенню власної маскулінності. Складається таке враження, ніби хтось здійснив спробу «обрізати» маскулінні прояви, перетворюючи їх на непотріб (психічне сміття). Усвідомлюються прояви точкової (дрібної, ситуативної) агресії.

Виникає відчуття певного переляку перед усвідомленням власного «вислизання» від особистої відповідальності; усвідомлюється марнотність пристрасті. На краю безсвідомого, звісно, значно темніше, ніж на сонці свідомості. Виникають магічні фантазії щодо здійснення різнопланових задумів і усвідомлення юнацько-підліткового внутрішнього конфлікту. Існує психічна проблема внутрішнього роздвоєння (розщеплення) через власну цнотливість, виявлену в юнацький період. Зявляється опір цензури у зв’язку із різноплановими фантазіями. Стародавньою проблемою вважається втрата контролю і впертість, які становлять зони психічного опору.

Мотив 6. Незнайома людина.

Чоловік, років 35, стрункий, підтягнутий, костюм, світло-каштанове волосся, свіжовиголений, плащ із поясом. Складається враження, що це військовий. Розумний акуратний, справедливий, чесний, спортивний, сильний, жорсткий і конкретний; сімейний. Стою, з цікавістю розглядаю, бажання спілкуватися немає. Хороше гарне взуття, добре начищене.

Інтерпретація. В образі незнайомої людини-ідеала клієнт бачить себе, з усіма притаманними йому рисами, описуючі по суті власні візуальні та психофункціональні прикмети, з чого може випливати припущення щодо його самоідеалізації, яка випливає із слідування вимогам власної жорсткої цензури.

Мотив 7. Трояндовий кущ.

Трояндовий кущ перебуває в зимовому садку. Красивий садок із скляним дахом. Троянди рожевого кольору, по три квітки, напіврозкриті, колючок не видно, видно те, в чому вони зростають. Ділянка землі із бортиками поруч з різними рослинами в один ряд (рослини – чи то туї, чи-то пихти). З іншого боку – ще кущі. Хочеться виключно понюхати і помилуватися. Ще хочеться собі такий садок, заради розмаїття. Просто приємне місце. Кущ по краю, вікна та обігрівачі. На полу плитка.

Інтерпретація. Ідеалом жінки для клієнта є доволі «прохолодна» (в аспекті виявлення чуттєвості) і розсудкова жінка, повністю прозора в аспекті її «зростання». Вона доволі інфантильна, напівзакрита, доволі доступна в силу усвідомлення клієнтом джерел її опору. Грунтом її опірності стають духовні амбіції і невеликі перспективи зростання. З нею хочеться мати виключно поверхневий контакт (в контексті вищенаведених інтерпретацій – стають очевидними кастраційні страхи). Власне, її особисті якості клієнта не цікавлять, скоріше йдеться про потребу урізноманітнення вражень на соціальному грунті.

Мотив 8. Болотиста ділянка

Я стою на твердій землі, далі починається болото. Калюжа за деревами не дуже велика, за нею – висока трава; дуже мало дерев. Туман, ранній ранок, берізка росте. Дуже темна вода, мулисте дно, видно себе і дуже красиво. Небо. Про трясовину подумаєш –з одного боку – жахливо, з іншого боку – незрозуміло: невже неможна вибратися. Величезне болото, яке засмоктує, хоча думка приходить, що все одно, вибрався б.

Інтерпретація По відношенню до своєї застійної проблеми клієнт почуває себе доволі впевнено, при цьому усвідомлюється, що застійна проблема породжена моральною цнотливістю і магічним способом мислення. З одного боку, застійна проблема лякає, з іншого – стає очевидним наявність ресурсу задля її вирішення та розв’язання.

Мотив 9. Вулкан.

Видно здалеку, якісь процеси, дим йде, дещо булькає. Мексика. Люди ходять – не звертають на нього уваги, видно звикли. Хотілося б навіть зазирнути. Непередбачуваний. Ніхто нікуди не біжить. Оманливе враження його безпечності. Період підвищеної активності, викид попелу, нездорова ситуація. Може, він дійсно не дістане. Чоловіки в сомбреро, індіанці. Я, перебуваючи на ринку, дивлюсь на нього.

Інтерпретація. Найгостріша і найактуальніша проблема в зоні самовизначення пов’язана з тим, що оточуючі не звертають на суб’єкта уваги у зв’язку із виявами його агресії. В більшій частині випадків їм здається, що вона нагадує хлопчачу гру, і тому її вияви зовні здаються небезпечними. Але це оманливе враження, оскільки проблема перебуває в стадії загострення і клієнт побоюється, що вона може дістати «оточуючих». Власний стан спалаху агресії клієнт переживає в дисоційованому стані.

Мотив 10. Лев.

Непомітно подивитись по сторонах, куди б можна було сховатися; хочеться взяти вогонь до рук і помахати. Потенційна небезпека, можливими є варіанти нападу. Він помітно схвильований, не може зрозуміти, куди він потрапив, йде в бік і сам шукає вогонь. Він не розуміє, що він робить. Цілком можливо, що поруч є дресирувальник, тобто, є проблеми з полюванням. Хочеться кинути йому шматок м’яса, сузір’я дівчат, цирк сторічної давності, дресувальник, поруч з левом видно чоловіка з учнями…

Інтерпретація. Від відкритих виявів власної агресії хотілося б кудись сховатись, вона лякає, настає можливість її вияву щодо оточуючих. Є проблема визначення спрямованості агресивних дій, тобто, вони радше є імпульсивними. Цілком можливо, агресія потребує цензурних обмежень. Хочеться задовольнити її, проте дресура з боку жінок, що тривала доволі довго, не вдалася. У зв’язку із цими виникли фантазії з приводу дресури власної агресії через чоловіче товариство.

Мотив 11. Фоліант.

Книга німецькою мовою, або мовою, якої я не знаю – фінська, голандська. Відкриваються бідненькі картинки, малюнки тушшю, якийсь пейзаж, гори, чоловік інтелігентного вигляду в плащі-накидці, поруч вівці пасуться, вкладено записку, подвійно складений листок. Зміст в кінці. В якості закладок – засушені рослини у вигляді гербарію. Твір К. Маркса і Ф. Енгельса. Пил всередині і назовні, переплет темно-коричневого кольору з золотими літерами. Маніфест комуністичної партії, т.2.

Інтерпретація. Життєвий сценарій для суб’єкта є нечітко прописаним, в ньому, за самовизначенням, мало яскравих вражень, те, що пригадується в найбільшій мірі – образ власної інтелігенськості у поєднанні із деякими проявами скромності і боягузтва, покори. В життєвому сценарії є невідомі додатки і сторінки, які пов’язані з усвідомленням власної роздвоєності. Зміст життєвого сценарію стане відомим лише в кінці. Ремінесценціями є прояви змарнованого життя. Це життя, змарноване заради грошей та капіталонакопичення, яке суб’єкт піддає осуду і нещадній критиці, тобто, уже на момент продукування асоціацій розуміє, що мамона – це не те, заради чого варто було жити.