Релігієзнавство як наука і навчальна дисципліна
§ 1. Новое время...........................312 § 2. Пути утверждения капитализма: Западная Европа, Россия, США.............321 § 3. Герои нового времени...................339 § 4. Просветители: люди, которые осмелились понять............................345 § 5. Цивилизации Востока и колониальная система.................................351 Темы для семинарских занятий..............357 Глава IX Новое время: рождение индустриальной цивилизации (XIX — начало XX века) § 1. «Железный» век.......................364 § 2. Страны «старого капитализма»............371 § 3. Германский путь к модернизации..........375 § 4. Россия и модернизация..................379 § 5. США: путь к лидерству..................387 § 6. Духовная культура эпохи индустриализации.................................. 394 § 7. Цивилизации Востока: отход от традиционализма................................409 Темы для семинарских занятий.............. 422 Глава X. XX век: к постиндустриальной цивилизации § 1. Мировые войны........................431 § 2. Тоталитаризм.........................441 § 3. Капитализм в XX веке...................452 § 4. Россия: на пути к построению социализма...462 § 5. Пути развития стран «третьего мира».......472 § 6. Научно-технический прогресс: потери и приобретения.............................484 § 7. Постиндустриальная цивилизация: утопия или реальность?........................ 491 Темы для семинарских занятий.............. 497
ИСТОРИЯ МИРОВЫХ ЦИВИЛИЗАЦИЙ С ДРЕВНЕЙШИХ ВРЕМЕН ДО КОНЦА XX ВЕКА 10—11 классы Пособие для общеобразовательных учебных заведений Ответственный редактор Н. В. Павлова Художественный редактор Е. П. Корсика Технический редактор Н. И. Герасимова Компьютерная верстка В. В. Ивлиева, Г. В. Климушкина Корректор Т. К. Остроумова Налоговая льгота — общероссийский классификатор продукции ОК-005-93, том 2; 953000 — книги, брошюры Изд. лиц. № 061622 от 07.10.97. Подписано в печать 15.06.99. Формат 84х1081/32- Бумага типографская. Гарнитура «Школьная». Печать офсетная. Усл. печ. л. 26,88. Тираж 100 000 экз. Заказ 2575. Издательский дом «Дрофа». 127018, Москва, Сущевский вал, 49. По вопросам приобретения продукции Издательского дома «Дрофа» обращаться по адресу: 127018, Москва, Сущевский вал, 49. Тел.: (095) 795-05-50, 795-05-51. Факс: 795-05-52. АООТ «Тверской полиграфический комбинат» 170024, г. Тверь, пр-т Ленина, 5.
Розглянуто Схвалено на засіданні кафедри філософії на засіданні вченої ради протокол № 4 будівельного факультету від 22 листопада 2010 р. протокол № 3 від 22 грудня 2010 р.
З М І С Т
Вступ..................................................................................................................2
Методичні вказівки…………………………………………………………..3
Основні категорії та поняття……………….….........................................23
Система тестових завдань..............................................................................23
Використання першоджерел в опрацюванні теми.....................................26
Завдання для творчої роботи ……………..……..……………………….35
Список рекомендованої літератури...............................................................36
В С Т У П
Дані методичні вказівки призначені допомогти студентам, які вивчають курс філософії, закріпити, поглибити та перевірити свої знання модуля «Релігієзнавство». З цією метою до методичних вказівок включено конспект лекцій, словникову роботу, тестові та творчі завдання, уривки з першоджерел та проблемно-пошукові завдання до них. Таке поєднання завдань дозволяє покращити та вдосконалити набуті знання. Особливої уваги потребують завдання з опрацювання першоджерел, адже вони дозволяють студенту залучитися до діалогу з автентичною релігієзнавчо-філософською думкою, відчути особливий стиль філософської мови та неповторну глибину філософських текстів. Завдання, що подаються до наведених уривків, спрямовані на глибоке осмислення думок авторів, пробудження інтересу до самостійного філософування та бажання самостійно продовжити філософську освіту. Мета вивчення релігієзнавства: - визначити роль та функції релігії в особистісному та соціальному просторі; - окреслити особливості релігійного світосприйняття та складові релігійного світогляду; - вивчити класифікацію релігій; - розглянути особливості догматів найпоширеніших релігій світу; - вивчити тенденції розвитку релігій; - з’ясувати особливості взаємозв’язку релігії та держави.
СИСТЕМА ЗАВДАНЬ ДО ОПРАЦЮВАННЯ МОДУЛЯ
І. Методичні вказівки. Прочитайте конспект лекцій з релігієзнавства та виділіть найважливіші питання курсу.
Релігієзнавство як наука і навчальна дисципліна Релігієзнавство являє собою комплекс суспільних наук, об’єктом вивчення яких є релігія. Кожна з цих наукових дисциплін, виходячи з специфіки свого предмета, розглядає ту чи іншу сторону цього складного явища, що дозволяє в рамках релігієзнавства представити його цілісну картину. Таким чином слід наголосити, що об'єкт і предмет релігієзнавства співпадають: це – закономірності становлення та розвитку релігії, її роль у житті суспільства та індивіда. До структури релігієзнавства входять такі науки: - Філософія релігії, що вивчає загальне призначення релігії, найбільш загальні закономірності її виникнення і розвитку, роль у становленні цивілізації, того чи іншого типу людської спільності. - Соціологія релігії, що вивчає роль та функції релігії в житті того чи іншого суспільства, взаємозв’язок і взаємний вплив релігії, різноманітних соціальних інститутів, суспільних процесів тощо. - Психологія релігії, що вивчає взаємозв’язок та взаємну залежність релігії і психічного, внутрішнього, емоційного світу особистості або суспільної групи. - Політологія релігії, що вивчає взаємний вплив політики та релігії, її взаємовідносини з різними політичними інститутами. - Історія релігії, що вивчає розвиток цього явища в часі, або релігію та пов’язані з нею процеси на якомусь історичному етапі. - Географія релігії, що вивчає розвиток релігії в просторі, поширення тих чи інших релігій в різних регіонах. Серед наук, що вивчають релігію, слід назвати також культурологію і правознавство, які розглядають взаємозв’язок культури й релігії, а також правову базу функціонування релігійних організацій та різноманітних культів. Слід підкреслити, що релігієзнавча проблематика може вивчатися й іншими науками. Говорячи про методи релігієзнавства, відзначимо, що вони співпадають з методами інших наук. Це перш за все єдність історичного та теоретичного підходів у вивченні релігії, а також весь арсенал методів, які використовують сучасні науки. Мова тут йде про теоретичні методи, як філософські (наприклад, діалектико-матеріалістичний метод), так і загальнонаукові (індукція, дедукція, порівняльний метод тощо). Разом з тим в релігієзнавстві активно використовуються й практичні, емпіричні методи (наприклад, різноманітні соціальні дослідження). Зазначимо, що релігієзнавство вивчає закономірностістановлення, функціонування, розвитку релігії та релігійного життя. Функції релігієзнавства такі: пізнавальна, теоретико-методологічна, практична, прогнозуюча, виховна, яка, зокрема, передбачає формування віротерпимості, міжконфесійної толерантності. Основні принципи релігієзнавства − це науковість, об’єктивність, історизм, деідеологізація та політкоректність.
|
