IV. Використання першоджерел в опрацюванні теми
1. Уважно прочитайте наведені визначення поняття «релігія». Наведіть приклади з релігійної практики, що ілюстрували б кожне з наведених тлумачень: «Найперші спроби визначення релігії стосувалися походження слова «релігія». Це були дефініції етимологічні. Нам відомі чотири способи пояснення цього слова: 1) термін «religio» виводили із слова «religare», що означає пов’язувати (маємо на увазі пов’язувати з Богом, із силами надприродними). Таку спробу вивести слово «релігія» зустрічаємо у Лактанція (III - IV ст.) в праці «Божественне встановлення»; 2) також «religio» виводять із слова «relеgеre», що означає «перечитувати, обрати через міркування». Відповідно до цієї версії релігія має тлумачитися як «повторне прочитування» (того, що стосується Бога). Ця версія зустрічається у Цицерона… у праці «Про сутність богів»: «Ті, котрі все, що має відношення до богів, уважно вивчають, перечитують кілька разів (relegerent), називаються релігійними тому, що кількаразово з увагою перечитують (ex relegegendo); 3) слово «religio» виводили від «religеre», що означало «обирати собі щось величне за предмет шанування» - домислимо: Бога. Таку інтерпретацію знаходимо у Св. Августина (354-430) в його основній праці «Про град Божий»; 4) остання версія етимологічного з’ясування слова «релігія» висунута М. Сабіном і полягає в тому, що слово «religio» походить від слова «relinguere», що повинно означати «відкидання, залишення, відкладання убік» (того, що святе, від того що не є святим)». (Х. Свенко)
2. Перечитавши уривок, наведений нижче, спробуйте прояснити для себе, в якому сенсі і чому віра постає зв’язком невидимого та видимого? Чи існують якісь інші засоби входження у такий зв’язок, окрім віри? Які приклади присутності невидимого в людському житті ви можете навести? У випадку саме релігійної віри яким чином вона може зробити невидиме видимим? Спробуйте це пояснити докладно, в тому числі – і з допомогою прикладів. «Віра ж є здійснення очікуваного і впевненість у невидимому. У ній свідчили стародавні. Вірою пізнаємо, що віки облаштовані Словом Божим, так що з невидимого виникло видиме... А без віри догодити Богу неможливо, бо потрібної щоби топ, хто приходить до Бога, вірував, що Він с і винагороджує тих, хто Його шукає... Не вистачить мені часу, щоби розповідати про пророків, котрі вірою перемагали царства, творили правду, одержували обітування, закривали вуста левів, гасили силу вогню, уникали вістря меча, скріплювалися від немічності, були міцними па війні, гнали полки чужих...». (Новий Завіт, Послання Ап. Павла)
3. Перечитавши наведені уривки, постарайтеся усвідомити природу віри та її співвідношення із знанням. «Віра означає визнання чого-небудь істинним із такою рішучістю, котра перевершує силу зовнішніх фактичних та формально-логічних доказів. Це не означає, що істини віри не підлягають ніяким доведенням, а означає лише, що сила віри залежить від особливого самостійного психічного акту, що не визначається повністю емпіричними і логічними засадами... Якщо віра стверджує більше того, що є у даних чуттєвого досвіду і висновках розумного мислення, то, значить, вона має свій корінь поза сферою теоретичного пізнання і ясної свідомості взагалі. Засади віри лежать глибше від знання і мислення, вона у відношенні до них є факт першопочатковий, а тому й сильніша від них. Вона є більш-менш прямим або дотичним, простим або ускладненим виявом у свідомості досвідомого зв’язку суб’єкта із об’єктом. Чим простіший, загальніший та неминучий цей зв’язок, тим сильнішою є віра, яка йому відповідає». (В. Соловйов) «Віра і знання виходять із настільки різних джерел нашого духу, що нерідко побудови (інтелектуальні), що задовольняють першу, є рішучою відмовою від другого. Такою є, наприклад, знаменита формула 4-го Вселенського собору (451 р.) про співвідношення двох сутностей у Христі: сутності з’єднані незлитно, нероздільно, нерозлучно, незмінно. Мислимість відношення тут дорівнює нулю, проте ці негативні формули зачиняють двері для заперечень». (Христианство. Словарь. Т.І)
Що з’являється у свідомості людини раніше – знання чи віра? Чи можна знищити віру за допомогою фактичних та формально-логічних доказів? Чи можна легко порушити віру шляхом наведення наукових даних, що суперечать твердженням віри? Як би ви пояснили вислів «віра залежить від особливого самостійного психічного акту»? Чи присутня віра у сфері науки? Аргументуйте свою відповідь.
4. Ознайомтеся з різними аспектами змісту терміна «догмат». «Із вживання цього слова (догмат) у Ігнатія Богоносця, Кирила Ієрусалимського, Григорія Нисського, Василія Великого, Іоана Златоуста, Вікентія Леринського та інших отців церкви поняття про догмат з’ясовується з більшою докладністю. У них: 1) догмат є незаперечна божественна (дана через боже Одкровення) істина, і в цьому сенсі догмати віри називаються Божими..., Божественними..., Господніми...і протиставляються особистим думкам; 2) догмат є істина, яка відноситься до внутрішньої суті релігії, тобто істина теоретичного чи споглядального вчення, вчення віри, чим вона відрізняється від правил життя або практичної діяльності християнина: 3) будучи походження божественного, догмат є істина, що визначається і формулюється церквою, через що догмати зазвичай називаються догматами церкви або догматами церковними; 4) догмат є істина, безумовне визнання котрої абсолютно необхідне для християнина, щоб мати право зараховувати себе до складу Церкви». (Христианство. Словарь. Т.1.) Чи можна стверджувати, що таке тлумачення терміна «догмат» стосується багатьох релігій, а не тільки християнства? Аргументуйте свою відповідь. Які приклади догматів з різних релігійних вчень ви могли б навести? Чим догмати відрізняються від правил життя (від правил взагалі)? Звідки беруться догмати? Чи повинна кожна людина визнавати певні догмати? Чи, може, життя без догматів є привабливішим, бо передбачає свободу від всіляких догматів?
5. Прочитайте уривок. «Культура пов’язана з культом, вона з релігійного культу розвивається, вона є результат диференціації культу, розгортання його змісту в різні сторони. Філософська думка, наукове пізнання, архітектура, живопис, скульптура, музика, поезія, мораль, – все знаходиться органічно цілісно у церковному культі, у формі ще не розвинутій і не диференційованій.... Культура пов’язана з культом предків, з переказом і традицією. Вона сповнена священної символіки, у ній дано знаки і подоби іншої, духовної дійсності». (Н. Бердяєв) На які компоненти культу і культури вказує автор даного уривку? Яким чином культура пов’язана зі священною символікою? Наведіть приклади такого зв’язку. Як знаки духовної дійсності присутні у культурі? Поясніть свою думку за допомогою прикладів.
6. Перечитавши наданий уривок, зробіть висновки про роль церкви у духовному житті християн. Поясніть термін «ієрархічно організована спільнота» (в разі потреби зверніться до словників). В яких ще значеннях, крім описаного, вживається слово «церква»? «…Нове життя і нова антропологія утверджується лише у Церкві та через Церкву, в котрій живе Христос, а з Ним і уся повнота Божества. Справа Христова на землі виразилась саме у тому, що Ним була заснована Церква, закладено початок нового, благодатного життя, що духовно відновлювало рай на землі. Церква не є лише «общиною послідовників», яку залишали після себе великі вчителі і пророки, але деяка Істота, живий організм, Тіло Христове. Це не перешкоджає тому, що вона є ієрархічно організованою спільнотою, причому ієрархія володіє божественною владою здійснення таїнств, що наступницьки через апостолів вручені їй самим Христом». (М. Бердяєв) 7. При вивченні релігієзнавства слід ознайомитися з тим, як визначні філософи характеризували певні аспекти релігійної свідомості. Так, відомий німецький філософ Н. Гартман так описує містичне почуття. «Містичне почуття є найбільш невизначене, неясне з усіх почуттів; несказаність і неймовірність, котрі, врешті, властиві всякому почуттю ніякому не властиві в такій мірі, як містичному. Хто занурюється у своє містичне релігійне почуття, той нібито дивиться у темну безодню, в котрій він нічого не може розрізнити і розпізнати: або, що те ж саме, він бачить ніби всенаповнюючий блиск абсолютного світла, що засліплює йому зір. Містичне почуття свідоме того, що воно містить в собі всю релігійну істину і не помиляється в цьому, але воно містить її включно як безсвідому та досяжну для свідомості лише через афект почуттів.» (Н. Гартман) Чи пов’язується у даному міркуванні містичне почуття з логічним розмірковуванням? Чи потребує містичне почуття логіки? Як би ви пояснили різницю між словами «відчуваю» та «знаю»?
8. Прочитайте уривок. «Вірі притаманна дитячість, не як відсутність зрілості, а як позитивна якість… «Хто не прийме царство Боже, як дитя, той не ввійде в нього». (Лк. 18:17)» (С. Булгаков)
Про яку особливість релігійної свідомості йдеться в даному уривку? Як дитячість пов’язується з поведінкою релігійної віруючої людини?
9. Важливим елементом релігійної свідомості є містичний досвід, тобто досвід власного екстатичного стану, пов’язаного з дорученням до надприродного, божественного. Наводимо один з прикладів такого стану, описаного у праці дослідника психології релігії У. Джеймса зі слів людини, що пережила таке почуття. «…Я був у стані повної душевної рівноваги. Та раптом я відчув надзвичайний внутрішній підйом і відчув присутність Бога – я передаю все це достеменно так, як це відобразилось тоді у моїй свідомості, - ніби його доброта і могутність пронизали мою душу. … Я дякував Богу за те, що протягом мого життя не лишив поза своєю милістю таку недостойну і грішну істоту, як мене. … Я відчував, що він мені доповів, щоб я творив Його волю з дня на день в бідності та смиренності… Потім екстаз мало-помалу залишив мене, і я відчув, що Бог ніби виключив мене з того спілкування, яким він мене удостоїв. … Екстаз продовжувався, вірогідно, чотири чи п’ять хвилин, хоча у самий момент переживання він здавався мені значно тривалішим». (У.Джеймс)
Пригадайте, можливо вам траплялися оповідання подібні до даного? Чи сумнівається людина, що мала подібний досвід, в реальності того, що з нею відбувалося? Чи можна людину, з якою відбувалося щось подібне, легко переконати в тому, що все це їй просто здалося? Чи допоможуть нам дані природних наук переконатися в істинності чи хибності такого видіння?
10. Центральним поняттям релігійної свідомості є поняття Бога. Ось що писав про Бога відомий теолог Середньовіччя Фома Аквінський. «Оскільки Бог не тільки дав речам буття при їх творенні, але також є причиною, що підтримує їхнє існування, тобто причиною їхнього буття, скільки воно триває,… так само при творенні речей він не тільки надав їм сил для дії, але й завжди залишається джерелом такої сили в речах. Звідси, якщо цей Божественний вплив припиниться, то припиниться і будь-яка дія. Отже, усяка дія, хоч би де вона відбувалося, простежується аж до Бога – своєї причини». (Ф.Аквінський)
Які характеристики Бога можна виділити на підставі даного тексту? Як доводить автор існування Бога на основі принципу причинності?
11. Буддизм є найдавнішою зі світових релігій. Для пояснення віровчення буддизм широко використовує притчі (спеціалісти нараховують їх близько 15 тис.). Уважно прочитайте наведені нижче уривки з притч. «Всякий, хто скаже: «Не буду жити з Бхагаваном (Буддою) усамітненим життям, поки він не пояснить мені, вічний світ чи ні, …має свій кінець чи не має, чи те ж саме − життя душі і тіла, чи душа – це одне, а тіло – інше…, – той помре…, так і не одержавши пояснень. Це те ж саме, що якби хтось був поранений стрілою, що густо змащена отрутою, і його друзі товариші, родичі та співвітчизники збиралися би покликати лікаря, щоб зцілити його, а він сказав: «Я не дам вийняти стрілу, поки не дізнаюсь його ім’я і з якої він сім’ї,…високий він чи низький, чи середнього зросту… з якого села, селища чи міста він походить…, або поки я не дізнаюся з якого лука я був поранений, поки не дізнаюся, з чого була зроблена тятива…» Самітницьке життя зовсім не залежить від того, вічний світ чи ні; зовсім не від того, вічний світ чи ні залежить самітницьке життя. Вічний світ чи не вічний, все одно існує нове народження, старість, смерть, скорбота, плач, страждання, біль і відчай, знищення яких у цьому житті я проголошую. Це ґрунтується зовсім не на тому, що світ має кінець… Це ґрунтується не на тому, що Татхагата (Будда) існує після смерті… Тому…вважай непоясненим те, що я не пояснив, а поясненим те, що я пояснив…А чому …я не пояснив цього? Тому…, що нема в цьому користі, це не пов’язано з основою самітницького життя, не веде до відвернення, відсутності пристрасті, припинення, безтурботності, до надприродної здатності, досконалого знання, до нірвани, ось чому я не пояснив цього. А що ж я пояснив? Страждання я вже пояснив, причину страждання, знищення страждання і шлях, що веде до знищення страждання, я вже пояснив. Бо це …корисно, це пов’язано з основою самітницького життя; це веде до відвернення, відсутності пристрасті, припинення, безтурботності, надприродної здібності, досконалого знання, нірвани, і тому я пояснив це». (Притча про стрілу) Які знання засновник буддизму вважав важливішими – знання про природу чи про людину? Яку користь вбачають засновники буддизму у знаннях про людину? На що спрямоване самітницьке життя у буддизмі? Які сторони людського життя привертають увагу буддистів – молодість і веселощі чи старість, страждання і смерть?
12. Обирання найкращого способу життя пов’язано у традиції буддизму з ідеєю серединного шляху. Уважно перечитавши наведений урок, спробуйте відповісти на такі запитання. Чи вимагає буддизм від своїх послідовників суворих обмежень, аскетичного життя? Чи дозволяє буддизм своїм послідовникам вести розпусне життя? Які основні компоненти восьми часового шляху? Знайдіть у підручниках та словниках роз’яснення, конкретизацію цих компонентів. «Блаженний звернувся до п’яти бхікху з такими словами. Є дві крайнощі, о бхікху, котрих повинен уникати той, хто відмовився від світу. Що це за крайнощі? Життя, віддане розвагам, присвячене задоволенням і хтивості, - принижуюче, чуттєве, вульгарне, низьке і невигідне; і життя, присвячене умертвінню, страждальне, низьке і невигідне. Уникаючи двох цих крайнощів, …Татхагата одержав знання Серединного Шляху, що веде до осяяння, веде до мудрості, приводить до спокою, знання, …нірвани. Яким же є цей Серединний Шлях..? Це святий восьмичасний шлях, а саме, правильний погляд, правильний намір, правильна мова, правильна поведінка, правильні засоби до життя, правильне зусилля, правильне пам’ятання, правильне зосередження. Ось це і є Серединний Шлях, котрий одержав Татхагата – що веде до осяяння, веде до мудрості, приводить до спокою, знання, …нірвани». («Махавагга») 13. Християнство формується у I – III ст. н. е. Основою віро врочення всіх християн є Біблія, яка складається з Старого Завіту, через який подається божественний закон, та Нового Завіту, через який дається божественна благодать. Прочитайте уривки з Біблії. «І скликав Мойсей весь Ізраїль і сказав їм: слухай, Ізраїль, настанови і закони, котрі я виголошу нині… Господь, Бог наш, поставив із нами завіт… Він тоді сказав: Я Господь, Бог твій, Котрий вивів тебе… з дому рабства; нехай не буде в тебе інших богів перед лицем Моїм. Не роби собі кумира і ніякого зображення того, що на небі вгорі і що на землі внизу, не поклоняйся їм і не служи їм; бо Я Господь, Бог твій… Не промовляй ім’я Господа, Бога твого, надаремне… Пильнуй день суботній, щоб свято зберігати його, як заповідав тобі Господь, Бог твій; шість днів працюй і роби всякі справи твої, а день сьомий – субота Господу, Богу своєму… Шануй батька свого і мати свою, як повелів тобі Господь, Бог твій, щоб продовжилися дні твої, і щоб добре було тобі на…землі… Не вбивай. Не чини перелюбу. Не кради. Не свідчи неправдиво на ближнього свого. Не жадай дружини ближнього твого, і не жадай дому ближнього твого, ні поля його, ні раба його…ні всього, що є у ближнього твого» («Старий Завіт»)
«Побачивши народ, Він (Ісус) зійшов на гору; і, коли сів, приступили до нього учні його. І він, відкривши вуста Свої, навчав їх… «Не думайте, що я прийшов порушити закон чи пророків: не порушити прийшов я, але виконати… Ви чули, що сказано древнім: не вбивай, хто ж вб’є підлягає суду. А Я говорю вам, що всякий, хто гнівається на брата свого надаремно, підлягає судові… Отже, якщо ти принесеш дар твій до жертовника і там згадаєш, що брат твій щось має проти тебе, лиши там дар твій перед жертовником, і піди спершу примирися із братом твоїм, і тоді прийди і принеси дар твій. Ви чули, що сказано древнім: не чини перелюбу. А Я говорю вам, що всякий, хто дивиться на жінку із жаданням, вже чинив з нею перелюб у серці своєму. Якщо ж праве око спокушає тебе, вирви його і кинь від себе, бо краще для тебе, щоб загинув один із членів твоїх, а не все тіло було вкинуте в геєну. … Ще чули ви, що сказано древнім: не порушуй клятви, але виконуй перед Господом клятви твої. А Я кажу вам: не клянись взагалі: ні небом, бо воно є престолом Божим, ні землею, бо вона є підніжжям ніг Його, …ні головою твоєю не клянися, тому що не можеш ні однієї волосини зробити білою або чорною. Але хай буде слово ваше: так, так; ні, ні; а що поза тим, то від лукавого». («Новий Завіт»)
Як ви можете пояснити смисл другої заповіді? Чи можна вважати, що використання ікон та статуй у православних та католицьких храмах є порушенням цієї заповіді (як вважають протестанти)? Як розуміти третю заповідь? Що значить промовляти ім’я бога надаремне? Наведіть приклад. Що означає дев’ята заповідь? Чи є синонімами «свідчити неправдиво на ближнього» і «брехати»? Наведіть приклад неправдивого свідчення. Порівняйте настанови віруючим із Старого та з Нового Завітів. Якщо спиратися на ці тексти, що належить вважати гріхом для християнства – лише вчинок, чи також інші міркування, певні емоції та бажання? З чим пов’язана заборона клястися? Поясніть своє міркування прикладами.
14. Іслам виник у VII ст. н.е. на Аравійському півострові. Проте самі прибічниками ісламу – мусульмани – вважають, що іслам існує стільки, скільки існує світ, створений єдиним богом. Це твердження спирається на те, що в Корані, священній книзі мусульман, зустрічається низка епізодів та імен з Біблії. Порівняйте уривки з Біблії та Корану, що близькі змістовно та текстуально.
Які логічно обґрунтовані пояснення подібності цих уривків можна дати? Чому іудеїв та християн в ісламській традиції називають «люди завіту», або «люди писання», або «люди книги»?
15. Уважно прочитайте наведені уривки, що стосуються віровчення ісламу. «Благочестя не в тому, щоб ви звертали обличчя свої на Схід чи Захід, але благочестиві ті, котрі вірують у Бога, в Останній день, в янголів, у Писання, у пророків; з любові до нього дають з майна свого ближнім, сиротам, бідним, подорожнім, жебракам, на викуп рабів; котрі здійснюють молитви, дають очищувальне подаяння; вірно виконують зобов’язання, якими зобов’язують себе; терплячі у нещастях, у смутку та в час бідувань. Такі люди є праведними, такі люди є благочестивими.» («Коран»)
«О віруючі, знайте, що життя і власність кожного мусульманина недоторкані і священні. Не завдавайте шкоди нікому – і не відчуватимете ні в чому нестачі. Не чиніть несправедливостей – і не терпіть несправедливість. Пам’ятайте, що вам дані права відносно дружин ваших, але і в них також є права щодо вас самих.. Поклоняйтеся Аллаху, здійснюйте денні молитви; постіть у місяць рамадан і давайте з майна вашого закят. Здійснюйте хадж, якщо зможете… Араб не має переваги над не арабом; білий немає переваги над чорним, також чорний не має переваги над білим. Перевага ваша визначається лише благочестям і добрими вчинками. Мусульманин нехай буде братом мусульманину… Після мене не буде ні пророка, ні посланця, і віри іншої також не буде…». (Остання проповідь Мухаммеда)
Які уявлення про благочестя і моральні норми ісламу викладено в цих уривках? Які дії є обов’язковими для правовірного мусульманина? Чи передбачається розвиток або зміна наведених релігійних норм та необхідних видів діяльності? Яким чином, на вашу думку, можна реалізувати у реальному житті заповідь «Не чиніть несправедливості і не терпіть несправедливість» V. Завдання для творчої роботи
Використовуючи набуті знання, напишіть есе на одну із запропонованих тем:
а) Якщо релігія виникає тому, що давня людина не могла пояснити закони природи та боялася незвіданого, то чому вона не зникла з появою наукового знання?
б) «Віра – це зустріч: зустріч людини як з істиною, так і з іншими людьми». (Ж. Лакруа)
в) «Богу не потрібна логіка, адже він може споглядати істину всю одразу і цілком. В логіці відчуває потребу лише людина як інертна істота» (В. Біблєр)
г) Як ви вважаєте, чи можлива інтеграція культур на основі релігійної єдності?
|
