Порівняйте основні риси господарської системи середньовічних міст Західної Європи та Київської Русі.

Господарство та економічні функції міста Зх Європи:
1. функція експлуатації сільського населення на підставі екон методів (встановлення містом високих цін на ремісничі вироби і дефіцитні товари (сіль, перець, прянощі та низьких цін на місцеву с/г-ку продукцію);

2. функція трансформації господарства (перехід від замкнутого натурального господарства до економіки відкритого типу з домінуванням товарно-грошових відносин);

3. функція галузевої структуризації (формування провідної ролі міста, як промислового центру, майстерні з поглибленням поділу праці та збільшенням кількості ремесел.

Розвивалась торгівля. Значно більшого розвитку зазнала зовнішня торгівля. Давньо-руські купці торгували з Візантією, Центр. Європою, Скан­динавією, Середньою Азією, арабськими країнами. Основними товарами на експорт були хутра, віск, мед, льон, шкіра, ювелірні вироби, зброя тощо. Завозили предмети-розкошу— шовкові тканини, парчу, оксамит, зброю, ювелірні вироби, прянощі тощо.

Були встановлення стійкі ринкові зв’язки між окремими територіями західноєвропейських держав у вигляді регіональних ярмарків.Розвивалась торг між містом і селом на основі таких організаційних форм, як міські ринки, сільські ярмарки. Утворились гільдії – об’єднання купців. Функції купецької гільдії: захист і охорона власності; створення монопольних умов у зовнішній торгівлі;

У Київській Русі господарство залишалося натуральним,в той час як у Європі вже відбувався перехід до економіки більш відкритого типу.Можливо,це було зумовлене переважанням більшої частки населення,що займалося с/г. Давньоруські міста були адміністративними, культурними і релігійними центрами,тоді як місто Зх Європи було промисловим центром.Промисловість Київської Русі мала натуральний характер,лише деякі вироби вироблялися на продаж.Бурхливо розвивалася торгівля як зовнішня так і внутрішня.Товари експорту та імпорту були схожими:вивозили готову продукцію,сировину,завозили предмети розкоші.Розвивалася і внутрішня торгівля(Диференціація ремесел, посилення обміну сприяють розвит­кові внутрішньої та зовнішньої торгівлі. Основною формою внут­рішньої торгівлі були невеликі місцеві ринки, зв'язок між якими був відносно слабким. Значно більшого розвитку зазнала зовнішня торгівля.),утворювалися зв*язки між містом і селом,міжрегіональні зв*язки. Разом із тим, на відміну від Західної Європи, в давньоруських містах ши­роко використовується залежна праця ремісників (ремісники княжі, монас­тирські, боярські), але поруч з ними працювали й вільні ремісники, місцем проживання яких стають посади. Досить складним питанням щодо давньоруського міста є питання існу­вання в ньому відповідних організаційних форм, подібних до західноєвро­пейських цехів.

30. Охарактеризуйте зародження інститутів ринкової економіки в країнах Західної Європи (кінець ХV-ХVІ ст.)

Передумови індустріалізації господарствата зароджен­ня інститутів ринкової економіки складалися в другий період європейського феодалізму в країнах Північно-Західної Євро­пи (Англії, Нідерландах, Франції). Головними з них були: просте товарне виробництво, купецько-лихварський капітал, руйнація натур форм феод господарства, реміс­ничих цехів, купецьких гільдій, грошова рента, становлення внутрішніх націон ринків. Створенню загальноєвро­п товарного та грошового ринку сприяла між нар. торгівля.

Становлення товарного господарства супроводжу­валося розвитком форм організації, товарного об­міну, торгівлі. Його об’єктами стають гроші.

У мануфактурний період купецький капітал пере­важав над промисловим. Паралельно з купецьким капіталом розвивається лихварський, на зміну якому пізніше з’являється позичковий (або банківський) ка­пітал. Зароджуються такі форми банківської діяльності, які існують й сьогодні.

Для періоду мануфактурного капіталізму характерне посилення поділу праці на всіх рівнях — світовому (утворення світового ринку зі спеціалізаці­єю країн), макроекономічному (формування окремих галузей економіки — промисловості, сільського господарства, торгівлі, банківської сфери тощо) та мікроекономічному (поопераційний поділ праці в мануфактурах).

Західноєвропейська економіка починає рухатися шляхом становлення ринкових відносин з розвитком товарного господарства, які потребували відповідних їм інститутів.

Зазначимо, що формування перших інститутів товарного господар­ства унеможливлював подальший розвиток економічних відносин..Потужним чинником прискорення розвитку виробництва й збуту товарів стає поява акціонерного капіталу та акціонерної власності.

Подальший розвиток торгівлі супроводжує поява нових товарів, він ви­кликає нові форми її організації — біржі (тобто постійні ринки). Біржова торгівля здійснюється через товарні біржі як оптова (гуртова) торгівля за зразками та стандартами й через фондові біржі як торгівля цінними папера­миІз розвитком товарно-грошових відносин та відповідних інститутів по­ступово відбувається формування національних ринків.У сфері обігу та розподілу на основі розвитку міжнародного поділу праці формуються ринки товарів і грошей національного, європейського і світово­го рівня.

Притаманний мануфактурному періоду перехід від натуральних до товарних відносин привів до значного розвитку та трансформації фінансової сфери, яка, успадкувавши феодальні пережитки, набуває нових рис: виникає страхова справа, з подальшим розвитком банківської сфери розвиваються грошово- кредитні операції, з’являються клірингові розрахунки (залік взаємних вимог і зобов’ язань.

Отже, як центральна в даній темі розглядалася проблема переходу від нату­рального до простого товарного господарства, формування передумов перехо­ду до товарно-грошового (капіталістичного) ринкового господарства. Ми з’ ясували, що процеси виникнення простого товарного та товарно-грошового господарств ґрунтуються на формуванні приватної власності, свободі і рівності учасників господарської діяльності. Зміни в економічній сфері супроводжують­ся передусім змінами у сфері власності.В цей період власність виникає як функція влади, що пов’язана із використанням ресурсів. Змінюються об’єкти і суб’єкти власності: з одного боку, відбувається примусове відокремлення без­посереднього виробника від засобів виробництва та його перетворення на бід-ного продавця своєї робочої сили, з іншого — формування приватної власності торговців, банкірів, фермерів

Період формування передумов товарно-грошового (капіталістичного) рин­кового господарства характеризується встановленням еквівалентного обміну, який має в основному товарний характер, хоча зберігається і натуральний.Основними формами господарства були реміс­ничі цехи і мануфактури; феодальні маєтки, селянські і фермерські госпо­дарства, торгові, кредитні, банківські установи — біржі, банки тощо.

Період кінця XV — середини XVII ст. в еволюції Європейської цивіліза­ції був періодом переходу від феодально-аграрного до індустріального сус­пільства. Зміст цієї перехідної епохи полягав у розкладі феодальних відно­син і генезі основних рис капіталістичного суспільства.

Просте товарне виробництво починає поступатися міс­цем більш продуктивним формам організації виробництва, посилюється йо­го підлеглість капіталу.

В економіці провідних західноєвропейських країн натурально-феодальна господарська система поступово витісняється товарними економічними від­носинами.

Подальший розвиток товарного виробництва у XVI—XVII ст. стримувався па­нівними феодальними порядками. Гасла ліквідації феодальних порядків, встановлення вільного підпри­ємництва і вільної конкуренції стали одними з основних вимог буржуазних революцій.

Основними ж потужними факторами змін у господарському житті європей­ських країн, які зумовили особливості функціонування їх економік та визначи­ли місце у світі, були великі географічні відкриття та процес первісного нагро­мадження капіталу.