Прогноз помилки помилки помилки

Особливості управління конфліктами визначаються їх специфікою як складного соціального явища. Важливими принципами управління конфліктом є:

□ принцип компетентності - втручання в природний розвиток конфліктної ситуації повинне здійснюватися компетентними людьми, які володіють теоретичною підготовкою або багатим життєвим досвідом. Радикальність втручання в конфлікти не повинна перевищувати глибини знань про них. Управляти можна тільки тим, що добре знаєш. В іншому випадку управління може привести до результатів гіршим, ніж ті, які були б при природному розвитку подій;

□ принцип співпраці і компромісу - бажано не міняти радикальним чином зміст розвитку подій, а зробити так, щоб форма дозволу назрілого протиріччя була конструктивною, а способи - неконфліктними. Можна намагатися змусити опонентів відмовитися від своїх намірів, не допускати їх боротьби і т. п. Краще все ж таки дати можливість людям захищати свої інтереси, але домогтися, щоб вони робили це шляхом співробітництва, компромісу, уникнення конфронтації.

Управління конфліктом - це свідома діяльність по відношенню до нього, здійснювана на всіх етапах його виникнення, розвитку і завершення учасниками конфлікту або третьою стороною.

Воно включає: симптоматику, діагностику, прогнозування, профілактику, попередження, ослаблення, врегулювання, вирішення. Виділяють і такі керуючі впливи, як припинення, гасіння, подолання, усунення конфлікту.

Діяльність з управління конфліктами більш ефективна, якщо здійснюється на ранніх етапах виникнення протиріч. Чим раніше виявлена ​​проблема, тим менші зусилля необхідні для того, щоб вирішити її конструктивно. Завчасне виявлення соціальних суперечностей, розвиток яких може призвести до конфліктів, забезпечується прогнозуванням.

Прогнозування конфліктів полягає в обгрунтованому припущенні про їх можливе майбутнє виникненні та особливостях розвитку. Воно грунтується на наукових дослідженнях конфліктів, а також на практичній діяльності по симптоматиці та діагностиці назріваючих соціальних суперечностей.

Будь важка ситуація взаємодії - це ситуація невизначеності, тому прогноз її розвитку значно знижує величину цієї невизначеності і підвищує ймовірність оптимального вирішення суперечності.

Чим значніше помилка у прогнозі розвитку ситуації, тим нижче ефективність вирішення суперечності між опонентами.

Точний прогноз розвитку конфліктної ситуації сприяє більш ефективному її вирішенню. Якщо зростає ймовірність помилки в такому прогнозі, то необхідно перестрахуватися, тобто краще переоцінити можливі негативні тенденції, ніж їх недооцінити. Іншими словами, будучи «оптимістом по життю», необхідно бути «песимістом по ситуації».

Профілактика конфліктів полягає в такій організації життєдіяльності суб'єктів соціальної взаємодії, яка виключає або зводить до мінімуму ймовірність виникнення конфліктів між ними.

Передумови попередження конфліктів

Діяльність з попередження конфліктів можуть здійснювати самі учасники соціальної взаємодії, керівники організацій, конфліктологи.

Попередити конфлікти набагато легше, ніж конструктивно вирішити їх.

Профілактика деструктивних конфліктів припускає наступні основні об'єктивні умови.

Створення сприятливих передумов для життєдіяльності працівників організації - це основне об'єктивна умова попередження конфліктів. Невлаштований, що не відбувся, нешановні в колективі та суспільстві, вічно загнаний, хвора людина більш конфліктний при інших рівних умовах в порівнянні з людиною, у якої цих проблем немає.

Справедливе і гласне розподіл матеріальних і духовних благ у колективі. Можливо, і при достатку матеріальних благ конфлікти, пов'язані з їх розподілом, все одно були б, враховуючи зростання потреб, але рідше. Дефіцит же створює об'єктивну основу для конфліктів в будь-якому випадку і є типовою причиною виникнення конфліктів.

Розробка нормативних процедур вирішення типових передконфліктних ситуацій дозволяє співробітникам відстояти свої інтереси, не вступаючи в конфлікт з опонентом. Аналіз конфліктів показав, що існують типові проблемні ситуації і типові передконфліктні ситуації. Розробивши нормативні процедури, можна дати можливість співробітникам відстояти свої інтереси в них, не вступаючи в конфлікт.

Заспокійлива матеріальна середу, навколишня людини, сприяє зменшенню ймовірності конфліктів шляхом оптимізації умов життєдіяльності. Навколишнє середовище опосередковано, але помітно впливає на конфліктність.

До організаційно-управлінським факторам попередження конфліктів відносять:

□ структурно-організаційні умови, пов'язані з періодичним приведенням структури, як організації, так і соціальної групи, у відповідність до вирішуваних задач. Максимальна відповідність формальної і неформальної структур колективу стоячим перед ним задачам забезпечує мінімізацію суперечностей, що виникають між структурними елементами організації;

□ функціонально-організаційні умови - оптимізація функціональних взаємозв'язків між структурними елементами організації та працівниками;

□ особистісно-функціональні умови - облік відповідності працівника максимальним вимогам, які може пред'явити до нього займана посада. Невідповідність посаді за професійними, моральними, іншим психологічним і фізичним якостям створює передумови для виникнення конфліктів з начальниками, підлеглими, товаришами по службі;

□ ситуативно-управлінські умови - ухвалення оптимальних управлінських рішень і грамотна оцінка результатів діяльності працівників, особливо підлеглих. Некомпетентність у цих питаннях провокує виникнення конфліктів з тими, хто буде виконувати рішення і бачить їх непродуманість, а також виявляється необ'єктивно оціненим.