Учреждение образования. 19. Взаємозв’язок між інформаційно-аналітичною діяльністю та іншими видами інформаційної діяльності.

19. Взаємозв’язок між інформаційно-аналітичною діяльністю та іншими видами інформаційної діяльності.

20. Роль інформаційно-аналітичної діяльності в підготовці та прийнятті управлінських рішень.

21. Нормативні акти, якими регламентується інформаційно-аналітична діяльність.

22. Основні види й ознаки інформаційно-аналітичних документів, їх призначення.

23. Основні сектори інформаційного ринку, їх роль у його функціонуванні.

24. Види аналітичних досліджень, їх сутність.

25. Інформаційно-аналітична діяльність і її роль в сучасному суспільстві.

26. Історія розвитку інформаційно-аналітичної діяльності.

27. Перспективи розвитку інформаційно-аналітичної діяльності.

28. Інформаційно-аналітична діяльність за кордоном (країна за вибором студента).

29. Інформаційно-аналітична служба: структура і технології роботи.

30. Інформаційні ресурси України.

 

 

Міністерство освіти і науки України

Житомирський державний університет імені Івана Франка

 

Кафедра лінгвометодики та культури фахової мови

Життєвий і творчий шлях

Максима Тадейовича Рильського

 

 

 

Реферат

із курсу „Дитяча література”

студентки 34 групи

навчально-наукового інституту педагогіки

заочної форми навчання

Карпенко Марії Василівни

Житомир – 2015

 

Зразок оформлення

Список використаних джерел

1. Більчук М. Українські та зарубіжні письменники: розповіді про життя і творчість / М. Більчук. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2006. – С. 30–32.

2. Веселка: антологія української літератури для дітей: у 3 т. – К.: Веселка, 1984. – Т. 1. – С. 154–181.

3. Гнідан О. Д. та ін. Володимир Винниченко, Грицько Григоренко: штрихи до портрету / О. Гнідан, Л. Дем’янівська, Л. Йолкіна, А. Гуляк. – К.: Вища шк., 1995.

4. Кизилова В. В., Пушко В. Ф. Дитяча українська література: підручник для студентів ВНЗ / В. Кизилова, В. Пушко. – Луганськ: Знання, 2006. – С. 56–61, 111–121.

5. Кіліченко Л. М. Українська дитяча література / Л. Кіліченко. – К.: Вища шк., 1988. – С. 78–86.

6. Рідне слово: українська дитяча література: хрестоматія: у 2 кн. / упоряд. З. Варавкіної, А. Мовчун, М. Черній. – К.: Либідь, 1999. – Кн. 1. – С. 193–234.

7. Українська дитяча література: хрестоматія: у 2 ч.: навч. посібник / упоряд. І. Луценко, А. Подолинський, Б. Чайковський. – К.: Вища шк., 1992. – Ч. 1. – С. 170–184.

 

Амінокислоти як мономерні одиниці складних співполімерів – білків. Метаболізм амінокислот. Системи фіксації азоту у біосистемах. Фіксація вільного азоту. Відновлення нітратів. Включення амоніаку до складу органічних сполук. Біосинтез амінокислот. Класифікація на основі функцій, які вони виконують в організмі. Кислотно-оснóвні властивості амінокислот. Ізойонна- та ізоелектрична точки. Значення для функціонування білкової молекули. Вплив індуктивного ефекту, ефекту поля, резонансного ефекту на дисоціацію амінокислот.

 

Основні реакції амінокислот в організмі. Реакція алкілювання. Утворення бетаїнів. Саркозин, карнітин, ацетилхолін. Значення ферментативного каталізу для перебігу реакцій алкілування. Алкілування амінокислот і білків за відсутності ферментів. Специфічність дії алкілюючих агентів. Розробка біохімічних тестів з використанням хімічних методів модифікації біологічних систем. Ацилування. Використання реакцій для встановлення амінокислотної послідовності (первинної структури пептидів та білків).

 

Трансамінування. Ферментативні реакції за участю синтетаз та дегідратаз. Переамінування під дією дегідрогеназ. Ізомеризація амінокислот під дією ізомераз. Шляхи біосинтезу амінокислот з неорганічних речовин. Утворення пептидного зв’язку. Структура пептидного зв’язку. Використання аденозинтрифосфату для активації карбоксильної групи. Утворення гіпурової кислоти як приклад механізму детоксикації в організмі.

 

Синтез білків in vivo. Механізм забезпечення амінокислотної послідовності білкової молекули. Біосинтез олігопептидів. Гомопептиди. Роль генетичної матриці – тРНК та фермента аміноацил-тРНК-синтетази у біосинтезі білка. Моделювання структури фармакологічних препаратів, що впливають на білковий синтез. Матричний синтез білка. Хімічних синтез білка. Забезпечення оптичної чистоти. Асиметричний синтез α-амінокислот.

Роль вуглеводів в організмі. Захисні функції вуглеводів, транспортні, енергетичні, розпізнавальні. Спряжені системи анаболізму та катаболізму у біосинтезі вуглеводів. Прометаболіти. Глюкогенез як синтез глюкози з неорганічних попередників. Фотосинтез. Синтез за допомогою ацетилкоферменту А, амінокислот. Трансформування глюкози в галактозу, манозу, фруктозу, глюкуронову кислоту за участю відповідних ферментів. Епімеризація. Біосинтез гліканів та хітину.

 

Вуглеводи як джерело енергії в організмі. Реакції окисного розщеплення. Гідроліз полісахаридів. Перетворення моноз в 3-фосфогліцериновий альдегід. Анаеробний гліколіз: гліколітичне розщеплення, фруктозодифосфатне розщеплення, гексозомонофосфатне розщеплення. Аеробні процеси: цикл ди- і трикарбонових кислот (цикл Кребса). Гліколіз і спиртове бродіння. Кетодезоксифосфоглюконатне розщеплення.

 

Компоненти нуклеїнових кислот. Нуклеїнові основи, що входять до складу нуклеїнових кислот. Піримідинові та пуринові основи. Реакційна здатність, синтез та хімічна модифікація азотистих основ. Комплементарність нуклеїнових основ. Значення водневого зв’язку для утворення двоспіральної структури РНК. Пуринові і піримідинові основи як носії генетичної інформації. Роль РНК в передачі генетичного коду. Цистрон і геном.

 

Нуклеозиди. Конфігурація глікозидного центру. Гідроліз нуклеозидів. Нуклеотиди. Будова мононуклеотидів. Оліго і полінуклеотиди. Біосинтез деяких пуринових і піримідинових нуклеотидів. Інозин-5’-фосфат. Схема синтезу пуринового ядра з амінокислот. Біосинтез піридинових нуклеотидів. Оротова кислота. Металопротеїни. Гемопротеїни. Цитохроми. Три- та дифосфати, їх гідроліз. Фосфорилювання. Роль гідролізу фосфатів у процесах метаболізму. Ферментативний гідроліз. Будова та функції аденозинтрифосфату (АТФ). Хімічний та біохімічний синтез АТФ, АМФ і ГМФ.

 

Нуклеотидний склад ДНК і РНК. Визначення первинної структури нуклеїнових кислот. Ферментативне розщеплення ДНК і РНК. Методи визначення послідовності фрагментів нуклеїнових кислот. Вторинна структура. Двоспіральні полінуклеотиди. Принцип комплементарності ДНК. Відновлення і руйнування двоспіральних структур. Реплікація, транскрипція і трансляція. Кодон і антикодон. Ферментативний синтез нуклеїнових кислот. Хіміко-ферментативний синтез фрагментів ДНК. Біосинтез нейрорегуляторів. Клонування нуклеотидів.

 

Білки як біополімери. Способи сполучення α-амінокислот в молекулах білків. Зв'язки, що формують первинну, вторинну, третинну та четвертинну структури. Глобулярні та фібрилярні білки. Вивчення рівнів структурної організації білкових молекул. Хімічний синтез пептидів та білків.

Вищі жирні кислоти. Ліпіди. Фосфоліпіди. Вищі жирні кислоти (ВЖК) як складові нейтральних ліпідів. Будова і властивості нейтральних ліпідів, їх консистенція, гідроліз. Мила. Структура фосфоліпідів, їх біологічне значення.

Класифікація та ізомерія гідроксикислот. Асиметричний атом вуглецю, хіральність, оптична активність. Енантіомери. Діастереоізомери. Хімічні властивості і біологічне значення гідроксикислот та амінокислот. Біологічне значення кетокислот та їх похідних. Кетонові тіла, діагностичне значення їх визначення при цукровому діабеті. Кето-енольна таутомерія кетокислот та їх похідних.

Білки як біополімери. Фактори стабільності існування білків в колоїдних розчинах. Механізм осадження білків. Види осадження. Реагенти, що спричиняють висолювання. Незворотнє осадження. Фактори, що викликають незворотнє осадження. Денатурація, її ознаки. Фактори, що спричиняють денатурацію білків. Ренатурація.

Поняття про біологічно активні речовини. Класифікація за видами біологічної активності. Роль біологічно активних речовин у природі. Біорганічна хімія амінокислот. Біосинтез білків. Хімічний синтез.

 

 

Учреждение образования