Компаративний аналіз військово-політичної терміносистеми української та англійської мов на термінологічному рівні

Останнім часом, ми можемо спостерігати появу все більшої кількості нових термінів військово-політичної терміносистеми. Така тенденція потребує проведення певних досліджень моделей та основних способів утворення військово-політичних термінів з метою розробки військових стандартів для термінів та визначень.

Згідно з класифікацією В.І.Карабана [9, 198] терміни за своєю будовою поділяються на наступні структурні типи:

1) прості терміни (прості кореневі слова): force, defense,conflict, attack, warning;

2) похідні терміни: суфіксальні, префіксальні, суфіксально-префіксальні: deconcentration, reunification;

3) складні терміни, які складаються з двох слів і пишуться разом або через дефіс: drawback, capacity-building, peacekeeping, chairman;

4) терміни-словосполучення: specific performance, security policy, external party;

Шляхом використання автоматизованої системи ранжування термінів за частотністю контент-аналіз Autcon із текстів військово-політичної терміносистеми англійської мови було отримано 1000 простих, похідних, складних термінів та термінів-словосполучень англійської мови.Аналіз вибраних термінів показав, що серед них переважають терміни-словосполучення із різною кількістю компонентів. Відсоткове співвідношення цих термінів показано у наступній діаграмі (див. рис. 2.1):

Рис. 2.1

 

Окрім наявності простих та похідних термінів, для англійської військово-політичної терміносистеми мови характерним явищем є складні терміни та терміни-словосполучення, які активно застосовуються у військовій сфері. Поява термінів складної структурної будови найбільше зумовлена потребою передати два значення в одному слові. Складні терміни (композити) утворюються внаслідок об'єднання в одній лексичній одиниці двох чи більше основ повнозначних слів [4, 100]

Проаналізувавши терміни-словосполученнями в англійській військово-політичній терміносистемі, ми виділили наступні структурні моделі:

1. Іменник+прийменник+іменник N+P+N (act of aggression, application of force, breach of the peace, ministry of defense, restoration of order, threat to peace, threat to security)

2. Прикметник+іменник A+N (bilateral treaty, biological weapons, civil control, collective defense, cyber warfare, demographic shift, destructive attacks, diplomatic action, economic sanctions, electoral assistance, environmental degradation, financial recession, humanitarian assistance, internal affairs, international law, irregular forces, strategic retreat, atomic age, ballistic missile, technical sergeant, general war, assymetric conflict).

3. Дієприкметник + іменник P+N (armed conflict, disputed border, organized crime);

4. Іменник+іменник N+N (Border guards, conflict zone, Human rights, peace enforcement, Peace operations, terrorist organizations, trade embargo, treaty relations);

5. Прикметник+іменник+іменник A+N+N (collective security system, national security strategy, Nuclear Test-Ban Treaty);

6. Іменник+іменник+іменник N+N+N (homeland security strategy, international security partners, Peace Enforcement Operations);

7. Прикметник+прикметник+іменник A+A+N (in-country military personnel, national strategic objectives);

8. Числівник+іменник+іменник Num + N + N (fourth generation warfare);

9. Прикметник+іменник+іменник+іменник A+N+N+N (military peace enforcement operations);

10. Іменник+прийменник+прикметник+іменник N+P+A+N (weapons of mass destruction).

Відповідно до аналізу підрахунків статистичних даних, найбільш поширеною моделлю для утворення термінів-словосполучень у військово-політичній терміносистемі англійської мови є модель прикметник+іменник A+N.

Серед виявлених військово-політичних термінів-словосполучень англійської мови існують словосполучення з різною кількістю компонентів. Співвідношення типів термінів-словосполучень за кількістю компонентів представлене у наступній діаграмі (див. рис. 2.2):

 

Рис. 2.2

Таким чином, більшість становлять двокомпонентні словосполучення, які в цілому складають 66% відсотків усієї виявленої військово-політичної терміносистеми.

Таким чином, можна сказати, що найбільш поширеною моделлю військово-політичного терміну англійської військово-політичної терміносистеми є двокомпонентне словосполучення. Причому дане словосполучення може складатися як зі слів, що належать до терміносистеми військово-політичної сфери (joint force- об’єднані сили, global extremism – глобальний екстремізм, destructive attacks – руйнівні атаки), так і зі слів, що самі по собі є нейтральними щодо стилістичного та функціонального вживання і використовуються в різних галузях людської діяльності (domestic law- внутрішньодержавне право, human rights – права людини).

Шляхом використання автоматизованої системи ранжування термінів за частотністю контент-аналіз Autcon із текстів військово-політичної терміносистеми української мови було отримано 1000 простих, похідних, складних термінів та термінів-словосполучень української мови.Аналіз вибраних термінів військово-політичної терміносистеми української мови показав, що серед них переважають, як і у військово-політичній терміносистемі англійської мови, терміни-словосполучення із різною кількістю компонентів, хоча у відсотках їхня частина дещо менша. Відсоткове співвідношення цих термінів показано у наступній діаграмі (див. рис. 2.3):

 

Рис. 2.3

Проаналізувавши терміни-словосполученнями в українській військово-політичній терміносистемі, ми виділили наступні структурні моделі:

1. Іменник + іменник у непрямому відмінку без прийменника (тактика терору, план дій (щодо вступу в НАТО), порядок підпорядкування, голова місії, задум операції, Концепція потреб, витрата коштів, інформаційні заходи, безпека операцій, Міністерство оборони, сторона конфлікту, передача повноважень, використання сили, план операції, командувач операцією, зона безпеки, захоплення цілі);

2. Прикметник + іменник (неурядова організація, об’єднана операція, координуюча інстанція, кооперативне користування, спільне використання, кризова ситуація, зовнішня підтримка, національна незалежність, бойова підтримка, керівна країна, агентурна розвідка, міжнаціональний конфлікт, програмний документ, національне самовизначення, регулярна армія, періодична преса, військовий помічник, приватна власність, унітарна держава, правова держава, цивільна відповідальність, примусові заходи, радіоелектронна розвідка, міжнародна організація, військове планування, військова стратегія, оперативне управління, оперативне командування, політичний контроль, оперативний наказ, оперативний штаб, оперативна мобільність, фізичне руйнування, оперативний центр, психологічні операції, безпечна зона);

3. Серед багатокомпонентних термінів-словополучень у військово-політичній терміносистемі спостерігаються переважно трикомпонентна конструкція, яка має таку структуру:

а) прикметник + прикметник + іменник (монархічно-диспотичний політичний режим, автономний адміністративно-управлінський апарат, вільна економічна зона, центральна виборча комісія, тактична повітряна розвідка, повне військове командування, інтегрована тилова підтримка, багатонаціональна тилова підтримка, військове оперативне планування, військова заборонена зона, вихідні оперативні можливості, об’єднана тактична група);

б) прикметник + іменник + іменник (стратегічний рівень операції, оперативний рівень операції, тактичний район операцій, основні сили місії);

в) іменник + прикметник + іменник (ревізія міжнародного договору, елементи швидкого реагування, підтримка збройних сил, захист комп’ютерної мережі, управління кризовою ситуацією, група інформаційної стратегії, підтримка тилового забезпечення, структура військового планування, операції інформаційної боротьби, підтримка цивільного оточення, наступальна протиповітряна операція, сили спеціального призначення, центр спільних операцій, район спільних операцій);

г) іменник + іменник + іменник (план надання допомоги, реформування сектору безпеки, зона ведення розвідки, зона проведення операцій, система покращення можливостей, порядок знешкодження боєприпасів).

Відповідно до аналізу підрахунків статистичних даних, серед термінів військово-політичної терміносистеми української мови, як і англійської, переважають терміни-словосполучення, хоча у відсотковому відношенні їхня частина дещо менша. Це пов’язано з тим, що, військово-політична терміносистема англійської мови характеризується наявністю в ній великої кількості чотирикомпонентних та інших багатокомпонентних термінів. Наприклад, візьмемо для прикладу військово-політичний термін instrument of national power. Цей термін відповідає наступній моделі утворення військово-політичних термінів: іменник+прийменник+прикметник+іменник N+P+A+N. Ми можемо побачити, що цей термін містить прийменник of, що у даному прикладі визначає таку якість, як приналежність. Якщо ми проаналізуємо цей термін в українській військово-політичній терміносистемі (інструмент національної міці), то побачимо, що приналежність утворюється завдяки прикметника в родовому відмінку національної. Тому в українській мові, термін інструмент національної міці трикомпонентний. Даний приклад детально демонструє, що саме зумовлює меншу вживаність чотирикомпонентних та інших багатокомпонентних термінів в українській військово-політичній терміносистемі у порівнянні з військово-політичною терміносистемою англійської мови. Те ж саме можна спостерігати, якщо проаналізувати такі військово-політичні терміни, як law of armed conflict (право збройних конфліктів), weapons of mass destruction (зброя масового ураження) та інші військово-політичні терміни, подібні за моделлю утворення.

Серед виявлених військово-політичних термінів-словосполучень англійської мови існують словосполучення з різною кількістю компонентів. Співвідношення типів термінів-словосполучень за кількістю компонентів представлене у наступній діаграмі (див. рис.2.4):

 

 

Рис.2.4