Композиційно-структурний аналіз терміносистем
ЗМІСТ
ВСТУП............................................................................................................. 3 РОЗДІЛ I. ОСНОВИ КОМПАРАТИВНОГО АНАЛІЗУ ТЕРМІНОСИСТЕМ.6 1.1. Композиційно-структурний аналіз терміносистем………… ……………..6 1.1.1. Основні підходи до визначення поняття «термін»………………..7 1.1.2. Вимоги, які висуваються до терміна……………………………...10 1.1.3. Поняття «термінологія» та «терміносистема»…………………..12 2.1. Принципи компаративного аналізу………………………………………..16 2.1.1. Сутність компаративного аналізу дослідження мов……………..16 2.1.2. Основні принципи компаративного аналізу терміносистем…….19 3.1. Висновки до першого розділу……………………………………………...22 РОЗДІЛ II. ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ КОМПАРАТИВНОГО АНАЛІЗУ ВІЙСЬКОВО-ПОЛІТИЧНОЇ ТЕРМІНОСИСТЕМИ …………………… ……24 2.1. Компаративний аналіз військово-політичної терміносистеми української та англійської мов на термінологічному рівні…………………………………24 2.2. Компаративний аналіз військово-політичної терміносистеми в англійській та українській мовах на словотворчому рівні……………………31 2.3. Висновки до другого розділу………………………………………………60 ВИСНОВКИ……………………………………………………………………...63 SUMMARY………………………………………………………………………67 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….70 ДОДАТОК ДОДАТОК. Глосарій найбільш розповсюджених військово-політичних термінів…………………………………………………………….76
ВСТУП
Громадське життя представлене численними та взаємопов'язаними сферами. Найбільші з них — економічна, соціальна, військово-політична й духовна. Кожна з цих сфер представляє собою певну систему зі своїм типом організації та управління, зі своїми законами розвитку і традиціями. Особливе місце серед вище перелічених сфер займає військово-політична сфера, призначенням якої, на відміну від економічної, соціальної і духовної, а також всіх інших сфер, є організація та здійснення державного управління суспільством у цілому. Військово-політична сфера з'явилася одночасно з людським суспільством і буде в тій чи іншій формі завжди супроводжувати його розвиток. Її вивчення дає ключ до пізнання і розуміння політичних інститутів, політичних рухів і самої політики. Визначення поняття цієї сфери, її сутності і характеру має найважливіше значення для розуміння природи політики і держави, дозволяє виділити політику і політичні відносини з усієї суми суспільних відносин. Граючи важливу роль в житті суспільства, політична сфера здавна в тій чи іншій мірі привертає до себе увагу представників різних суспільних наук — економічної теорії, права, соціології, психології, а також ця сфера привертає увагу і лінгвістів, зокрема, лінгвістів-перекладачів. Так, після проголошення незалежності України, у державі почали відбуватися кардинальні зрушення в усіх сферах життя, зокрема у військово — політичній: розвиток військового будівництва, Збройних Сил, оборонно-промислового комплексу і т.д. Багатостороннє співробітництво України в рамках міжнародних та регіональних організацій, співробітництва з Європейським Союзом, зокрема в галузі реалізації спільної політики безпеки та оборони, військово-дипломатичні контакти Міністерства оборони України з оборонними відомствами різних країн світу, участь України в різноманітних міжнародних миротворчих операціях стало результатом політики нашої держави у питаннях національної безпеки та оборони. Більш того, експорт зброї за кордон та проведення Україною військових міжнародних навчань зумовило підписання великої кількості юридичних документів. В наслідок такого посиленого міжнародного співробітництва, Україна підписала численну низку договорів, угод, меморандумів, що безперечно вказує на розвиток її національного законодавства. Адже перекладачам довелося перекладати все більше нової термінології, зокрема військово-політичної. Актуальність дослідження визначається необхідністю поглибленого аналізу військово-політичної терміносистеми з огляду на інтенсифікацію співробітництва між військовими інституціями європейських країн та України в рамках проведення воєнної реформи українських збройних сил. Йдеться, зокрема, про вивчення механізмів співставного аналізу терміносистем під розробки військових стандартів на терміни та визначення. Об’єктом дослідження виступає військово-політична терміносистема. Предметом дослідження є компаративний аналіз військово-політичної терміносистеми в англійській та українській мовах. Мета даного дослідження полягає в проведенні компаративного аналізу військово-політичної терміносистеми українською та англійською мовами. Враховуючи поставлену мету, визначаємо наступні завдання дослідження: 1. Проаналізувати структурно-компонентні характеристики військово-політичної терміносистеми; 2. Провести компаративний аналіз військово-політичної терміносистеми англійської та української мов на термінологічному та словотворчому рівнях; 3. Укласти глосарій найбільш розповсюджених військово-політичних термінів. Наукова новизна даного дослідження полягає у конкретизації методів проведення компаративного аналізу на прикладі військово-політичної терміносистеми. Практичне значення дослідження полягає у можливості використання його результатів для розробки військових стандартів на терміни та визначення. Окрім того, практична частина роботи може використовуватись при викладанні курсу «Теорія та практика перекладу», «Військово-політичний переклад», при укладанні спеціалізованих двомовних словників. Перспективи подальшого дослідження полягають у проведенні компаративного аналізу інших військових терміносистем. У дослідженні були використані такі матеріали, як офіційні документи, конвенції, постанови, накази, меморандуми тощо, Військова лінгвістична база даних, офіційні публікації: Joint Publication 1-02 Department of Defense Dictionary of Military and Associated Terms, 8 November (As Amended Through 15 March 2014), Joint Publication 3-31, Command and Control of Joint Land Operations, 24 February 2014, Joint Publication 4-05, Апробація результатів роботи. Робота була апробована під час всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених, ад’юнктів, слухачів, курсантів і студентів «Актуальні завдання гуманітарного, фінансово-економічного, правового, матеріально-технічного та лінгвістичного забезпечення» в 2014 році та всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених, ад’юнктів, слухачів, курсантів і студентів «Сучасні проблеми розбудови ЗСУ» 2013 році. Композиційно-структурний аналіз терміносистем
Із розширенням меж людських досліджень, розвитком знань та нових ідей, а також їх зміною, зростає і кількість слів у мові. Кожне нове наукове відкриття, досягнення, потребує найменування як засобу вираження відповідної уяви про поняття. Така закономірність викликає також велику кількість змін чи поправку значень існуючих слів. Так, розмовна лексика вживається у повсякденному спілкуванні усіх мовців. В арсеналі розмовної мови усне слово впливовішим, ніж писемне, і є головним виразником характеру мови. Фахівці різних галузей знань вживають писемне слово частіше, ніж усне. Вони користуються термінами, які мають спеціалізовані і окреслені значення. Незважаючи на те, що термінологія нараховує велику кількість одиниць, користується нею менша частина населення, а тому термінологічна лексика до загального словника мови не потрапляє. Через це терміни мають більшу стабільність і стійкість перед морфологічними і семантичними змінами, ніж загальновживана лексика. Кількість термінологічної лексики весь час помітно зростає. До термінологічної лексики належать усі слова, що об'єднуються в мові під загальною назвою терміни. Тому, важливість дослідження термінології у сучасному світі є беззаперечною, оскільки термінологія, з однієї сторони, є сполучною ланкою між різноманітними галузями знань, а з іншої, сприяє досягненню чіткого розмежування понять. А так, як наука не стоїть на місці й безперервно розвивається, з’являється все більше і більше технічних, наукових, військових, політичних, економічних, юридичних та інших термінів. І, у зв’язку з цим, необхідно розширювати межі термінологічного апарату як науки в цілому, так і окремих галузей знань зокрема. Для досягнення цієї мети та успішного подолання міжмовних термінологічних бар’єрів, необхідно долучатись не лише перекладачам, а й представникам відповідних галузей знань. Під час дослідження військово-політичної терміносистеми доводиться мати справу не лише з термінами, а й з різними військово-політичними реаліями, що безсумнівно проявляється й на термінологічному рівні. Словникова відповідність частіше за все не дає правильного уявлення про певну лексичну одиницю, оскільки за аналогічними термінами в двох мовах приховуються різні поняття чи різні значення близьких за значенням понять. Проблеми становлення, семантики, деривації та тенденції розвитку термінологічних одиниць, фахової лексики вивчали вітчизняні та зарубіжні дослідники, зокрема В. Виноградов, В. Лейчик, Г. Винокур, Б. Головін, Т. Кияк, В. Даниленко, К. Кусько, А. Крижанівська, Е. Жильбер, А. Ширмер, Й. Сміт, Ф. Дорнер та інші. Усі вони по-різному розуміють проблематику, цілі та функціональні завдання термінологічних структур, концептуальні засади термінознавства як науки. Але, на нашу думку, не можливо до кінця збагнути сутність поняття «терміносистема» без розуміння, що означає «термін» та «термінологія». Таким чином, варто зазначити, що кожне дослідження термінологічної лексики ґрунтується на певному визначенні терміну. Щодо визначення терміну, вимог, висунутих до нього, в лінгвістичній літературі існують різні, часто протилежні точки зору. 1.1.1. Основні підходи до визначення поняття «термін» Проблемами термінології глибоко займались такі лінгвісти як Г. О. Винокур, А. А. Реформатський, О. С. Ахманова, В. П. Даниленко, Н. З. Котелова, С. В. Гринєв та інші. Більшість дослідників під терміном, зазвичай, розуміють мовний засіб вираження спеціального поняття. Зміст терміну розкривається його дефініцією на основі виділення необхідних і достатніх ознак поняття, хоча термін важко піддається визначенню. Через складність та дискусійність такого завдання в лінгвістиці існує чимало самих різних спроб визначення термінів. Наведемо декілька дефініцій терміну, котрі відображають синтезовано більшість існуючих та взаємодоповнюючих одна одну думок: "Термін - це окреме слово чи утворення на базі іменникового підрядного словосполучення, яке позначає професійне поняття і призначене для задоволення специфічних потреб спілкування в галузі певної професії (науковій, технічній, підприємницькій, управлінській)" [10, 88]. Дане визначення є досить вдалим та містким, хоча деякі моменти можуть викликати заперечення. Сумнівним є, зокрема, той факт, що всі терміни утворюються лише на базі іменника. Такою базою іноді можуть служити також прикметники, дієслова, прислівники (особливо у військово-політичній, юридичній та економічній термінології) [15, 195]. В цьому визначенні також не уточнюється, що таке "специфічні потреби спілкування", не вказані деякі відмінності термінів у протиставленні з загальновживаними словами і т.д. Приблизно такі ж визначення термінології знаходимо і в зарубіжних словниках лінгвістичних термінів. Так, у словнику Ж.Марузо [56, 70] термінологія визначається як система термінів, які використовуються для вираження понять, притаманних даній науці. В основі кожного терміна обов’язково лежить визначення (дефініція) реалії, яку він позначає, завдяки чому терміни представляють собою точну і в той же час стислу характеристику предмета чи явища. Кожна галузь знання оперує власними термінами, які й складають суть термінологічної системи даної науки. При визначені терміна підкреслюють його функціонально—смисловий бік, бо термін за вимогами, що до нього визначаються, має стосуватися одного поняття. Інша думка, ґрунтуючись на різноманітних визначеннях, представляє собою сумарну дефініцію: "Термін — це слово чи словесний комплекс, котрі співвідносяться із поняттям певної галузі пізнання (науки, мистецтва, техніки), вступаючи у системні відносини з іншими словами та утворюючи разом з ними в кожному окремому випадку і певний час замкнену систему, яка відрізняється високою інформативністю, однозначністю, точністю та експресивною нейтральністю" [21, 21]. О.С.Ахманова визначає термін як “слово чи словосполучення спеціальної (наукової, технічної і т.п.) мови, яке створене, отримане чи запозичене для точного вираження спеціальних понять і позначення спеціальних предметів” [32, 105]. В.П.Даниленко також дотримується точки зору, що “термін – це слово (чи словосполучення) спеціальної сфери застосування, яке називає спеціальне поняття” [11, 13]. Короткий тлумачний словник, в свою чергу, дає таке визначення слова “термін”: Термін (лат. terminus “границя, кінець, межа”) – це спеціальне слово чи словосполучення, що прийняте в певній професійній сфері і застосовується в особливих умовах. Термін представляє собою словесне означення поняття, яке входить в систему понять певної області професійних знань [55, 98]. При визначені терміна підкреслюють його функціонально-смисловий бік, бо термін за вимогами, що до нього визначаються, має стосуватися одного поняття. М. І. Мостовий дає таке визначення терміна: термін – це слово або словосполучення з історично умотивованим чи умовно закріпленим значенням, що відбиває одне поняття у спеціалізованій галузі знання чи виробництва [19, 198]. В. І. Карабан визначає термін як мовний знак, що репрезентує поняття спеціальної, професійної галузі науки або техніки. Він вважає, що науково-технічні терміни становлять суттєву складову науково-технічних текстів [9, 54]. Терміном також називають мовний знак, що репрезентує поняття спеціальної, професійної галузі науки або техніки. Ннауково-технічні терміни становлять суттєву складову науково-технічних текстів [12, 88]. А. Я. Коваленко дає таке визначення терміну: термін – це емоційне нейтральне слово чи словосполучення, яке вживається для точного вираження понять та назв предметів [11, 29]. І. В. Арнольд терміном називає слово або словосполучення, яке служить для чіткого вираження поняття, специфічного для якої-небудь галузі знання, виробництва або культури, та яке обслуговує комунікативні потреби в цій сфері діяльності людини [1, 81]. Підсумовуючи вищезазначене, можна стверджувати, що: термін – це слово або словосполучення, яке служить для вираження конкретного поняття, прийняте в відповідній сфері та призначене для задоволення специфічних потреб спілкування в певній професійній галузі.
|
