Товарорух: сутність, елементи та основні форми
Керівники з маркетингу мають різні думки стосовно того, про що насправді йдеться, коли вживається термін "товарорух". Деякі уявляють товарорух як потік готової продукції до споживача, тоді як інші відносять до нього ті види діяльності, які здійснюються на більш ранніх етапах, зокрема придбання та переміщення сировини. Таким чином, товарорух – це система, яка має забезпечувати доставку товарів до місць продажу (товарів виробничого призначення, як правило, – до місць установлення (споживання)) у точно визначений час з максимально високим рівнем обслуговування покупця (Маркетинговий, 2004). Системи товароруху створюють канали, види яких відповідають видам каналів товароруху. Метою товароруху є забезпечення постачання потрібних товарів у певне місце у визначений час з мінімальними витратами. Розрізняють дві форми товароруху (Голошубова, 2004): 1) складську, при якій переміщення товарів переривається через завезення їх на проміжний склад (склади); 2) транзитну – без перерви в їх русі від місця виробництва (промислових або сільськогосподарських підприємств) до місця продажу кінцевому споживачеві. За характером розрахунків розрізняють транзитний товарорух за участю і без участі в розрахунках. Під час транзитного товароруху за участю в розрахунках посередник, організовуючи транзитний рух, сам веде розрахунки з підприємством-постачальником за відвантажені товари і, у свою чергу, стягує їх вартість (разом з надбавкою) з покупців-одержувачів. Тобто посередник у цьому разі є кредитором роздрібних торговельних підприємств, що дуже вигідно останнім в умовах обмеження обігових коштів. Під час транзитного товароруху без участі в розрахунках роль посередника зводиться до організації товаропросування.
Таблиця 3.3 - Умови доцільності застосування форм товароруху
Примітки: 1- використання транзитної форми товароруху для товарів складного асортименту доцільно у разі їх виробництва в районах споживання (при цьому товари завозяться автомобільним транспортом без зайвих робіт із перевалювання вантажів) чи для завезення в роздрібну торговельну мережу товарів, які потребують значних затрат праці під час завантажувально-розвантажувальних робіт (наприклад, меблі, нефасована плодоовочева продукція та ін.); 2 - використання складської форми товароруху для товарів простого асортименту рекомендується за недостатності обсягів роздрібного товарообігу окремих магазинів для отримання товарів безпосередньо від їх виробників у кількостях, що відповідають мінімальним нормам відвантажування. 3 цієї самої причини складська форма часто є найбільш прийнятною і при постачанні невеликих, неспеціалізованих магазинів товарами складного асортименту При виборі форм товароруху аналізують два показники – швидкість доставки і витрати обігу. Ці показники тісно взаємопов’язані. Виграш на швидкості доставки товарів іноді супроводжується зростанням витрат обігу внаслідок того, що партія товару, завезена без підсортування, буде довго продаватися в магазині, з’являться додаткові витрати на зберігання товарів, збільшиться розмір їх втрат тощо. Отже, майже зникне економія від швидкості доставки товару. Тільки на основі всебічного аналізу цих показників у сукупності в ланках оптової та роздрібної торгівлі можна більш правильно розв’язати питання щодо вибору форм товароруху.
|
