Подробиці. Ураховуючи взаємозв’язки між функціями, що становлять ма­теріальний потік виробничого підприємства, міжфункціональний характер цього потоку

Ураховуючи взаємозв’язки між функціями, що становлять ма­теріальний потік виробничого підприємства, міжфункціональний характер цього потоку, а також беручи до уваги цільову спрямо­ваність управління, логістика передбачає використання організа­ційно-управлінських механізмів координації логістичних систем, що пов’язані з досягненням необхідного рівня інтеграції шляхом організаційних перетворень у структурі управління підприємст­вом. Це може бути форма об’єднання, коли в одному відділі під­приємства розв’язуються завдання координації дій багатьох функ­ціональних служб.

Організаційна побудова може бути різною і залежить від харак­теру продукції, що випускається, кількості її споживачів, обсягу ма­теріаломісткості, розміру підприємства та ін. факторів. Управлінський механізм пов’язаний з упровадженням спеціально розроблених управлінських процедур, основою яких є планування виробництва, збуту, постачання, зберіган­ня і транспортування як єдиного матеріального потоку.

Поряд із поняттям управління матеріальним потоком закордонні спеціалісти виокремлюють ще два терміни (Кальченко, 2000): управління матеріалами та управління розподілом.

У межах відділу управління матері­алами (підрозділ першої модифікації) поєднуються функції, пов’язані з рухом, що відбувається в “економічному просторі” між постачальниками виробничого підприємства та кінцевим результа­том виробничого процесу – постачанням готової продукції (рис.4.1).

 

 

Рисунок 4.1 - Структура відділу управління матеріалами

 

Така структура характерна для матеріаломістких виробництв здебільшого машинобудівного профілю, що пояснюється нерозвиненістю власної збутової мережі багатьох підприємств машинобудування, величина збутових витрат яких відносно мала (Окландер, 1996).

У межах відділу управління розподілом (підрозділ другої мо­дифікації) поєднуються функції, пов’язані з переміщеннями, що відбуваються в “економічному просторі” між граничною межею вироб­ничого процесу, тобто відвантаженням готової продукції з розташо­ваних на території підприємства складів збуту, і сферою споживання продукції, що їм постачається (рис. 4.2).

Така структура характерна для промислових підприємств, що випускають широкий асортимент продукції, обслуговують значну кількість територіально відокремлених споживачів і мають розвинену розподільну мережу (Окландер, 1996).

 

Рисунок 4.2 - Структура відділу управління розподілом

 

У межах відділу управління матеріальним потоком (підрозділ третьої модифікації) поєднуються функції, пов’язані з рухом товарно-матеріальних цінностей, що відбуваються в “економічному прос­торі” між постачальниками виробничого підприємства і сферою споживання продукції, яка постачається (рис.4.3).

Структура відділу управління матеріальним потоком ефективно функціонує на промислових підприємствах, які незалежно від виробничої діяльності зіштовхуються з безліччю взаємопов’язаних і одночасно різнотипних проблем, що потребують координації дій спеціалістів тих служб, через які проходить матеріальний потік.

 

 

Рисунок 4.3 - Структура відділу управління матеріальним потоком

 

Таким чином, відділ управління матері­алами – це організаційний механізм зниження витрат, що виникають в основному на етапах забезпечення й виробництва, а відділ управління розподілом є аналогічним механізмом зниження витрат, але вже у сфері збутових відносин, а відділ управління матеріальним потоком є механізмом зниження витрат як у сфері забезпечення й виробництва, так і у сфері збуту.

Примітка. Організаційні форми, що розглядалися, успішно зарекомендува­ли себе в промислових корпораціях США, Японії, ряді країн Захід­ної Європи. Тому перехід до ринкової економіки та об’єктивні потреби промислового виробництва в Україні зумовлюють створення аналогічних ін­тегрованих підрозділів на вітчизняних підприємствах.