Види логістичних систем

Логістичні системи за інституціональною ознакою поділяють на макро- та мікрологістичні системи.

Макрологістична система – це велика система управління матеріальними потоками, що охоплює споживачів, промислові, посередницькі, торговельні, транспортні підприємства та організації різних відомств, розміщених у різних регіонах країни або в різних країнах. Макрологістична система є певною інфраструктурою економіки регіону, країни або групи країн.

Прикладами макрологістичних систем можуть бути об’єднання транспортних перевезень різних країн з метою оптимізації логістичних витрат, часу та безпеки вантажів – мультимодальні системи (інтермодальні), термінальні та ін.

Макрологістичні системи, у свою чергу, класифікують за трьома ознаками (Логистика, 2002):

1) за ступенем глобалізації:

· державні;

· міждержавні;

· трансконтинентальні;

2) за адміністративно-територіальним розподілом:

· районні;

· міжрайонні;

· міські;

· регіональні;

· обласні;

· міжрегіональні;

· республіканські;

· міжреспубліканські;

3) за об’єктно-функціональною ознакою:

· групи підприємств;

· відомчі;

· галузеві;

· міжгалузеві;

· торгові;

· військові;

· інституційні;

· транспортні та ін.

Завданнями макрологістики, як правило, є:

- формування міжгалузевих матеріальних балансів;

- оптимізація адміністративно-територіальних розподільних систем для багатоасортиментних матеріальних потоків;

- розміщення на заданих територіях складських комплексів загального користування, вантажних терміналів, диспетчерських центрів;

- організація транспортування та координація роботи різних видів транспорту в транспортних вузлах та ін.

Мікрологістична система є підсистемою, структурною складовою макрологістичних систем. До таких систем належать різні виробничі та торговельні підприємства, територіально-виробничі комплекси. Мікрологістичні системи є класом внутрішньовиробничих логістичних систем, до складу яких входять технологічно пов’язані виробництва, об’єднані єдиною інфраструктурою.

Розрізняють три види мікрологістичних систем (Логистика, 2002):

1) внутрішні – оптимізують управління матеріальними і супутніми їм потоками (інформаційними, фінансовими, потоками послуг) у межах технологічного циклу виробництва продукції;

2) зовнішні – розв’язують завдання, пов’язані з управлінням та оптимізацією матеріальних і супутніх потоків від їх джерел до пунктів призначення за межами виробничого технологічного циклу;

3) інтегровані – межі мікрологістичної системи визначаються виробничо-розподільчим циклом, який охоплює процеси закупівлі матеріальних ресурсів та організації постачання, внутрішньовиробничі логістичні функції, логістичні операції в розподільчій системі, при організації продажу готової продукції споживачам та в післяпродажному сервісі.

Примітка. Мікрологістика обов’язково передбачає наявність логістичного інформаційного потоку, що включає надходження даних про матеріальний потік, їх передачу, обробку та систематизацію з подальшою видачею готової інформації. Якщо в рамках логістичної системи інтегруються функ­ції постачання, виробництва, збуту, розподілу, транспортування, спо­живання і ринку, то тоді система стає макрологістичною.

Таким чином, можливо виділити такі сфери застосування мікрологістики та її функції:

- у сфері виробництва – планування виробни­чих завдань з детальним розкладом випуску виробів, розподіл плану випуску продукції за виробничими дільницями підприємства, конт­роль за якістю праці;

- у переробці вантажів, що транспортуються – управління запасами, переміщення, зв’язок, організація інформацій­них потоків, пакування виробів, їх зберігання, складування, вантаж­но-розвантажувальні операції та комплектація партії вантажів;

- у маркетингу – вивчення ринку, організація служби постачання, фі­нансування та розрахунків, матеріальне заохочення;

- у споживанні – проектування замовлень на постачання продукції, складування запасів, постачання споживачів, фінансування замовлень.

Залежно від характеру взаємозв’язку між елементами логістичні системи поділяють на:

- прямі, коли товарний і супровідні потоки досягають споживача без участі посередників на основі безпосередніх господарських зв’язків (рис. 5.3);

Рисунок 5.3 - Логістична система з прямими зв’язками

 

- гнучкі, якщо доведення товарного і супровідного потоків до споживача здійснюється як за допомогою безпосередніх зв’язків, так і за участю посере­дників (рис.5.4);

 

Рисунок 5.4 - Гнучка логістична система

 

- ешелоновані, коли товарний і супровідний потоки на шляху від виробника до споживача проходить принаймні через одного посередника (рис. 5.5).

 

Рисунок 5.5 - Ешелонована логістична система

 

Відповідно до класифікації логістичних систем залежно від механізму управління матеріальними потоками розрізняють підштовхувальні та тяглові системи.

Підштовхувальна логістична система – система організації виробництва, при якій предмети праці, які споживаються конкретною ділянкою, безпосередньо нею в попередньої не замовляються, а матеріальний потік виштовхується з попередньої ділянки на наступну за командою центрального органу управління.

Тяглова логістична система – система організації виробництва, при якій предмети праці передаються від одного підрозділу до іншого тільки після запиту наступного підрозділу, а центральний орган управління ставить завдання кінцевій виробничій ланці.

Логістичні системи можуть бути як автономними, тобто незалежними, так і релятивними, тобто відносними, або залежними. За способом організації можна виділити системи, побудовані на принципах субординації (взаємопідпорядкованості) і координації (взаємозалежності), тобто субординовані і координовані системи.

Існують більш детальні класифікації логістичних підсистем залежно від (Економічна, 2001):

· функціональної ознаки – підсистеми реалізації замовлення, транспортування, формування запасів, складського господарства, обслуговування клієнтів тощо;

· фазової належності – підсистеми постачання, виробництва, збуту, переробки та утилізації відходів, інтегрована підсистема матеріальної логістики, інтегрована підсистема маркетингової логістики, інтегрована логістична підсистема замовників, інтегрована логістична підсистема торгівлі;

· функцій управління – підсистеми логістичного планування, логістичного управління, організації логістики, логістичного контролю, стратегічного та оперативного логістичного управління, система інтегрованого логістичного управління;

· предметно-структурної ознаки – підсистеми інтегрованого фізичного переміщення товарів (товарні структури), інтегрованого переміщення інформації (інформаційні структури), регулювання й організаційно-інституціонального забезпечення логістичних процесів (логістичні структури);

· формування ефективності – підсистеми логістичних витрат (витрати), послуг і логістичного обслуговування (результати).

Підсумовуючи викладене, зазначимо, що завданням будь-якої логістичної системи є забезпечення своєчасної, надійної, мінімально витратної доставки до пункту призначення необхідного товару в неушкодженому стані. Вибір типу логістичної системи залежить від комплексу виконуваних функцій та низки критеріїв, які їх характеризують.