Подробиці. Успішне здійснення закупівель передбачає наявність широкого спектра інформації про стан ринків

Успішне здійснення закупівель передбачає наявність широкого спектра інформації про стан ринків. Для їх дослідження регулярно відбирається та оцінюється докладна інформація: визначається міст­кість ринку, створюються передумови для оптимізації закупівель.

Для досліджень обирають: безпосередні ринки, тобто ті ринки, що забезпечують у поточний час потреби в сировині та матеріалах; опосередковані ринки, тобто ті, що залучаються постачальниками; ринки замінювачів та нові ринки.

Потреба в сировині та матеріалах може встановлюватися шляхом виявлення матеріалів і послуг за їх якістю, кількістю в основному двома методами: шляхом визначення потреб на підставі замовлень і на підставі витрат чи минулого досвіду.

У західних країнах продукція виробничого призначення, що купується фірмами, класифікується за видами заготовленого товару та способами його закупівлі. Товари, потреба в яких виникає непе­редбачено, що не вимагають тривалого зберігання, купуються, як правило, у терміни, наближені до строків їх реалізації. Матеріали разового і постійного споживання, що потрібні в певний момент, купуються на умовах договірного постачання, що обумовлюють точ­ний час підвезення. Унаслідок такого способу постачання обсяг за­пасів матеріалів на фірмі скорочується, а пов’язані з цим витрати зменшуються.

2 Аналіз ціни това­рів, що купуються.

Для цього використовують різні види розра­хунків, а саме: простий метод калькуляції (де показник загальних витрат ділиться на показник обсягу виробленої продукції); кальку­ляція за еквівалентними показниками (де витрати поділяються на окремі статті та враховуються усереднено); постійна калькуляція (де здійснюється точний облік витрат за кожною операцією на базі АСУ). Ана­ліз цін ураховує також і додаткові роботи та послуги (проведення консультацій, підготовку документації, пакування, мито, транспор­тування тощо) (Кальченко, 2000).

3 Дослідження транспортних витрат.

При цьому до уваги береться не тільки відстань перевезень, але й вид транспорту, швидкість доставки, партійність вантажів, спосіб їх па­кування.

4 Здійснення руху сировини, матеріалів, комплектуючих і запасних час­тин з ринку закупівель до складів підприємства.

Для ефективного функціонування заготівельної логістики необхідно скласти план закупівель, який забезпечу­вав би узгодженість дій усіх відділів і відповідальних осіб підприєм­ства щодо вирішення таких завдань (Кальченко, 2000):

· визначення потреби, розрахунок кількості матеріалів, що за­мовляються;

· узгодження ціни і підписання договору;

· визначення методу закупівель;

· установлення нагляду за кількістю, якістю та термінами поставок;

· організація розміщення товарів на складі.

У процесі планування закупівель необхідно визначити:

1) матеріали, що потрібні;

2) матеріали, що будуть потрібні для виробництва продукту;

3) час, коли виникне потреба в продукті;

4) можливості постачальників, що пропонують продукцію до продажу;

5) площі складських приміщень;

6) витрати із закупівлі;

7) можливості організації виробництва на своєму підприємстві.

Існує багато методик визначення кількості матеріалів, що необхідна для виробництва продукції, та періодичності її одержання від постачальників. Усі методики вимагають інформації про те, як використовувалися аналогічні матеріали в минулому.

Потребу в матеріалах можна розрахувати, розглядаючи певну програму виробництва кінцевого продукту, тобто виходячи із залеж­ного попиту. Вихідною точкою при цьому є передбачуваний чи очікуваний попит на кінцеву продукцію. Потрібно також знати час поставок матеріалів та час виробництва їх на власному підприємстві. Виходячи з терміну поставок кінцевого продукту споживачеві, визначають потребу у складових та самостійно вироблюваних матеріалах. На підставі даних розрахунку визначають час виконання замовлення – час із моменту по­дачі замовлення до моменту поставок продукту.

Перевага вищеописаного методуплануванняпотреби в матеріалах, виходячи із залежного попиту, полягає в то­му, що закупівлі і виробництво плануються з огляду на потреби в кінцевому продукті. При цьому якщо попит споживача коливається, слід кори­стуватися методом згладжування таких коливань. Застосування по­дібного методу доцільне у випадках регулярно повторюваних (наприклад, сезонних) коливань попиту на кінцевий продукт. Згладжу­вання досягається порівнянням фактичного споживання в попере­дньому періоді та прогнозними значеннями, розрахованими для цьо­го самого періоду.

У логістиці застосовуються й інші методи визначення потреби в матеріалах (детермінований, схоластичний, евристичний).

Детермінований спосіб використовується тоді, коли відомі пе­вний період виконання замовлення та потреба в матеріалах за кіль­кістю й строками. Схоластичний спосіб передбачає використання як основи розрахунку математично-статистичних методів, що ви­значають очікувану потребу. За допомогою евристичного способу потреба встановлюється на основі досвіду робітників.