Сутність міжнародної логістики

Логістика стає міжнародною тоді, коли ланцюг поставок перетинає національні кордони. За Портером, успіх підприємства на міжнародній арені визначається «здатністю нації посилювати наявні переваги та переходити до наступного рівня в технологіях та продуктивності». Цьому сприяють:

· факторні умови, тобто здатність нації трансформувати свої фактори (ресурси, освіту, інфраструктуру) у конкурентні переваги;

· умови попиту (умови ринку, розвиненість торгівлі та маркетингу);

· допоміжні галузі, що містять логістику, наявність партнерів та посередників;

· ринкова структура та національна конкуренція.

Отже, сама логістика фігурує в цьому списку, хоча й дещо приховано, декілька разів, тож можна констатувати факт, що міжнародна торгівля залежить від рівня розвитку міжнародної логістики.

Можна виділити три елементи, що становлять процес організації міжнародної логістики:

• створення шарів і рівнів;

• зростаюча роль підприємств-виробників;

• процеси реконфігурації (перерозподілу) (Міжнародна логістика).

Міжнародна логістика відрізняється від національної, і її не можна розглядати просто як переміщення тих самих видів діяльності в інше місце. Головні відмінності міжнародної логістики від національної полягають у тому, що (Харрисон и др., 2007):

- міжнародна торгівля, як правило, пов'язана з більшими обсягами замовлень, а це дозволяє компенсувати більш високі витрати на перевезення (Міжнародна логістика);

- протягом більш тривалого часу здійснюється виконання поставок. В організаціях, що мають міжнародну структуру, більшість видів продукції, що виробляється на конкретному заводі-виробнику, буде вироблятися в багатьох різних країнах. Щоб організувати взаємодію між виробничими йзбутовими підрозділами, на кожній території можуть знадобитися тривалі строки виконання замовлень;

- для міжнародних ринків характерний більший ступінь невизначеності, більш широкі коливання попиту й вища значущість кожного із цих ринків;

- у більшості організацій не такий великий досвід роботи у сфері міжнародної логістики, як у національній (Міжнародна логістика);

- більш тривалі й ненадійні строки транспортування. Через велику довжину й високий ступінь невизначеності, які властиві магістралям міжнародної логістики, обидва види товарно-матеріальних запасів, плановані й неплановані, можуть бути на рівні, що перевищує оптимальний. Невідповідність строків, необхідних для здійснення транспортування товарів на міжнародному рівні, неминуче призводить до збільшення тривалості строків зберігання товарів для безпечного функціонування підприємств;

- на ринку міжнародної логістики більше посередників – вантажних експедиторів і митних агентів;

- наявність посередників і більші відстані ускладнюють установлення тісних робочих відносин із кінцевими споживачами (Міжнародна логістика);

- консолідація є більш складною й пункти розподілу більш численними. Консолідація – один із головних способів зниження витрат уздовж магістралей. Економія від обсягу досягається, коли товари, які виробляються на декількох різних підприємствах, збирають у партії для доставки на загальний ринок;

- комунікації є більш важкими через більші відстані й відмінності в культурі;

- умови торгівлі змінюються, в окремих випадках можуть стати взагалі незнайомими;

- фінансові угоди можуть бути менш визначеними (Міжнародна логістика);

- широким є діапазон режимів вантажоперевезень і розцінок на доставку. Кожна ділянка маршруту між виробником і ринком збуту характеризується різноманітними режимами вантажоперевезень. Спрощено їх можна подати в такий спосіб: доставка повітряним, морським, залізничним і автомобільним транспортом. У межах кожної із цих категорій є власний набір альтернатив, кожну з яких можна оцінити з погляду переваг і недоліків за витратами, доступності й швидкості. Коли переміщення товарів за логістичним ланцюжком містить у собі різні режими вантажоперевезень, питання узгодження між ними являє собою додаткові складності;

- більш складній документації.

Як правило, адміністративні труднощі – це лише один тип проблем, що виникають у міжнародній логістиці. Коли Європейський Союз переходив до єдиного ринку, його фахівці вказували на три типи бар'єрів:

· фізичні (контроль на кордонах і митні формальності);

· технічні (різні стандарти щодо охорони здоров'я або питань безпеки);

· фіскальні (різні ставки податку на додану вартість або акцизи) (Міжнародна логістика).

Можна додати деякі деталі до цього списку й показати, як вони впливають на ті чи інші аспекти міжнародної логістики.

1 Політичні й правові системи. Тип правління й закони в різних країнах визначають загальні умови ведення бізнесу, які можуть істотно відрізнятися. Прийоми, дозволені в одній країні, у сусідній можуть бути заборонені.

2 Економічні умови. Політичні системи безпосередньо впливають на економіку, і існують великі відмінності в рівні процвітання країн, доходах населення й звичках людей витрачати гроші.

3 Конкуренція. Вона варіюється від дуже гострої, обумовленої в деяких країнах запитами ринку, до повної її відсутності в інших країнах через державну монополію.

4 Доступна технологія. Електронна комерція, ефективне реагування на запити споживачів, визначення місця знаходження вантажів за допомогою супутників або навігаційних систем, установлених у кабінах, відстеження маршрутів у режимі реального часу, використання комплексних комунікаційних систем і низки інших сучасних розробок потребують від логістичних компаній використання найсучасніших технологій. Хоча подібна технологія вже працює, це не означає, що нею користуються всі структури бізнесу. Більша частина світу не має доступу до них і навіть не має потреби в них або не може їх собі дозволити. У багатьох регіонах світу дотепер переміщення вантажів значною мірою залежить від фізичної праці й возів з волами, і тут вантажівка – найостанніше слово техніки.

5 Соціальні системи й культура. Звичайно, легше торгувати з тим, у кого така сама культура, звички, очікування й т.д. Навіть язикові відмінності створюють проблеми.

6 Фінанси. Існує безліч фінансових факторів, що вимагають обліку. Деякі країни не дозволяють вивозити свою валюту з країни, вартість інших валют змінюється в широких межах або дуже швидко знижується, деякі банківські системи не ефективні, в окремих випадках ускладнений обмін валют і т.д. Інший тип проблем пов'язаний з митами й тарифами на продукцію, що надходить у країну.

7 Географія. Звичайно, транспортним засобам набагато легше переміщатися прямою і рівною місцевістю. До фізичних бар'єрів, що утруднюють перевезення, належать моря, гірські масиви, пустелі, джунглі, ріки, міста, національні парки й т.д. (Міжнародна логістика).

Наведемо основні тенденції у сфері міжнародної логістики:

· зміна системи виробництва: від виробництва для складу (Make-to-Stock) до виробництва за замовленням (Make-to-Order). Для менеджерів виробничих підприємств, що працюють по всьому світу, основним завданням є оволодіння виробництвом продукту відповідно до індивідуальних вимог клієнтів;

· зміна дистрибуції товарів. На цьому рівні відбувається узгодження традиційної структури продавців із прямим збутом через логістичне підприємство;

· злиття й консолідація торгівлі й постачальників. Логістика відіграє важливу роль у реалізації потенційного синергетичного ефекту у сфері закупівель, постачання, надходження товарів, дистрибуції або електронної логістики;

· кількісні тенденції, а саме: зниження кількості постачальників. Три чверті міжнародних підприємств мають намір скоротити кількість своїх постачальників у найближчі п'ять років. При збуті, як і колись, актуальним залишається скорочення термінів поставки;

· вплив електронного бізнесу на логістику. Бізнес-процеси в рамках концепції В2С припускають:

ü автоматизацію більш інтенсивних поставок, тому що очікування клієнтів щодо скорочення строків поставок більш високі, ніж при звичайних методах здійснення замовлень;