Приклад. На підприємствах Франції у середині 80-х рр.ХХ ст

На підприємствах Франції у середині 80-х рр.ХХ ст. років налічувалося близько 50 рад, які займалися логістикою (Кальченко, 2000).

Як правило, такі ради зосереджують свою діяльність на одній із ланок логістичного ланцюга (наприклад, транспорті) чи двох-трьох ланках, але у су­купності інших її елементів. Консультації також надаються різним зовнішнім фірмам. Адміністрація фірм використовує консультативні ради для діагностування стану логістики на підприємстві. На консультантів, при цьому покладаються такі функції (Кальченко, 2000):

· визначення стратегічних аспектів логістики, у яких виникає необхідність;

· розгляд оперативних аспектів логістики (наприклад, аналіз ви­трат з логістики, оптимізація існуючих систем управління, стандартизація пакувань тощо);

· оперативне планування, пов'язане, зокрема, з упровадженням методу «точно у строк», нових автоматизованих систем скла­дування і транспортування;

· планування перевезень (наприклад, оптимізація парку транс­портних засобів, методів перевезення небезпечних вантажів з урахуванням вимог охорони довкілля).

При виборі послуг зовнішніх консультантів, що надаються фахі­вцями бюро (наприклад, у Швейцарії їх налічувалося близько 30) та окремими особами, рекомендується оцінювати їх діяльність ви­ходячи насамперед із таких критеріїв (Кальченко, 2000):

· правильності запропонованих консультантами рекомендацій;

· рівня реалізації пропозицій, висловлених у ході консультації;

· досвіду розв’язання питань;

· кваліфікації консультанта;

· ціни, умов, строків надання консультативних послуг;

· ступеня деталізації документації на окремих етапах планування логістики;

· досвіду спільної роботи консультанта із замовником.

Від замовника при цьому вимагається дотримання таких умов: чітке формулювання мети дослідження та обсягу робіт, розбиття складного завдання на окремі етапи, спільна робота консультанта зі спеціалістом фірми, чітке визначення очікуваного результату кон­сультації.

Крім консультативних рад, у транспортних фірмах деяких країн почали використовувати логістичні організації у вигляді спеціаль­них центрів чи інших структур. У Франції, наприклад, такі центри існують як на регіональному, так і національному рівнях.

На залізницях розвинутих країн існують й інші транспортні ор­ганізації, які надають логістичні послуги, наприклад, організації з експедиторської діяльності, що несуть відповідальність за доставку вантажу, у тому числі за його перевезення в змішаних сполученнях.

Генерацією ідей, обміном досвідом, визначенням наукових і прак­тичних підходів до стратегії і тактики логістики в розвинутих країнах займаються національні та міжнародні спеціалізовані товариства та асоціації, які об’єднують промислові фірми і наукові організації. Такі об’єднання мають свої дослідницькі центри з добре поставле­ною методикою аналізу ситуації в промисловості, консультативні відділи, банки інформації, навчальні центри (Кальченко, 2000).

Для реалізації логістичного підходу в управлінні фірми створюють спеціальні підрозділи. Так, в одній із західнонімецьких компаній сферу логістики курирують два спеціально створених органи: комітет правління “Адміністрація та матеріально-технічне забезпечення” і “Центральна комісія з логістики” (Гончаров, 1997).

У деяких країнах існують національні асоціації. Так, тільки в Європі їх налічується понад 20, і вони є членами Європейської асоціації логістики (ELA), штаб-квартира якої знаходиться у Швейцарії в м. Берн. Ця асоціація ви­конує приблизно такі ж самі функції, як і національні асоціації, але вже в межах усього регіону країн – членів цієї асоціації. З метою обміну досвідом із проблем логістики за кордоном проводяться міжнародні конгреси, симпозіуми, конференції. Навчальні заклади готують спеціалістів із логістики, великими тиражами видаються спеціальні книги. Серед найбільш авторитетних джерел слід виділити такі журнали: “ Logistics ” (Великобританія), “ Logistiques Magazine ” (Франція), “ Logistik Spertrum ” (Німеччина), “ Production and Inventory Management ” (США) та ін. (Окландер, 1996).

Аналіз стану розвитку логістики в розвинутих країнах на сучасному етапі, різноманітність форм логістичних утворень у динамічних та ринкових умовах дає змогу дійти висновку про високу ефективність застосу­вання цієї економічної концепції.

У США концепція логістики розглядається у вищих ешелонах управління корпорації як ефективний мотивований підхід до управління з метою зниження витрат виробництва. Ця концепція лежить в основі економічної стратегії фірм, коли логістика використовується як знаряддя в кон­курентній боротьбі і розглядається як управління процесами плану­вання, розміщення і контролю за фінансовими й людськими ресур­сами. Подібний підхід дає змогу забезпечити тісну координацію логістичного забезпечення ринку та виробничої стратегії.

Важливою складовою ланкою успішного функціонування логістики є ефективне використання трудових ресурсів. Застосування принципів логістики сприяє істотному підвищенню продуктивності праці. Так, у США, починаючи з 80-х років ХХ ст., вона щороку стабільно зростає на 3% (Кальченко, 2000).

Для зменшення ризику, пов’язаного зі складнощами у реалізації продукції, фірми дедалі ширше застосовують сегментну маркетин­гову стратегію, що потребує добре відрегульованого розподілу. Си­стема доставки чи замовлення в одному сегменті може зовсім не відповідати вимогам іншого. Провідні фірми США пильно стежать за високим рівнем обслуговування основних споживачів. Сталі стан­дарти широко рекламуються, доводяться до відома споживачів, чиї потреби детально вивчаються. Як свідчать статистичні дані, одна з п’яти фірм установлює жорсткі стандарти обслуговування і гнучко їх регулює, підтримуючи тісний зворотний зв’язок із покупцями. Але тільки 20% американських фірм застосовують логістичну концеп­цію на такому рівні, який дає змогу одержувати конкурентні перева­ги.

 

Список літератури:

 

1. Алесинская T. В. Основы логистики. Общие вопросы логистического управления: учебное пособие / T. В. Алесинская. – Таганрог: Изд-во ТРТУ, 2005. – 121 с.

2. Армстронг Г. Введение в маркетинг: учеб. пос. / Г. Армстронг, Ф. Котлер; пер. с англ. – 5-е изд. – М.: Издательский дом „Вильямс”, 2000. – 640 с.

3. Бауэрсокс Доналд Дж. Логистика: интегрированная цепь поставок / Бауэрсокс Доналд Дж., Клосс Дейвид Дж.; пер. с англ. - 2-е изд.– М.: ЗАО «Олимп-Бизнес», 2005. – 640 с.

4. Біловодська О. А. Маркетингова політика розподілу: навч. посібник / О. А. Біловодська. – К.: Знання, 2008. – 376 c.

5. Біловодська О.А. Логістика / Біловодська О.А., Олефіренко О.М., Суярова О.О., Безноєва А.В. // Маркетинг: бакалаврський курс: підручник / за заг. ред. д-ра екон. наук, проф. С.М. Ілляшенка. – Суми: Університетська книга, 2009. – 1134 с. – С. 759 – 882.

6. Войчак А. В. Сучасні тенденції розвитку каналів розподілу / А. В. Войчак // Маркетинг в Україні. – 2000. – №2. – С. 42–43.

7. Гаджинский A. M. Основы логистики: учеб. пособие / А. М. Гаджинский. – М., 1995. – 122 с.

8. Гаджинский A. M. Основы логистики: учеб. пособие / А.М. Гаджинский. – М.: ИВЦ “Маркетинг”, 1996. – 124 с.

9. Голошубова Н. О. Організація торгівлі: підручн. для студ. вищ. навч. закл. / Н. О. Голошубова. – К.: Книга, 2004. – 560 с.

10. Гончаров В. В. Руководство для высшего управленческого персонала: в 2 т. / В. В. Гончаров. – М.: МНИИПУ, 1997. – Т.1. – 768 с.

11. Дуткевич Т. В. Конфліктологія з основами психології управління: навчальний посібник / Т. В. Дуткевич. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 456 с.

12. Економічна енциклопедія: у 3 т. / відп. Ред. С. В. Мочерний. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2001. – Т.2. – 848 с.

13. Економічна енциклопедія: у 3 т. / відп. ред С. В. Мочерний. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2002. – Т.3.– 952 с.

14. Залманова М. Е. Закупочная и распределительная логистика: учеб. пособие / М.Е. Залманова. – Саратов: СПИ, 1992. – 82 с.

15. Иоахим Кох. Тенденции в международной логистике [Электронный ресурс]. – Режим доступа http://www.wagener-herbst.com

16. Інфраструктура товарного ринку / за ред. І. В. Сороки. – К.: НВФ «Студцентр», 2002. – 607 с.

17. Кальченко А. Г. Логістика: навч. посібник / А. Г. Кальченко. – К.: КНЕУ, 2000. – 148 с.

18. Кальченко А. Г. Логістика: підручник / А. Г. Кальченко. – К.: КНЕУ, 2004. – 284 с.

19. Кальченко А. Г. Логістика: навч. посібник / А. Г. Кальченко, В. В. Кривещенко. – 2-ге вид. – К.: КНЕУ, 2008. – 472 с.

20. Костоглодов Д. Д. Распределительная логистика / Д. Д. Костоглодов, Л. М. Харисова. – М.: ЗБ, 1997. – 127 с.

21. Котлер Ф. Основы маркетинга / Ф. Котлер; пер. с англ. – М.: Прогресс, 1990.

22. Крикавський Є. Логістика підприємства: навч. посібник / Є. Крикавський. – Львів: ДУ “Львівська політехніка”, 1996. – 160 с.

23. Крикавський Є. Логістика. Для економістів: підручник / Є. Крикавський. – Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2004. – 448 с.

24. Крикавський Є.Логістичне управління: підручник / Є.Крикавський. – Львів: Національний університет «Львівська полехніка», 2005. – 684с.

25. Логистика: учеб. пособие / под ред. проф. А. Б. Аникина. – М.: ИНФРА-С, 1997. – 326 с.

26. Логистика: учебник для вузов / под ред. Б. А. Аникина. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 352 с.

27. Логистика: уч. пос. / под ред. проф. Б. А. Аникина. – М.: ИНФРА-М, 2002. – 220 с.

28. Логістика: учебник ¤ В. В. Дыбская, Е. И. Зайцев, В. И. Сергеев, А. Н. Стрлигова; под ред. В. И. Сергеева. – М.: Эксмо, 2008. – 944 с. – (полный курс МВА).

29. Маркетинг: бакалаврський курс: навчальний посібник / за заг. ред. С. М. Ілляшенка. – Суми: ВТД „Університетська книга”, 2004. – 976 с.

30. Маркетинг для магістрів: навчальний посібник / за заг. ред. С. М. Ілляшенка. – Суми: ВТД „Університетська книга”, 2007. – 928 с.

31. Маркетинговий менеджмент: навч. посіб. / за ред. Л. В. Балабанової. – 3-тє вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2004. – 354 с.

32. Международная логистика [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://revolution.allbest.ru/international/00037069_0.html

33. Неруш Ю. М. Коммерческая логистика: учебник / Ю. М. Неруш.–М.: ЮНИТИ, 1997. – 270 с.

34. Новиков О.А. Производственно-коммерческая логистика: учеб. пос. / О. А. Новиков, А. И. Семененко. – СПб: Изд-во Санкт-Петер. университет экономики и финансов, 1993.– 208 с. -Ч. 1

35. Объемы перевозок автомобильным транспортом за 2006 год выросли // Логистика: проблемы и решения. – 2007. – № 2. – С.13–14.

36. Окландер М. А. Маркетинг и логистика в предпринимательстве / М. А. Окландер. – Одесса: АП НТ и ЭИ, 1996. – 104 с.

37. Організація торгівлі: підручник / В. В. Апопій, І. П. Міщук, В. М. Ребицький та ін.; за ред. В. В. Апопія. – 2-ге вид., перероб. та доп. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 616 с.

38. Пассажирооборот в Украине увеличился // Логистика: проблемы и решения. – 2007. – № 2. – С. 9–10.

39. Семененко А.И. Предпринимательская логистика / А. И. Семененко. – СПб.: Изд-во Политехника, 1997. – 349 с.

40. Сербин В. Д. Основы логистики [Электронний ресурс]: учебное пособие. – Таганрог: Изд-во ТРТУ, 2004. – Режим доступа: http://www.aup.ru/books/m97

41. Смехов А. А. Новое научное направление или новая панацея? / А. А. Смехов // Материально-техническое снабжение. – 1990. – №1. – С. 69.

42. Смиричинський В. Ринок державних закупівель в умовах макрологістичної глобалізації [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://www.soskin.info/ea.php?pokazold=20030308&n=3&y=2003

43. Транспортная логистика: учеб. пособие / Л. Б. Миротин, Б. П. Безель, Т. О. Сулейменов, К. О. Мадалиев. – М., 1996. – 210 с.

44. Тридід О. М. Логістичний менеджмент: навчальний посібник / О. М. Тридід, К. М. Таньков. – Х.: ВД „Інжек”, 2005. – 224 с.

45. Управління логістикою: розробка стратегій логістичних операцій: пер. з англ.; за наук. ред. О. Є. Міхейцева. – Дніпропетровськ: Баланс Бізнес Букс, 2007. – 368.

46. Штерн Льюис В. Маркетинговые каналы / Штерн Льюис В., Ель-Ансари Адель И., Кофлан Энн Т.; пер. с англ. –5-е изд. – М.: Изд. дом «Вильямс», 2002. – 624 с.

Навчальне видання

 

 

ЛОГІСТИКА

Курс лекцій

для студентів

факультету економіки та менеджменту

спеціальності 6.050100 «Маркетинг»

денної форми навчання

 

 

Відповідальний за випуск С.М. Ілляшенко

Редактор Т.Г. Чернишова

Комп’ютерне верстання О.О. Суярової

 

Підп. до друку 26.02.2010, поз.

Формат 60х84/16. Ум. друк. арк. 7,91. Обл.-вид. арк. 9,00. Тираж 150 пр. Зам. №

Собівартість видання грн к.

 

 

Видавець і виготовлювач

Сумський державний унівеситет

вул. Римського-Корсакова 2, м.Суми, 40007

Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК № 3062 від 17.12.2007.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

До друку та у світ

дозволяю на підставі

“Єдиних правил”,

п. 2.6.14

Заст. першого проректора –

начальник організаційно-

методичного управління В.Б. Юскаєв