Знайдіть єдину вірну відповідь. 1. Метою споживача є максимізація:

1. Метою споживача є максимізація:

а) граничної корисності;

б) сукупної корисності;

в) середньої корисності;

г) різниці між сукупною і граничною корисністю.

 

2. Раціональність поведінки споживача означає, що:

а) споживач прагне мінімізувати видатки на товари;

б) споживач піклується не власним, а суспільним добробутом;

в) споживач прагне максимізувати корисність за наявних обмежень;

г) споживач прагне максимізувати кількість товарів у кошику.

 

 

3. Кардиналістська модель поведінки споживача:

а) не потребує кількісного визначення величини корисності;

б) не потребує порівняння корисності різних благ;

в) не вимагає незалежності корисностей різних благ однієї від іншої;

г) передбачає можливість визначення кількісної величини корисності.

 

4. Сукупна корисність – це:

а) загальна сума задоволення від споживання певного набору благ;

б) мінімальна сума задоволення від споживання певного набору благ;

в) середня величина задоволення від споживання певного набору благ;

г) додаткове задоволення від споживання певного набору благ.

 

5. Сукупна корисність:

а) зменшується зі зростанням споживання зростаючим темпом;

б) збільшується зі зростанням споживання зростаючим темпом;

в) збільшується зі зростанням споживання спадним темпом;

г) зменшується зі зростанням споживання спадним темпом.

 

6. Гранична корисність – це:

а) додаткова корисність від споживання додаткової одиниці блага;

б) зміна сукупної корисності набору товарів при зміні кількості певного блага на одиницю;

в) приріст сукупної корисності;

г) всі відповіді правильні;

д) правильні відповіді а) і б).

 

7. Сукупна корисність зростає, коли гранична корисність:

а) зменшується;

б) збільшується;

в) є величиною позитивною;

г) збільшується повільно;

 

8. Який з наведених нижче переліків значень сукупної корисності ілюструє закон спадної граничної корисності:

а) 20, 15, 10, 5;

б) 20, 10, 10, 10;

в) 20, 30, 40, 50;

г) 20, 28, 34, 38.

 

9. Який з наведених нижче переліків значень граничної корисності ілюструє закон спадної граничної корисності:

а) 200, 150, 150, 150;

б) 200, 230, 250, 260;

в) 200, 300, 400, 500;

г) 200, 150, 90, 40.

 

10. Закон спадної граничної корисності твердить, що:

а) відношення граничних корисностей до їхніх цін повинні бути рівними;

б) сукупна корисність зростає зі зростанням споживання благ;

в) величина задоволення від споживання кожної додаткової одиниці благ даного виду зменшується до досягнення нульового значення в точці повного насичення потреби;

г) зі зростанням доходів споживачів величина задоволення від споживання кожної додаткової одиниці благ даного виду зменшується.

 

11. Ординалістський підхід до аналізу поведінки споживача на відміну від кардиналістського:

а) передбачає можливість кількісного визначення величини корисності;

б) не вимагає вимірювання величини корисності;

в) не враховує суб’єктивної оцінки споживачем корисності благ;

г) не враховує бюджетних обмежень споживача.

 

12. Припущення щодо транзитивності благ полягає у тому, що споживач, який вважає набір Х привабливішим за Y, а набір Y привабливішим за набір Z:

а) віддасть перевагу набору Х перед набором Z;

б) віддасть перевагу набору Z перед набором Х;

в) буде байдужим у виборі між цими наборами;

г) не може зробити вибору без інформації про рівень доходу споживача.

 

13. Серед наведених тверджень знайдіть неправильне:

а) кожна точка на кривій байдужості означає різну комбінацію двох товарів;

б) кожна точка на бюджетній лінії означає різну комбінацію двох товарів;

в) всі точки на кривій байдужості означають однаковий рівень задоволення потреб;

г) всі точки на кривій байдужості означають однаковий рівень доходу.

 

14. Ціна одиниці товару Х складає 1,5 грн., а товару Y – 1 грн. Якщо споживач оцінює граничну корисність товару Y у 30 умовних балів, то при якій граничній корисності товару Х він максимізує корисність набору з цих двох товарів:

а) 45 балів;

б) 30 балів;

в) 20 балів;

г) 15 балів.

 

15. Форма і нахил кривої байдужості для окремого споживача визначаються:

а) доходом і уподобаннями споживача;

б) цінами товарів;

в) тільки уподобаннями споживача;

г) уподобаннями споживача, цінами товарів та доходом споживача.

 

16. Якщо споживач обирає комбінацію, що представлена точкою, що знаходиться на бюджетній лінії, то він:

а) максимізує корисність;

б) бажає купити більше товарів, ніж дозволяє його бюджет;

в) не повністю використовує свій бюджет;

г) перебуває у стані споживчої рівноваги;

д) жодна відповідь не є правильною.

 

17. Щоб максимізувати корисність за обмеженого бюджету, споживач повинен:

а) не купувати товари низької якості;

б) бути впевненим, що ціна кожного товару дорівнює граничній корисності грошей;

в) розподіляти доход таким чином, щоб остання грошова одиниця, витрачена на купівлю товару, приносила такий же приріст корисності, як і грошова одиниця, витрачена на купівлю іншого товару;

г) врівноважувати граничні корисності останніх одиниць товарів, що купуються.

 

18. Бюджетна лінія – це:

а) лінія рівної корисності;

б) лінія рівних видатків споживача;

в) лінія наборів двох товарів, доступних споживачу за певної величини грошового доходу;

г) правильні відповіді б) і в).

 

19. Точки перетину бюджетної лінії з осями координат характеризуються тим, що:

а) перебуваючи в цих точках, споживач не витрачає цілком свого доходу;

б) перебуваючи в цих точках, споживач витрачає весь доход лише на один з двох товарів;

в) перебуваючи в цих точках, споживач взагалі не витрачає доходу;

г) їх положення не залежить від цін товарів.

 

20. Нахил бюджетної лінії визначається:

а) кількістю споживаних благ;

б) співвідношенням граничних корисностей благ;

в) співвідношенням цін товарів;

г) співвідношенням цін товарів та доходу споживача.

 

21. Гранична норма заміни товару Y товаром Х показує:

а) міру зростання граничної корисності зі збільшенням споживання товарів Х і Y на одиницю;

б) кількість товару Y, від якої споживач готовий відмовитись заради одержання додаткової одиниці товару Х без зміни рівня сукупної корисності;

в) додаткову кількість товару Х, яку споживач може придбати за умови зростання доходу та незмінної кількості товару Y;

г) міру зростання сукупної корисності зі збільшенням споживання товарів Х і Y.

 

22. Споживацький вибір є оптимальним, якщо:

а) в межах бюджетного обмеження споживач обирає такий набір товарів, для якого відношення граничних корисностей благ дорівнює відношенню їхніх цін;

б) споживач задовольняє всі свої потреби;

в) споживач максимізує граничну корисність в межах свого бюджету;

г) споживач купує товари в межах свого бюджету за найнижчими цінами.