Проектування бази данихІ. Організація уваги класу. Актуалізація опорних знань учнів. 1. Перевірка наявності необхідних матеріалів. 2. Квітка знань „Графіка”. 3. Аналіз графічних засобів. (На дошці розміщені репродукції графічних робіт художників.) - Дивлячись на дані графічні роботи, пригадайте і скажіть, якими графічними засобами вони виконані? (крапка, лінія, пляма, штрих). - А що ми називаємо плямою у графіці? Пляма – це однотонне зображення без чітких зовнішніх контурів. ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та завдань уроку. - Що може вийти з плями, якщо над нею почаклувати? (показ малюнка дерева у техніці плямографії). -Отже, сьогодні на уроці ми повинні дізнатися, як перетворити звичайну пляму на силуетне зображення, що таке „силует” і як створити композицію в техніці плямографії „Міражі в пустелі”. ІІІ. Сприйняття та усвідомлення нового навчального матеріалу. 1. Силует – це однотонне зображення фігур та предметів суцільною плямою, що нагадує їх тінь. (Визначення на дошці.) - Розгляньте силуетний малюнок. Що зображено? (Келих, два обличчя у профіль) 2. Навіювання. - Отже, щоб з’ясувати, які силуетні зображення ви зможете сьогодні утворити самостійно, давайте спробуємо за допомогою вашої уяви переміститися у палаючу сонцем пустелю (показ фото пустелі). - Закрийте очі і уявіть, що ви знаходитесь посеред пустелі. Далеко-далеко навкруги вас лише жовті або майже білі від спеки піски. Температура сягає більше +50˚. Ви вже три дні блукаєте безкінечними піщаними стежками. Пісок, пісок, лише один пісок! І ось ви помічаєте далеко, на лінії горизонту ніби щось промайнуло. Що це? Реальність чи ваша уява, дійсність чи міраж, небезпека чи ваш порятунок? -Відкрийте очі і розкажіть, що ви побачили? (Відповіді учнів.) 3. Аналіз робіт учнів з методичного фонду. - Розгляньте малюнки і спробуйте описати, що саме побачили їх автори? (Відповіді учнів.) 4. – Отже, сьогоднішню нашу композицію „Міражі в пустелі” ми повинні зобразити за допомогою техніки, яка називається „плямографія”. Плямографія – це техніка перетворення плям у реалістичні чи фантастичні силуетні зображення шляхом роздмухування. 5. Техніка виконання плямографії. 1) пензлем або корпусом від ручки постав велику ляпку на аркуш паперу; 2) нахили папір в різні сторони або роздмухуй пляму через трубочку, щоб вона розтеклася і утворилися різні за формою зображення; 3) образ, що утворився, доповни деталями того самого кольору за допомогою пензля; 4) назви силуетне зображення. ІV. Самостійна робота учнів під наглядом вчителя. V. Підсумок уроку. 1. Оцінювання. 2. Робота з сигнальними картками. - Пляма – це багатоколірне зображення? (Ні) - Пляма – це однотонне зображення без чітких зовнішніх контурів? (Так) - Силует – це об’ємне, багатоколірне реалістичне зображення? (Ні) - Силует – це однотонне зображення фігур та предметів суцільною плямою, що нагадує їх тінь? (Так) - Плямографія – це техніка перетворення плям у реалістичні чи фантастичні силуетні зображення шляхом роздмухування? (Так) 3. Виставка малюнків. - Вважаю, що після сьогоднішнього уроку вам захочеться і вдома__ Проектування бази даних 3.1. Інформаційна модель предметної області Для побудови інформаційної моделі виділяємо такі сутності: Клієнт, Замовлення, Монітор. Кожен клієнт може зробити декілька замовлень, але одне замовлення робиться одним клієнтом, тому зв’язок між сутностями «Клієнт» – «Замовлення»: «один-ко-многим». Відповідно до постанови задачі клієнт може одночасно замовити декілька одиниць товару в одному замовленні, і навпаки, кожен монітор (модель) може бути в декількох замовленнях, тому зв’язок між сутностями «Замовлення» – «Монітор»: «многие-ко-многим».
Рис. 1. Взаємозв’язки між сутностями та їх типи 3.2. Логічна модель Для побудови логічної моделі реляційної БД визначимо атрибути сутностей, первинні ключі та розглянемо взаємозв’язки між атрибутами сутностей. Сутність «Клієнт» матиме такі атрибути (виходячи з постанови задачі): «Клієнт», «Телефон», «Адреса». Оскільки жоден з визначених атрибутів (або їх комбінація) не може однозначно ідентифікувати екземпляр сутності «Клієнт», вводимо атрибут «Код клієнта», який і буде первинним ключем. Сутність «Монітор» матиме такі атрибути (виходячи з постанови задачі): «Модель», «Виробник», «Технічні параметри», «Оптова ціна», «Роздрібна ціна». Оскільки атрибут «Модель» буде містити унікальні дані, тобто зможе однозначно ідентифікувати екземпляр сутності «Монітор», він і буде первинним ключем. Сутність «Замовлення» матиме такі атрибути (виходячи з постанови задачі): «Номер замовлення», «Клієнт», «Дата замовлення», «Дата оплати». Оскільки атрибут «Номер замовлення» буде містити унікальні дані, тобто зможе однозначно ідентифікувати екземпляр сутності «Замовлення», він і буде первинним ключем. Оскільки зв’язок між сутностями «Клієнт» – «Замовлення»: «один-ко-многим», то первинний ключ сутності «Клієнт» повинен бути атрибутом у сутності «Замовлення». Таким чином, у сутності «Замовлення» замість атрибута «Клієнт» використовуємо атрибут «Код клієнта» (як зовнішній ключ). Оскільки зв’язок між сутностями «Замовлення» – «Монітори»: «многие-ко-многим», додаємо нову сутність, яка має зв’язок «один-ко-многим» із сутностями «Замовлення» та «Монітор»: «Вміст замовлення». Сутність «Вміст замовлення» має атрибути «Номер замовлення» (як зовнішній ключ), «Модель» (як зовнішній ключ) та «Кількість». Ключем у даній сутності буде складений ключ: атрибути «Номер замовлення» та «Модель». Оскільки атрибут «Виробник» сутності «Монітор» має обмежену кількість значень, має сенс утворити сутність «Фірма-виробник» з атрибутами «Код виробника», «Виробник». І таким чином, у сутності «Монітор» як зовнішній ключ залишаємо атрибут «Код виробника» (замість атрибута «Виробник»). Під час реалізації логічної моделі кожна сутність перетворюється на таблицю, кожен атрибут сутності – на поле таблиці, ключ сутності – на ключ таблиці, зв’язки сутностей – у схему даних БД. 3.2.1. Процес нормалізації БД. 1НФ: Таблиця БД знаходиться в Першій нормальній формі тоді й тільки тоді, коли всі її поля унікальні та неподільні. Якщо вважати, що поля «Адреса» (таблиця «Клієнт») та «Технічні параметри» (таблиця «Монітор») є неподільними, то всі таблиці БД знаходяться у 1НФ. 2НФ: Таблиця БД знаходиться в Другій нормальній формі тоді й тільки тоді, коли вона знаходиться у 1НФ та всі неключові поля однозначно визначаються первинним ключем. На цьому етапі всі таблиці БД знаходяться у 2НФ. 3НФ: Таблиця БД знаходиться в Третій нормальній формі тоді й тільки тоді, коли вона знаходиться у 2НФ та залежність всіх неключових полів від первинного ключа нетранзитивна[2]. Якщо вважати, що одному й тому ж значенню поля «Телефон» можуть відповідати різні значення поля «Адреса», то транзитивної залежності немає. Проводимо аналіз всіх неключових полів і робимо висновок, що всі таблиці БД знаходяться у 3НФ.
Рис. 2. Схема логічної моделі (ключові поля виділені курсивом) 3.3. Опис фізичної моделі БД (ключові поля виділені курсивом) ФІРМА-ВИРОБНИК
КЛІЄНТ
МОНІТОР
ЗАМОВЛЕННЯ
ВМІСТ ЗАМОВЛЕННЯ
4. Реалізація фізичної моделі у СУБД MS Access
|
