ПАТАНАТОМИЯ1. Мірацидій. 2. Спороциста. 3. Редій. 4. Церкарій. 5. Адолескарій. 6. Метацеркарій. А. Інвазійна інцистована личинка округлої форми, в якій розрізняють присоски, кишечні трубки, знаходиться у тілі додаткового хазяїна. Б. Інвазійна інцистована личинка округлої форми, в якій розрізняють присоски, кишечні трубки, знаходиться на водній рослинності. В. Личинка видовженої форми, вкрита війками, з х-подібним світлочутливим вічком. Г. Личинка видовженої форми, розмножується партеногенетично у тілі молюсків. Д. Личинка веретеноподібної форми, розмножується партеногенетично у тілі молюсків. Ж. Неінвазійна личинка, в якої наявні присоски, кишечні трубки, хвостовий придаток.
1. Систематика (тип, клас, підряд, родина, види) збудників фасціольозу. 2. Систематика (тип, клас, підряд, родина) Fasciola gigantica. 3. Де локалізуються збудники фасціольозу? 4. Морфологія Fasciola hepatica. 5. Морфологія Fasciola gigantica. 6. Опишіть цикл розвитку збудників фасціольозу тварин. 7. Біологія фасціол. 8. Клінічні ознаки та патологоанатомічні зміни за гострого фасціольозу. 9. Діагностика гострого фасціольозу жуйних. 10. Діагностика хронічного фасціольозу жуйних. 11. Зажиттєва діагностика фасціольозу. 12. Морфологічні особливості яєць фасціол. 13. Техніка проведення повного гельмінтологічного розтину за гострого 14. фасціольозу жуйних. 15. Терапія за гострої форми фасціольозу жуйних. 16. Специфічна терапія при хронічній формі фасціольозу. 17. Назвіть ефективні антигельмінтики при фасціольозі овець. 18. Заходи профілактики фасціольозу жуйних.
Варіан тесту Стадії розвитку фасціоли звичайної: А. Яйце, мірацидій, адолескарій, редія, марита, церкарія, спороциста. Б. Яйце, мірацидій, спороциста, редія, церкарія, метацеркарій, марита. В. Яйце, мірацидій, спороциста, редія, церкарія, адолескарій, марита. Г. Яйце, церкарія, редія, спороциста., метацеркарій, марита, мірацидій.
Етапи розвитку фасціоли гігантської: А. Ембріогонія, партеногонія, спорогонія, маритогонія. Б. Ембріогонія, спорогонія, маритогонія, партеногонія. В. Ембріогонія, маритогонія, партеногонія, спорогонія. Г. Ембріогонія, партеногонія, цистогонія, маритогонія.
Місце локалізації паразита Fasciola hepatica: А. Рубець жуйних тварин. Б. Яйцепровід дорослих птахів. В. Жовчні ходи печінки жуйних тварин. Г. Фабрицієва сумка молодняку птахів.
Будова тіла фасціоли звичайної: А. Конічної форми, рожевого кольору, розміром 5-20 мм. Ротовий отвір оточений слаборозвиненим присоском, черевний присосок добре розвинений і розміщений у задній частині тіла. Б. Ланцетоподібної форми, довжина 5-15 мм, ширина 1,5-2,5 мм. Має слаборозвинені присоски, розміщені у передній третині тіла. В. Листоподібної форми, довжина 2-3 см, ширина до 1 см. коричневого кольору. Ротовий і черевний присоски слаборозвинені, розміщені в передній частині тіла. Г. Грушоподібної форми, довжина 3-6 мм, ширина 1-2 мм. Рожевого кольору. Обидва присоски розміщені в передній частині тіла.
Послідовність розвитку стадій в малому ставковику за фасціольозу: А. Спороциста, церкарія, редія. Б. Адолескарій, редія, спороциста. В. Редія, метацеркарій, спороциста. Г. Спороциста, редія, церкарія.
Стадія розвитку зародкової клітини з моменту запліднення яйця до виходу з нього мірацидія за фасціольозу: А. Ембріогонія. Б. Цистогонія. В. Партеногонія. Г. Маритогонія.
Стадія розвитку церкаріїв з мірацидія в тілі молюска за фасціольозу: А. Партеногонія Б. Маритогонія В. Цистогонія. Г. Ембріогонія Стадія перетворення церкаріїв на адолескарії за фасціольозу: А. Цистогонія. Б. Ембріогонія. В. Маритогонія. Г. Партеногонія. Стадія розвитку фасціол в організмі дефінітивного хазяїна: А. Цистогонія. Б. Партеногонія. В. Маритогонія. Г. Ембріогонія.
Морфологічні особливості яєць Fasciola hepatica: А. Яйця дрібні, овальної форми, темно-коричневого кольору, з кришечкою, асиметричні, зрілі (містять мірацидій). Б. Яйця великі, овальні, сірого кольору, незрілі. В. Яйця великі, жовтого кольору, овальної форми, з кришечкою на одному з полюсів. Розвиваються в зовнішньому середовищі. Г. Яйця дуже дрібних розмірів, овальної форми, світло-жовтого кольору, незрілі. На одному з полюсів розміщена кришечка, на іншому — горбок.
Вид Fasciola hepatica належить до класу: А. Nematoda Б. Cestoda. В. Aсanthocephala. Г. Trematoda.
Вид Fasciola hepatica належить до типу: А. Nemathelminthes. Б. Trematoda. В. Fasciolidae. Г. Plathelminthes. Вид Fasciola hepatica належить до родини: А. Opisthorchidae. Б. Fasciolidae. В. Paramphistomatidae. Г. Dicrocoeliidae.
Проміжними хазяями за фасціольозу є молюски: А. Bithynia fuchsiana. Б. Gyraulus albus. В. Lymnaea auricularia. Г. Bithynia fuchsiana.
Для профілактики фасціольозу зміну пасовищ проводять у: А. Квітні-травні. Б. Червні-липні. В. Липні-серпні. Г. Вересні-жовтні.
Форма випуску препарату фасціолоцидної дії бронтел 10%: А. Порошок. Б. Паста. В. Емульсія. Г. Ін`єкційний розчин. Д. Суспезія. Діючою речовиною препарату ацемідофен трематодоцидної дії є: А. Діамфенетид. Б. Альбендазол. В. Триклабендазол. Г. Клозантел.
Діючою речовиною препарату фасціолоцидної дії бронтел 10%: А. Альбендазол. Б. Клозантел. В. Триклабендазол. Г. Діамфенетид. Д. Рафоксанід. Біотопи малого ставковика обробляють розчином: А. Хлориду калію. Б. Ксилонафту. В. Мідного купоросу. Г. Дикрезилового ефіру.
За методом послідовного промивання до фекалій додають: А. Поташ. Б. Воду. В. Розчин кухонної солі. Г. Хлорид цинку. Срок життя фасціоли в організмі дефінітивного живителя становить: А. 3-5 років. Б. 5-6 місяців. В. 3-4 місяці. Г. 1-2 роки.
Через який час відбудеться знищення адолескаріїв при карантинування сіна: А. 3 місяці. Б. 6 місяців. В. 9 місяців. Г. 1 рік.
Ефективність дегельмінтизації за фасціольозу визначають через: А. 10-15 днів. Б. 30-45 днів. В. 2-3 місяці. Г. 4-6 місяців.
1. Систематика (тип, клас, підряд, родина) Dicrocoelium lanceatum. 2. Систематика (тип, клас, підряд, родина, вид) збудника дикроцеліозу. 3. Морфологія збудника дикроцеліозу 4. Біологія збудника дикроцеліозу. 5. Назвіть проміжних і додаткових хазяїв збудників дикроцеліозу. 6. Клінічні ознаки та патологоанатомічні зміни при дикроцеліозі. 7. Морфологічні особливості яєць дикроцеліїв. 8. Як установлюють діагноз на дикроцеліоз? 9. Терапія за дикроцеліозу жуйних. 10. Профілактика дикроцеліозу жуйних. Варіан тесту
Будова тіла Dicrocoelium lanceatum: А. Листоподібної форми, довжина 2-3 см, ширина до 1 см. коричневого кольору із зеленуватим відтінком. Ротовий і черевний присоски слаборозвинені, розміщені в передній частині тіла Б. Грушоподібної форми, довжина 3-6 мм, ширина 1-2 мм. Рожевого кольору. Обидва присоски розміщені в передній частині тіла. В. Конічної форми, рожевого кольору, розміром 5-20 мм. Ротовий отвір оточений слаборозвиненим присоском, черевний присосок добре розвинений і розміщений у задній частині тіла. Г. Ланцетоподібної форми, довжина 5-15 мм, ширина 1,5-2,5 мм. Має слаборозвинені присоски однакового розміру, розміщені у передній третині тіла. Морфологічні особливості яєць Dicrocoelium lanceatum: А. Яйця дуже дрібних розмірів, овальної форми, світло-жовтого кольору, з кришечкою на одному та горбком - на протилежному полюсі; незрілі Б. Яйця дрібні, овальної форми, темно-коричневого кольору, з кришечкою, асиметричні, зрілі (містять мірацидій). В. Яйця дуже дрібних розмірів, світло-жовтого кольору, овальної форми, з кришечкою на одному та горбком - на протилежному полюсі; зрілі. Г. Яйця великі, овальні, сірого кольору, незрілі. Вид Dicrocoelium lanceatum належить до родини: А. Fasciolidae. Б. Dicrocoeliidae. В. Paramphistomatidae. Г. Opisthorchidae.
Проміжними хазяями за дикроцеліозу є молюски родів: А. Bithynia. Б. Helicella. В. Planorbidae. Г. Chondrula.
Додатковими хазяями за дикроцеліозу є: А. Бабки. Б. Коропові риби. В. Молюски. Г. Руді мурашки. Рослини поблизу мурашників обприскують: А. Хлоридом калію. Б. Емульсією дикрезилового ефіру. В. Мідним купоросом. Г. Дихлор-саліциланілідом.
За дикроцеліозу по методу Фюлеборна до фекалій додають: А. Розчин кухонної солі. Б. Дистильовану воду. В. Поташ. Г. Хлорид цинку
В мурашках за дикроцеліозу розвивається: А. Адолескарій. Б. Спороциста. В. Метацеркарій. Г. Мірацидій. Яйця дикроцеліїв для подальшого розвитку заковтуються: А. Мурашками. Б. Короповими рибами. В. Молюсками. Г. Бабками. Стадії розвитку дикроцелія: А. Яйце, мірацидій, спороциста, редія, церкарія, адолескарій, марита. Б. Яйце, церкарія, редія, спороциста., метацеркарій, марита, мірацидій. В. Яйце, мірацидій, спороциста, редія, церкарія, метацеркарій, марита. Г. Яйце, мірацидій, адолескарій, редія, марита, церкарія, спороциста. Діючою речовиною препаратів бровальзен, вальбазен, вермітан є: А. Альбендазол. Б. Фенбендазол. В. Триклабендазол. Г. Мебендазол. Д. Фебантел. При поїданні мурашками слизових грудочок церкарії перетворюються в метацеркарії через: А. 3-4 тижні Б. 1-2 місяці В. 3-4 місяці Г. 1-2 роки
1. Систематика (тип, клас, підряд, види) збудників парамфістомідозів жуйних. 2. Цикл розвитку парамфістом. 3. Цикл розвитку Paramphistomum ischikawai. 4. Морфологія Liorchis scotiae. 5. Які особливості гострого та хронічного перебігу парамфістоматозів? 6. Морфологічні особливості яєць парамфістом. 7. Зажиттєва та посмертна діагностика ліорхозу жуйних. 8. Дігностика парамфістомідозів жуйних. 9. Якими лабораторними методами діагностують парамфістоматози? 10. Специфічна терапія при парамфістомідозах жуйних. 11. Профілактика парамфістомідозів жуйних. 12. Заходи профілактики ліорхозу жуйних.
Варіан тесту
Стадії розвитку парамфістоматид: А. Яйце, мірацидій, адолескарій, редія, марита, церкарія, спороциста. Б. Яйце, мірацидій, спороциста, редія, церкарія, метацеркарій, марита. В. Яйце, церкарія, редія, спороциста., метацеркарій, марита, мірацидій. Г. Яйце, мірацидій, спороциста, редія, церкарія, адолескарій, марита.
Етапи розвитку Paramphistomum ischikawai: А. Ембріогонія, партеногонія, спорогонія, маритогонія. Б. Ембріогонія, спорогонія, маритогонія, партеногонія. В. Ембріогонія, маритогонія, партеногонія, спорогонія. Г. Ембріогонія, партеногонія, цистогонія, маритогонія.
Місце локалізації статевозрілих трематод Liorchis scotiae: А. Рубець жуйних тварин, рідше сітка і книжка. Б. Яйцепровід дорослих птахів. В. Жовчні ходи печінки жуйних тварин. Г. Жовчні ходи печінки мʼясоїдних.
Будова тіла Paramphistomum ischikawai: А. Конічної форми, рожевого кольору, розміром 5-20 мм. Ротовий отвір оточений слаборозвиненим присоском, черевний присосок добре розвинений і розміщений у задній частині тіла. Б. Ланцетоподібної форми, довжина 5-15 мм, ширина 1,5-2,5 мм. Має слаборозвинені присоски, розміщені у передній третині тіла. В. Листоподібної форми, довжина 2-3 см, ширина до 1 см. коричневого кольору. Ротовий і черевний присоски слаборозвинені, розміщені в передній частині тіла. Г. Грушоподібної форми, довжина 3-6 мм, ширина 1-2 мм. Рожевого кольору. Обидва присоски розміщені в передній частині тіла.
Послідовність розвитку стадій в молюсках витушках за парамфістом: А. Спороциста, церкарія, редія. Б. Адолескарій, редія, спороциста. В. Редія, метацеркарій, спороциста. Г. Спороциста, редія, церкарія.
Стадія розвитку зародкової клітини з моменту запліднення яйця до виходу з нього мірацидія за парамфістоматозу: А. Партеногонія. Б. Цистогонія. В. Ембріогонія. Г. Маритогонія. Стадія розвитку церкаріїв з мірацидія в тілі молюска за парамфістоматозу: А. Партеногонія Б. Маритогонія В. Цистогонія. Г. Ембріогонія Стадія перетворення церкаріїв на адолескарії за парамфістоматозу: А. Цистогонія. Б. Ембріогонія. В. Маритогонія. Г. Партеногонія. Морфологічні особливості яєць Paramphistomum ischikawai: А. Яйця дрібні, овальної форми, темно-коричневого кольору, з кришечкою, асиметричні, зрілі (містять мірацидій). Б. Яйця великі, овальні, блідо-сірого кольору, з кришечкою на однім із полюсів, жовткові клітини не повністю заповнюють порожнину яйця.. В. Яйця великі, жовтого кольору, овальної форми, з кришечкою на одному з полюсів. Розвиваються в зовнішньому середовищі. Г. Яйця дуже дрібних розмірів, овальної форми, світло-жовтого кольору, незрілі. На одному з полюсів розміщена кришечка, на іншому — горбок.
Вид Paramphistomum ischikawai належить до класу: А. Nematoda Б. Cestoda. В. Aсantocephala. Г. Trematoda.
Проміжними хазяями за парамфістоматозу є молюски: А. Bithynia fuchsiana. Б. Gyraulus albus. В. Lymnaea auricularia. Г. Planorbis panorbis, Segmentina nitida. Форма випуску препарату рафензол є: А. Порошок. Б. Паста. В. Емульсія. Г. Ін`єкційний розчин. Д. Суспезія. Діючою речовиною ветеринарних препаратів бровадазол, панакур є: А. Альбендазол. Б. Фенбендазол. В. Триклабендазол. Г. Клозантел.
Діючою речовиною препарату трематозол є: А. Альбендазол. Б. Клозантел. В. Триклабендазол. Г. Бітіонол сульфоксид. Д. Рафоксанід. Біотопи обробляють розчином: А. Мідного купоросу. Б. Ксилонафту. В. Хлориду калію. Г. Дикрезилового ефіру.
Міріцидії парамфістом для подальшого розвитку проникають у тіло: А. Мурашки. Б. Коропових риб. В. Бабки. Г. Молюска. Статевої зрілості паразити Paramphistomum ischikawa досягають після зараження за: А. 3,5-4 місяці. Б. 1-2 місяці В. 3-4 тижні. Г. 1-2 роки. Планову преімагінальну дегельмінтизації за парамфістоматозу проводять: А. Весною (квітень-травень) перед вигоном тварин на пасовища. Б. Літом (червень-липень) при пасовищному періоді. В. Осінню (жовтень-листопад) перед постановкою тварин на стійло. В. Зимою (січень-лютий) при стійловому утриманні тварин.
Біотермічно знезаражують гній за парамфістоматозу: А. не менше як 3 дні. Б. не менше як 30 днів. В. не менше як 3 місяці. Б. не менше як 1 рік.
1. Систематика (тип, клас, підряд, родина, вид) збудника опісторхозу. 2. Морфологія Opisthorchis tenuicollis (Opisthorchis felineus). 3. Біологія збудника опісторхозу м`ясоїдних. 4. Цикл розвитку Opisthorchis tenuicollis. 5. Опишіть патогенез та клінічні ознаки опісторхозу. 6. Як установлюють діагноз на опісторхоз? 7. Діагностика опісторхозу м`ясоїдних. 8. Антигельмінтики за опісторхозу м`ясоїдних. 9. Профілактика опісторхозу м`ясоїдних. 10. Як здійснюють профілактику опісторхозу та боротьбу з ним? Варіан тесту
Збудник опісторхозу відноситься до типу: А. Plathelminthes. Б. Nemathelminthes. B. Acanthocephales. Г. Cestodes.
Збудник опісторхозу відноситься до класу: А. Trematoda. Б. Cestoda. В. Nematoda. Г. Acanthocephala.
Збудник опісторхозу відноситься до підряду: А. Fasciolata. Б. Taeniata. В. Paramphistomata. Г. Heterophyata.
Розділ гельмінтології, який вивчає присиснів, зветься: А. Трематодологія. Б. Цестодологія. В. Нематодологія. Г. Акантоцефалогія.
Хвороби, що спричиняються присиснями, мають назву: А. Трематодози. Б. Цестодози. В. Нематодози. Г. Акантоцефальози.
Синонімом Opisthorchis tenuicollis є: А. Opisthorchis viverrini. Б. Opisthorchis felineus. В. Opisthorchis sinensis. Г. Clonorchis sinensis.
Локалізація Opisthorchis tenuicollis в організмі дефінітивного хазяїна: А. Тонкий кишечник людини. Б. Тонкий кишечник собаки. В. Тонкий кишечник великої рогатої худоби. Г. Жовчні ходи печінки собак.
Локалізація Opisthorchis tenuicollis в організмі дефінітивного хазяїна: А. Тонкий кишечник людини. Б. Тонкий кишечник собаки. В. Тонкий кишечник великої рогатої худоби. Г. Жовчнй міхур та протоки підшлункової залози собак. Локалізація метацеркарія Opisthorchis tenuicollis в організмі додаткового хазяїна: А. Тонкий кишечник людини. Б. М`язи риби. В. Тонкий кишечник великої рогатої худоби. Г. М`язи великої рогатої худоби.
Проміжним хазяїном Opisthorchis tenuicollis є: А. Прісноводні молюски з роду Bithynia. Б. Прісноводні молюски з родини Planorbidae. В. Наземні молюски з роду Helicella. Г. Наземні молюски з роду Chondrula.
М’ясоїдні тварини й людина заражаються опісторхозом, заковтуючи: А. Мірацидії. Б. Метацеркарії. В. Адолескарії. Г. Яйця.
З фекаліями інвазованої опісторхозом людини виділяються: А. Гермафродитні членики. Б. Зрілі членики. В. Цистицерки. Г. Яйця.
Для зажиттєвої діагностики опісторхозу застосовують метод: А. Послідовного промивання. Б. Фюллеборна. В. Бермана.
Для зажиттєвої діагностики опісторхозу застосовують метод: А. Флотаційний метод з використанням насиченого розчину гіпосульфіту натрію. Б. Фюллеборна. В. Бермана. Допоміжне значення за опісторхозу має: А. Дослідження поверхневих м’язів спини та хвоста риби на наявність у них метацеркаріїв. Б. Досліжження трави на наявність адолескаріїв. В. Дослідження мурашок на наявність метацеркаріїв.
Дієвим заходом профілактики опісторхозу є: А. Зміна пасовищ через кожні 2 місяці. Б. Знищення молюсків. В. Заборона згодовування м’ясоїдним тваринам сирої риби. Г. Проведення дератизації на фермах. При поодиноких випадках зараження метацеркаріями опісторхусів рибу: А. Утилізують. Б. Реалізовують без обмежень. В. Знезаражують заморожуванням за температури -8…-15°С упродовж 5 діб.
При поодиноких випадках зараження метацеркаріями опісторхусів рибу: А. Утилізують. Б. Реалізовують без обмежень. В. Знезаражують проварюванням упродовж 30 хв.
У разі значного зараження метацеркаріями опісторхусів рибу: А. Утилізують. Б. Реалізовують без обмежень. В. Знезаражують.
Для дегельмінтизації при опісторхозі застосовують препарати, що містять: А. Івермектин. Б. Празиквантел. В. Левамізол. Г. Макроциклічні лактони.
Для дегельмінтизації при опісторхозі застосовують препарати, що містять: А. Івермектин. Б. Фенбендазол. В. Левамізол. Г. Макроциклічні лактони.
1. Систематика (тип, клас, підряд, родина, вид) збудника простогонімозу. 2. Морфологія Prostogonimus ovatus. 3. Біологія збудників простогонімозу птахів. 4. Цикл розвитку Prostogonimus ovatus. 5. Опишіть патогенез та клінічні ознаки при простогонімозі. 6. Як установити діагноз на простогонімоз? 7. Дагностика простогонімозу птахів. 8. Антигельмінтики за простогонімозу птахів. 9. Профілактика простогонімозу птахів.
Варіан тесту
Збудник простогонімозу відноситься до типу: А. Plathelminthes. Б. Nemathelminthes. B. Acanthocephales. Г. Cestodes.
Збудник простогонімозу відноситься до класу: А. Trematoda. Б. Cestoda. В. Nematoda. Г. Acanthocephala.
Збудник простогонімозу відноситься до підряду: А. Fasciolata. Б. Taeniata. В. Paramphistomata. Г. Anoplocephalata.
Збудник простогонімозу відноситься до родини: А. Fasciolidae. Б. Dicrocoeliidae. В. Paramphistomidae. Г. Prosthogonimidae.
Збудник простогонімозу відноситься до роду: А. Fasciola. Б. Dicrocoelium. В. Prosthogonimus. Г. Taenia.
Локалізація Prosthogonimus ovatus в організмі дорослої птиці: А. Тонкий кишечник птиці. Б. Яйцепроводі. В. Фабрицієвій сумці. Г. Сліпих кишках. Д. Трахеї і великих бронках
Локалізація Prosthogonimus ovatus в організмі молодої птиці: А. Тонкий кишечник птиці. Б. Яйцепроводі. В. Фабрицієвій сумці. Г. Сліпих кишках. Д. Трахеї і великих бронках
Проміжним хазяїном Prosthogonimus ovatus є: А. Прісноводні молюски з роду Bithynia. Б. Прісноводні молюски з родини Planorbidae. В. Наземні молюски з роду Helicella. Г. Наземні молюски з роду Chondrula.
Додатковим хазяїном Prosthogonimus ovatus є: А. Прісноводні молюски з роду Bithynia. Б. Бабки з роду Libellula. В. Наземні молюски з роду Helicella. Г. Мурашки з роду Formica.
Інвазійна личинка Prosthogonimus ovatus має назву: А. Цистицерк. Б. Цистицеркоїд. В. Ценур. Г. Метацеркарій.
Птиця заражається простогонімозом, заковтуючи: А. Яйця. Б. Метацеркарії. В. Мірацидії. Г. Адолескарії.
Виявити методом послідовного промивання фекалій при простогонімозі птиці можна: А. Яйця. Б. Дорослих паразитів. В. Личинки. Г. Метацеркарії. Виявити флотаційним методом Щербовича при простогонімозі птиці можна: А. Яйця. Б. Дорослих паразитів. В. Личинки. Г. Метацеркарії.
Для лікування птиці на початку захворювання опісторхозом застосовують препарати, що містять: А. Івермектин. Б. Празиквантел. В. Левамізол. Г. Макроциклічні лактони.
ПАТАНАТОМИЯ 1. У больного хроническим гломерулонефритом с нефротическим синдромом длительное время определяется высокое содержание белка в моче. Какие виды паренхиматозных дистрофий можно обнаружить в эпителии канальцев почки? Гиалиново-капельная, гидропическая 2. Больной страдал хроническим миелоидным лейкозом с выраженной анемией. Умер от сердечной недостаточности. Какая дистрофия развилась в миокарде как морфологический субстрат декомпенсации сердца? жировая 3. Больной страдал хроническим миелоидным лейкозом с выраженной анемией. Умер от сердечной недостаточности. На вскрытии в миокарде была обнаружена жировая дистрофия. Каков ее морфогенетический механизм? Декомпозиция 4. У больного, страдающего раком паращитовидных желез, отмечается гиперкальциемия, деструкция костей. Умер от пневмонии. На вскрытии обнаружены множественные очаги обызвествления в миокарде и почках. Какие органеллы кардиомиоцитов и нефроцитов являются матрицей обызвествления? Митохондрии, лизосомы 5. Больной страдал хроническим миелоидным лейкозом с выраженной анемией. Умер от сердечной недостаточности. На вскрытии в миокарде была обнаружена жировая дистрофия. Какую окраску следует использовать для ее определения? Судан 3 6. У больного, страдавшего раком пищевода и умершего от кахексии, на вскрытии сердце уменьшено в размерах, миокард имеет бурый цвет. К какой группе относится пигмент, обусловивший окраску миокарда? липодогенные хромопротеиды 7. У пациента 60 лет, страдающего приступообразными болями в суставах рук и ног, обнаружены гиперурикемия и гиперурикурия. Проведена биопсия сустава. Каким заболеванием страдает больной? Подагрой 8. У пациента 60 лет, страдающего приступообразными болями в суставах рук и ног, обнаружены гиперурикемия и гиперурикурия. Проведена биопсия сустава. Каковы ожидаемые морфологические изменения в биоптате? Отложения мочекислого натрия, некроз 9. У больного, страдающего раком паращитовидных желез, отмечается гиперкальциемия, деструкция костей. Умер от пневмонии. На вскрытии обнаружены множественные очаги обызвествления в миокарде и почках. Какой вид обызвествления имеет место? +Метастатическое 10. Больной страдал хроническим миелоидным лейкозом с выраженной анемией. Умер от сердечной недостаточности. На вскрытии в миокарде была обнаружена жировая дистрофия. Определите ее морфологическую картину. Жировые капли в кардиомиоцитах 11. Больной страдал ревматическим пороком митрального клапана. Смерть наступила от хронической сердечно-сосудистой недостаточности. На вскрытии створки митрального клапана утолщены, сращены, молочно-белого цвета. Какая дистрофия развилась в створках клапана? +Гиалиноз 12. У больного, страдающего раком легкого с множественными метастазами, в том числе и в надпочечники, появилось темно-коричневое окрашивание кожных покровов, адинамия, гипотония наблюдается выраженное истощение. Каков механизм избыточного образования пигмента, окрасившего кожу? Уменьшение синтеза адреналина, усиление синтеза АКТГ 13. У больного, страдавшего раком пищевода и умершего от кахексии, на вскрытии сердце уменьшено в размерах, миокард имеет бурый цвет. Как называются изменения, обнаруженные в сердце? +Бурая атрофия 14. У больного после переливания крови развилась лихорадка, появились боли в поясничной области, желтушное окрашивание кожи и склер. С образованием какого пигмента связано окрашивание кожи и склер? +Билирубин 15. У больного, страдающего раком легкого с множественными метастазами, в том числе и в надпочечники, появилось темно-коричневое окрашивание кожных покровов, адинамия, гипотония наблюдается выраженное истощение. Как называются обнаруженные изменения кожных покровов? Общий меланоз 16. У больного, страдающего раком легкого с множественными метастазами, в том числе и в надпочечники, появилось темно-коричневое окрашивание кожных покровов, адинамия, гипотония наблюдается выраженное истощение. Какой пигмент обусловил окраску кожи? +Меланин 17. У больного, страдавшего раком пищевода и умершего от кахексии, на вскрытии сердце уменьшено в размерах, миокард имеет бурый цвет. В каких еще органах могут быть аналогичные изменения? Скелетная мускулатура, печень 18. У больного, страдавшего раком пищевода и умершего от кахексии, на вскрытии сердце уменьшено в размерах, миокард имеет бурый цвет. Каким пигментом обусловлена окраска миокарда? липофусцином 19. Больной страдал ревматическим пороком митрального клапана. Смерть наступила от хронической сердечно-сосудистой недостаточности. На вскрытии створки митрального клапана утолщены, сращены, молочно-белого цвета, гистологически определен гиалиноз. В результате каких последовательных изменений развился данный вид дистрофии? Мукоидное набухание, фибриноидное набухание 20. Больной страдал гипертонической болезнью и умер от инфаркта миокарда. На вскрытии в артериолах почек, сердца, головного мозга обнаружены: утолщение стенок сосудов, интима представлена гомогенными розовыми массами. Почки уменьшены в размерах, их поверхность мелкозернистая. Какая дистрофия развилась в стенках сосудов? амилоидная
21. Больной страдал гипертонической болезнью и умер от инфаркта миокарда. На вскрытии в артериолах почек, сердца, головного мозга обнаружены: утолщение стенок сосудов, интима представлена гомогенными розовыми массами. Почки уменьшены в размерах, их поверхность мелкозернистая. Уменьшение размеров и мелкозернистость почек связаны с… Атрофией и склерозом нефронов 22. Больной в течении многих лет страдал бронхоэктатической болезнью. Умер от азотемической уремии. Какая дистрофия развилась в почках? + Амилоидоз почек 23. Больной в течении многих лет страдал бронхоэктатической болезнью. Умер от азотемической уремии. Дайте макроскопическую характеристику почек, плотные, желтовато-белые, с сальным блеском 24. Больной в течении многих лет страдал бронхоэктатической болезнью. Умер от азотемической уремии. На вскрытии почки увеличены, плотные, желтовато-белые, с сальным блеском. Дайте микроскопическую характеристику почек Отложения амилоида в строме, клубочках, интиме артерий 25. Больной в течении многих лет страдал бронхоэктатической болезнью. Умер от азотемической уремии. На вскрытии почки увеличены, плотные, желтовато-белые, с сальным блеском. Какую окраску следует использовать для гистологического определения процесса, развившегося в почках? Конго-рот 26. Больной умер от инфаркта миокарда. На вскрытии в аорте и отходящих от нее артериях обнаружены плотные, суживающие просвет белесоватые бляшки и желтые пятна. Какой процесс развился в сосудах? +Атеросклероз 27. Больная с весом 150 кг жалуется на одышку при ходьбе, отеки на ногах. Какие микроскопические изменения могут быть обнаружены в сердце? +Отложения нейтральных жиров под эпикардом и строме сердца 28. У больного, страдавшего атеросклерозом, почернели и стали отечными ткани 1 пальца левой стопы, отслоился эпидермис, появилось отделяемое с неприятным запахом. Какая клинико-морфологическая форма некроза развилась у больного? гангрена 29. У больного, страдавшего атеросклерозом, почернели и стали отечными ткани 1 пальца левой стопы, отслоился эпидермис, появилось отделяемое с неприятным запахом. Какая клинико-морфологическая форма некроза развилась у больного? Черный цвет тканей объясняется образованием….…. сухая гангрена. Сульфид железа. 30. Больной умер от декомпенсации хронической сердечно-сосудистой недостаточности. Каков макроскопический вид печени на вскрытии? мускатная печень 31. Больной умер от декомпенсации хронической сердечно-сосудистой недостаточности. Каковы микроскопические изменения печени? +В центре дольки – кровоизлияние и некроз гепатоцитов, по периферии – жировая дистрофия гепатоцитов 32. Больной страдал ревматическим митральным пороком сердца. Клинически определяются симптомы хронической сердечно-сосудистой недостаточности, при кашле выделяется ржавая мокрота. О каком нарушении кровообращения идет речь? +Общее венозное полнокровие 33. Больной страдал ревматическим митральным пороком сердца. Клинически определяются симптомы хронической сердечно-сосудистой недостаточности, при кашле выделяется ржавая мокрота. Какие макроскопические изменения могут определяться в легких? +Бурая индурация 34. Больной страдал ревматическим митральным пороком сердца. Клинически определяются симптомы хронической сердечно-сосудистой недостаточности, при кашле выделяется ржавая мокрота. Какой процесс активирует функцию фибробластов при хроническом венозном застое в легких? +гипоксия 35. Больной страдал ревматическим митральным пороком сердца. Клинически определяются симптомы хронической сердечно-сосудистой недостаточности, при кашле выделяется ржавая мокрота. Что обуславливает развитие гемосидероза в легких в данном случае? +Диапедезные кровоизлияния 36. Больной, страдавший аневризмой левой средней мозговой артерии, внезапно умер. На вскрытии – скопление крови в левой височной доле, ткань мозга разрушена. Какой вид кровоизлияния имеет место? +Гематома 37. Больной страдавший язвенной болезнью желудка, умер от желудочного кровотечения. Какой вид малокровия имеет место? +Общее 38. Больной страдавший язвенной болезнью желудка, умер от желудочного кровотечения. Какова макроскопическая характеристика внутренних органов при данном патологическом процессе? +Бледные, дряблые, объем уменьшен 39.При вскрытии в аорте обнаружены множественные желтоватые бляшки с изъязвленной поверхностью, а также серо-красные суховатые крошащиеся массы, фиксированные к интиме. Что обнаружено в аорте? 40. Прри вскрытии в просвете легочной артерии обнаружены свободнолежащие эластичные массы темно-красного цвета, с блестящей поверхностью. Что обнаружено в легочном стволе? +сверток крови 41. У больного, страдающего ревматическим митральным стенозом и хронической недостаточностью кровообращения, при попытке встать внезапно развилось посинение лица и наступила смерть. Какое осложнение развилось у больного? +Тромбоэмболия легочной артерии 42. У больного, страдающего ревматическим митральным стенозом и хронической недостаточностью кровообращения, при попытке встать внезапно развилось посинение лица и наступила смерть. Какой процесс, имеющий отношение к смертельному исходу можно обнаружить в нижних конечностях? +Тромбоз вен 43. У больного, страдающего ревматическим митральным стенозом и хронической недостаточностью кровообращения, при попытке встать внезапно развилось посинение лица и наступила смерть. Каков механизм смерти? +остановка сердца вследствие пульмокоронарного рефлекса 44. У больного с хронической аневризмой сердца и тромбозом ее полости, внезапно появилась боль в правой поясничной области, кровь в моче. Какой патологический процесс развился в правой почке, его морфологическая разновидность? +Белый конусовидный инфаркт с геморрагичесим венчиком 45. У больного с хронической аневризмой сердца и тромбозом ее полости, внезапно появилась боль в правой поясничной области, кровь в моче. Какова причина процесса, развившегося в почке? +Тромбоэмболия 46. У больного после термического ожога на коже сформировались болезненные пузыри, заполненные мутноватой жидкостью. Какая морфологическая форма воспаления возникла у больного? +Серозное 47. Ребенок 7 лет заболел остро, с повышением температуры до 380C, появлением насморка, кашля, слезотечением и крупнопятнистой сыпью на коже. Слизистая оболочка зева отечна, гиперемирована. Воспаление какого характера лежит в основе изменений зева? +Катаральное 48. При микроскопическом исследовании миокарда девочки, которая умерла от дифтерии вследствие сердечной недостаточности, обнаружены: жировая дистрофия и множественные очаги некроза кардиомиоцитов, незначительные очаговые клеточные инфильтраты интерстиция. О каком миокардите идет речь? + Альтеративный миокардит 49. Слизистая оболочка трахеи тусклая, полнокровная, с серо-белыми пленками. Укажите наиболее вероятную форму воспаления: +фибринозное 50. При осмотре ребенка 7 л обнаружено: миндалины увеличены, их слизистая оболочка полнокровна, покрыта большим количеством пленок беловато-желтого цвета, которые плотно связаны со слизистой оболочкой. При попытке снять пленку остается глубокий дефект, который кровоточит. Какой вид воспаления имеет место? +Дифтерит
|
