Особливості формування автоматизованої інформаційної системи бухгалтерського обліку на досліджуваному підприємстві
Побудова системи управління інформаційними ресурсами підприємства – це довготривалий та трудомісткий процес. Інтегрована система управління підприємства ґрунтується на наступних принципах: 1. Використання моделі оптимального бюджетування в якості аналітичного блоку ІСУ. Застосування моделі оптимального бюджетування є основою ІСУ, як програмно-аналітичного продукту останнього покоління. На відміну від традиційних систем управління, ІСУ, заснована на моделі оптимального бюджетування, дозволяє вирішувати ряд украй актуальних для діяльності будь-якого підприємства проблем обліку й планування при веденні господарської діяльності. 2. Побудова програмно-технічного блоку системи на базі одного з існуючих на ринку стандартних пакетів повної функціональності. Об’єднання системи оптимального бюджетування з існуючими повнофункціональними програмними продуктами дозволить задіяти найбільш сильні сторони кожної системи: - швидкодія здійснення операцій і детальне інформаційне забезпечення існуючих на ринку програмних продуктів; - системність методології оптимального бюджетування і якісно новий рівень ефективності прийняття управлінських рішень, що дозволить різко поліпшити фінансову, облікову, контрольну й планово-аналітичну діяльність підприємства. 3. Впровадження систем управлінського й фінансового планування за принципом «зверху - униз» (тобто від головного офісу до структурних підрозділів). Структура великого підприємства носить «зонтичний характер», тобто припускає існування головного офісу який згідно чинному законодавству повинен бути за наявності складу промислових товарів на підприємстві і ряду структурних підрозділів. Як правило, головний офіс що управляє, є центром акумуляції прибутку через механізм трансферних цін, що дозволяє проводити єдину цінову політику. Структурні підрозділи в цих умовах працюють у режимі простого відтворення, тобто здійснюють роздрібну торгівлю, пов’язану з здійсненням поточної діяльності. Організаційна структура ПАТ «Івано-Франківськцемент» Комп’ютерні ІС належать до класу складних систем, які містять багато різноманітних елементів, що взаємодіють між собою. Тому при створенні комп’ютерних ІС потрібно визначити їх структуру. Загалом під структурою комп’ютерних ІС розуміють характеристику внутрішнього стану системи, опис постійних зв’язків між її елементами. При описуванні ІС використовують кілька видів структур, які вирізняються типами елементів та зв’язків між ними, зокрема функціональними, технічними, організаційними, документально-алгоритмічними, програмами та інформаційними структурами. В принципі, існують два підходи до побудови єдиної системи управлінського й фінансового обліку й планування компанії: • Перший – «зверху вниз». Система управління будується на рівні головної компанії (холдингу) і поступово «спускається» (деталізується) на рівень дочірніх підприємств. • Другий – «знизу догори». Система управління будується на рівні окремих фрагментів холдингу (наприклад, на ряді дочірніх підприємств) і надалі «інтегрується» на рівні холдингу. Як показує світовий досвід, другий варіант є безумовно більш витратним й, відповідно, менш ефективним: По-перше, при другому варіанті проведення ефективної єдиної господарської політики підприємству можливо тільки після повної інтеграції системи управління, що припускає охоплення ІСУ всіх підрозділів і підприємств компанії. Це відбувається тому, що вироблення за допомогою інструментарію ІСУ політики, ефективної в рамках окремо взятого підприємства, зовсім не означає ефективність даної політики для компанії в цілому; По-друге, інтеграція є не просто додаванням систем ІСУ, впроваджених на окремо взятих структурних підрозділах. Планування на рівні підприємства припускає нову якість управління. Відповідно, у результаті інтеграції значна частина первісних витрат по розробці й впровадженню ІСУ в окремих структурних підрозділах може виявитися неефективною, що означає несення збитків підприємством. Цих проблем вдається уникнути при побудові системи ІСУ за принципом «зверху - униз», тобто первісної перебудови системи управління на рівні головного офісу й поступовим охопленням мережі структурних підрозділів.
|