Транспортні вимоги зовнішньо-торговельних контрактів. Правила Инкотермс
Удосконалення організаційної структури управління здійснюється у три основні етапи: 1 – аналіз; 2 – проектування (удосконалення) структури управління; 3 – впровадження запропонованої організаційної структури управління.
Перший етап поділяється на два підетапи: § аналіз об’єкту управління; § аналіз суб’єкту управління.
При аналізі об’єкту управління необхідно: 1. Визначити виробничу структуру підприємства, характер і глибину його спеціалізації. 2. Виявити фізичні розміри підприємства. 3. Визначити потенціал виробничих ресурсів. 4. Виявити наявність основних форм організації праці (первинних і вторинних підрозділів). 5. виявити характер розташування виробничих підрозділів на території землекористування підприємства. 6. Встановити ступінь компактності землекористування. 7. Виявити рівень забезпеченості господарства необхідними технічними засобами зв’язку. 8. Встановити стан дорожньої сітки.
Після проведеного аналізу необхідно накреслити організаційну структуру підприємства. Отримавши дану схему необхідно встановити на скільки схема організаційної структури підприємства відповідає виробничій структурі даного підприємства та його фізичним розмірам, виявити наявність кількості вторинних підрозділів і встановити, які первинні підрозділі і яких галузей входять до складу вторинних підрозділів; встановити ступінь складності організаційної структури і кількість виробничих ступенів; виявити схему розташування виробничих підрозділів на території землекористування підприємства, тут визначають відстань від центральної садиби до всіх інших підрозділів. При аналізі суб’єкуту управління необхідно провести наступні операції: 1. Визначити кількісний склад працівників апарату управління (штатний розпис). 2. Визначити якісний склад (наявність освіти, досвід, стаж). 3. Визначити співвідношення в функціональних службах спеціалістів з вищою освітою, середньою спеціальною та практиків. 4. Наявність тісного зв’язку між працівниками функціональних служб. 5. Встановлюється схема взаємодії між функціональними керівниками і керівниками виробничих підрозділів. 6. Креслиться схема організаційної структури управління, після чого визначаються з нормою управляємості, кількістю ступенів. 7. Встановлюється чисельний склад ланок управління і їх розташування на певних ступенях. 8. Виявляється наявність в господарстві необхідної регламентуючої документації. 9. Встановлюється наявність або відсутність дублюювання функцій різними працівниками апарату управління. 10. Встановлюється до якого типу за ознаками класифікації відноситься система управління.
Після проведених операцій необхідно дати оцінку організаційної структури управління і організаційної структури підприємства, які склалися, що дозволить зробити висновки про доцільність проектування нової організаційної системи управління або їх удосконалення.
На другому етапі по всім пунктам необхідно внести свої пропозиції з удосконалення організаційної структури підприємства, а потім з удосконалення організаційної структури управління підприємства. Після оцінки запропонованої організаційної структури підприємства і організаційної структури управління, необхідно співставити схеми цих структур зі схемами, що були отримані в стадії аналізу.
На третьому етапі необхідно виконати наступні роботи: 1) обговорити запропоновані організаційну структуру управління і організаційну структуру підприємства на зборах зі спеціалістами і керівниками всіх підрозділів; 2) внести необхідні корективи і винести ці питання на обговорення первинних трудових колективів; 3) при наявності згоди між спеціалістами і трудовим колективом, створити комісію по впровадженню пропонуємої схеми організаційної структури управління; 4) призначити відповідального за здійснення впровадження запропонованої організаційної структури управління.
Кількість і якість змін у виробництві зумовлюють потребу в адекватній переробці структур управління. Їх слід своєчасно уточнювати відповідно до рівня розвитку виробництва. Ознаками старіння системи є дублюювання у виконуваних функцій, відсутність чткості у розподілі обов’язків, прав, відповідальності між структуриним підрозділами, а також працівників апарату управління, виникнення конфліктної ситуації...
Удосконалення структури управління передбачає: 1. відповідність цілям, що стоять перед організацією; 2. певних співвідношень управляючої системи і системи, якою управляють; 3. доведення складності управляючої системи до складності системи, якою управляють; 4. досягнення оптимального співвідношення централізацій функцій управління, підвищення ролі децентралізації розв’язання питань, надання повної оперативно-господарської самостійності в трудових колективах і створення умов для самоуправління; 5. створення мінімальної необхідності кількості ступенів управління, додерження норм управління; 6. доведення до мінімальної чисельності склад апарату управління; 7. чітке розмежування функцій і додерження принципу спеціалізації, регламентації прав прийняття рішень окремими керівниками; 8. забезпечення на вссіх рівнях єдиноначальності і суворої відповідальності задоручену справу; 9. забезпечення організіційної стійкості і надійності управлінської системи; 10. досягнення потрібної гнучкості структури управління та її орієнтацію на постійне вдосконалення залежно від змін виробничої структури, організаційної побудови підприємства; 11. нових функцій або зміни існуючих функцій.
Транспортні вимоги зовнішньо-торговельних контрактів. Правила Инкотермс. 2.1 Договір купівлі-продажу та його транспортні базисні умови. 2.3 Правила ІНКОТЕРМС-2000 2.4 Обов язки продавця та покупця при купівлі товару на вимогах FAS 2.5 Обов язки продавця та покупця при купівлі товару на вимогах FOB 2.6 Обов язки продавця та покупця при купівлі товару на вимогах CIF 2.4 Обов язки продавця та покупця при купівлі товару на вимогах CFR 2.4 Обов язки продавця та покупця при купівлі товару на вимогах CPT
Продавец и покупатель товара, договариваясь о цене товара, обязаны ясно себе представлять, кто из них берет на себя оплату расходов, связанных с транспортировкой товара, а также принимает убытки, если они возникнут во время транспортировки. Это привело к необходимости ввести так называемые базисные условия поставки товара (их называют еще «стандартными»). Обычно транспортные условия контракта купли-продажи содержат: 1) точное название портов погрузки и выгрузки; 2) срок отгрузки товара; 3) порядок информирования продавца или покупателя о сроках прибытия судна в порт; 4) условия, определяющие готовность судна к погрузке/выгрузке; порядок вручения капитаном судна или его агентом нотиса о готовности судна к грузовым и вспомогатель-ным операциям и порядок его принятия; 5) условия оплаты расходов по погрузке, выгрузке и другим видам услуг; 6) проформу чартера или коносамента для оформления договора морской перевозки, а также перечень и полное наименование избранных сторонами транспортных документов, 7) нормы погрузки/выгрузки; 8) порядок расчета сталийного времени; 9) ставки и условия оплаты демереджа за задержку судна под обработкой сверх сроков, обусловленных в контракте; 10) порядок осуществления и оплаты сверхурочных работ, а также предоставления судном (обычно бесплатно) пара, электроэнергии, лебедок с обслуживающими их механиками; 11) другие условия, связанные с транспортными особенностями конкретной перевозки, определяемые характеристикой товара, спецификой способа и маршрута перевозки, в том числе обязательств по заключению стивидорных и терминальных контрактов, назначению агентов и экспедиторов и т.д. Как видно, условия контракта купли-продажи товаров весьма разнообразны и многочисленны. И, если бы при заключении каждого контракта стороны подробно оговаривали все условия транспортировки товара и связанные с ней все расходы и риски, то процесс заключения контракта был бы очень трудоемким и длительным. Поэтому еще в 20-30 годы прошлого века участникам международной торговли стало ясно, что для успешной работы на рынке, для грамотного оформления внешнеторговых контрактов требуется наличие универсального терминологического языка, единых формулировок. Эту задачу выполнила Международная торговая палата (International Chambre of Commerce, ICC) в Париже, которая выработала общепринятые в международной торговле стандартные термины, определяющие условия торговых сделок, которые стали называть Правилами Инкотермс. 1.3 Правила ІНКОТЕРМС-2000
В договорах купли-продажи условия, определяющие обязанности сторон и распределения между ними расходов, связанных с транспортировкой товара и всеми формальностями, обозначают в форме общепринятых сокращений. Однако договаривающиеся стороны имеют право по своему усмотрению изменять отдельные условия, выраженные соответствующими терминами (сокращениями), внесением в договор дополнительной уточняющей формулировки. По каждому виду сделок определены условия (обязанности продавца и покупателя) на все время действия договора купли-продажи. Для специалистов морского флота наибольший интерес представляют лишь те из них, которые связаны с обработкой грузов в портах и морской перевозкой. Поэтому рассмотрим эти условия более подробно. К наиболее распространенным в международной торговле договорам купли-продажи относятся сделки, заключенные на следующих условиях: Фас — f. a. s. — free alongside ship; фоб — f. о. b. — free on board; сиф—-с. i. f.—cost, insurance, freight; каф—с.f.r.—coast and freight. Термин франко выражает условие доставки товара, т. е. этим видом сделки определяется доставка запроданного товара в распоряжение покупателя за счет и риск продавца, в согласованный пункт (франко завод, франко склад, франко вагон, франко грузовой автомобиль), или в порт назначения товара (франко судно, франко причал). Условия сделки франко зависят от конкретного места передачи груза в распоряжение покупателя товара. 1.4 Договор на условиях FAS (свободно к борту) порт погрузки. По этому договору предусмотрены следующие обязанности продавца и покупателя. Продавец обязан: 1) доставить товар за свой счет в течение определенного дня или периода, предусмотрен-ного в договоре: а) к борту судна на причал порта, указанного в договоре, для погрузки в соответствии с установленным порядком в данном порту; б) при погрузке судна на рейде — на лихтере к борту судна; в) в случае отсутствия судна — на указанное покупателем место в порту; 2) без промедления известить покупателя, что товар доставлен; 3) нести все расходы и риск порчи или утраты груза в порту погрузки до момента доставки груза к борту судна, включая все расходы, связанные с формальностями по доставке груза к борту судна; 4) нести расходы по проверке количества, качества, счета, веса и обмера груза, если это необходимо при доставке груза к борту судна; 5) предоставить «чистый» документ, предусмотренный обычаем торговли в доказа-тельство сдачи груза у борта судна. Покупатель обязан: 1) известить продавца о названии судна, на которое должен быть погружен товар и на каком причале, о намеченной дате передачи груза судну; 2) нести все расходы и риск по товару с момента предъявления его продавцом у борта судна в поименованном порту погрузки в срок, предусмотренный договором; 3) оплатить стоимость товара в соответствии с контрактом; 4) нести все дополнительные расходы и все риски по товару, связанные с несвоевре-менной подачей судна под погрузку. 1.5 Договор на условиях FOB(свободно на борт). Продавец обязан: 1) сдать товар на борт судна, указанного покупателем, в предусмотренном порту погрузки, в срок, предусмотренный договором и без промедления, известить покупателя о том, что товар сдан на борт судна; 2) нести риски и все расходы по товару до момента фактического прохождения его через борт судна в предусмотренном договором порту, включая оплату всех налогов, сборов или других сумм, взыскиваемых при экспорте, а также стоимость всех формальностей, связанных с погрузкой товара на борт судна. Покупатель должен: 1) зафрахтовать судно и известить об этом продавца; 2) нести все расходы и риски по товару с момента фактического прохождения его через борт судна в предусмотренном порту погрузки 3) оплатить стоимость товара в соответствии с контрактом; 4) нести все дополнительные расходы, связанные с несоблюдением обусловленных сроков подачи судна под погрузку и нести риск за порчу и утрату товара после истечения предусмотренной даты для отгрузки товара. 1.6 Договор на условиях CIF сиф (стоимость, страхование, фрахт) порт назначения. По договору на условиях сиф продавец обязан: 1) поставить товар по запродажному контракту вместе с доказательством соответствия товара, предусмотренному договором купли-продажи; 2) за свой счет и риск получить экспортную лицензию или другое правительственное разрешение, необходимое для экспорта товара; 3) предоставить за свой счет, могущий быть переданным другому лицу, полис о морском страховании от риска случайной гибели или порчи товара, предусмотренного договором. в валюте, предусмотренной договором купли-продажи; 4) заключить договор морской перевозки на общепринятых условиях до согласованного порта назначения; 5) отгрузить товар на борт судна в порту отправления в течение предусмотренного договором срока, а если срок не предусмотрен, то в течение разумного срока и без промедления известить покупателя о состоявшейся погрузке товара на борт судна; 6) нести риск случайной гибели или порчи товара до момента фактической.передачи его в порту погрузки через борт судна; 7) оплатить стоимость работ, связанных с проверкой качества, обмера, веса и числа мест товара при отправлении; 8) вручить покупателю или его агенту за свой счет и без промедления чистый, могущий быть переданным другому лицу, коносамент; счет-фактуру на отгруженные товары и страховой полис 9) оплачивать все сборы и налоги за товары до момента их погрузки, включая все расходы, связанные с формальностями по экспортным операциям и с погрузкой товара на борт судна; Покупатель товара обязан: 1) принять документы от продавца, если они составлены в соответствии с договором купли-продажи и оплатить стоимость товара, предусмотренную договором; 2) оплатить стоимость оформления и пересылки документов, указанных выше; 3) оплатить все таможенные и другие сборы и налоги, которые взимаются при оформлении ввоза товара; 4) получить и предъявить на свой риск и за свой счет требуемую импортную лицензию, или разрешение, или другой подобный документ, требуемый для ввоза товара в место назначения; 5) принять товар в согласованном порту назначения и оплатить, за исключением фрахта и морского страхования, все расходы и сборы по грузу, возникшие дополнительно в период морской перевозки (до момента его доставки в порт назначения). 6) Нести расходы по выгрузке, включая оплату лихтеров и причальных сборов, если эти суммы не были включены во фрахт или получены судоходной компанией при взыскании фрахта в порту погрузки (если договор купли-продажи заключен на условиях «сиф с доставкой на берег», расходы по выгрузке, включая оплату лихтеров и причальных сборов, несет продавец товара); 7) нести риск порчи, утраты и гибели груза с момента фактического прохождения его через борт судна в порту выгрузки; 1.7 Договор на условиях CFR (cost & freight) (стоимость и фрахт) порт назначения. Обязанности продавца и покупателя, связанные с транспортировкой товара, запроданного на условиях каф, аналогичны их обязанностям по договору сделки на условиях сиф. Различие этих двух сделок заключается в том, что страхование товара от риска случайной гибели, порчи и повреждения во время морской перевозки производит при сделке сиф продавец, а при сделке CFR — покупатель. 1.8 Договор на условиях DES франко-судно порт назначения. Продавец обязан: 1) предоставить запроданный товар покупателю в обусловленное договором время на борту судна, стоящего в согласованном порту назначения у общепринятого места выгрузки для данного груза так, чтобы было возможно снять груз с судна соответствующими ему разгрузочными средствами; 2) нести риск и расходы по товару до тех пор, пока он фактически не передан в распоряжение покупателя 1; 3) оплачивать все расходы по проверке качества, обмера, веса и количества мест товара при передаче его в распоряжение покупателя; 4) за свой счет, без промедления, известить покупателя о предполагаемой дате прихода указанного в договоре судна и своевременно предоставить покупателю документы, по которым покупатель мог бы получить товар. Покупатель обязан: 1) принять товар на борту судна, как только он будет предъявлен в его распоряжение и оплатить стоимость товара согласно договору; 2) нести риск и расходы по товару с момента фактического приема его в свое распоряжение при условии соответствия товара предусмотренному договором купли-продажи; 3) нести все расходы и оплачивать сборы по очистке от таможенных формальностей, а также другие пошлины и налоги, связанные с выгрузкой и ввозом товара.
Обязанности продавца и покупателя по разным видам сделок могут изменяться в силу сложившихся обычаев, применяемых в отдельных портах. Эти изменения главным образом касаются распределения расходов по обработке груза в портах погрузки или выгрузки между продавцом и покупателем. Несовпадение обязанностей продавца и покупателя в порту погрузки, установленных по договору на условиях фоб с фактически существующими в отдельных портах, можно показать на примерах бельгийского порта Антверпен. По условию фоб предусмотрено, что продавец должен сдать товар на борт судна в соответствии с порядком, существующим в порту погрузки. Поскольку ничего не сказано о расходах по обработке груза, то понимается, что расходы по погрузке товара на борт судна, на общих основаниях сделки фоб, должен нести продавец. Однако сложившимися обычаями в указанных портах предусмотрено, что по сделке фоб продавец должен нести расходы по обработке груза в порту только до момента размещения груза на складе, расположенном у причала погрузки судна. Стоимость перемещения груза со склада к борту судна и погрузки его на борт судна относится за счет покупателя. Для внесения ясности в распределение расходов между покупателем и продавцом по обработке груза в порту погрузки по договору купли-продажи на условиях фоб в этого вида договорах применяют формулировку — фоб, включая укладку или штивку (f. о. b. and stowed or trimmed). Література: 1. / Николаева Л.Л. Коммерческая експлуатация судна с. 18-48 /2/ Бурмистров М.М. Организация фрахтовых и внешнеторговых транспортных операций - ст. 56-61. 3. Гуревич Г.Е., Лимонов Э.Л. Коммерческая эксплуатация морского судна с 17-19 5. Лимонов Э.Л. Внешнеторговые операции морского транспорта и мультимодальные перевозки с 22-36, 9. Падорин Л.В., Токарев Ф.Ф. Коммерческая эксплуатация морского судна стр 22-28
|