Професійна мова учителя фізичної культури
В мові учителя фізичної культури вище наведені особливості педагогічної мови набувають деякої специфіки, яка пов’язана з його діяльністю в рамках навчально-тренувального заняття (Е.А. Здановська, М.Р. Савова). 1. Зв’язок мови з руховою координацією, під якою розуміють уміння одночасно показувати і пояснювати фізичні вправи, не порушуючи ні якості її виконання, ні плавності, ні виразності мови. 2. Спонукання до дії. При цьому дієвість слів тренера залежить від багатьох факторів: від глибини знань в галузі теорії фізичного виховання, педагогіки, від його начитаності, інтелектуальності, високої культури мови і загальної культури. 3. Лаконічність мови учителя на уроці фізичної культури пов’язана з дефіцитом часу, який відводиться на пояснення, тобто велику частину часу на уроці займає рухова діяльність. Мова учителя повинна бути лаконічною і чіткою. Ці якості досягаються умілим використанням гімнастичної термінології в процесі проведення навчально-тренувального заняттяю Нприклад, команда «Рівняйсь!», яка складається з одного слова, означає, що діти, які стоять в строю повинні випрямитись, опустити руки «по швам», п’ятки поставити разом, носки розвести, повернути голову в сторону направляючого, вирівнятися по одній лінії. При цьому команди повинні бути однозначними, тобто означати одну дію. 4. Вважливість наявності чіткості в мові учителя фізичної культури обумовлена і акустичними особливостями приміщень, в яких проводяться навчально-тренувальні заняття (спортивний зал, басейн, спортивний майданчик). 5. Доступність мови учителя перш за все проявляється у використанні термінів, команд, які зрозумілі і легко сприймаються в тій чи іншій віковій групі. 6. Активне використання невербальних засобів обумовлена тісним зв’язком мови вчителя фізичної культури з руховою діяльністю. Лаконічність мови при поясненні виконання рухових дій, вправ вимагає доповнення мови жестами. Жести використовуються і при проведенні рухливих і спортивних ігор. Невербальними засобами є і особливості голосу, володіти якими вчителю фізичної культури необхідно для продуктивної роботи в умовах акустики великого спортивного залу, басейну стадіону. Таким чином специфіка мови учителя фізичної культури, пов’язана, перш за все, з особливостями гімнастичної термінології і правилами її використання. Більш суттєвими відмінностями учителя фізичної культури пов’язані з його мовною поведінкою, яка має на увазі ефективну реалізацію вербальних засобів мови за дапомогою вмілого використання акустичних (якостей голосу), кінетичних і проксемічних (міміки, жестів, організації простору спілкування) засобів мови.
|
