Методична розробка для практичного заняття з токсикологічної хімії для студентів фармацевтичного факультету

ЗАНЯТТЯ № 8

ТЕМА: Група отруйних речовин, які ізолюються з біологічного матеріалу підкисленою водою, або підкисленим етанолом (лікарські речовини).Токсикологічна характеристика, механізми токсичної дії та методи виділення лікарських речовин із біологічного матеріалу.Методи ізолювання, очищення та концентрування витяжок за методом О.О.Васильєвої.

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ: Майбутні спеціалісти-токсикологи повинні знатиметодиізолювання, очищення та концентрування витяжок за методом О.О.Васильєвої.

НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ:

ЗНАТИ:

1. Розчинність у воді і органічних розчинниках барбітуратів, саліцилової
кислоти, лікарських речовин - похідних піразолону, фенотиазину, 1,4 -
бенздиазепіну, п-амінобензойної кислоти, промедолу, алкалоїдів.

2.Закон розподілу речовин між двома рідинами, що не змішуються.

3.Поняття про pH середовища.

4.Фізико-хімічні методи аналізу складних органічних речовин(гельхроматографія, хроматографія в тонких шарах сорбенту).

 

ВМІТИ:

1.Виділяти речовини кислого, нейтрального та основного
характеру з біологічного матеріалу.

2. Проводити очистку та концентрування отриманих екстрактів з біологічного матеріалу.

 

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ:

1.Загальна та токсикологічна характеристика, механізми фармакологічної та токсичної дії лікарських речовин.

2.Класичні методи виділення лікарських речовин з біологічного матеріалу при проведенні судово-токсикологічної експертизи.

3.Окремі (спеціальні) методи виділення. Вплив різних факторів на ефективність виділення досліджуваних речовин.

4.Методи очищення та відокремлення токсичних речовин від супутніх ендогенних домішок: різні види хроматографії, електрофорезу, екстракція, діаліз та електродіаліз, сублімація.

5.Методи природньої та штучної детоксикації організму при гострих отруєннях лікарськими речовинами.

6.Вивчити загальні та окремі методи ізолювання „лікарських отрут”

7.Дати хіміко-токсикологічну оцінку методів ізолювання.

8.Дати характеристику методам очищення і концентрування екстрактів.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ:

1.Які речовини відносяться до групи, що ізолюється з біологічного матеріалу екстракцією полярними розчинниками?

2.Назвіть основні причини і покажіть частоту отруєнь лікарськими речовинами.

3.Зазначте розчинність алкалоїдів і барбітуратів у воді та органічних розчинниках.

4.Які розчинники використовують для екстракції «лікарських отрут» з біологічного матеріалу? Який з розчинників є найбільш перспективним? Поясніть відповідь.

5.На які дві підгрупи діляться речовини, що ізолюються з біологічного матеріалу підкисленим етанолом чи підкисленою водою?

6.3 якою метою проводять підкислення біологічного матеріалу до рН 2-3 при екстракції отрут водою?

7.Речовини якого характеру (кислотного, нейтрального, лужного) попадають в «кислу» хлороформну витяжку? Поясніть відповідь.

8.Речовини якого характеру (кислотного, нейтрального, лужного) попадають в «лужну» хлороформну витяжку? Поясніть відповідь.

9.Назвіть основні етапи ізолювання «лікарських отрут» за методом А.А. Васильєвої.

10.Назвіть основні етапи ізолювання «лікарських отрут» за методом Стаса-Отто.

11.Назвіть основні етапи ізолювання «лікарських отрут» за методом В.А. Карташова.

12.Назвіть основні етапи ізолювання «лікарських отрут» за методом В.П. Крамаренка.

13Порівняйте загальні методи за повнотою ізолювання «лікарських отрут», можливості аналізу біологічного матеріалу на стадії гнилісних змін, економічності.

14.Які способи подрібнення наважок біологічного матеріалу рекомендують при хіміко-токсикологічному дослідженні на «лікарські отрути»?

15.З якою метою проводять очищення екстрактів, одержаних з біологічного матеріалу, при їх хіміко-токсикологічному аналізі на «лікарські отрути»?

16.Назвіть існуючі методи очищення екстрактів. Які з них найбільш часто використовують при хіміко-токсикологічному дослідженні «лікарських отрут»?

17.Сформулюйте принципи і дайте оцінку ефективності таким методам очищення:

Екстракційному

ТШХ

Гель-хроматографії

Возгонці

Дистиляції з водяною парою

Діалізу

Електрофорезу на папері

Поєднанню екстракційного з ТШХ.

САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА НА ЗАНЯТТІ:

1.Студенти проводять ізолювання отрут з біологічного матеріалу за однією з методик, враховуючи стан об’єкту та природу досліджуваної речовини. За необхідності (коли залишок забарвлений, олієподібний) екстракти очищують за однією з методик (зазначених в робочому журналі).

2.Оформляють робочий журнал за результатами досліджень.

ЛІТЕРАТУРА

1. Крамаренко В.П. Токсикологічна хімія. K., "Вища школа", 1995, 423 с.

2. Крамаренко В.Ф. Химико-токсикологический анализ (практикум). K:, "Вища школа", 1982, 232 с.

3. Крамаренко В.Ф., Туркевич Б.М. Анализ ядохимикатов. M., "Химия", 1975, 180с.

4. Лужников E.A., Костомарова В.Л. Острые отравления. M., "Медицина", 1989, 258 с.

5. Альберт А. Избирательная токсичность». M.: Мир, 1989, т. 1,2.

6. Байерман К. Определение следовнх количеств органических ве-ществ. M.: Мир, 1987, 462 с.

7. Под ред. Бережного P.B. с соавт. Руководство по судебно-медицинской экспертизе отравлений. M., "Медицина", 1981, 424 с.

8. Голиков C.H., Саноцкий И.В., Тиунов Л.А. Общие механизмы токсического действия. M.: "Медицина", 1986, 280 с.

9. Под ред. Громова А.П. и Капустина A.B. Судебно-медицинское исследование трупа. M., "Медицина", 1991, 318 с.

10. Егоров A.M., Осипов А.П., Дзантиев Б.Б., Гаврилов E.M. Теория и практика иммуноферментного анализа. M.: Высшая школа, 1991, 288 с.

11. Ефимов Л.К., Бора B.M. Лекарственнне отравления у детей. Київ, Здоров'я, 1995, 384 c.

12. Крылова A.H. Исследование биологического материала на "металлические" яды дробным методом. "Медицина", 1975, 118 с.

13. Лакин K.M., Крылов Ю.Ф. Биотрансформация лекарственных веществ. M., "Медицина", 1981, 289 с.

 

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри хімії

“___”__________200__ р, протокол № _____

Завідувач кафедри хімії