Студопедия — Мета і зміст шкільної правової освіти за радянських часів
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Мета і зміст шкільної правової освіти за радянських часів






Ідеологізація та політизація, панування державоцентричного і законо- знавчого підходів детермінували мету і зміст шкільної правової освіти. Ії мета мала декларативний характер і полягала у вихованні: громадянської поваги до багатогранної діяльності держави, яка забезпечує охорону правопорядку, інтересів суспільства, прав і свобод громадян; почуття особистої приналежності кожного до практичної реалізації вищої мети й основних завдань загальнонародної держави [13, с. 226]. Відповідно до мети формувався зміст. Соціалістичну державу розглядали як таку, що відображає інтереси всього народу, на відміну від капіталістичної, яка відокремлена від народу та протистоїть йому. Розкриваючи питання соціалістичної демократії, вказували, що вона проявляється не тільки у народовладді, але й у рівноправності і свободі особистості кожної радянської людини, що було декларативними заявами й не відповідало реаліям життя. Капіталістична держава і право піддавалися критиці як знаряддя класового панування, завдання яких – захист інтересів капіталістів та збереження капіталістичного ладу [15, с. 42, 110-111]. Проаналізуємо мету і зміст шкільної правової освіти на виокремлених вище етапах її розвитку.

Цілевизначення курсів Конституції виходило з головного завдання радянської школи – готувати молодь до життя в соціалістичному суспільстві та до суспільно-корисної праці. Їх мета охоплювала: формування у підлітків почуття гордості за свою Батьківщину та її великі досягнення [35, с. 65]; усвідомлення учнями важливості норм чинного законодавства; укріплення соціалістичної законності; виховання комуністичної моральності [26, с. 554]; формування соціалістичного праворозуміння, поваги до права і закону, переконання в необхідності дотримуватися їх вимог [18, с. 2]. Конкретними завданнями було: вивчення основного закону країни і виховання свідомих членів суспільства, активних «будівельників» держави.

У змісті цих курсів послідовно розкривалися питання суспільного і державного устрою СРСР, системи радянських державних органів, основних прав і обов’язків громадян, історичного значення Конституції СРСР [26, с. 554]. У 20-30-их рр. він охоплював переважно конституційні основи держави, не містив положень про чинне законодавство, отже, не забезпечував формування в учнів цілісного уявлення про систему права і законодавства.

У 50-их рр. у змісті правової освіти був підсилений законознавчий аспект (спрямованість на вивчення законодавства, передусім обов’язків громадян, без з’ясування сутності й соціального призначення права). У навчанні рекомендували надавати перевагу опрацюванню текстів партійних та юридичних документів з конкретизацією їх життєвими прикладами. 5.03.1958 р. ЦК КПРС видав постанову «Про курс Конституції СРСР у середніх загальноосвітніх школах», в якій зазначалося, що з метою покращення комуністичного виховання та підготовки до активної участі в суспільно-політичному житті країни, учням слід надавати відомості з основних галузей чинного законодавства. На її виконання була розроблена навчальна програма, якою охоплювалися питання загальної теорії держави і права, Конституції СРСР та УРСР, галузевого законодавства (трудового, сімейного, цивільного, адміністративного, кримінального). Як бачимо, в основі структурування – змістова тріада, розроблена у др. п. ХІХст.

Розширення змісту шкільної правової освіти саме по собі заслуговує на позитивну оцінку, однак, відбувалося воно не з метою задоволення потреби особи у правовій освіті, а з ідеологічних міркувань, для обслуговування інтересів держави, яка у такий спосіб організовувала доведення до населення своєї волі. Наприклад, для обґрунтування домінуючої ролі колгоспно-кооперативної форми власності у сільському господарстві в програму було введено питання з колгоспного права: про колгоспні фонди, права і обов’язки колгоспників, положення Статуту сільськогосподарської артілі тощо.

Ідеологічне замовлення простежується і у формулюванні назв правових тем, включених у зміст інтегрованого курсу «Суспільствознавство» у др. п. 60-их – на початку 70-их рр.: Радянська соціалістична держава; Право при соціалізмі; Рівноправність громадян СРСР; Трудові відносини при соціалізмі; Соціально-економічні та політичні права і свободи громадян СРСР; Обов’язки громадян СРСР; Сімейні відносини при соціалізмі [1, с. 122-142].

Метою курсу «Основи радянської держави та права» було формування громадянської відповідальності й особистої переконаності в необхідності суворого дотримання моральних і правових норм та непримиренної боротьби з антисуспільними проявами. Курс мав практичне спрямування. Перелік його завдань, у порівнянні з курсами Конституції, був розширений і ускладнений та включав: формування необхідної системи знань з питань держави і права; виховання поваги до Радянської держави і права, соціалістичної законності; вироблення вміння протистояти неправильним поглядам на державу і право, спростовувати їх; формування навичок правомірної поведінки, потреби й уміння активно захищати в установленому законом порядку інтереси держави, суспільства, особи; виховання активної громадянської позиції, нетерпимості до правопорушень [19, с. 3-5]. Мета і завдання відповідали новим умовам суспільно-політичного розвитку країни й засвідчували, що шкільна правова освіта, як складова середньої загальної, реагує на зміни, які відбуваються в державі. Нова мета вимагала оновлення змісту, переорієнтації у підходах до його відбору. Однак, як і раніше, зміст виконував партійне замовлення, що не узгоджувалося з вимогами часу, потребами суспільства і особи, осучасненою метою. Він спрямовувався, як і раніше, на формування законослухняної особи і включав такі блоки питань: держава і право, взаємозв’язок права і моралі; радянське право та законодавство (за галузевим принципом); законність і правопорядок в країні. Відокремлення питань останнього блоку свідчило про особливе значення, яке держава надавала законності як сукупності вимог, що забезпечують порядок у державі, режиму точного виконання чинного законодавства, та правопорядку як результату законності. Отже, курс «Основи радянської держави та права» мав виражене державоцентричне та законознавче спрямування, ідеологічне навантаження у його меті та змісті не було зменшене, у порівнянні з попередніми курсами.

Аналіз мети та змісту шкільної правової освіти, засвідчив, що в досліджуваний період вона була знаннєво орієнтованою, спрямованою на формування знань, умінь і навичок, а не на розвиток особистості та її реальну підготовку до життя, хоча останнє й декларувалося в освітніх документах. Це дає підстави характеризувати її як внутрішньо орієнтовану (освіта заради освіти). Не передбачалося нею й вироблення особистісного ціннісного ставлення до держави, права, закону. Всі школярі повинні були оцінювати їх однаково з ідеологічних позицій, визначених партією, що дозволяє стверджувати: шкільна правова освіта була спрямована на недемократичні (авторитарні чи тоталітарні) суспільні цінності.

Як показало дослідження, шкільна правова освіта в ХХ ст. виконувала передусім державно-партійне замовлення, однак, починаючи з 60-их рр. вже частково задовольняла й потреби самої особи. Як зазначає Н. Еліасберг, програмою курсу «Конституція СРСР та УРСР» (в редакції 1960 р.) передбачалося формування в учнів системи правових знань, значимих для самої особистості як суб’єкта права моделі правомірної поведінки [12], що засвідчує елементи людиноцентричного підходу. Важливим було й спрямування правової освіти в школі на профілактику правопорушень, попередження вчинення їх учнівською молоддю.

За радянських часів сформувався підхід до підготовки вчителів правознавства, який реалізується і сьогодні: вчитель правознавства – це, як правило, додаткова спеціалізація до основної спеціальності вчителя історії. Тоді їх готували за спеціальністю 2108 «Історія з додатковою спеціальністю радянське право» відповідно до навчального плану для педінститутів. Як складник системи шкільної правової освіти, підготовка вчителя також несла відбиток часу, була ідеологічно спрямована, керована партією, яка розуміла, що у вирішенні завдань «укріплення соціалістичної дисципліни, законності та правопорядку, вихованню громадян у дусі поваги до соціалістичних законів, норм моралі, правил соціалістичного співжиття» важливе місце належить школі, зокрема вчителю з «Основ радянської держави і права». Програмою курсу «Методика правового виховання школярів» передбачалося, що у результаті його вивчення студенти: отримають чітке уявлення про правове виховання як важливий напрям комуністичного виховання, форми й особливості цього процесу; знання його змісту і специфіки в загальноосвітній школі; оволодіють необхідними знаннями методики правового виховання школярів в процесі навчальної діяльності, в різних формах позакласної та позашкільної роботи; організації взаємодії школи, сім’ї та громадськості у правовому вихованні; набудуть необхідні вміння й навики вивчення ефективності правового виховання [28, с. 35]. Фактично, це були «вимоги до знань, умінь і навичок». Як бачимо, в підготовці вчителів також домінував ідеологічний знаннєво орієнтований підхід. Його реалізації мало сприяти опрацювання студентами під час вивчення методичного курсу праць В.Леніна, матеріалів з’їздів, пленумів та програм КПРС.







Дата добавления: 2015-03-11; просмотров: 625. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...

ТЕОРЕТИЧЕСКАЯ МЕХАНИКА Статика является частью теоретической механики, изучающей условия, при ко­торых тело находится под действием заданной системы сил...

Теория усилителей. Схема Основная масса современных аналоговых и аналого-цифровых электронных устройств выполняется на специализированных микросхемах...

Логические цифровые микросхемы Более сложные элементы цифровой схемотехники (триггеры, мультиплексоры, декодеры и т.д.) не имеют...

Понятие и структура педагогической техники Педагогическая техника представляет собой важнейший инструмент педагогической технологии, поскольку обеспечивает учителю и воспитателю возможность добиться гармонии между содержанием профессиональной деятельности и ее внешним проявлением...

Репродуктивное здоровье, как составляющая часть здоровья человека и общества   Репродуктивное здоровье – это состояние полного физического, умственного и социального благополучия при отсутствии заболеваний репродуктивной системы на всех этапах жизни человека...

Случайной величины Плотностью распределения вероятностей непрерывной случайной величины Х называют функцию f(x) – первую производную от функции распределения F(x): Понятие плотность распределения вероятностей случайной величины Х для дискретной величины неприменима...

ОСНОВНЫЕ ТИПЫ МОЗГА ПОЗВОНОЧНЫХ Ихтиопсидный тип мозга характерен для низших позвоночных - рыб и амфибий...

Принципы, критерии и методы оценки и аттестации персонала   Аттестация персонала является одной их важнейших функций управления персоналом...

Пункты решения командира взвода на организацию боя. уяснение полученной задачи; оценка обстановки; принятие решения; проведение рекогносцировки; отдача боевого приказа; организация взаимодействия...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.01 сек.) русская версия | украинская версия