Методичні рекомендації щодо вивчення теми. Мета теми полягає в тому, щоб з'ясувати суть і завдання історії туризму як науки і навчальної дисципліни

Мета теми полягає в тому, щоб з'ясувати суть і завдання історії туризму як науки і навчальної дисципліни. Для усвідомлення цього необхідно розібратися в таких питаннях:

1. Історія туризму як наука і навчальна дисципліна.

2. Предмет, джерельна база історії туризму. Міждисциплінарні зв’язки науки.

3. Проблема періодизації історії туризму.

Під час висвітлення першого питання слід усвідомити, що серед галузей і навчальних дисциплін гуманітарного циклу, роль і значення яких неухильно зростає, одне з чільних місць посідає історія туризму, як система наукових знань про туризм, його зародження, розвиток, динаміку становлення. Звертаєму Вашу увагу на те, що історія туризму сформувалося в рамках історичної науки. На нинішньому етапі розвитку науки історія туризму є самостійною дисципліною, поштовхом до чого став бурхливий розвиток туризму, перетворення його на масове явище.

Історія туризму цікава й захоплююча. Проте, серед учених не припиняються суперечки з деяких ключових питань, що мають важливе науково-історичне значення. Де джерела туризму і чи можна вважати таким подорожі, що здійснювалися, наприклад, в епоху Античності або в Середні віки? З якої дати слід почати відлік сучасного етапу в туризмі? Залежно від трактування і розуміння цих питань у сучасній історичній науці існують різні підходи до висвітлення даної проблеми. Наявні зараз навчальні посібники, підручники і монографії з історії туризму умовно можна поділити на дві основні групи.

До першої групи слід віднести підручники, автори яких основний акцент роблять на тому, що туризм своїми коріннями сягає глибоко в історію, що основні тенденції, характерні для сучасного туризму почали формуватися ще задовго до нашої ери. Серед сучасних дослідників, що поділяють таку точку зору, можна назвати російських науковців М.В. Соколову, Л.П. Воронкову й інших.

Інша група вчених, серед яких необхідно виділити В.К. Федорченко, В.В. Дворніченко, Г.П. Долженко, Г.С. Усикіна й інших, основну увагу акцент приділяють питанням становлення та розвитку туризму на сучасному етапі, тобто коли туризм став характеризуватися як масове явище, доступне широким верствам населення.

Підч час розгляду другого питання слід звернути увагу на те, що предмет вивчення історії туризму складають передусім соціально-економічні та політичні фактори, що впливали та визначали розвиток туризму. Водночас він включає вплив базових елементів розвитку туризму – географічні відкриття та рекреаційне освоєння регіонів, виникнення та розвиток інституту гостинності та транспортних засобів.

Щодо джерельної бази з історії туризму, то зазначимо, що вона охоплює загальноісторичні і спеціальні туристичні джерела. Основний їх масив – історичні джерела, які набувають туристичнознавчого характеру внаслідок специфіки пізнання. Зокрема, це графіті (всі види випадкових написів і малюнків); карти; свідчення мандрівників; путівники; мемуари; щоденники мандрівників; договори; законодавчо-нормативні акти; археологічні артефакти тощо.

Варто пам’ятати, що історія туризму – це комплекна дисципліна, що вивчає історію, географію, економіку, соціологію, політологію. Вивчення історії туризму неможливо уявити без знань із літератури, релігієзнавства, правознавства, філософії. Безпосередньо ж під «історією туризму» слід розуміти сукупність знань і процесів з найрізноманітніших сфер життєдіяльності людини, що тісно переплітаються між собою. Виходячи з вищесказаного, вивчення історії туризму повинне відбуватися в сукупності із дослідженням питань історії розвитку людства.

Студенти мають знати, що завдання дисципліни полягає в тому, щоб дати систему знань з історії розвитку подорожей і туризму, його становлення та перетворення у масове явище. Історія туризму сприяє підготовці фахівців для сфери туризму та гостинності, дає необхідні знання для істориків, культурологів, фахівців державного управління.

Опановуючи третє питання, необхідно звернути увагу на те, що сучасна наука поділяє розвиток туризму на декілька етапів залежно від зміни наступних факторів: мотивації подорожей; способу подорожей і розвитку транспортних засобів; кількості подорожуючих і охоплення туризмом різних верств населення. За цим критеріями історичний шлях розвитку туризму можна поділити на 4 етапи: 1) початковий (з давніх часів до 1841 р.); 2) становлення туризму як галузі (1841 – 1914 рр.); 3) формування індустрії туризму (1914 – 1945 рр.); 4) монополізації туристичної індустрії (з 1945 – до наших днів).