ПРАКТИЧЕСКОЕ ЗАНЯТИЕ

19. Дайте характеристику середньовічної Європи, порівняйту її з культурою Київської Русі.

відповідь

Культура середньовіччя (5-13 в.в.)
На руїнах Римської імперії виникають феодальні держави. Основою економіки є сільське господарство. Постійно ведуться міжусобні війни. З'являються перші міста - опора для королівської влади. Розвиваються ремесла. Все життя під контролем церкві. Людям навіюється думка про їх похибки і необхідності смиренності, праці і молитви для спасіння душі.
Характерні риси:
1 Корпоративність - розподіл людей за походженням. «Одні моляться, інші воюють, треті працюють - кожному своє».
2 Чільна роль церкви. Завдяки єдності, церква стає найбільшим землевласником. Збирає 10% доходів від кожного віруючого, впливає на розуми людей і політику держав. Тільки в монастирях зберігається і розвивається наука, створюються скрипторії - майстерні з переписування книг, університети, лікарні. Всі вчені енциклопедисти, священики.
Церква засновує єдину в Європі систему освіти «Сім вільних мистецтв» Всі наукові та літературні роботи створюються тільки на латині. Провідне місце в мистецтві за декоративно-прикладним. В цілому, культура, порівняно з Античністю, приходить до занепаду.

Період Київської Русі - епоха найвищого розквіту давньоруської державності.Незважаючи на подальшу політичну роздробленість народ усвідомлював своє релігійне, культурну та етнічну єдність, розвивалися ремесла і торгівля; створювалися пам'ятники писемності та архітектури.
Суспільні відносини регулювалися Руською правдою та іншими правовими актами.
У 9 ст. з'являється абетка. Князь став брати чад і віддавати в "книжкове навчання"
Першим педагогічною працею вважається «Повчання Володимира Мономаха своїм дітям»
Центрами грамотності були монастирі. З 11 в. з'являються церковно-приходські школи д`яківки. З 11 в. з'являється оригінальна література. До цього були тільки переклади з грецької на старослов'янську біблійних текстів.
Видатні твори - «Слово про закон і благодать» митрополита Київського Іларіона, «Повісті временних літ», «Слово о полку Ігоревім». 10-11 в. ознаменований появою героїчного епосу - билін
В образотворчому мистецтві панує іконопис. В кінці 11 в. в Києво-Печерській лаврі створюються іконописні майстерні, де навчаються і трудяться місцеві художники.
(Ікони «Юрій змієборець», «Волинська Богородиця»)
Розвивається прикладне мистецтво
Вишивка, килимарство, кераміка, фаянс, художня обробка дерева, металу, скла, лозоплетіння, декоративний розпис.
Найстаршими архітектурними будівлями вважаються Софійський собор (1037), ансамбль Києво-Печерського монастиря, середньовічні замки Західної України. Кафедральний собор у Львові - зразок готичного стилю (14-15 ст.) Десятинна церква, Спас-Преображенський собор у Чернігові - демонструють як слідування магістральної візантійської традиції (купол, система розпису храму), так і поява особливих російських рис.

20. Дайте характеристику Японської культури. У чому її особливість?

Відповідь

Культура Японії
Устрій - військова монархія
Релігія - буддизм, синтоїзм, джайнізм, даосизм.
Наука математика, астрономія, військова справа.
Мистецтво
В архітектурі - легкі будівлі на палях з розсувними стінами, печерні храми, гробниці, сади.
У скульптурі - статуї Будд, ченців і воїнів.
Поширені розписи в храмах, картини на шовку, різьблення по кістці, емалі, фарфор, гравюри.
Створені оригінальні види прикладного мистецтва - нецке, макраме, орігамі, ікебана, бансай, малювання водою на гарячому асфальті.
Особливість Східних культур, та Японської, зокрема, в тому, що на перше місце в духовно - творчому процесі тут виноситься - насолода від процесу творчості, а не його результат, як у європейців.
Пам'ятники:
найстаріше у світі дерев'яна будівля - храм Тодайдзі створений у 8 ст.

 

 

Сем.

Тема 13. Виникнення капіталістичних відносин у країнах Західної Європи(XVI ст.)

1. Історичні передумови генезису капіталізму у країнах Західної Європи:

а) розвиток виробничих сил у промисловості і сільському господарстві на початку Х VI ст..;

б)структурні зміни в характері феодальної власності;

в) роль простого товарного виробництва і торгово-лихварського капіталу у формуванні капіталістичних відносин

2. Процес так званого первісного нагромадження капіталу.

3. Характерні риси мануфактурної стадії капіталістичного виробництва(основні шляхи виникнення мануфактури, її типи і форми, капіталістичний характер мануфактури).

4. Розвиток капіталізму в сільському господарстві:

а) здольщина, капіталістична оренда, фермерське господарство;

б)" друге видання кріпосництва" в країнах центральної та східної Європи.

5. Зміни соціальної структури феодального суспільства в процесі генезису капіталу. Формування буржуазії і пролетаріату.

 

 

Література

 

 

1. Епоха первоначального накопления в Англии Х VI в. и политика Тюдоров. Сост. А. А. Кириллова// Практикум по истории средних веков.- М, 1986. – с. 17-29.

2. Генезис капитализма в Германии// Сост. С. А. Фараджиева // Практикум по истории средних веков/ Под ред. А. А. Кирилловой. М., 1986.- С. 57-70.

3. Авдеева К. Д..Барг М. А. Еще раз о переходе от феодализма к капитализму//Экономическая история: Проблемы и исследования. _ М., 1987. – С. 89-113.

4. Барг М. А., Черняк Е.Б. Социально-классовые отношения в эпоху перехода от феодализма к капиталу// Формации и социально классовые структуры. _ М., 1985. – 1985. – С. 42-94.

5. Горбачева Л. П. Развитие техники в странах Западной Европы// Вопросы всеоб. истории.- Волгоград 1972.- С. 25-48.

6. Гутнова Е. В. О движущих силах перехода от феодализма к капитализму// Вопросы истории 1983 № 9.- С. 160-165.

7. Ислаимов Т. М. Фрейдзон В. И. Переход от феодализма к капитализму в Западной, Центральной и Юговосточной Европе// Новая и новейшая история. - 1986.- №1.- С. 83-96.

8. Маркс К. Капітал. Т. 3. // Маркс К., Енгельс Ф. Твори.- Т. 23.- Ч. 2.- С.323-325,344-349,674-681, 699-701;Т. 15.-Ч. 2- С. 338-348.

9. Развитие капиталестической мануфактуры в Англии и Германии Х VI -Х VII вв. / Под ред. А. А. Кирилловой. – М., 1981.-С.3 -40.

10. Социально-экономические проблемы генезиса капитализма/ Под ред. А. Н. Чистозвонов _ М., 1984. – С. 5-17.

 

Тема 14. Відкриття Америки Колумбом і початок створення колоніальної системи Іспанії.

 

1. Іспанія наприкінці XV ст.. і початок її заокеанської експансії.

2. Ідея Західного морського шляху в Індію.

3. Колумб і його чотири подорожі в Індію.

4. Заснування Іспанських колоній в Америці. Становище завойованого населення Америки.

5. Історичне значення відкриттів Колумба. Особливості колоніальної політики Іспанії.

 

 

Література

1. Путешествие Христофора Колумба. Дневники, письма, документы. М., 1961.- Хрестоматия по истории средних веков (Под ред. С. Д. Сказкина, Н. П. Грацианского: в 3 т. –М., 1950. –т. 13–С. 8, 12,15-16, 43-45.

2. Хрестоматия по истории средних веков. Состав.Н. И. Степанова и др.. – М., 1988 – Т. 2.- С. 115-135.

3. Ирвинг В. Личность Колумба// Латинская Америка.- 1992, № 2,3.

4. – С. 58-63.

5. Лас Касас Б. История Индии. – Л., 1968. – С. 50-450.

6. Литаврина Э.Э. Испания в епоху великих географических открытий //Бартоломе де Лас- Касас. К истории завоевания Америки.- М., - 1966.

7. Магидович И. П. История открытия и исследования Центральной и Южной Америки. – М., 1965.

8. Маркс К. Революционная Испания. // Маркс К., Енгельс Ф. Соч. 2-е ихд.- т. 10.- С. 429-434.

9. Свет Л. М. Колумб. – М, 1973.

 

Тема 15. Соціально-економічний розвиток і політичний розвиток Німеччини на початку ХVІ століття.

1. Особливості економічного розвитку Німеччини(промисловість, сільське господарство, торгівля). Зародження капіталістичних відносин.

2. Соціальна структура німецького суспільства, становище класів і станів.

3. Особливості політичного ладу Німеччини.

4. Характер соціальних і політичних протиріч у країні.

 

Література

1. Генезис капитализма в Германии// Сост. С. А. Фараджиева // Практикум по истории средних веков/ Под ред. А. А. Кирилловой. М., 1986.- С. 57-70.

2. Хрестоматия по истории средних веков (Под ред. С. Д. Сказкина, Н. П. Грацианского: в 3 т. –М., 1950. –т. 3 –С. 84-97.

3. Майер В. Е. Крестьянство Германии в епоху позднего феодализма._ М., 1985.- С. 120- 125, 137-156.

4. Смирин М. М. К истории раннего капитализма в германських землях (ХV -ХVІ вв). М., 1969. – С. 3-15.

5. Смирин М. М Германия епохи Реформации и Великой Крестьянской войны. - М., 1962. – С. 30-60.

6. Енгельс Ф. Селянська війна в Німеччині. // Маркс К., Енгельс Ф. Твори.- Т7 –С. 340-351

7. Енгельс Ф. До історії пруського селянства// Маркс К., Енгельс Ф. Твори.- Т21. – С. 234-236.

 

Тема 17. Бюргерська реформація М. Лютера і її класова сутність.

1. Передумови реформаційного руху.

2. Мартин Лютер і його виступ проти католицької церкви.

3. характеристика догматів Лютера, реформа церкви по Лютеру, еволюція поглядів Лютера, відношення до селянства.

4. Основні етапи боротьби за реформу церкви в Німеччині.

 

 

Література

1. Хрестоматия по истории средних веков (Под ред. С. Д. Сказкина, Н. П. Грацианского: в 3 т. –М., 1950. –т. 3 –С. 106-118.

1. Хрестоматия по истории средних веков - Ч.2(ХV- ХVІІ) // Сост. В. Е. Степанова, и др.. – М., 1988., - С. 174-177.

2. Вилемсааре К. А. Эволюция лютеранства: Мартин Лютер и наше время.- Таллин, 1985.

3. Голубкин Ю. А. Эволюция представителей Мартина Лютера о советской власти и ее роли в Реформации// Вопросы истории – 1986.- № 8.- 161-162.

4. Майер В. Е. Современники Реформации о роли народных мас в общественном перевороте// Культура эпохи Возрождения и Реформации. - М., 1981.- С. 123-130.

5. Маркс К. Лютер як третейський суддя// Маркс К., Енгельс Ф. Твори.- Т1. – С. 27-28.

6. Плохий С. Н. Восприятие идей немецкой Реформации в украинской полимической литературе//Вопр. Германской истории.- Днепропетровск, 1985. – Вып 13. –С. 135-143.

7. Смирин М. М. Лютер и общественное движения в Германии в епоху реформации //Вопр. Научного атеизма. – 1968. - № 5,-С. 109-136.

8. Соловьев Э. Ю. Мартин Лютер – выдающийся деятель немецкой и европейской истории. // Вопросы истории – 1983.- № 10.-С. 33-54.

9. Чистозвонов А. Н. Реформація как фактор германское истории ХVІ в. // Средние века. – 1985. – Вып.48.- С. 91-100.

 

 

Тема 18. Селянська війна в Швабії. "Програма Дванадцять статтей";

1. Причини Великої селянської війни в Німеччині.

2. "Листи- тези" –головний тактичний документ Мюнцерівської партії.

3. Початок і хід повстання. Особливості селянського повстання в Швабії

4. Аналіз програми"Дванадцять статтей": вплив Реформації на програму "Дванадцять статтей";вирішення питання особистої волі селян, про орні та общинні землі; тактика повсталих за програмою і на практиці. Особливості селянського руху в Швабії.

 

 

Література

1. Хрестоматия по истории средних веков(ХV- ХVІІ) // Сост. В. Е. Степанова, и др.. – М., 1988. – т. 2. – С. 244-256.

2. Практикум по истории средних веков // Сост. М. Л. Абрамсон и др.-М., 1971.-С237-273.

3. Крестьянская война во Франконии: Сб. Документов// Сост. В. А. Ермолаев.- Саратов, 1969.- С. 84-88.

4. Крестьянское движения в Западной Европе в ХІV -ХVІ вв.: Сб. Документов// Сост. Л. М. Сапрыкин.- М, 1960.- С. 35-48.

5. Некрасов Ю. К. Реформация и Крестьянская война в Германии ХVІ в. как раннебуржуазная революция.- Вологда, 1984.- С. 5-94.

6. Смирин М. М. К истории раннего капитализма в германських землях (ХV- ХVІІ вв)- 1969.

7. Смирин М. М. Германия эпохи Реформации и Великой Крестьянской война.- М., 1962.- С. 190-248.

8. Енгельс Ф. Селянська війна в Німеччині// Маркс К., Енгельс Ф. Твори.- Т7 –С. 349-358.

 

 

Тема 19. Селянська війна в Франконії.

1. Особливості економічного розвитку Франконії.

2. Початок і хід повстання. Рушійні сили.

3. Аналіз "Гельброннської програми"

4. Особливості повстання у Франконії.

 

Література

 

1. Хрестоматия по истории средних веков(ХV- ХVІІ) // Сост. В. Е. Степанова, и др.. – М., 1988. – С.180-188.

2. Крестьянская война во Франконии: Сб. Документов// Сост. В. А. Ермолаев.- Саратов, 1969.- С. 84-88.

3. Практикум по истории средних веков // Сост. М. Л. Абрамсон и др.-М., 1971.- С. 263-271.

4. Крестьянское движения в в Западной Европе в ХІV -ХVІ вв.: Сб. Документов// Сост. Ю. М.Сапрыкин. М.,-1960. – С. 35-48.

5. В. А. Ермолаев. Гельбронськая программа: Программа неметкого бюргерства в Крестьянской войне 1525 года. 1986. -.С. 5-56., 200-257.

6. Некрасов Ю. К. Реформация и Крестьянская война в Германии ХVІ в. как раннебуржуазная революция.- Вологда, 1984.- С. 5-94.

7. Смирин М. М. Германия эпохи Реформации и Великой Крестьянской война.- М., 1962.- С. 210-248.

8. Енгельс Ф. Селянська війна в Німеччині// Маркс К., Енгельс Ф. Твори.- Т7 –С. 349-358

 

Тема 20. Селянська війна в Тюрінго – Саксонському районі і роль Томаса Мюнцера в Селянській війні.

1. Особливості соціально-економічного розвитку Тюрінго – Саксонського району.

2. Томас Мюнцер – ідеолог і вождь селянсько-плебейського табору в селянській війні: соціально-політичне вчення Томаса Мюнцера; роль релігійніх поглядів Томаса Мюнцера в його світогляді; тактичні принципи Томаса Мюнцера.

3. Хід селянського повстання і його особливості.

 

 

Література

1. Хрестоматия по истории средних веков (Под ред. С. Д. Сказкина, Н. П. Грацианского: в 3 т. –М., 1950. –т. 3 –С. 122-132.

2. Хрестоматия по истории средних веков(ХV- ХVІІ) // Сост. В. Е. Степанова, и др.. – М., 1988. – С.180,178-183.

3. Практикум по истории средних веков // Сост. М. Л. Абрамсон и др.-М., 1971.- С. 241-246.

4. Бензинг М. Поражение Тюрингского восстания при франкенгаузене (15 мая 1525 г.). Его предпосылки и причины // Средние века. – 1965. –Вып. 28. – С. 170-190.

5. Смирин М. М. Германия эпохи Реформации и Великой Крестьянской война.- М., 1962.- С. 210-248.

6. Смирин М. М. Передове идеи народной реформации// Средние века. – 1975.- Вып. 39.- С. 25-41.

7. Смирин М. М. Народная реформация Томаса Мюнцера и Великая Крестьянская война. 2-е узд., М., 1955.- С. 264, 168, 169, 280-282.

8. Смирин М. М. Гуманистические идеи народной реформации. // Эразм Роттердамский и реформационное движение в Германии.- М., 1979.- С. 111-144.

9. Штекли А. Э. Томас Мюнцер. М., 1961. – С. 5-47.

 

 

Тема 21. Повстання англійських селян під проводом Роберта Кета у ХVІ столітті

 

1. Наслідки аграрного перевороту в Англії. Становище селян.

2. Криваве законодавство проти обезземелених народних мас.

3. Причини і хід повстання в Норфолку 1549 р.

4. Програма селян " 29 статей", її зміст і оцінка.

5. Причини поразки і значення повстання.

 

 

Література

1. Хрестоматия по истории средних веков (Под ред. С. Д. Сказкина, Н. П. Грацианского: в 3 т. –М., 1950. –т. 3 –С. 255-263.

2. Хрестоматия по истории средних веков(ХV- ХVІІ) // Сост. В. Е. Степанова, и др.. – М., 1988. – С.149-163.

3. Практикум по истории средних веков // Сост. М. Л. Абрамсон и др.-М., 1971.- С273-290.

4. Эпоха первоначального накопления в Англии ХVІ в. и политика Тюдоров// Сост. А. А. Кириллова // Практикум по истории средних веков.- М., 1986.- С. 30-44.

5. Каменський Б. А. Идейно-политическая борьба в Англии 30-35 годов ХVІ века// Средние века. – 1976.- Вып. 40.- С. 135-154.

6. Маркс К. Капітал. Т. 1// Маркс К., Енгельс Ф. Твори.- Т 23.- С. 674-681, 691-693, 699-701.

7. Сапрыкин Ю. М. Социально-политические взгляды английского крестьянства в ХІV- ХVІІ вв. – М., 1972.- С. 185-205.

8. Штокмар В. В. Английское крестьянство в ХVІ в. // История крестьянства в Европе: Епоха феодализма: В 3 т. –М., 1986.- т 3. – С. 32-50.

 

Тема 22. Нідерландська буржуазна революція ХVІ століття.

 

 

1. Економічний розвиток Нідерландів(промисловість, сільське господарство, торгівля, процес первісного нагромадження капіталу).

2. Соціальна структура суспільства. Розстановка класових сил напередодні революції.

3. Політичний розвиток Нідерландів під владою іспанського абсолютизму.

 

 

Література

1. Хрестоматия по истории средних веков (Под ред. С. Д. Сказкина, Н. П. Грацианского: в 3 т. –М., 1950. –т. 3 –С. 224-234.

2. Хрестоматия по истории средних веков(ХV- ХVІІ) // Сост. В. Е. Степанова, и др.. – М., 1988. Ч 2 – С.195-201.

3. Возгрин В. Е. Нидерландское крестьянство в ХVІ- ХVІІ вв. // История крестьянства в Европе: Епоха феодализма: В 3 т. –М., 1986.- т 3. – С. 105-112.

4. Маркс К. Капітал. Т. 1// Маркс К., Енгельс Ф. Твори.- Т 23.- С. 674-681

5. Маркс К. Хронологические выписки// Архив Маркса К., Енгельс Ф.- т 7.- С. 130-133, 319-336;- Т.8 –С. 5-10.

6. Чистозвонов А. Н. Генезис капитализма в Нидерландах //Проблемы генезиса капитализма.- М., 1978.- С. 5-15.

7. Чистозвонов А. Н. Нидерландская революция в ХVІ в.- М., 1958 г. – С. 5-20.

8. Чистозвонов А. Н. Реформационное движение и класовая борьба в Нидерландах в первой половине ХVІ в. – М., 1964 г. – С. 10-30.

 

Тема 23. Буржуазна революція в Нідерландах.

1. Причини і початок Нідерландської революції.

2. Повстання на Півночі 1572 р." Гентське умиротворення".

3. боротьба у південно-західних провінціях. Арраська унія.

4. Утрехтська угода і утворення Республіки Сполучених провінцій.

5. Історичне значення і характер Нідерландської революції.

6. Історіографія теми.

 

 

Література

1. Хрестоматия по истории средних веков (Под ред. С. Д. Сказкина, Н. П. Грацианского: в 3 т. –М., 1950. –т. 3 –С.235-248.

2. Хрестоматия по истории средних веков(ХV- ХVІІ) // Сост. В. Е. Степанова, и др.. – М., 1988. Ч 2 – С. 149-163.

3. Маркс К. Хронологические выписки// Архив Маркса К., Енгельс Ф.- т 7.- С.315-326, 354-356; Т. 8 – С. 5-18,26. 34-35,37-42, 99-101.

4. Маркс К., Енгельс Ф. Буржуазія і контрреволюція// Маркс К., Енгельс Ф. Твори.- Т. 6. – С. 114.

5. Чистозвонов А. Н. Нидерландская буржуазная революция в ХVІ в.- М., 1958 г. – С. 48-70.

6. Чистозвонов А. Н. роль народних масс в Нидерландской буржуазной революции(1566-1609 г.)- М., 1958.- С. 20-50.

7. Чистозвонов А. Н Крестьянские движения в период Нидерландской революции// Средние века. – 1963.- Вып. 24.- С. 194-208.

8. Чистозвонов А. Н Черты общего и особенного в Нидерландской буржуазной революции ХVІ в. // Европа в средние века. – М., 1972.- с. 215-224.

 

Тема 24. Французький абсолютизм ХVІ століття.

 

1. Передумови винекнення абсолютизму у Франції ХVІ ст..

2. Французький абсолютизм та його характерні ознаки.

3. Абсолютизм і французька буржуазія.

4. Французьке Відродження. Відношення гуманістів до абсолютизму.

5. Рішельє. Його політика зміцнення абсолютизму.

 

 

Література

1. Хрестоматия по истории средних веков (Под ред. С. Д. Сказкина, Н. П. Грацианского: в 3 т. –М., 1950. –т. 3 –С.179-186.

2. Хрестоматия по истории средних веков// Сост. В. Е. Степанова, А. Я. Шевеленко. - М., 1988.- Ч. 2. -. С. 214-231.

3. Практикум по истории средних веков // Сост. М. Л. Абрамсон и др.-М., 1971.- С 294-312.

4. Люблинская А. Д. К вопросу о классовой природе французького абсолютизма // Новая и новейшая история. – 1979. - №4.

5. Люблинская А. Д. Особенности культуры Возрождения и Реформации во Франции// Культура эпохи Возрождения и Реформации. – М., 1981. – С. 170-178.

6. Люблинская А. Д. Франция при Ришелье: Французкий абсолютизм в 1630-1642 гг. – М., 1982. – С. 217-243.

7. Маркс К. Громадянська війна у Франції // Маркс К., Енгельс Ф. Твори.- Т. 17.- С. 330.

8. Райцис В. И. О некоторых радикальных тенденциях во французском реформационном движении середины ХVІ века// Культура эпохи Возрождения и Реформации. – М., 1981. – С. 187-203.

9. Сказкин С. Д проблема абсолютизма в Западной Европе // Избр. труды по истории. – М., 1973.- С.341-355.

10. Чистозвонов А. Н. Некоторые аспекты проблемы генезиса абсолютизма в Западной Европе. //Вопр. истории. – 1968.- №5. – с. 46-62.

Тема. Іран в ХІV – ХVІІ ст.

1. Іран в середині ХІV-ХV ст..

2. Виникнення та розвиток держави Сефевидів.

3. культура Ірану в ХІV-ХVІІ ст.

 

 

Література

1. История стран зарубежной Азии в Средние века. – М., 1970.

2. История стран Азии и Африки в Средние века.- М., 1987.

3. Кримський А. Історія Персії та її письменства. – К., 1923.

4. История Ирана. – М., 1977.

5. Иванов М. С. Очерк истории Ирана. – М., 1952.

6. Агаев С. Л. Иран между прошлым и будущим. – М., 1978.

7. Петрушевский И. П. Очерки по истории феодальных отношений в Азербайджане и Армении в ХVІ- нач. ХІХ в. – ЛГУ, 1949.

8. Проблемы докапиталистических общества в странах Востока. – М., 1971.

9. Ерасов Б. С. Культура, религия и цивилизация на Востоке.- М., 1990.

10. Зарин В. А. Запад и Восток в мировой истории ХІV- ХХ вв. – М., 1991.

11. Центральная Азия и соседние територии в Средние века. – Новосибирск, 1990.

12. Петрушевский И. П. Земледелие и аграрные отношения в Иране ХІІІ- ХІV вв. – М., - Л., 1960.

13. Якубовский А. Феодализм на Востоке.- Л., 1932.

14. Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу.- К., 1997.

15. История Афганистана с древнейших времен до наших дней.- М., 1982.

16. Райснер И. М. Развитие феодализма и образование государства у афганцев. - М., 1954.

17. Якубовский А. Ю. Самарканд при Тимурах и Тимуридах. – Л., 1933.

 

СПИСОК РЕКОМЕНДУЕМОЙ ЛИТЕРАТУРЫ

1. Абулъханова-Славская К. А. Стратегия жизни. — М., 1991.

2. Андреева Г. М. Социальная психология. — М, 1994.

3. Атватер. Я Вас слушаю... (Советы руководителю, как правильно слушать собеседника): Сокр. пер.с англ. — М., 1984.

4. Берн Э. Игры, в которые играют люди. Люди, которые играют в игры: Пер. с англ. — М, 1988.

5. Вацлавах 77. Как стать несчастным без посторонней помощи. — М., 1988.

6. Вудкок М., Френсис Д. Раскрепощенный менеджер. Для руководителя-практика: Пер. с англ. — М, 1991.

7. Головаха Е. И., Панина Н. В. Психология человеческого взаимопонимания. — К., 1989.

8. ГрехневВ. С. Культура педагогического общения. — М., 1990.

9. Добротч А. Б. Воспитателю о психологии и психогигиене общения. — М., 1987.

 

10. Дружинина Г. А., Чайка Г. Л. Пути формирования профессиональных качеств лектора // Лекционная пропаганда: вопросы теории, организации и методики. — К., 1989.

11. Зигерт В., ЛангЛ. Руководить без конфликтов: Пер. с нем. — М., 1990.

12. Злобина Е. Г. Общение как фактор развития личности. — К., 1981.

13. КарнегиД. Как завоевывать друзей и оказывать влияние на людей: Пер. с англ. — М, 1989.

14. Конева Е. В. Психология общения: Учеб. пособие. —Ярославль, 1992.

15. Корнелиус X, Фэйр Ш. Выиграть может каждый (Как разрешать конфликты): Пер. с англ. — М.,1992.

16. Курс практической психологии. — Ижевск, 1995.

17. Лабунская В. А. Невербальное поведение.— Ростов н/Д, 1986.

18. Ниренберг Д., Калеро Г. Как читать человека словно книгу: Пер. с англ. — М., 1988.

19. Леонтьев А. А. Психология общения. — М., 1997.

20. Лисина М. И. Проблема онтогенеза общения. — М., 1986.

21. Ломов Б. Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии. — М., 1984.

22. Малахов В. Етика. — К., 1996.

23. Мелибруда Е. Я-Ты-Мы. Психологические возможности улучшения общения: Пер. спольск. — М, 1986.

24. Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента: Пер. с англ. — М., 1992.

25. Мщич П. Как проводить деловые беседы: Пер. с серб.-хорв. — М., 1987.

26. Нариси icTopii вггчизняно1 психологи-. У 4 т. / Пщ ред. Г. С. Кос-тюка. —К., 1955-1959.

27. Основы психологических знаний: Учеб. пособие / Авт.-сост. Г. В. Щёкин. — 2-е изд., стереотип. — К., 1999.

28. Парыгин Б. Д. Основы социально-психологической теории. — М., 1965.

29. ПизА. Язык телодвижений. — Новгород, 1992.

30. ПоршневБ. Ф. Социальная психология и история. — М., 1979.

31. ПоустЕ. Американський етикет.— Терношль, 1991.

32. Психология и этика делового общения / Под ред. В. Н. Лаври-ненко. — М., 1997.»

33. Роджерс Ф. ИБМ. Взгляд изнутри: человек, фирма, маркетинг: Пер. с англ. — М., 1990.

34. СагачГ. М. Мистецтво дшово1 комушкаци.— К., 1995.

35. Сатир В. Как строить себя и свою семью: Пер. с англ. — М., 1992.

36. Скотт Д. Г. Конфликты. Пути их преодоления: Пер. с англ. — К., 1991.

37. Томан I. Як удосконалювати самого себе. — К., 1984.

38. Ушакова Т. Н., Павлова Н. Д., Зачесова И. А. Речь человека и общение. — М., 1989.

39. Фишер Р., Юри У. Путь к согласию, или Переговоры без поражения: Пер. с англ. — М., 1992.

40. Формановская А. И. Вы сказали: "Здравствуйте!" (Речевой этикет в нашем общении). — 3-е изд. — М., 1989.

41. Фромм Э. Психоанализ и этика. — М., 1993.

42. Чайка Г. Л., Чмут Т. К. Культура общения. — К., 1991.

43. Чмут Т. К, Чайка Г. Л. Шлях до ycnixy або банк i культура спшкування // Башавська справа. —
1995.—№4.

44. Швалъбе Б., Швалъбе X. Личность, карьера, успех: Пер. с нем. — М., 1993.

45. Шеломенцев В. Н. Этикет и культура общения. — К., 1995.

46. ШепелъВ. М. Управленческая этика. — М., 1989.

47. Шостром Э. Анти-Карнеги, или Человек-манипулятор: Пер. с англ. — М., 1992.

48. Щёкин Г. В. Практическая психология менеджмента. Как делать карьеру. Как строить
организацию. — К., 1994.

Планирование персонала.

Планирование персонала является условием развития кадровой политики, опирается на эту политику, а также на стратегию развития организации. Сущность кадрового планирования состоит в целенаправленном и пропорциональном формировании и использовании человеческих ресурсов организации.

Планирование персонала как одна из важнейших функций управления персоналом состоит в количественном, качественном, временном и пространственном определении потребности в персонале, который необходим для достижения целей организации.

Эта важная функция службы персонала осуществляется в 3 этапа:

1. прогноз потребности в кадрах через сбор информации о качественной и количественной потребности с учетом фактора времени, кадровый мониторинг;
2. планирование наличия кадров, т.е. выявление фактического наличия кадров с учетом их качественных и количественных характеристик;
3. планирование несоответствия фактических и плановых показателей наличия кадров через выяснение недостатка или избытка кадров во времени и в соответствии с этим разработка мероприятий по обеспечению кадрами, высвобождению кадров, повышению квалификации кадров.

План. Перс – это системные, взаимосвязанные действия, которые основываются на принципах:

• Аттестации, оценки работы персонала;
• Соревновательности;
• Непрерывного обучения, развития и совершенствования кадров;
• Преемственности кадров.

 

Целью планирования персонала является кратко-, средне- и долгосрочное определение потребностей в персонале, производимое в неразрывной количественной и качественной связи. Это включает в себя не только обоснование гарантии развития предприятия, но и гарантии его экономического роста. Эти цели достигаются за счет оптимальной структуры персонала и наиболее успешной реализации потенциала сотрудников и кадрового потенциала фирмы.

П. п. призвано решать следующие задачи:

• обеспечить организацию персоналом, необходимым для достижения организационных целей;
• урегулировать взаимное соответствие задач и выполняющих их людей;
• гарантировать определенный уровень квалификации этих людей, соответствующий как их личным возможностям и пожеланиям, так и производственной необходимости;
• проводить мероприятия по развитию и обучению персонала;
• обеспечить активное мотивированное участие этих людей в комплексной деятельности предприятия.
• определять расходы на персонал.

Кадровое планирование осуществляется в различных временных рамках. Различают долгосрочные, среднесрочные и текущие планы.

Текущие планы – это тактические планы. Разрабатываются на календарные сроки до 1 года.

Среднесрочные планы составляются на 3-5 лет. В них конкретизируются стратегические задачи.

Долгосрочные планы имеют стратегический характер. Они ориентированы на 10-15 лет.

Краткосрочное планирование в персонале занимается преимущественно применением персонала, в то время как средне- и долгосрочное планировании в большей степени занимаются потребностями в персонале, набором персонала, его развитием и высвобождением.

Целью средне- и долгосрочного планирования являются своевременное и квалифицированное дополнение состава персонала. Для этого должна быть установлена будущая потребность в персонале, полученная на основе имеющихся данных по потребности в смене и в принятии на работу.

 

Концепцию долгосрочной, ориентированной на будущее, кадровой политики, учитывающей все аспекты, можно реализовать с помощью стратегического кадрового планирования.

Стратегическое планирование предусматривает решение глобальных проблем и в большой мере зависит от внешних факторов (от экономического, технологического, социального развития). Стратегическое планирование включает в себя:

1. Ясные цели кадровой политики с внешней и внутренней средой организации

2. Стратегический аспект предполагает непрерывное планирование персонала

3. Сравнение существующих и перспективных требований к персоналу

4. Кадровый мониторинг – это система сбора, обработки и анализа технико-экономич, соц.-экономич и соц. информации, на основе которой можно прогнозировать состояние организации и персонала. Включает в себя:

- составление карты предприятия (общ свед., виды услуг, орг. структура)

- анкетный опрос, в котором замеряется соц. Самочувствие, субъективное восприятие организации в целом, стили управления, эффективность коммуникаций, а также диагностируем установку на обучение, ожидание работников

- анализ статистических данных:

А)общеэкономические показатели (по категориям и группам работников)

Б)данные о персонале (численность, текучесть, соц. Демогр показатели)

В)условия труда

Г)анализ организационных выплат (з.п.)

Д)анализ соц. Политики.

5. кадровый маркетинг – анализ рынков труда (анализ потенциальных ресурсов)

6. определение количественного, качественного и временного спроса на персонал

7. Изменение места и роли кадровой службы в условиях конкурентной среды.

8. опережающая подготовка кадров

 

Кадровое планирование как процесс вкл в себя:

1. Кадровые задачи, тогда когда мы в них отражаем обеспечение необходимой кач=ой и кол-ой и кач-ой трудовой эффективности нужной для достижения целей организации

2. Кадровая стратегия – основа будущее политики предприятия

3. Кадровые цели (определение целей каждого сотрудника)

4. Кадровые мероприятия

Планирование персонала является составляющей частью общего планирования. Нельзя рассматривать изолировано от фин-эконом плана, производственного, технологического.

Планирование основывается на прогнозе. При определении потребности в персонале мы учитываем:

- проектируемую текучесть кадров

- качество и характер служащих

-модернизацию товаров и услуг, выход на новые рынки

-технологические и административные изменения, которые обеспечивают рост производительности

- развитие и обучение персонала

-финансовые ресурсы

Методы определения потребности в персонале (анализ тенденций занятости, анализ отношений, диаграмма разброса).

 

Планирование всегда предполагает количественный, качественный и временной запрос на персонал.

Количественный спрос – объем рабочей силы для конкретных целей в конкретный плановый период. Предполагает точные расчеты численности персонала по категориям (работники со сдельной оплатой труда, работники с повременной оплатой).

Качественный спрос – не только профессионально-квалификационная структура персонала, но и запрос или потребности в новых работниках, с новыми компетенциями, с новой профессиональной культурой. Поэтому при определении качественного спроса учитывается влияние инновационных процессов, НТП на будущие кадровые потребности.

Временной спрос – спрос на трудовые ресурсы с учетом изменений экономических, технических и социальных условий.

 

Обязательным условием кадрового планирования является определение издержек на персонал.

Расходы на персонал делаться на:

1. Основные (оплата по результатам труда)

2. Дополнительные (обучение, мед. Обслуживание, жилье)

Способы регулирования издержек на персонал:

1. Через существующие расходы:

- ограничение максиамльного числа персонала

- прекращение приема на работу

- сокращение персонала

2. через рабочие выплаты

- замораживание выплат сверх тарифа

- пересчет повышения тарифа на внетарифные выплаты

- корректировка внутренних фондов соц. Обеспечения

3. через анализ общих расходов (на командировки, на строительство)

4. через повышение эффективности, т.е. одинаковые результаты меньшим персоналом и лучшие результаты тем же персоналом.

Кадровое планирование осуществляется как в интересах организации, так и в интересах его персонала. Для организации важно располагать в нужное время, в нужном месте, в нужном количестве и с соответствующей квалификацией таким персоналом, который необходим для решения задач организации, достижения ее целей.

 

Кадровое планирование должно создавать мотивацию для более высокой производительности труда и удовлетворенности работой. Людей привлекают в первую очередь те рабочие места, где созданы условия для развития их способностей и гарантирован высокий и постоянный заработок. Одной из задач кадрового планирования является учет интересов всех работников организации

 

 

ГЛАВА ТРИДЦАТЬ ВТОРАЯ Заключение

Человек, который славится своим сознанием Кришны, наслаждается вечной славой. В материальном мире каждый стремится к трем вещам: увековечить свое имя, прославиться на весь свет и иметь определенную выгоду от своей материальной деятельности. Но никто не понимает, что все это - имя, слава и выгода - относятся лишь к временному материальному телу и со смертью этого тела всему этому тоже приходит конец. Только по своему невежеству человек стремится к имени, славе и выгоде, которые связаны с этим материальным телом. Человек, чья слава так или иначе связана с телом, достоин сожаления. То же самое можно сказать и о том, кто знаменит своим развитым духовным сознанием, но при этом не имеет ни малейшего понятия о высшем духе, Вишну. Подлинная слава приходит к человеку тогда, когда он достигает сознания Кришны.

 

Согласно "Шримад-Бхагаватам", существует двеннадцать авторитетов, и все они известны прежде всего тем, что являются великими преданными Господа. Это Брахма, Нарада, Господь Шива, Ману, Капила, Прахлада, Джанака, Бхишма, Шукад