Алгоритм проведення прямих вимірювань та обробки їх результатів

Підкреслимо, що спочатку необхідно визначитися, з якою відносною похибкою потрібно виміряти фізичну величину та який очікуваний порядок цієї величини. Відповідно до цього добирають засіб вимірювання, знаючи його діапазон вимірювання, ціну поділки та інструментальну похибку. Створюють нормальні умови для його застосування та готують засіб до вимірювання. Перевіряють наявність похибки відліку нуля. За потреби налагоджують прилад.

Коли наперед відомо, що систематична похибка приладу перевищує випадкову похибку, то виконують одне вимірювання. Якщо ні, то проводять не менш як три вимірювання, результати яких записують у відповідну таблицю.

Тепер наведемо спрощену послідовність проведення розрахунків абсолютної похибки кількох прямих вимірювань однієї і тієї самої фізичної величини, яка найчастіше використовується в навчальних лабораторіях:

1. Як найближче до істинного значення вимірюваної величини потрібно взяти середнє арифметичне значення всіх вимірювань, яке визначається за формулою (3).

2. Треба за формулою (4) підрахувати випадкові відхилення від середнього арифметичного.

3. Знайти середнє значення абсолютної похибки за формулою (5).

4. Кінцевий результат прямих вимірювань записують у такому вигляді:

. (6)

Для зручності запису чисел слід користуватися десятковими кратними і частковими одиницями, утвореними від одиниць Інтернаціональної системи (CI), або десятковими множниками. Наприклад, замість можна записати або Кінцевий же результат треба подавати в CI. Крім одиниць CI у деяких випадках допускається використання системи одиниць СГС. Дані щодо деяких одиниць цих систем і співвідношень між ними та іншими позасистемними одиницями містяться в Додатку №.4.