Ситуативне завдання: створити модель листа-сповіді.
49. Журналіст - професійні особливості особистості такої людини.
Інтелект, обізнаність, цікавість і компетентність Літературні здібності. Це якість теж є не менш важливе, ніж у попередній групі. Недавні соціологічні опитування підтвердили, що воно як і раніше входить до переліку основних критеріїв журналістської майстерності. Справді, ставлення аудиторії до тексту, а отже до газети і журналу, на чиїх сторінках він з'явиться, або до програми радіо і телебачення, які передали його в ефір, багато в чому обумовлено мовною культурою кореспондента. Мова і стиль автора, уміння викласти свою думку і розкрити позицію іншого, здатність точно і яскраво розповісти про подію, передати факт, оцінити та пояснити його - найважливіші складові професіоналізму. Досконале володіння словом для журналіста обов'язково. Особливо сьогодні, коли наша мова вторгається потік іншомовної лексики, коли вона засмічується сленговими і інвективним елементами, що змушує лінгвістів говорити про феномен «антіграмотності». Харизма, внутрішній світ. Хороший журналіст - завжди особистість. Глибока, нестандартна, цікава оточуючим, харизматична. Слово харизма [1] (від грец.- милість, божий дар, виняткова обдарованість) означає здатність особистості привертати до себе увагу аудиторії, викликати в неї інтерес. Для тих, хто працює на телебаченні і кого глядач бачить регулярно - це обов'язкова умова.
50. Стаття. Вибір теми, розробка теми.
Темою журналістського твору є предмет опису життєвих явищ, позначення конкретної ситуації, взятої у ставленні до масштабної проблеми і під певним кутом зору. Перед початком роботи журналіст повинен чітко сформулювати не тільки тему, а й мета (тобто відповісти на питання для чого він пише?). Етапи підготовки тексту виділяють умовно, т.к вони глибоко взаємопов'язані. Розглянемо їх: Перший етап: народження теми. Тут головна проблема журналіста - пошук відповіді на питання «де брати тему?». Найчастіше журналіст сам шукає тему (використовуючи ті джерела, про які йшлося вище), але йому може бути дано і редакційне завдання. Другий етап, або відповідь на питання «про що писати?». На цьому етапі відбувається первісне оформлення задуму. Традиційно задум прийнято розділяти на:
а) Ідейну складову. Щоб оформилася ідея, журналіст повинен відповісти на питання «як я ставлюся до того, про що буду писати?», Тобто на цьому етапі сформульована раніше тема має бути підкріплена авторської оцінкою. Іншими словами, формується авторська концепція: автор позначає свої наміри, сприймає предмет публікації в новому світлі. Крім цього, на цьому етапі відбувається і попереднє знайомство з об'єктом публікації (наприклад, збір первинної інформації).
б) Сюжетну складову. У матеріалі повинен визначитися порядок: що за чим писати? Журналіст повинен розібратися в тому, що він має намір описати: аналітичний матеріал (треба знайти проблему і відокремити відоме від невідомого), інформаційний матеріал.
Третій етап: збір інформації. Це вже більш організований збір, з урахуванням ідейного задуму.
Четвертий етап: планування матеріалу. Складання плану допомагає журналісту краще зорієнтувати текст на потенційну аудиторію. Крім цього, план дозволяє чіткіше обгрунтувати журналістську ідею. Зазвичай планується вступ, основна частина і висновок (висновки). Структура тексту залежить від жанру. Журналіст визначає співвідношення фактів і домислів, він повинен згрупувати відомі факти, розглянути взаємодію між ними. У одних авторів план може мати чітку структуру, в інших ні.
П'ятий етап: створення тексту. Це дуже особистісний момент, більшою мірою рівень тексту залежить від майстерності автора, але існують певні рекомендації. Наприклад, перший абзац повинен відобразити тон всього матеріалу. Також обов'язково важливо написати добре і останній абзац. При визначенні целеустановки необхідно керуватися запитами аудиторії. Оцінити зібраний матеріал, що може вийти.
|