Крапка з комою.
Крапка з комою може стояти:
– найчастіше - між реченнями у безсполучниковому складному реченні: Сніг хрумтів під нашими ногами; повітря ставало таким рідким, що боляче було дихати; кров приливала до голови, але, разом із тим, було якось весело від того, що ми так високо над світом. Вони сиділи недалеко від церкви, дивилися вниз, на море, і мовчали; крізь ранковий туман було видно вершини гір, на яких стояли білі хмари; листя не рухалося на деревах, кричали цикади; шум моря, глухий, одноманітний, долинав знизу і нагадував про спокій, вічний сон, який чекає нас. Була сумна серпнева ніч; вона була сумною, бо вже пахло осінню; покритий багряними хмарами, виходив місяць і ледь-ледь освітлював дорогу; обіруч темніли озимі поля, на які зверху часто падали зірки.
- між реченнями – частинами складносурядного речення, зв’язаними сполучниками а, але, проте, однак, все ж таки (рідше – сполучниками та (= і), і тощо: Тихо було на небі і на землі, як у серці людини в хвилини ранньої молитви; тільки зрідка набігав прохолодний вітер зі сходу, піднімаючи гриви коней, вкритих інеєм, переганяючи через дорогу сніг. Наші уявлення про нас самих і життя на цій планеті, життя на інших планетах, про все, у чому є простір і час, - усе це ілюзія; але протягом певного часу ми можемо дуже багато пізнати і добре повеселитися за рахунок наших ілюзій. За якимось дивним збігом обставин, можливо випадковим, усе, що було для нього важливим, цікавим. необхідним, у чому він був щирим і не обманював себе, що складало зерно його життя, відбувалося таємно від інших; та все, що було його маскою, оболонкою, якою він закривався, щоб приховати правду, - він це усвідомлював - було явним.
- між однорідними підрядними реченнями, підпорядкованими одному й тому ж головному: Хочеться, щоб усе життя було таким же щасливим, як зараз, коли бачиш, як зелений садок, ще вологий від роси, весь сяє від сонця і здається щасливим; коли бачиш, як біля будинку, який пахне квітами, гуляють люди, усі так мило одягнені й веселі, усі здорові і красиві. Важко навіть уявити, які можливості для людини надає нам світ, де все живе тягнеться до живого, створюючи струнку гармонію життя, і тільки люди створюють собі самотність; які незвідані відстані прокладає між нами наш внутрішній світ, у якому кожен замикається, як у власній таємниці, перетворюючись на окрему планету, сповнену чарівних вигадок і обману. Усі ми у цьому світі шахраї, тому що усі ми удаємо із себе й для себе щось таке, чим не являємося, і віримо у те, що удаємо; тому що ми ж зовсім не тіла, які рухаються по Землі, сповнені жалю до себе, і через якийсь час розпадаються на атоми й молекули; тому що насправді ми - істоти, які не можна ні вбити, ні зруйнувати, як би сильно ми не вірили у смерть.
- між поширеними однорідними членами речення: Я намагався все оглянути, але не знайшов у цьому місці ні якихось чудес, ні див, ні чогось несподіваного чи надзвичайного; було відчуття, що є хтось невідомий і, водночас, дуже схожий на найближчого друга, якого ось-ось впізнаю. Він розплющив очі, мов здивований нашим мовчанням, подивився на нас, на берег моря, на баркаси, які повільно гойдалися на хвилях; повернув голову, тихо й повільно зітхнув, наче після солодкого сну. Йому бракувало всього: сліз, прощань, докорів, ревнощів - усього того, що людина леліє чи обриває кожним своїм жестом; бракувало тих незліченних зв’язків, що єднають його, як і всіх, з іншими, надають йому, як і іншим, ваги. В усіх вказаних випадках речення (сурядні, підрядні), однорідні члени речення мають бути: - поширеними; - хоча б в одному з них мають бути власні розділові знаки; - вони мають бути відносно незалежними за змістом (на місці крапки з комою умовно можна поставити крапку).
коли необхідно вказати межі між ними на відміну від розмежування окремих речень: Ти вмієш робити будь-що; просто відмовся від усіх заборон і обмежень, а також від віри у те, що ти чогось не вмієш; торкнися до речі так, наче вона є частиною твого життя, - так воно і є насправді; знай: для тебе вміти робити будь-що – це нормально; дозволь своєму підсвідомому “я” здолати опір тіла й розуму. У польоті, коли ніч дуже гарна, іноді захоплюєшся і майже не керуєш літаком; літак потроху перевертається, чіпляючись крилом за сузір’я; вирівнюєш літак – і сузір’я, зовні дуже схоже на селище, повертається на місце. А ще рідше, у хвилини, коли мене пригнічує самотність і мені сумно, я пригадую, мов крізь серпанок, ті події; мало-помалу мені починає чомусь здаватися, що про мене теж згадують, мене чекають; я відчуваю це і починаю вірити, що ми зустрінемося.
якщо в нумерації рубрик немає крапок: А)___________; -___________; Б)___________; -___________; В)___________. -___________. Були присутні: 1) Провоторов П.Л., доктор технічних наук, професор; 6.1.!!! В кінці рубрик переліку ставиться крапка, якщо в нумерації
|