Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

МОДУЛЬ 1. 13 страница




Результатом вивчення теми має стати розуміння студентом понять «місця витрат» і «центру відповідальності», усвідомлення мети і принципів організації управління витратами за центрами відповідальності, оволодіння методичними основами планування витрат розділів підприємства, прийомами розподілу витрат допоміжних та обслуговуючих підрозділів між основними підрозділами складання кошторисів і визначення собівартості продукції.

Функція планування у разі формування витрат за місцями центрами відповідальності реалізується у формі складанні кошторисів відповідних сегментів діяльності (структурних одиниць) підприємства. Серед функцій, виконуваних кошторисами, слід виокремити організуючу, контрольну та стимулювальну.

Важливе значення за формування кошторисів має поділ витрат підрозділів на прямі та непрямі. Об'єктом формування прямих витрат є певний вид продукції, а непрямих сам підрозділ (центр відповідальності).

Кошториси витрат підрозділів розробляються на основі їх виробничих програм, норм витрат ресурсів.

Розподіл витрат допоміжних та обслуговуючих підрозділів між відповідними іншими виробничими підрозділами здійснюється виходячи з обсягів наданих ними послуг з допомогою трьох основних методів: методу прямого розподілу, методу повторного розподілу і методу системи рівнянь.

Сукупні витрати, що списуються на допоміжний чи обслуговуючий підрозділ за складання кошторисів структурних одиниць основного виробництва, складаються з витрат, які безпосередньо виникають в даному підрозділі під час його роботи, та витрат за послуги інших допоміжних чи обслуговуючих підрозділів, розподілених на цей підрозділ

Тести

1. Управлінський облік – це :

а) управління економічним суб’єктом через планування, контроль і регулювання управлінською діяльністю і процесом прийняття рішень;

б) система сполошного, безперервного, документально обґрунтованого и взаємопов’язаного відображення господарчих коштів, їх джерел, господарчих процесів та результатів діяльності у вартісному виразі з метою забезпечення інформації, що необхідна для управління;

в) облік, який вивчає масові суспільно-економічні типові явища й процеси, при цьому їхні кількісні та якісні аспекти вивчаються у нерозривному зв’язку з якісним їх змістом та виявляються закономірності розвитку у суспільстві;

 

2. Оперативний облік:

а) спрямований на конкретні господарські операції;

б) дає змогу фіксувати небажані розбіжності до початку операції;

в) відображає характеристики операції, які не фіксуються за інших видів обліку;

г) спрямований на реєстрацію масових, якісно однорідних господарських явищ;

 

3. До основних завдань контролю витрат належать:

а) відстежування динаміки факторів витрат;

б) здійснення регулювальних заходів;

в) аналіз відхилень у виконанні планових завдань;

г) правильними є всі попередні відповіді;

д) правильними є відповіді а), в).

 

4. Специфічними рисами бухгалтерського обліку є:

а) вибірковість;

б) безперервність;

в) системність;

г) епізодичність;

5. Бухгалтерські рахунки можуть бути:

а) первинними;

б) синтетичними;

в) оперативними;

г) статистичними;

 

6. У системі обліку витрат інформаційне ядро складають дані:

а) оперативного обліку;

б) статистичного обліку;

в) бухгалтерського обліку;

г) оперативно-статистичного обліку;

д) не можна однозначно визначити.

 

7. Бухгалтерський облік це :

а) управління економічним суб’єктом через планування, контроль і регулювання управлінською діяльністю і процесом прийняття рішень;

б) система сполошного, безперервного, документально обґрунтованого и взаємопов’язаного відображення господарчих коштів, їх джерел, господарчих процесів та результатів діяльності у вартісному виразі з метою забезпечення інформації, що необхідна для управління;

в) облік, який вивчає масові суспільно-економічні типові явища й процеси, при цьому їхні кількісні та якісні аспекти вивчаються у нерозривному зв’язку з якісним їх змістом та виявляються закономірності розвитку у суспільстві;

 

8. Місцем виникнення витрат не може бути:

а) законсервований об'єкт, який не експлуатується;

б) робочі місця управлінського персоналу;

в) підприємство в цілому;

г) цехи допоміжного та обслуговуючого виробництв;

д) поліклініка, що знаходиться на балансі підприємства

 

9. Організація центрів відповідальності на підприємстві:

а) здійснюється на підставі Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність”;

б) здійснюється на підставі П(С)БО 16 “Витрати”

в) залежить від організаційної структури підприємства;

г) залежить від розподілу (делегування) повноважень між різними рівнями управління;

 

10.Показник витрат є показником відповідальності (оцінюючим критерієм) для:

а) центру інвестицій;

б) центру витрат;

в) центру прибутку;

г) центру доходів;

 

11.Для центру прибутку основним показником відповідальності (оцінюючим критерієм) є:

а) інвестиції;

б) витрати;

в) прибуток;

г) маржинальний дохід;

 

12.Організація управління витратами за центрами відповідальності:

а) доцільна на підприємствах, які мають відокремлені підрозділи, філії та дочірні підприємства;

б) доцільна на будь-якому підприємстві;

в) дає можливість формувати механізм самоконтролю працівників підприємства.

 

13. Функціональні центри відповідальності це:

а) декілька місць витрат, очолювані однією особою;

б) місце витрат, яке контролюється функціональним управлінцем згідно з його повноваженнями;

в) це місце витрат, яке контролюється управлінською особою лише у визначений проміжок часу, під час здійснення операції.

 

14.Показник витрат є показником відповідальності для центру:

а) інвестицій;

б) витрат;

в) прибутку.

 

15.Організація центрів відповідальності на підприємстві:

а) здійснюється на підставі відповідних нормативних актів;

б) здійснюється на підставі Закону України «Про бухгалтерський облік і звітність»;

в) не регламентується нормативними актами;

г) залежить від організаційної структури підприємства.

 

16.Для обчислення гнучкого кошторису необхідно знати поділ витрат підрозділу на:

а) прямі та непрямі;

б) регульовані та нерегульовані;

в) змінні та постійні.

Література

[2, 20, 22, 24, 25, 36]

 

Тема 27.Економічна безпека підприємства

 

Мета: засвоєння, закріплення, поглиблення та систематизація знань про інструменти управління економічною безпекою підприємства і шляхи його виходу з економічної кризи.

 

План вивчення теми

1.Інструменти управління економічною безпекою підприємств.

2.Комерційна таємниця, як фактор економічної безпеки підприємства.

3.Шляхи виходу підприємства з економічної кризи.

Методичні рекомендації

 

Серед різноманітних наукових напрямків існує наука про економічну безпеку підприємств – екосесент (economic security of enterprise).

При вивченні першого питання студентам слід дати характеристику зовнішніх та внутрішніх загроз економічній безпеці підприємств.

При розгляді проблеми економічної безпеки студентам важливо знайти ті інструменти, які дозволять підприємству впевнено відчувати себе у ринковій стихії. До них відноситься робота за визначеними правилами та економічна грамотність менеджерів.

Розглядаючи друге питання, студенти повинні засвоїти, що комерційна таємниця є засобом захисту від недобросовісної конкуренції і забезпечення економічної безпеки підприємства.

Далі студенту слід звернути увагу на те, що отримання, використання, розголошення комерційної таємниці, а також конфіденційної інформації з метою заподіяння шкоди діловій репутації або майну іншого підприємця визначають шляхи недобросовісної конкуренції.

На завершення вивчання цього питання студентам слід звернути увагу на заходи щодо збереження комерційної таємниці.

При підготовці третього питання треба охарактеризувати реакцію керівництва фірми на економічну кризу, виділивши такі її фази, як шок, оборонний відступ, аналіз кризи, адаптація та зміна поведінки.

Студентам слід засвоїти, що більш ефективною є наступальна тактика, пов’язана з проведенням не стільки оперативних, скільки стратегічних заходів. У цьому випадку здійснюється програма завоювання нових ринків збуту, впровадження нових технологій, модернізації виробництва.

При необхідності коригуються основні принципи діяльності підприємства, у зв’язку з чим переглядається виробнича програма, оновлюється номенклатура продукції; використовуються й інші заходи, направлені на підвищення економічної безпеки підприємства.

 

Тести

 

1.Економічна безпека фірми:

а) це такий стан корпоративних ресурсів і підприємницьких можливостей, за якого гарантується найбільш ефективне їхнє використання для стабільного функціонування та динамічного науково-технічного розвитку, запобігання внутрішнім і зовнішнім негативним впливам;

б) виробничо-комерційна діяльність підприємства, спрямована на визначення та задоволення потреб у його продукції (послугах) з метою одержання прибутку за допомогою обміну;

в) нова підприємницька філософія, система поглядів на сучасне суспільство і суспільне виробництво, в основу якої покладені соціально-етичні та моральні норми ділового спілкування.

2. Одним із джерел негативного впливу на економічну безпеку підприємства можуть бути:

а) свідомі чи несвідомі дії окремих посадових осіб і суб'єктів господарювання;

б) ступінь спрацювання основних виробничих засобів;

в) коефіцієнт забезпеченості запасів і витрат власними джерелами.

 

3. До чинників технологічної безпеки підприємства належать:

а) середня зарплата наукового керівника;

б) капіталовкладення;

в) тривалість робочого тижня;

г) введення в дію нових основних виробничих засобів.

4. До шляхів зміцнення ресурсної безпеки підприємства можна віднести:

а) вдосконалення систем розрахунків та підвищення продуктивності праці;

б) створення у структурі інформаційного центру спеціальної групи фінансових працівників, яка б контролювала нарахування та сплату податків та зборів;

в) розвиток соціальної інфраструктури підприємства та підвищення матеріальної відповідальності працівників за результати своєї праці.

5. Соціальну безпеку підприємства можуть характеризувати такі чинники:

а) розмір мінімальної заробітної плати;

б) розмір заборгованості перед кредиторами;

в) можливість заміни та якість ресурсів.

 

Література

[2, 19, 22, 24, 32, 24, 35, 36]


3. методичні рекомендації до практичниХ занять

МОДУЛЬ І

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ III


Поможем в написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой





Дата добавления: 2015-08-30; просмотров: 2213. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2022 год . (0.037 сек.) русская версия | украинская версия
Поможем в написании
> Курсовые, контрольные, дипломные и другие работы со скидкой до 25%
3 569 лучших специалисов, готовы оказать помощь 24/7