Класифікація органів державного управління

Класифікація органів державного управління ставить своїм завданням сприяти пошуку внутрішніх зв'язків між ними, допомагати встановленню як загального, так і часткового, показати різноманітність властивостей державних органів.

За основу класифікації органів державного управління візьмемо наявність однорідних критеріїв:

«спосіб утворення, реорганізації та ліквідації органу, призначення на посаду та звільнення з посади його керівників;

«територіальні масштаби діяльності;

» характер, обсяг компетенції та функціональне призначення;

» порядок прийняття управлінських рішень;

» джерела фінансування.

1. За ознакою "спосіб утворення, реорганізації, та ліквідації органу, призначення на посаду та звільнення з посади його керівників" органи виконавчої влади можна поділити на такі види:

а) органи, які утворюються Верховною Радою України. Президентом України, представницькими органами влади. До цього виду відносяться:

- Кабінет Міністрів України, персональний склад якого призначається Президентом, а згоду на призначення Прем'єр-міністра дає Верховна Рада;

міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, які утворюються, реорганізовуються та ліквідовуються Президентом України;

- Рада міністрів Автономної Республіки Крим, яка призначається Верховною Радою Автономної Республіки Крим;

- міністерства і республіканські комітети Автономної Республіки Крим, які утворюються і ліквідовуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим;,

- місцеві державні адміністрації, голови яких призначаються на посаду і звільняються з посади Президентом України;

б) органи, керівники яких призначаються та звільняються з посад за особливим порядком.

 

⁵ Коваль Л В. Адміністративне пиаво. kvdc лекшй. - 0.33.

Відповідно до Конституції України така особлива процедура призначення передбачена стосовно голів Антимонопольного комітету України, Фонду державного майна України, Державного комітету інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України, які призначаються на посади Президентом за згодою Верховної Ради України. Сюди можна віднести і Голову Національного банку України, який призначається та звільняється з посади Верховною Радою України за поданням Президента України;

в) органи, що утворюються міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, місцевими державними адміністраціями.

Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади створюють свої структурні підрозділи в областях, містах Києві, Севастополі, районах. Обласні та районні державні адміністрації створюють свої управління, відділи та інші підрозділи. Адміністрація державних підприємств та установ утворюється органами управління вищого рівня.

2. За ознакою "територіальні масштаби діяльності" органи виконавчої влади можна розподілити на:

а) центральні - Кабінет Міністрів України, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади (державні комітети, адміністрації, служби, фонди, агентства, департаменти тощо), діяльність яких розповсюджується на територію всієї держави;

б) республіканські - Рада міністрів Автономної Республіки Крим, міністерства, республіканські комітети АРК, діяльність яких здійснюється в межах Автономної Республіки Крим;

в) місцеві здійснюють свою діяльність на території певної адміністративно-територіальної одиниці (область, місто, район, район у місті). Ними є обласні, Київська і Севастопольська міські, районні та районні у містах державні адміністрації;

г) міжтериторіальні охоплюють своєю діяльністю територію держави, яка не збігається з кордонами адміністративно-територіальних одиниць. Наприклад, митниці, військові оперативні командування, управління залізниць, регіональні відділення Національної служби посередництва і примирення, на районному рівні - міжрайонні відділення податкових інспекцій, прокуратури, СБУ та ін.

3. За ознакою "характер, обсяг компетенції, функціональне призначення" органи виконавчої влади поділяються на такі види:

а) галузеві поєднують об'єкти управління під керівництвом відповідного органу виконавчої влади за ознаками виробничої єдності незалежно від їх територіального розташування. Органами галузевої компетенції є міністерства, державні комітети, департаменти, управління і відділи держадміністрацій, що мають у своєму підпорядкуванні підприємства, установи, інші структури, здійснюючи таким чином управління певною галуззю. Це, наприклад, міністерства оборони, освіти і

науки, охорони здоров я, культури і мистецтв, державні комітети лісового господарства, по водному господарству тощо;

б) функціональні - органи, які створюються для виконання функцій державного управління, котрі носять міжгалузевий чи міжсекторний характер. Такими спеціалізованими органами, функціонально-управлінський вплив яких поширюється на будь-які галузеві структури, є: міністерства економіки, фінансів, праці та соціальної політики, державний комітет статистики, фонд державного майна, антимонопольний комітет тощо.

За ознакою компетенції (повноважень) органи виконавчої влади розрізняють так:

а) органи загальної компетенції - Кабінет Міністрів України, Рада міністрів АРК, обласні, районні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації;

б) органи спеціальної (галузевої і функціональної) компетенції, куди відносяться всі інші органи виконавчої влади.

4. За таким критерієм, як "порядок прийняття управлінських рішень", органи виконавчої влади поділяються на такі види:

а) колегіальні - це органи виконавчої влади загальної компетенції, в яких управлінський процес здійснюється колективно, але з керівником на чолі. Такий колегіальний спосіб керівництва знайшов своє вираження у самій назві цих органів - рада, кабінет, колегія, комітет тощо. Кожен член цього органу володіє певними владними повноваженнями, і його думка враховується при ухваленні рішення, яке приймається лише при наявності необхідно встановленого кворуму і виражається у формі юридичних актів - постановах, рішеннях, наказах.

До колегіальних органів відносяться Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, урядові комітети, різні державні комісії тощо.

б) єдиноначальні - передбачають вирішення всіх важливих питань, що перебувають у компетенції цих органів, однією особою - керівником (міністром, головою державного комітету, головою місцевої державної адміністрації), відповідальним за діяльність органу в цілому. Однак і в єдиноначальних органах утворюються допоміжні колегіальні органи з дорадчими, консультативними функціями - колегії, комісії, комітети, ради, штаби тощо. Кожне питання повинне бути попередньо опрацьоване у відділах, управліннях, департаментах і на підставі доповіді вирішується керівником.

5. За ознакою "джереіа фінансування" органи виконавчої влади поділяються на ті, що фінансуються з Державного бюджету - а таких органів переважна більшість, і такі, що мають змішане фінансування - з Державного бюджету та за рахунок доходів від власної діяльності.

Підсумовуючи вищесказане, можна констатувати, що головним суб'єктом виконавчої влади є апарат державного управління. Він визначається складною системою спеціальних органів - органів державного управління (виконавчої влади), що виконують основні завдання і функції держави. До особового складу апарату державного управління також відносяться державні службовці, які перебувають на державній службі та займають відповідні посади в органах державного управління.