Охарактеризуйте культурний розвиток первісного суспільства та давніх цивілізацій на території України.

У кам'яному віці вирізняють такі періоди:

Палеоліт - ранній та пізній.

Ранній палеоліт: олдовайська, шельська, ашельська, мустьєрська культурні епохи.

В межах України винайдені пам'ятки ашельської епохи під Житомиром, на Закарпатті; крем'яні знаряддя виявлені в Донбасі біля міст Амвросієвки та Ізюма. Люди займалися збиральництвом, полюванням, вміли користуватись вогнем, та не вміли його добувати. Вживали переважно кременні знаряддя.

Мустьєрська культура в Україні представлена в Криму (печери Кіїк-Коба, Старосілля). Неандертальці використовують окрім ручного рубила гостроконечники, скребла, вміють добувати вогонь; живуть в печерах або штучних житлах (коло з кісток мамонтів, перекрите шкурами тварин).

Пізній палеоліт характеризується появою Людини розумної. За першою знахідкою її кісток у печері Ла Кроманьйон (Франція) ця людина називається кроманьонець.

Пізній палеоліт поділяється на: ориньякську, солютрейську, мадленську культури.

На території України відомо кілька сот стоянок пізнього палеоліту, - стоянки Аккаржа та Амвросіївка на Півдні України, Мізина на Десні.

Кроманьйонці займалися загінким полюванням на диких коней, бізонів, мамонтів. Вже існує родова організація суспільства.

Поступово складалися релігійні вірування, звичаї, мистецтво. Релігійні уявлення представлені у формах тотемізму, анімізму, магії, фетишизму.

 

Мистецтво -прикладний та образотворчий характер (браслети з бивня мамонта, статуетки жіночих божеств).

 

Мезоліт на Україні поділяється на ранній (IX-VIII тис. до н.е.) та пізній (VII-VI/V тис. до н.е.).

Люди навчилися виготовляти мікролітичні знаряддя (наконечники списів, стріл). З'являються знаряддя для обробки дерева - кремінні сокири, тесла. Важливим досягненням було винайдення лука і стріл. Полювали на оленів, биків-турів, коней, бізонів. До типу пізнього мезоліту належить так звана донецька культура (Північний Схід України).

 

Неоліт -переход від привласнення продуктів природи через полювання, рибальство і збиральництво до виробництва продуктів харчування за допомогою знарядь праці. Культуру неоліта поділяють на дві групи:

- землеробів та скотарів;

- розвинених мисливців та рибалок.

 

На території України відкриті культури прийшлих племен:

Дніпро-донецька за своїм значенням і територією розселення - основна неолітична культура в Україні.

Вона характеризується гребінцево-наколчастою керамікою. Горщики, мисочки - основні вироби. Займалися мисливством, рибальством, скотарством, землеробством. Дніпро-донецькі племена залишили колективні могильники маріупольського типу, які являли собою масові поховання. Знайдені перші прикраси з міді.

Дніпро-донецька культура існувала щонайменше 2 тис. років (V-III тис. до н.е.).

 

Доба енеоліту в Україні датується IV-III тис. до н.е.

Поширюються прядіння і ткацтво, виникають гончарні печі, розвивається глиняна пластика та монументальна кам'яна скульптура у вигляді антропоморфних стел. Складається обряд курганних поховань.

 

Залізний вік завершує історію первісного і раннє-класового суспільства.

 

Трипільська культура. - розвинулася у долинах Дністра, Бугу і Пруту, сягнувши згодом Дніпра.

Орнамент на череп'яному посуді, - поєднання характерних плавних візерунків жовтого, чорного й білого кольору, свідчить про магічні ритуали та віру в надприродні сили, що панували в культурі трипільців

Перший на Україні механічний пристрій - свердло для пророблювання отворів у камені та дереві - з'явився у людей трипільської культури. Застосування першого металу - міді.

На Україні Трипільська культура збереглась у пережитках і залишила по собі виразні сліди. Укр. народ зберіг свою етнічну спорідненість із старожитньою людністю Праукраїни. До останніх часів сільські жінки й молодиці розмальовують хати, комини, печі тощо. У килимарстві, гончарстві, дерево різьбі, вишивках, писанках - дуже багато геометричних та рослинних орнаментів, які виразно нагадують орнамент палеолітичної та неолітичної діб на Україні.

Культура народів Кимерії, Скифії, Сарматії

Кімерійці населяли землі північного Причорномор'я, кордони їх «держави» доходив і до лісостепової зони.

Матеріальна культура, господарство і побут кіммерійців відомі головним чином за похованнями, яких нараховується близько сотні. Ведучи кочовий спосіб життя, кіммерійці не залишили довготривалих поселень. Над своїми похованнями часто ставили кам'яні стели. Відомі пам'ятки пізнього періоду зрубної культури, що датуються 10 -- початком 8 століття до н. е.

Скіфи. - це культура величезного світу кочових, напівкочових і землеробських племен, що жили на широкому просторі Євразії -- в Північному Причорномор'ї, на Кубані і на Алтаї. Збереглася велика кількість скіфських могильників і городищ.

Багато відомостей про скіфів залишили античні автори, особливо Геродот. Опис скіфських племен є в одному з творів Гіппократа.

Скіфи зводили курганні насипи, завершуючи їх кам'яними скульптурами. На Полтавщині ведуться розкопки так званого Більського городища, яке, є залишками столиці Скифії -- легендарного міста Гелон.

Про художні можливості скіфів можна судити по прикладному мистецтву, пам'ятники якого знайдені в похованнях: прикраси, парадна зброя, кінська упряжь, посуд. Всесвітню популярність отримала золота пектораль з кургану Товста могила на Дніпропетровщині.

Сармати- як і скіфи, в мистецтві розвинули звіриний стиль з властивими їм особливлстями.

Культура сарматських племен, які мешкали в ІІ ст. до н.е. - IV ст. н.е. на території України, - складова стародавньої культури нашої Батьківщини.

Значення духовної культури скіфів і сарматів полягало в тому, що вона стала своєрідним містком між Азією та Європою, між давниною й сучасністю, зберігши частину рис ранньозалізного віку.