Где? Об этом спорит не одно поколение
исследователей – историков, археологов, языковедов, антропологов, этнографов» (Александр Кондратов «Земля людей – земля языков», Санкт-Петербург, Авалон, 2006, с.23).
Такою Батьківщиною для далеких пращурів сучасних українців, литовців, росіян, поляків, словаків, словенів, хорватів, сербів, чехів, болгар, македонців, на нашу думку, була Мала Азія. Саме тут проживали два добіблійних давніх Народи – хатти і шумери. «Хатти» і «шумери» – пращури українців, поляків, чехів, словаків, словенів, хорватів, болгар, македонців. «Лувійці» - пращури росіян і сербів. «Хетти» - пращури литовців. Мала Азія була певний час Батьківщиною і для пращурів сучасного німецького народу, та інших … Хочу привернути увагу дослідників до факту цілковитої відповідності, і за фонетикою, і за значенням, сучасного українського слова «дяка» та литовського «deka». Така відповідність зберігається і в словах похідних від цього слова: «dekoti» (дякувати; рос. «благодарить»), «dekui» (дякую; рос. «спасибо»), «padekoti» (подякувати; рос.«поблагодарить». Потрібно наголосити, що це слово входить у мову кожної дитини, будь-якого народу нашої планети, з першими словами матері, так би мовити «з її молоком». Можна сказати, що воно входить до групи слів «постійного вжитку», до першої сотні слів в будь-якій мові! Це слово, у сучасній литовській мові, є запозиченням пралитовської мови (хеттської) з праукраїнської (хаттської). Для сучасних литовців це слово є зараз питомо- литовським словом, адже, воно вживається литовцями близько 3800 років (з 18 ст. до н. е. до сьогодення)! Ми ще повернемось, до розгляду цього слова, у контексті взаємозв’язку етимології слів «спасибі» - «дякую» - «дяка» - «дяк». Російський філолог Ю.В. Откупщиков зазначає: «На значение литовского языка для славянского языкознания ещё в середине 19 века указывал выдающийся русский славист А.Ф. Гильфердин. «Без литовского языка, - писал он, - научное исследование славянского невозможно, немыслимо, и одна из главнейших причин тех ошибок, в которые впадали некоторые наши учёные, рассуждавшие о законах и свойствах славянской речи, состоит именно в том, что они не брали в соображение фактов, представляемых языком литовским» («Ю.В. Откупщиков «К истокам слова», Авалон, Санкт-Петербург, 2005, с.113).
Бог сонця «Пасхуласас» «Пасха» — релігійне свято. Порівняйте з литовським словом «Velykos», яке відповідає українському «Великдень». Слово «Пасхуласас» знаходять науковці на глиняних таблицях у Малій Азії, написаних клинописним письмом, яке датується часом ранішим часу «виходу євреїв з єгипетського полону». Таким чином, походження цього слова, яке пробують нам нав’язати деякі науковці, як єврейське, не є таким. Це слово треба віднести до слів хаттської (венедської) релігійної термінології.
Бог врожаю «Телепинус» «Телепень» — складне укр. слово — дурень. «Теле – пень» може означати “дурне телятко”. З болгарської “ теле ” – телятко. Наголосимо, що слово «Телепінус» (Телепень наш) не є ім'ям, це прозвисько, яким прозвали одного з хеттських царів. Ми його знаходимо в хеттських міфах, отже, в літературних джерелах. Про це автор розповість у третій, заключній, частині своєї роботи «Атланти і Атлантида».
tarnawa – назва учасника Тарнавські – прізвище відомої української родини релігійного обряду 192**** у XV-XVIII ст. (палац – село Качанівка Чернігівської обл.). В Україні існують поселення “ Тарнава “ (Черкаська обл.), “ Тарнавка “ (Львівська, Тернопільська обл.), “ Тарновці “ (Закарпатська обл.). Литовське сучасне слово «tarnautojas» означає «службовець», «tarnaі», «tarnaіtе» «служниця». Литовське «u» частенько заміщується українським «в». Ми вважаємо, що етимологія слова “ tarnawa “ криється у санскриті, де “ tarnі “ (господар) (В.А. Кочергина «Санскритско-русский словарь» (филология), около 30000 слов, под ред. В.И. Кальянова, М., 1996, с.157).
purrulli – пуруллі (свято землі) пир (свято) ріллі (землі), весняне свято першої 187**** борони
hanna (бабуся) 227, 233**** Ганна, жіноче ім”я. Hanna - hanna (ім”я жіночої богині) 227,233****
Katru - Катрі (назва жінок, учасниць Катря, жіноче ім”я ритуального обряду) 192****
Berrutti - Верретті (Werutti [Б.В.]) верета, верітка - рядно (назва жінок, учасниць ритуального веретено обряду) 192****
Kuppawa – Купава (хетт. жіноче ім”я) Купава – жіноче старослов”янське ім”я 223***** Mamma – мамма (хетт. жіноче ім”я) мама, мати. Литовське – “ mama ”. 223*****
Annajaty – Аннаяти (хетт. жіноче ім”я) Анна (Ганна), жіноче ім”я 223*****
Pusty – Пусти (хетт. жіноче ім”я) пусти, від пусти (дієслово) 212***** (кумедний випадок, коли писар,чужоземець-хетт, записав дієслово «пусти», як жіноче хаттське ім”я. Уявімо, як це було… Хетт, підійшовши до групи жінок, взяв одну з них за руку, питаючи, як її звати. Жінка, відсторонюючи руку писара, каже: «пусти!». Писар фіксує сказане слово, як імя цієї жінки.
Такі суто українські слова, як — Кожух, Телепень, просто вражають, а якщо до цього додати, що міфологічний текст про бога Телепінуса на пряму підводить до розуміння імені героя — це буде кращим доказом існування українсько-хаттських мовних зв’язків. Отже, цитуємо: “... в результате какой-то ссоры со своим отцом, богом грозы, Телепинус в гневе исчез.
|
