Он надевает на левую ногу, а левый — на правую ногу.

После исчезновения Телепинуса «густой туман окутал окна, дым охватил дом.

В очаге замерли поленья, на постаментах замерли боги…”

Гадаю, що читач посміхнеться і підтвердить, що українське слово “телепень” це

ще один найкращій лінгвістичний доказ спорідненності мови хаттів з сучасною мовою

українців. (Історія древнего Востока, ч. 2, 1988, с. 156–157)..

Російські дослідники наводять і другий міф “ Ппро боротьбу бога грози з змієм

Іллуянкасом (Ілля) (Там само, с. 156).

Звідки народжуються міфи? Безперечно їх народжує життя народу.

За давніми віруваннями хаттів та єгиптян царі не вмирають, вони стають богами.

Хай тому не дивуються дослідники історії хаттів (та хеттів), зустрівши історичний

образ царя хеттів — Телепінуса (близько XV ст. до н.е.). Це реальна особа.

(Там само, с.129, 131, 133, 134, 142).

Можливо, саме він і став образом героя згадуваного народного епосу.

Англійський дослідник О.Р.Генрі так описує події, в часи правління царя Телепінуса:

«Положение в некоторой степени восстановилось, когда около 1525 г. до н.э.

Телепину, супруг одной из принцесс, захватил трон; ему удалось укрепить своё

положение, избавившись от всех иных претендентов на престол.

Состояние хаоса, в котором страна находилась в течение пятидесяти

предшествующих лет, слишком ясно показало, что необходимо

укрепить хеттское государство изнутри и ввести закон о престолонаследии; это, по-

видимому, и стало главной задачей Телепину. Он составил детально разработанный

указ, в котором кратким обзором истории хеттов иллюстрировал опасность раздоров и

расколов среди верховных властей и логично подводил к провозглашению чёткого

закона о престолонаследии и ряда норм поведения царя и знати. Обьявленные таким

образом законы, по-видимому, соблюдались вплоть до последних дней существования

хеттской империи. Во внешней политике Телепину довольствовался установлением

безопасных и хорошо защищённых границ. К северу и востоку от столицы варвары-

завоеватели были отброшены на безопасное расстояние и часть территории была, по-

видимому, вновь отвоёвана…» (О.Р. Генри …, с.25-26).

 

З історії відомо, що Телепінус був досвідченим правителем хеттської

держави, відомим реформатором, вмілим військовим керівником, що ж до міфічного

образу цього царя, то нагадаю, що наші пращури завжди знаходили можливість і час,

покепкувати один з одного. Українці люблять висміювати недоліки....

Автор хоче привернути увагу дослідників до подібності сюжету української народної

казки “ Правда і Кривда”, героями якої є два брати “Правда” і “Кривда”, з міфом про

чоловіка Аппу та його синів, яких звали “Добро” і “Зло” (Українські народні

казки.,К.1990, с.259-264; Древняя литература Малой Азии.,М.1977,с.160-163.).

Хаттська мова (проукраїнська - венедська) в першій половині XX ст. до н.е. виходить з

вжитку місцевого населення центральних районів Малої Азії, вона витісняється мовою

хетто-лувійської групи, народи якої знаходились на півдні Малої Азії.

Та все ж дослідники зазначають:

“ Однако хеттоязычные жители восточной части Малой Азии не считали хаттов