Техніка польового грунтового дослідження. Типи грунтових розрізівДля вивчення і визначення грунтів в природі, встановлення меж між різними грунтами, відбору зразків для аналізів закладають спеціальні ями, які прийнято називати, грунтовими розрізами. Вони бувають трьох типів: повні (основні) розрізи, напів’ями (контрольні), прикопки (поверхневі). На карті позначаються повні розрізи — хрестиком (+), напів’ями — кружком (О), прикопки — крапкою (.). Повні, або основні, розрізи (рис.10) роблять з таким розрахунком, щоб були видні всі грунтові горизонти і частково, верхня частина незміненої або малозміненої материнської породи. Їх закладають в найбільш типових, характерних місцях. Вони служать для детального вивчення морфолого-генетичних ознак грунтів і узяття зразків по генетичних горизонтах для фізико-хімічних аналізів і подальших перевірок і уточнень: визначення забарвлення, структури і т.д. Глибина основних грунтових розрізів сильно варіює в залежності від потужності грунтів і цілей досліджень. Наприклад, при грунтових обстеженнях з метою вибору грунту і місцеположення під плодово-ягідні насадження рекомендуються наступні глибини: а) у підзолистій зоні — від 1,5 до 3 м (у залежності від б) у лісостеповій і чорноземній зонах — 3—5 м; в) у каштановій, бурій і сіроземній зонах —до 3—4 м, оскільки в грунтах цих зон необхідно встановити залягання легкорозчинних солей. Звичайно ж в практиці польових грунтових досліджень і картування грунтів грунтові розрізи закладають на глибину 1,5—2 м. При грунтово-меліоративних дослідженнях в степових і лісостепових районах, основні розрізи роблять завглибшки не менше 2 м з додатковим бурінням на деякій частині території до грунтових вод, тобто до глибини 5—10 м. У гірських районах глибина грунтових розрізів дуже часто менше 100 см.
Рис.10. Грунтовий розріз Напів’ями,або контрольні розрізи, закладають на меншу глибину — від 75 до 125 см, звичайно до початку материнської породи. Вони служать для додаткового (контрольного) вивчення основної частини грунтового профілю, потужності гумусових і інших горизонтів, глибини скипання від НС1 і залягань солей, ступенявилугованості, опідзоленості, солонцюватості, солончакуватості і ін., а також для визначення площі розповсюдження грунтів, охарактеризованих повними розрізами. Якщо при вивченні напів’ями дослідник відмітив нові ознаки грунтів, які не були виявлені раніше, при вивченні повних розрізів, то напів’яму необхідно поглибити і описати як повний розріз. Прикопки,або дрібні поверхневі розрізи, глибиною менше 75 см, служать, головним чином, для уточнення грунтових меж, виявлених повними розрізами і напів’ямами. Вони звичайно закладаються між напів’ямами в місцях зміни одного грунту іншим. Всі грунтові розрізи (повні, напів’ями і прикопування), закладені на обстеженій території і описані в грунтовому щоденнику, повинні мати єдину нумерацію.
|
