(по А. А. Красюку)
| Різновиди грунтів по механічному складу
| Відчуття при розтиранні між пальцями
| Вигляд в лупу
| У сухому стані
| У вологому стані
| При скачуванні
|
| Глинисті (глини)
| Тонкий однорідний порошок
| Крупні піщані зерна відсутні
| Дуже щільні
| Дуже в'язкі, пластичні, дуже мазкі
| Дають довгий шнур і гладку кульку
|
|
Суглинкові (суглинки)
|
Не зовсім однорідний порошок
| Серед переважа-ючих глинистих частинок ясно видно піщані; у лессовидних породах перева-жають пи-луваті частинки
|
Щільні
|
Пластичні
| Довгого шнура не дають, утворюють кульку, покриту тріщинами
|
| Супіщані (супіски)
| Переважають піщані частинки з невеликою домішкою глинистих
|
Рихлі
|
Не пластичні
| У шнур не скачуються
|
| Піщані (піски)
| Складаються виключно з піщаних зерен
|
Сипкі
| Утворю-ють текучу масу
| |
| Хрящуваті або щебенюваті
| Разом з глинистими і піщаними частинками удосталь містять уламки гірських порід у вигляді хряща (величиною від 3 до 10 мм) і щебеня (понад 10 мм)
|
Залежно від кількості і складу вхідної в них тоншої маси можуть бути глинистими, суглинними, супіщаними
|
| Різновиди грунтів по механічному складу
| Відчуття при розтиранні між пальцями
|
Вигляд в лупу
|
У сухому стані
|
У вологому стані
|
При скачуванні
|
| Глинисті (глини)
| Тонкий однорідний порошок
|
Крупні піщані зерна відсутні
| Дуже щільні
| Дуже в'язкі, пластичні, дуже мазкі
| Дають довгий шнур і гладку кульку
|
|
Суглинкові (суглинки)
|
Не зовсім однорідний порошок
| Серед переважа-ючих глинистих частинок ясно видно піщані; у лессовидных породах перева-жають пи-луваті частинки
|
Щільні
|
Пластичні
| Довгого шнура не дають, утворюють кульку, покриту тріщинами
|
| Супіщані (супіски)
| Переважають піщані частинки з невеликою домішкою глинистих
|
Рихлі
|
Не пластичні
| У шнур не скачуються
|
| Піщані (піски)
| Складаються виключно з піщаних зерен
|
Сипкі
| Утворюють текучу масу
|
|
| Хрящуваті або щебенюваті
| Разом з глинистими і піщаними частинками удосталь містять уламки гірських порід у вигляді хряща (величиною від 3 до 10 мм) і щебеня (понад 10 мм)
|
Залежно від кількості і складу вхідної в них тоншої маси можуть бути глинистими, суглинними, супіщаними
|
Таблиця 2
| Класифікація механічних елементів грунтів по
Н. А. Качинському
|
| Ефективний діаметр
механічних елементів
грунтів, мм
|
Найменування механічних елементів
|
| >3
3—1
| Кам'яниста частина грунту
Пісок великий
|
| 1—0,25
| Пісок середній
|
| 0,25—0,05
| Пісок дрібний
|
| 0,05—0,01
| Пил великий (лессовидна фракція)
|
| 0,01—0,005
| Пил середній
|
| 0,005—0,001
| Пил дрібний
|
| < 0,001—мул
| 0,001—0,0005 — глинистий
|
|
| 0,005—0,0001 — колоїдний
|
|
| < 0,0001 — колоїди
|
| > 0,01
| Фізичний пісок
|
| <0,01
| Фізична глина
|
Визначення механічного складу грунтів проводиться строго по генетичних горизонтах, результати визначення записуються в спеціальній графі грунтового журналу.
Уточнення визначень механічного складу, зроблених в полі, проводиться в камеральний період шляхом додаткового перегляду і випробування «на дотик» сухих зразків і за допомогою спеціального лабораторного аналізу. Найбільш широко поширені класифікації механічних елементів грунту, механічного складу і скелетності грунтів, якими бажано керуватися в роботі, приводяться в таблицях 2, 3, 4. Результати лабораторного механічного аналізу обов'язково потрібно зіставити з результатами польових визначень, і лише після цього остаточно вирішувати, до якого різновиду по механічному складу відноситься досліджуваний грунт.
Таблиця 3
