Види робіт при різних масштабах знімання

Зразки ґрунтів для аналізів водних витяжок відбирають при бурінні свердловин без перерви шарами 0-25, 25-50, 50-75, 75-100, 100-150, 150-200 см, а для визначення складу поглинутих катіонів - у шарах 0-25, 25-50 см.

В результаті сольового знімання та обробки даних лабораторних аналізів складають картограму засолення (вмісту загальних і токсичних солей) і солонцюватості ґрунтів відповідного масштабу та короткий звіт.

Крупномасштабна ґрунтова карта у сполученні з даними сольового знімання, а також гідрогеологічними та інженерно-геологічними картами є основою для складання ґрунтово-меліоративної карти. При простому характері ґрунтового покриву, єдиній материнській породі та глибокому заляганні прісних (менше 1г/л) ґрунтових вод ґрунтово-меліоративна карта майже не відрізняється від звичайної ґрунтової карти. Деякі меліоративні особливості ґрунтових контурів відображаються в легенді до ґрунтової карти.

При неоднорідному ґрунтовому покриві та складних геоморфологічних і гідрогеологічних умовах ґрунтово-меліоративна карта повинна містити, крім відображення ґрунтово-картографічних закономірностей, докладну інформацію про меліоративні особливості кожного визначеного ґрунтового контуру з вказівкою у легенді ступеня його придатності до зрошення та потреби у зрошувальних меліораціях.

А.Н.Розанов рекомендує у подібних випадках виділяти у легенді до меліоративної карти спочатку геоморфологічні та гідрогеологічні райони (звичайно, територіально співпадаючі), а потім у їх межах розглядати ґрунти в систематичній черзі. Такій підхід дає змогу мати об'єктивну оцінку меліоративних властивостей ґрунтів поза місцем ґрунтового різновиду в систематичному переліку грунтів.

Детальне ґрунтове знімання на "ключах". По завершенні крупномасштабного ґрунтового знімання та по виявленні всіх особливостей будови ґрунтового поприву можна вибрати типові (ключові) ділянки для вивчення водно-фізичних властивостей ґрунтів та проведення спостережень за динамікою водно-сольового режиму. Ці роботи вважаються відповідальним заключним етапом у циклі польових досліджень та складання ґрунтово-меліоративної характеристики кожного визначеного ґрунтового виділу.

При категорії складності І в районах з одноманітним ґрунтовим покривом та невисокою комплексністю масштаб ґрунтового знімання на "ключах" повинен бути дрібнішим за 1:5000. При ускладненні ґрунтового покриву (II та III категорії складності) знімання слід збільшити до 1:1000 - 1:2000, а площа картографованої ділянки не повинна бути більшою 50 га.

В подальшому розробляється програма робіт водно-фізичних досліджень.

Водно-фізичні властивості грунтів вивчають на дослідних ділянках, які закладають на типових для масиву грунтах з визначенням у польових умовах щільності складення ґрунтів, найменшої вологості, водопроникності та питомої ваги ґрунтів, гранулометричного та мікроагрегатного складу, максимальної гігроскопічності.

Середню кількість точок з вивчення водно-фізичних властивостей можна визначити, виходячи з масштабу ґрунтово-меліоративного знімання, категорії складності природних умов, мети та завдань проектування (табл. 16).

Таблиця 16