Експлікация грунтів і земельних угідь колгоспу

Примітка. Залежно від районів дослідження експлікація може бути розширена, з додатками; а) перелоги і поклади, б) городи, сади, садиби, конопельники, хмільники і інші сильноокультурені землі, в) ліси і чагарники можна поділити на дві графи, г) піски, кам'янисті місця і ін. непридатні для сільськогосподарського використання землі.

Загальні вимоги для агровиробничого групування грунтів по їх орнопридатності можуть бути наступні:*.

I группа — орнопридатніземлі кращої якості. Території рівнинного або слабо розчленованого хвилястого рельєфу, що дозволяють повною мірою застосовувати комплексну механізацію. Грунти з достатньо потужним гумусовим горизонтом, глинисті або суглинні, такі, що допускають оранку на нормальну глибину; незасолені, несолонцюваті або слабо солонцюваті, незаболочені; ніяких попередніх поліпшень не вимагають. Площі вказаної якості, але з включеннями плям малопридатних грунтів (солонців, дрібних заболочених низин і інш.) в кількості не більше 10% загальної площі.

II група — орнопридатні землі середньої якості на рівнинах і пологих схилах до 3°, іноді слабо еродованих; глинисті, суглинкові і супіщані, мало завалунені (валунів до 20 м³ на 1 га з рідкою розкиданістю по території), глеюваті, солонцюваті, але що дозволяють проводити суцільну оранку на нормальну глибину із застосуванням повної механізації. Комплекси грунтів із вмістом малопридатних компонентів від 10 до 20% загальної площі. Грунти, що за якістю можуть бути віднесеними до I категорії, але підстилаються твердими породами на глибині менше 50 см.

III група — орнопридатні землі нижчесередньої якості. Неоднорідні по характеру грунтового покриву масиви
земель з плямами малопридатних грунтів (солонців, заболочених
і ін.) від 20 до 30% і наявністю ерозії грунтів, схили до 6°,
кам'янисті (з наявністю валунів від 20 до 50 м³ на 1 га і середнім покриттям території), солонцюваті, глеєві грунти. Грунти попередньої групи, але що підстилають твердими породами
на глибині менше 50 см, потребують застосування меліоративних
заходів щодо боротьби з солонцюватістю, заболоченістю,
каменистістю і ерозією.

* Разработано Почвенным институтом и Институтом географии АН СССР и главными почвоведами МСХ СССР и РСФСР, 1955.

IV група — важкоосвоювані землі. Схили з вираженими явищами ерозії, що мають ухили в 6—8°; заболочені, солонцюваті, сильно еродовані, сильно кам'янисті (50—100 м³ на 1 га з щільним покриттям території), з щільними породами на глибині менше 30 см.Потребують складних меліорацій.

V група — землі, непридатні для оранки. Кам'янисті грунти, верхові болота, солончаки, кіркові, поверхневі солонці, горбисті піски і інше.

Відповідно виділеним в агровиробничим групам грунтів слід намітити за участю місцевого агроперсоналу комплекс агрозаходів щодо найбільш раціонального їх використання, вказати найбільш доступні і ефективні заходи підвищення родючості грунтів. Тільки в цьому випадку грунтова карта і нарис до неї можуть бути належним чином використані місцевими фахівцями.