Змістовий модуль №4

Тема 1: Грунтове картографування для землеустрою

 

Методика грунтових досліджень з метою землеустрою, організації і планування сільського господарства в господарствах досить повно викладена в спеціальному керівництві (І. Ф. Садівників), методичних вказівках ВІДА і статтях грунтознавців-виробничників (М. Н. Малішкін і ін.) ". Ми тільки відзначимо найбільш істотні, особливості цього найбільш широко використовуваного виду грунтових обстежень.

Грунтові обстеження господарств повинні всесторонньо охарактеризовувати грунтовий покрив і намітити шляхи підвищення родючості грунтів. Вони необхідні при розподілі державного земельного фонду, для раціонального використання його в сільському господарстві, для обліку якості сільськогосподарських угідь і встановлення можливості їх трансформації; внутрішньогосподарчого землеустрою території для правильного розміщення сівозмінних масивів окремих виробничих ділянок спеціального сільськогосподарського призначення; розробки диференційованої агротехніки стосовно певних видів і різновидів грунтів; підбору культур і сортів, найбільш урожайних і стійких в місцевих умовах; виявлення необхідності спеціальних заходів щодо корінного поліпшення грунтів з метою підвищення їх родючості (обгрунтування гідротехнічних і хімічних меліорації, заходів боротьби з ерозією, розміщення і складу полезахисних лісових смуг, необхідності поліпшення поверхні сільськогосподарських угідь — розкорчовування, зрізання купини, видалення каменів і т. п.).

Методика дослідження. При грунтових дослідженнях господарств особлива увага повинна бути зосереджена на агро-виробничих властивостях грунтів, знання яких дозволить раціональніше, на науковій основі організувати ведення сільського господарства.

Найбільш бажаними масштабами грунтової зйомки є:

1: 10000 —1: 25000 для господарств землеробського напряму

1: 50000 — для господарств тваринницького напряму.

Зазвичай грунтова карта складається в масштабі топографічної основи, якою користувався грунтознавець при польовому дослідженні і картуванні грунтів. Тільки при складному грунтовому покриві масштаб топооснови береться більший (у 2 рази) за масштаб грунтової карти, що складається.

За наявності хорошої топографічної основи кількість розрізів на одиницю площі можна визначити по даним, вказаним вище. Якщо грунтові обстеження ведуться на основі звичайного землевпоряджувального плану, то кількість розрізів (повних, напівям і прикопок) доводиться значно збільшувати. Норм збільшення немає, оскільки це багато в чому залежить не тільки від складності території і мети дослідження, але і від досвідченості грунтознавців.

Про викопуваний об'єм аналізів і їх призначення також сказано в попередніх розділах. Тут тільки відзначимо, що головна увага повинна бути направлена на з'ясування агрохімічних і агрофізичних властивостей грунтів. Звичайно, якщо генетична природа грунтів, що вивчаються, недостатньо зрозуміла, то слід передбачити більш поглиблене вивчення хімічного складу грунтів (валовий аналіз, якісний склад гумусу, мінералогічний склад). В інших випадках можна обмежитися тільки визначенням головних складових частин (гумусу, азоту, фосфору, калію, поглинутих основ і т. п.).

Для поглибленого вивчення хімічного складу грунтів по генетичних горизонтах досить піддати аналізу 1—2 повних розрізи, а для масових аналізів (рухомі форми азоту, фосфору, калію) — один зразок на 10 га ріллі.

Всі роботи поділяються, як завжди, на три стадії або періоду — підготовчий, польовий і камеральный (табл. 12). Цілком природно, що залежно від складності району досліджень, спеціалізації господарств методика польового дослідження і картування грунтів дещо міняється.

В результаті грунтового обстеження подаються грунтова карта, картограми або альбом сільськогосподарських карт; агровиробничого групування грунтів, потужності гумусових горизонтів, вапнування грунтів, змитих грунтів, вмісту фосфору, калію і ін.; грунтовий нарис або пояснювальна записка до карти і картограм, якщо останні складаються.

При оформленні остаточної грунтової карти укладач повинен прагнути до того, щоб вона, зберігаючи свою наукову значущість, була можливо наочніше і зрозуміліше для практичних працівників і основних користувачів карти. Жодним чином не слід перенавантажувати карту численними умовними знаками, які, як правило, утрудняють користування нею.

У грунтовому нарисі особлива увага повинна бути звернута на агрономічну оцінку грунтів, їх якісно-кількісний облік і заходи щодо підвищення родючості місцевих грунтів. Необхідно привести підрахунок площ всіх виділених на карті грунтів (у гектарах і відсотках) і дати в грунтовому нарисі експлікацію площ грунтів по земельних угіддях господарства (див. форму).

Таблиця 12

Приблизний розподіл всього об'єму грунтових робіт на окремі етапи (по М. Н. Малишкіну)

№	Склад окремих етапів роботи	Документи, що складаються в результаті виконання даного етапу роботи
	Підготовчий період * Отримання завдання. Підбір і отримання спорядження і карто-графічного матеріалу. Складання загального календарного плану робіт   Підбір і вивчення наявних матеріалів минулих досліджень: а) картографічних і літературних матеріалів по геоморфології, гідрогеології, клімату і рослинності; б) матеріалів грунтових досліджень з приведенням в єдину систему експликацій до грунтових карт і з перенесенням грунтових контурів на робочу основу;   в) літературних даних і неопуб-лікованих матеріалів різних установ по питаннях врожайності, агротехніки, добрив, способів поліпшення грунтів різних с/г угідь по району майбутніх досліджень   Підготовка картографічної основи. Накладення на землевпоряджувальні плани додаткового топографічного навантаження (горизонталей і ін.) Польовий період Польова рекогносцировка із співставлянням розрізів. Визначення і нанесення на карту маршрутних ходів і сітки розрізів відповідно до масштабу картування. Вивчення матеріалів по історії полів, агротехніці і ін. господарстві   Польове грунтове картування: зіставлення і опис грунтових розрізів — основних, контрольних і прикопок, нанесення грунтових контурів на карту, відбір грунтових зразків для подальшого перегляду і відбору на аналізи   Перегляд грунтових зразків, уточнення назв виділених грунтів, відбір зразків для аналізів. Повторній об'їзд території з метою перевірки польової грунтової карти (якщо при перегляді грунтових зразків виникла необхідність такої перевірки)   Здача робіт начальникові підрозділу, закріплення грунтових контурів на карті після приймання польових робіт начальником підрозділу Камеральній період Обробка морфологічних і інших польових даних і даних лабораторних аналізів по грунтових різновидах, з складанням звітних таблиць морфо-логічних, хімічних і фізичних показників   Додаткова розробка літературних даних, неопублікованих матеріалів по характеристиці природно-історичних умов, грунтів, агротехніки і врожайності   Складання остаточної грунтової карти з урахуванням даних лабораторних аналізів   Складання необхідних сільсько-господарських карт   Розробка матеріалів обліку земель з складанням експлікацій грунтів по видах сільськогосподарських угідь   Складання пояснювальної записки (нарису) до грунтової карти за заданою програмою	Календарний план робіт по завданню в цілому   Виписки і копії таблиць графічних матеріалів   Виписки і копії таблиць і графічних матеріалів. Робоча грунтова карта з нанесеними грунтовими контурами в олівці     Виписки і копії таблиць і графічних матеріалів   Копії планової основи   Карта з нанесенням сітки розрізів в олівці. Виписки і цифрові таблиці до характеристики історії полів агротехніки і ін.   Польова грунтова карта в олівці з сіткою розрізів, польові щоденники і заповнені бланки опису розрізів     Відомість зразків, відібраних для аналізів. Польова грунтова карта в олівці з сіткою розрізів і умовними позначеннями (легендою)     Акт прийому польових робіт начальником загону. Польова грунтова карта із закріпленими в туші контурами грунтів і легендою   Відомості-таблиці морфоло-гічних, хімічних і фізичних показників різних грунтів, виділених на карті     Виписки з матеріалів. Списки використаної літератури     Остаточна грунтова карта     Альбом сільськогосподарсь-ких карт   Експлікація грунтів з якісною характеристикою їх по сільськогосподарських угіддях   Пояснювальна записка до грунтової карти

* Підготовчий період складає 15%, польовий період—50% і камеральный період — 35% повного об'єму робіт.