Для агровиробничої оцінки грунтів за даними хімічних аналізів можуть служити деякі зразкові показники.
1. При складанні картограми кислотності грунтів і визначенні їх потреби у вапнуванні можуть бути використані:
| рН сольової витяжки
| Ступінь кислотності грунтів
| Потреба грунтів
у вапнуванні
|
| < 4,5
4,6 — 5
5,1—5,5
> 5,5
| Сильна
Середня
Слабка
Близька до нейтральної
| Сильна
Середня
Слабка
Немає
|
2. При складанні картограми забезпеченості грунтів нечорноземної смуги і лісостепу фосфором:
| Вміст Р205 в мг на 100 г грунту (по методу Кірсанова)
| Ступінь забезпечення грунтів фосфором
|
| < 5
5 — 10
10—15
15 – 25
>2
| Слабка
Середня
Вище середньої
Висока
Дуже висока
|
Для карбонатних грунтів:
| Вміст Р205 в мг на
1 кг грунту (по Мачигіну)
| Ступінь забезпечення грунтів фосфором
|
| < 15
15—30
30—45
45—60
>60
| Дуже слабка
Слабка
Середня
Висока
Дуже висока
|
| Вміст Р205 в мг на 1 кг грунту (по Мачигіну)
| Ступінь забезпечення грунтів фосфором
|
| < 15
15—30
30—45
45—60
>60
| Дуже слабка
Слабка
Середня
Висока
Дуже висока
|
Для вилугуваних чорноземів:
| Вміст Р205 в мг на
100 г грунту (по Труогу- Мейєру)
| Ступінь забезпечення грунтів фосфором
|
| < 5
5—10
>10
| Слабка
Середня
Висока
|
| Вміст Р205 в мг на 100 г грунту (по Труогу-Мейєру)
| Ступінь забезпечення грунтів фосфором
|
| < 5
5—10
>10
| Слабка
Середня
Висока
|
3. При складанні картограми забезпеченості дерновопідзолистих грунтів калієм:
| Вміст К2О в мг на
100 г грунту (по Пейве)
| Ступінь забезпечення калієм
|
| <5
5—10
10— 15
15—25
>25
| Слабка
Середня
Вище седньої
Висока
Дуже висока
|
Для грунтів лісостепової і чорноземної зон:
| Вміст К2О в мг на 100 г грунту (по Бровкіній)
| Ступінь забезпечення калієм
|
| <5
15—20
>20
| Слабка
Середня
Висока
|
4. При складанн картограми забезпеченості грунтів азотом:
| Вміст гідролізованого азоту в мг на 1 кг грунту (по Тюріну і Коновою)
|
Реакція на азотні добрива
|
| <40
40—60
>60
| Сильна
Середня
Слабка
|
Окрім картограм забезпеченості грунтів азотом, фосфором і калієм, бажано в районах, з великим розповсюдженням солонцюватих грунтів і солонців, також складати відповідні картограми. При цьому можна керуватися наступними показниками у напрямі втрачаючої сільськогосподарської цінності грунтів:
| Відсоток солонців
| Групи грунтів у комплексі
|
| I
II
III
IV
| <10
10—25
25—50
>50
|
| Відсоток солонців
| Групи грунтів у комплексі
|
| I
II
III
IV
| <10
10—25
25—50
>50
|
Можна складати і інші картограми, якщо вони доповнюють, повніше розкривають грунтову карту. У тих випадках, коли відповідні картограми по тих або іншим міркуваннях не складаються, грунтознавець відображає показники агрономічно важливих властивостей на карті і в грунтовомуочерку, якщо це дозволяє навантаження.
Картограми виробничих важливих властивостей грунтів складаються стосовно місцевих грунтово-кліматичних і економічних умов. В цьому випадку вони дозволяють повніше охарактеризувати сільськогосподарські особливості території і відмітити раціональніші шляхи їх використання. Слід, проте, відмітити, що такі картограми (кислотності грунтів, вміст рухомих форм азоту, фосфору і калію в грунтах) виявляються абсолютно неправильними і тому непридатними для користування, відразу ж після того, як на території, для якої вони складалися, було застосоване вапнування або внесення в грунт органічних і мінеральних добрив. Картограми кислотності грунтів, забезпеченості їх азотом, фосфором і калієм складаються на короткий термін користування, оскільки показники запасів азоту, фосфору і калію дуже динамічні і змінюються не тільки від року до року, але навіть протягом одного року, залежно від прийомів обробки, оброблюваної культури і т.п.
