Аксонометрична схема системи газопостачання.

Схеми по газопостачанню служать підставою не тільки для монтажу системи, але і для її розрахунку.

Аксонометрична схема викреслюється в повній відповідності з планом мережі, не змінюючи довжину і не зміщуючи орієнтації мережі в координатній плоскості.

Для просторового зображення аксонометричної схеми вводиться додаткова вісь Z, яка проходить під кутом 45 градусів. (Не плутати з кутом 135 градусів).

Елементи систем, що зображуються на плані горизонтально, на схемі зображуються також горизонтально (паралельно осі X). Елементи, що зображуються на плані вертикально, на аксонометричній схемі зображають по осі, що проходить під кутом в 45° (паралельно осі Z), і, нарешті, елементи, що зображуються на плані крапкою (стояки), на схемі викреслюються вертикально (паралельно осі У).

 

 

Всі елементи аксонометричної схеми по величині (розміру) повторюють величину (розмір) елементів плану без зміни або спотворення.

На аксонометричній схемі, таким чином, показують всі елементи мережі, які неможливо показати на плані (наприклад: стояки, вентилі або будь-які інші елементи на ньому).

Якщо при викреслюванні аксонометричної схеми відбувається накладення одних елементів на інших, роблять розрив мережі для перенесення одного елементу на деяку відстань від іншого, щоб схема кожного елемента читалася ясно. При цьому точку розриву позначають буквою і тонкою пунктирною лінією прямолінійно сполучають розрив між точками поєднання.

На схемах показують всю арматуру (див. додаток 1), указують відмітки поверхів по одному із стояків, введення газопроводу від магістралі.

Стояки нумерують з вказівками номера за порядком, наприклад СтГ-1,СтГ-2 і т.д.

Відмітки поверхів приймають по розрізу будівлі. Якщо він відсутній, то необхідно взяти висоту поверху і по ній визначити відмітку кожного поверху.

3. Гідравлічний розрахунок газопроводів.

Метою гідравлічного розрахунку є визначення діаметрів трубопроводів по втратах тиску, що допускаються, в мережі.

Гідравлічний розрахунок розпочинають з точки підключення дворового (внутрішньоквартального) газопроводу до вуличної мережі низького тиску. Кінцева точка розрахунку – газовий прилад найбільш віддаленого стояка найбільш віддаленого житлового будинку (будинок №1 на рис. 1).

На розрахунковій схемі проставляємо номери вузлових точок і визначаємо витрати газу по ділянках будинкової мережі по номінальних витратах газу приладами.

Розрахункові витрати визначаються за умови безперервного газопостачання усіх споживачів під час максимального газоспоживання.

Для житлових будинків розрахункову витрату газу (максимальна годинна витрата газу) слід визначати за формулою:

 

,м³/год,

 

де K_sim - коефіцієнт одночасності дії газових приладів. Приймається по додатку 2;

q_ном - номінальна витрата газу приладом або групою приладів, м³/год (дивись додаток 3);

n_i - число однотипних приладів або груп приладів;

m - число типів приладів або груп приладів.

Номінальна витрата газу приладом визначається за формулою:

, м³/год

де Q_пр - теплова потужність приладу, кВт (дивись додаток 3);

Qн - нижча теплота згорання палива, кДж/м³.

Номінальна витрата газу групою приладів дорівнює сумі номінальних витрат газу приладів, що входять до групи.

Якщо ділянка живить декілька груп приладів, то коефіцієнт одночасності приймається для кожної групи окремо, але по сумарному числу груп. Розрахункова витрата газу на такій ділянці дорівнює сумі розрахункових витрат газу окремих груп приладів.

Визначення розрахункових витрат газу починають з газового приладу на верхньому поверсі самого віддаленого і навантаженого стояка напряму, що розраховується. Результати розрахунку зводяться в таблицю

Таблиця 1. Гідравлічний розрахунок дворових і внутрішньо будинкових газопроводів

 

Номер ділянки	Довжина ділянки, l,м	Кількість приладів.,n	Коефіцієнт одночасності дій Кsim	Розрахункова витрата газу Qhd м3/год	d, мм	Втрати тиску	Сумарні втрати Па
по довжині	на місцеві опори
на одиницю довжини, Па/м	на ділянці Рдл=il, Па	%	Рм.о, Па

S

Графи 1-3 заповнюються з аксонометричної схеми.

Графа 4 заповнюється з додатку 2 в залежності від кількості квартир (п).

Графа 6-7 по додатку 4 в залежності від величини Q^h_d.

Графа 8 визначається як добуток втрат тиску на одиницю довжини на довжину ділянки.

Графа 9 - трати тиску на ділянці з урахуванням місцевих опорів. При розрахунку внутрішніх газопроводів низького тиску для житлових будівель допускається визначати втрати тиску газу на місцеві опори введенням відсоткової надбавки

- на внутрішньоквартирній розводці при її довжині

1.......2 м - 450%;

3.......4 м - 300%;

5.......7 м - 120%;

8......12 м - 50%;

- на стояках - 20%;

- на газопроводах від введення в будівлю до стояка - 25%;

- на газопроводах дворової мережі - 10%.

Графа 10 - втрати на місці опори.

Графа 11 – сума втрат по довжині і на місцеві опори.

Під час розрахунку газопроводів житлових будинків слід враховувати гідростатичний тиск, що визначається за формулою:

Па,

де h- різниця початкових і кінцевих відміток ділянки газопроводу (його вертикальна проекція), м;

r - щільність газу при температурі 0 ⁰С і тиску 101325 Па, кг/м³ (приймаємо 0,73 кг/м³).

Для горизонтальних ділянок гідростатичний тиск рівний нулю. Якщо газ легший за повітря і підіймається, то гідростатичний тиск приймається із знаком мінус, якщо опускається - із знаком плюс. Для газу важчого за повітря знаки приймаються навпаки.

Після закінчення розрахунку підсумовуються всі втрати тиску в мережі і порівнюються з допустимим тиском, величина якого для дворових і внутрішніх газопроводів становить Р_доп =600Па.