ВИСНОВКИ. Господарської діяльність ТОВ “ Курланд ”відображає спецефічні особливості сільськогосподарської галузі

Господарської діяльність ТОВ “ Курланд ”відображає спецефічні особливості сільськогосподарської галузі. Природні умови є надзвичайно важливим чинником виробництва і великою мірою зумовлюють кінцеві результати та рівень його ефективності.

Основним напрямком діяльності «Біо Агро» є виробництво зернової та олійної сільськогосподарської продукції, впровадження сучасних технологій обробки землі, розвиток сільгосппідприємств. Крім того, холдинг має власні сховища, які роблять можливим тривале зберігання врожаю, а також надає можливість продавати його у найсприятливіший час. Розвиток сучасних технологій ведення сільськогосподарського бізнесу, підтримка родючості ґрунту, раціональне використання ресурсів та відповідальне ставлення до охорони навколишнього середовища є пріоритетним. В перспективі планується здійснювати переробку сільськогосподарської продукції на власних виробничих потужностях. Діяльність здійснюється на орендованих землях.

Аналізуючи основні показники господарської діяльності за 2012 - 2013 роки, слід відзначити, що фінансово- господарська діяльність є збитковою, ціна продажу деяких культур не покриває собівартості, тобто недостатнім є управління витратами. За даними фінансової звітності накопичилась значна сума непокритих збитків і має місце негативне сальдо власного капіталу.

Від’ємне значення власного капіталу свідчить про те, що потенціал підприємства не пристосований до ринкового середовища. У стратегічному вимірі параметри рентабельності власного капіталу необхідно підтримувати на рівні поставленої мети. В іншому разі потрібен глибокий аналіз ситуації на підприємстві, який дав би змогу виявити резерви і реалізувати заходи для відновлення тенденції щодо підвищення рентабельності.

У 2013 році в порівнянні із 2012 р. доход (виручка) від реалізації продукції зростає швидшими темпами ніж собівартість реалізованої продукції, тобто зберігається позитивна динаміка. На збільшення виручки від реалізації продукції впливає збільшення закупівельних цін на продукцію, а на зростання собівартості – збільшення цін на складові матеріальних витрат та високий рівень оплати праці. Зокрема, відбулись зміни у структурі витрат: питома вага матеріальних затрат зросла на 10 %, витрат на оплату праці – на 1.8 %, амортизації - на 2,2 %, і зменшилась щодо інших операційних витрат на 19,6 %.

На підприємстві збільшується фондовіддача та зменшується фондомісткість, що є позитивною тенденцією, в цілому підвищується ефективність використання основних засобів.

Підприємство підтримує високий рівень оплати праці, застосовує її стимулювання. Середньомісячна оплата праці зростає більш повільними темпами ніж продуктивність праці що теж є позитивним для зниження витрат.

Структура формування майна та розраховані фінансові коефіцієнти вказують на фінансову нестабільність. Проте, зросла загальна оборотність капіталу, оборотність мобільних коштів та готової продукції, а також дебіторської та кредиторської заборгованості що є покращенням ділової активності в цілому.

Позитивним є те, що підприємство має певний престиж реалізуючи якісну продукцію і поступово зменшує суми збитків.

Нарощування основних виробничих засобів у вартісному виразі на 1 га сільськогосподарських угідь та на одного середньорічного працівника забезпечує зростання продуктивності праці. Введення в господарський обіг додаткових матеріально-технічних ресурсів дає змогу підвищувати економічну ефективність сільськогосподарського виробництва. Виробничий потенціал зростає відповідно до специфіки розвитку сільськогосподарського підприємства, що підтверджують показники фондооснащеності одиниці земельної площі та фондоозброєності праці.

Підприємство не має гострої конкуренції в даному регіоні, але конкуренція на сільськогосподарському ринку в цілому постійно загострюється. У 2011 році підприємство має незначні прибутки від операційної діяльності за деякими видами культур, але більша частина їх виробництва є збитковою. Отже, умовою виживання є зниження витрат в умовах кризи, що слід розглядати як стратегію зниження виробничих витрат.

Важливим напрямком діяльності з метою поліпшення фінансово-економічного стану ТОВ “ Курланд “ є ефективне використання виробничого потенціалу.

Кожне підприємство як товаровиробник має певну виробничу потужність, яка справляє вирішальний вплив на багато важливих параметрів його виробничої діяльності. Під виробничою потужністю розуміють максимально можливий випуск продукції (переробки сировини) за рік (добу, зміну) в натуральних показниках за заданого асортименту й якості та раціонального використання землі, техніки, обладнання, виробничої площі.

Проведений аналіз господарської діяльності ТОВ “ Курланд” свідчить про наступне:

- практично всі слабкі сторони пов'язані з специфікою діяльності у аграрному секторі, якому притаманні уповільнене ведення сільськогосподарського виробництва і яке стримує нецивілізований ринок землі та відсутність державної підтримки, насамперед у ціновій політиці, а також у фінансуванні;

- істотною загрозою є природне середовище, зміна клімату як основа розвитку сільського господарства, а також зниження в цілому рівня економічної родючості земель як результат господарювання, останній фактор можна нейтралізувати використовуючи сучасні агротехнічні прийоми;

- як позитивну сторону слід відзначити пошук нових підходів до підвищення результативності і ефективності управління підприємством; одним з таких напрямів є створення у ТОВ “Курланд” інтегрованої системи управління якістю, екологією та охороною праці (ІСУ) на основі вимог міжнародних стандартів ISO 9001:2000 (Система менеджменту якості), ISO 14001:2004 (Система менеджменту навколишнього середовища) і OHSAS 18001:1999 (Система менеджменту охорони здоров΄я та безпеки праці).

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

 

1.Бачевський Б.Є., Заблодська І.В., Решетняк О.О.Потенціал і розвиток підприємства: Навч.посібник –К.: Центр навчальної літератури, 2009. – 400 с.

2.Іванов В.Б., Кохась О.М., Хмелевський С.М.Потенціал підприємства: Наук.-метод. посібник. – К.: Кондор, 2009. – 300 с.

3.Курган В.П.Економіка аграрних підприємств: Навч.-метод. посібник. – Суми: Університетська книга, 2008. – 270 с.

4.Малік М.Й., Лузан Ю.Я.«Проблемні питання розвитку кооперації та інтеграційних відносин в АПК» // Економіка АПК.– 2010.– №3. – C. 3–8.

5.Месель-Веселяк В.Я.«Концептуальні напрями стратегії розвитку агропромислового комплексу та сільських територій України на період до 2020 року». – К.: ІАЕ УААН, 2008. – 46 с.

6.Месель-Веселяк В.Я.Підвищення конкурентоспроможності аграрного сектору економіки України // Економіка АПК.– 2007.– №12. – С. 8–14.

7. Організаційно-економічні проблеми розвитку АПК: У 4 ч. / Ред.: П.Т. Саблук. – К.: Ін-таграр. економіки УААН, 2001. – Ч. 4. Ціноутворення, інфраструктура аграрного ринку та виробничий потенціал в АПК. – 245 с.

8. Потенціал підприємства: формування та оцінка: Навч. посібник / О.К. Добикіна, В.С. Рижиков, С.В. Касьянюк, М.Є. Кокотко. – К.: Центр навчальної літератури, 2007. – 208 с.

9.Руснак П.П. «О некоторых экономических аспектах развития агропромышленного производства»,«Социально-экономическая модель постреформированного развития агропромышленного производства в Украине». – К.: ИАЭ УААН, 2000. – С. 139–143.

10.Саблук П.Т.«Стан і перспективи розвитку агропромислового комплексу України» // Економіка України.– 2008.– №12. – С. 4–18.

11.Струмилин С.Г.«К вопросу об изменении народного благосостояния» «Вопросы статистики».– 1954.– №5. – С. 12–28.

12.Федонін О.С., Репіна І.М., Олексюк О.І.Потенціал підприємства: формування та оцінка: Навч. посібник. – Вид. 2-ге, без змін. – К.: КНЕУ, 2006. – 316 с.

13. Хомяков В.І., Бакум І.В. Управління потенціалом підприємства. – К.: Кондор, 2007. – 400 с.

14.Михайленко О.В, Скопенко Н.С. Виробничий потенціал: стаття «Теоретичні аспекти формування виробничого потенціалу АПК»(С.74)